Шпаргалка по дисциплине "Деньги, кредит, банки"

Передатний механізм кейнсіанської концепції:

М → Пр → І →  Пз → ВВП

М – маса грошей Пр –  процентна ставка І – попит  на інвестиції Пз – загальний обсяг  платоспроможного попиту ВВП – номінальний  обсяг ВВП

Мотиви нагромадження  грошей:

Трансакційний        гроші як засіб обігу та платежу 

Обачності

Спекулятивний – пов’язаний із динамікою цін на фінансові  активи

Розрахунок сукупного  попиту

M=M₁+M₂ = L₁(y) + L₂(i),

M₁ -  трансакційний попит

M₂ – спекулятивний попит

L₁(y) - функціядоходу

L₂(i) – функція проценту

27. Кількісна теорія грошей: представники, зміст, значення.

представники Юм, Рікардо, Пігу, Маршалл, Фішер. кількісна теорія сформувалася ще ХУІ – ХУІІ. Ця т-я  встановлює функціональну залежність і взаємозв’язок між двома  ве-ми – рівнем тов.. цін і к-тю гр..в обігу. Юм  визначив просту залежність – подвоєння к-ті гр..призводить до відповідного подвоєння абсолютного рівня цін, вираженого в цих грошах. Гроші за Юмом входять в структуру обігу без вартості, отримуючи вартість лише в процесі обміну. Такий представницький х-р вартості визначається через кількісне співвідношення товарів, що обертається, і гр..масу, яка обслуговує обіг. Наприкінці 19 ст. Відбувся новий імпульс і кі-на теорія поділилася на кембриджську(гнучкіший – якщо у Фішера розгул.динаміка гр..потоків на макроекон.рівні функціонування економіки, то економісти тембр.школи зосереджують увагу на мотивах нагромадження грошей конкретними суб’єктами ринкової економіки, сутність гр..розглядається не лише в на званій ф-ї, а й у ролі засобу збереження вартості та нагромадження, увага приділяється не тільки об’єктивних аспектах, але й суб’єктивних, докладніше розглядають проблему забезпечення гр.. рівноваги МД = КРУ Пігу ) і транзакційну(Фішер МV =РУ- виражає лише загальнотеоретичний принцип к-ї т-ї грошей, а саме при розгляді низки конкретних ситуацій виявляються специфічні обставини,, не обхватані її змістом. Тому її називають грубим вираженням к-ї т-ї грошей).

28. Класифікація видів (режимів) валютних курсів.

Валютний  курс – це кількість одиниць однієї валюти, необхідне для придбання одиниці валюти іншої країни. Це своєрідна форма ціни, яку платять в національній грошовій одиниці за одиницю іноземної валюти.

В сучасних умовах використовуються фіксовані, плаваючі (гнучкі) валютні  курси та їх поєднання.

Фіксований  курс – передбачає наявність певного зареєстрованого (офіційного) паритету, який підтримують органи державного валютного контролю. Різновиди – жорстко фіксований курс, «валютний рада», «повзуча прив'язка», «валютний коридор».

Фіксований валютний курс з можливим  відхиленням - це курс, який фіксується на довгостроковий  термін і врахуванням можливості незначних відхилень, але може значно змінитися, якщо порушується рівновага, або спостерігається значний вплив на курс з боку ринку.

Валютний курс фіксований центральним банком - це курс, установлений та зафіксований центральним банком для вирішення певної проблеми або стабілізації економічної ситуації і в країні. Він більш жорсткий порівняно з фіксованим курсом з можливим відхиленням, як правило фіксується на невизначений період і може змінюватись без попереднього обумовлення.

Валютна рада – характеризується тим, що країна жорстко пов'язує свою національну валюту із запасом резервів іноземної валюти. При «валютній раді» центральний банк не може фінансувати бюджетний дефіцит шляхом грошової емісії, оскільки в активах балансового звіту ЦБ відсутній внутрішній кредит. Введення «валютної ради» обмежує також вплив ЦБ на валютну політику, знижуючи тим самим виникнення інфляційних процесів в результаті зловживань і некомпетентності.

«Повзуча прив'язка» - припускає щоденну девальвацію валюти на наперед заплановