Система електронних банківських послуг населенню в Україні

Кредитування покупця продавцем настільки старе, як і самі гроші. Надаючи кредит, продавець отримує додатковий прибуток за рахунок стимулювання попиту. В сучасному світі кредитування покупця отримало надмірно широке розповсюдження. Таким чином, торгівці знаходили банківські картки привабливими, оскільки угоди по продажу легко було підтвердити у банку і оплата була гарантованою. Енергійна реклама і просування карток банками і національними асоціаціями підвищили можливості збільшення продаж для тих торгівців, які приймали до оплати картки. Асоціації позбавляли торгівців від ризику і витрат на здійснення особистих кредитних планів, які б пригортали увагу покупців.

Банки знайшли привабливим спосіб розширення кредиту клієнтам через кредитні лінії в поєднанні з банківськими картками. Географія їх ринку також розширювалась, оскільки банки могли випускати картки для споживачів, які мешкали не тільки поблизу банка. Разом з цим, новим клієнтам були запропоновані нові інші банківські послуги. Дохід від власників карток поєднувався з доходами від дисконту, сплаченого торгівцями, і новими депозитними ресурсами, які створювались за рахунки від продажу [15, с.36].

На сьогодні безготівкові розрахунки за допомогою банківських карток отримали широке розповсюдження. Магазини, білетні каси, готелі майже всіх країн світу приймають до сплати пластикову картку, що в свою чергу зумовило збільшення видів пластикових карток.

В умовах розвитку ринкових відносин в Україні пластикові картки стали одним із найбільш зручних інструментів здійснення безготівкових розрахунків. Одночасно пластикові картки є необхідним атрибутом світового фінансового ринку.

Перші картки сучасного вигляду почали застосовуватися в США на початку 50-х років двадцятого століття. Пізніше розрахунки за їх допомогою запровадили банки багатьох країн. Виникли міжнародні фінансові асоціації: VISA, American Express, Master Card, Europay, Diners Club, які на сьогодні виконують практично всі операції за допомого карток в будь-якій сфері обслуговування. Більшість фінансових компаній використовують в якості ідентифікаційного або інструменту розрахунків картку з магнітною смужкою. Але на сьогодні ситуація починає змінюватись.

Найбільш яскравим свідоцтвом того, що смарт-картки починають завойовувати ринок США є те, що за останній час крупні американські компанії почали емітувати картки із застосуванням чипів [15, с.29].

Першою в США емісію смарт-карток почала в 1999 році компанія American Express. Співпраця з торговою компанією Virgin Megastores дала змогу встановити обладнання для зчитування інформації зі смарт-карток на торгових терміналах в 20 супермаркетах цієї компанії в США. Крім цього держателі цих карток мають право на 30% знижку.

На думку керівництва VISA, випуск на американський ринок смарт-карток Smart Visa став каталізатором процеса широкого застосування нових електроних карток в повсякденні фінансові операції американців [15, с.34].

Europay та VISA наполягають на тому, щоб латиноамериканські банки почали переходити на операції зі смарт-картками. Свою наполегливість вони пояснюють тим, що вони зручні в користуванні, мають найвищий ступінь захисту, можливість многофункціонального застосування, завоювання нових сегментів фінансового ринку. Крім цього страни Латинської Америки, як і більшість нових ринкових країн, де картки з магнітною смугою ще не набули широко разповсюдження, дає додаткові переваги, не має потреби в тому, щоб переробляти систему, яка склалася, зручніше зробити нову. Планується продати 434 млн. смарт-карток, що складатиме 20 % від загальної маси карток. Так, наприклад, найбільший перуанський банк Banco de Credito випустив смарт-картки для торговців, які живуть у віддалених районах країни де з паганим телефоним зв’язком неможливо перевірити справжність кредитної картки та ідентифікаційний номер її держателя. Після внесення в чіп інформації про стан рахунку та проведених операціях очікується що кількість зловживань зменшиться [14, с.60].

В Сінгапурі можна впевнено сказати, що питання з чіповим картками вирішене. Заслуговує на увагу область використання місцевої чіпової картки NETS, яка є в кожного сінгапурця (більше 3 мілйонів) і ця система вже експортована в інші країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону. Картка NETS приймається майже всюди: для сплати фасованих товарів (печиво, напої) в торгових автоматах, для дзвінків по таксофону, для сплати за парковку, для здійснення покупок через Інтернет, для отримання готівки в банкоматі, служить для доступу в організації (пароль для відкриття дверей) [15, с.130].

Дещо подібне планує впровадити НБУ за допомогою системи масових електроних платежів. Хоча будь-який банк маючи власний процесінговий центр та розвинену інфраструктуру швидше це зробить, спочатку локально, в окремо взятому місті, а потім розповсюдити по країні.

Кожен держатель пластикової картки в розвинених країнах може розплатитися майже в усіх магазинах, а якщо необхідна готівка, то він не матиме проблем і з цим, бо налічується велика кількість банкоматів.

Ще кілька років тому великі банки намагались максимально швидко збільшити кількість банкоматів, за рахунок чого отримати прибуток, підвищити імідж банку та зменшити операційні витрати. Але на сьогодні більшість банків відмовились від цієї думки, бо підвищились витрати на обслуговування техніки. Цей випадок можна розглядати як приклад конкуретної боротьби двох різних банківських продуктів. Популярність дебетових карток, які дозволяють клієнту здійснювати покупки без участі банкоматів або отримати готівку зі своєї картки у касира [17, с.137].

В Україні великі зміни на ринку пластикоих карток відбулися за останні 5-7 років. В 1994-1995 р.р., невелика група банків активно почала вивчати карткові технології, почала розгортати маленькі карткові проекти, випустила перші картки міжнародних платіжних систем, працюючи при цьому через російські або прибалтійські банки [13, с.451].

На початок 1996 року жоден український банк не мав статусу принципового члена в Міжнародних платіжних системах. Розрив між Росією в освоєнні карткових технологій складав 2-3 роки.

Прорив відбувся в лютому – березні 1996 року, коли група українських банків отримала статус Principal Member в платіжній систеі VISA International. З того часу відбулися великі зміни (додаток А). На сьогодні в Україні в обігу більше 3 млн. карток, з яких міжнародних – 2250 тисяч штук (рис.2.).

Рис..2. Динаміка емісії платіжних карток в Україні за 2011 рік

Кількість платіжних карток системи Europay у вітчизняному обігу протягом 2010 року збільшилась на 121,97%. Однак лідером по емісії залишається VISA, якій сьогодні належить 54% загального обсягу емітованих карток, тоді як Europay – 46% (рис. 3.).

Рис. 3.Структура емісії платіжних карток в Україні в розрізі платіжних систем станом на 01.01.2011року.

На 1 січня 2011 року за даними Національного банку України членами внутрішньодержавних та міжнародних платіжних систем є 158 банків, це приблизно 70% від загальної кількості банків України .

В банківських кругах актуальним є питання про можливість збільшення тарифів за проведення операцій по видачі готівки через банкомати клієнтам інших українських банків. Сьогодні в Україні стягуються низькі, на думку банкірів, комісійні за цю послугу, тому що ціна на неї встановлювалась ще кілька років тому, коли курс гривні до долара був набагато нижчим.

Попит на таку послугу є, банки постійно розширюють мережу прийому карток до сплати. Так, кількість банкоматів, що обслуговують картки, за рік зросла на 706 штук – до 1151, кількість POS-терміналів – на 7201 – до 13305 штук, про що свідчать наведені дані в таблиці 1.1. Наведені дані свідчать про те, що кількість точок, які приймають до сплати картки постійно збільшується, тобто, якщо збільшується кількість випущених карток в Україні, то й звісно ж збільшується мережа їх обслуговування.

Таблиця 1.

Кількість банкоматів та POS-терміналів в Україні (01.01.2011 р.)

По кількості встановлених POS-терміналів та імпринтерів в торгових точках Україна іде поряд з Чехією, Росією, Хорватією. Однак за обсягами розрахунків за товари та послуги на одного держателя картки ми позаду. Це говорить про низьку ефективність діючої в Україні мережі обслуговування платіжних карток. Румунії, зіткнувшись з такою проблемою скоротили кількість точок обслуговування карток, українські банки також починають думати над ефективністю мережі обслуговування карток та її оптимізацією. Є як мінімум дві причини даної проблеми. Перша – в Україні зарплата масового карткодержателя нижча ніж в інших країнах. Друга – термінальна інфраструктура українських банків орієнтована перш за все на торгові точки, які реалізовують дорогий товар недоступний масовому споживачу.

Валові показники українського ринку карткових послуг говорять про те, що зростає не тільки кількість карток, а й розширюється карткова інфраструктура (банкомати, POS-термінали). Головне, що карткові послуги стають більш дешевими та доступними, а це означає, що зовсім скоро і в Україні можливо пластикова картка стане таким же зручним та незамінним засобом платежу, яким вона на сьогодні є на Заході.

4.Перспективи розвитку розрахункових послуг на основі впровадження Інтернет-банкінгу

На ринках розвинутих країн жодна з електронних платіжних систем не зайняла панівних позицій. За певних умов перевага може надаватися лише окремим з них. Вивченню особливостей використання методів оплати через мережу Інтернет приділяється значна увага в науковій літературі. При цьому ставлять переважно дві мети: створити теоретичну базу для вибору підприємствами електронного бізнесу найпристосованіших до певних умов платіжних засобів і забезпечити подальший розвиток останніх.

Розвиток мережі Інтернет вносить зміни в різноманітні сфери життя людини. Ця мережа охоплюючи всю земну кулю, стала універсальним. доступним та зручним засобом комунікацій, який дає змогу виконувати велику кість різноманітних завдань. Так до сфери діяльності в мережі Інтернет - належать:

- глобальний Інтернет-маркетинг, у тому числі просування традиційних товарів та послуг;

- електронна комерція, до якої входить торгівля товарами, що можуть передаватися та оплачуватися в електронній формі. До таких товарів належить інформація в текстовому, графічному та звуковому вигляді;

- віддалені послуги. пов'язані з консультуванням юридичною та бухгалтерською підтримкою;

- дистанційна робота у сфері нематеріального виробництва, що з'єднує в рамках віртуальних офісів спеціалістів. які знаходяться в різних, приміщеннях, містах і країнах.

Ці елементи цифрової економіки створюють постійно зростаючу частину сукупного всесвітнього продукту і поступово змінюють склад сучасного, бізнесу.

Електронний ринок дає змогу не тільки дотягнутися до: територіально віддалених клієнтів, а й визначити ту категорію клієнтів, яка цікавиться запропонованими товарами чи послугами. Це пов’язано з тим, що при роботі в мережі Iнтepнет користувач так чи інакше залишає свої сліди, які прямо чи опосередковано свідчать про його інтереси [18, c.28].

Особливе значення має те, що накладні витрати на комунікації в мережі. Інтернет відносно невеликі, - це відкриває глобальні ринки для малого та середнього бізнесу. В свою чергу це може сприяти посиленню конкуренції та різноманітності конкурентності на ринку.

Розвиток електронного ринку також супроводжується зниженням впливу національної юрисдикції держав на умови господарювання і зростання ролі міждержавних та наддержавних угод.

Для, повноцінної реалізації ділового та комерційно потенціалу мережі Інтернет необхідне виконання ряду вимог [18, с.31]:

по –перше, слід підвищити надійність фізичної та логічної структури Інтернет. Це пов'язано з централізацією та децентралізацією всіх ключових для функціонування та управління мережею процесів та структур. Так, у середині серпня 2007 року часткове зруйнування бази даних на одному з центральних серверів США призвело до логічної недоступності великої кількості комп'ютерів у всьому світі протягом декількох годин;

по-друге, робота в мережі Інтернет має бути безпечною з погляду передачі конфіденційної інформації публічними каналами. Партнери, які укладають угоди, здійснюють платежі та розрахунки засобами мережі Інтернет, повинні мати можливість ідентифікації один одного, бути впевненими в цілісності інформації, яка передається, та захищеності каналів зв’язку;

по-третє, для реалізації потенціалу кібернетичного простору необхідне створення гнучкої та зручної фінансової інфраструктури, яка б надавала якісне та швидке банківське обслуговування при мінімальних витратах на комунікації. Помилки та затримки з розрахунками здатні звести до мінімуму переваги нового середовища.

Iнтернет здатен здійснити революцію в банківській справі, особливо в роздрібному обслуговуванні клієнтів - приватних осіб та підприємств. Що до оптового банківського обслуговування, то електронна комерція має можливість впливати на розвиток національних та міжнародних клірингових мереж.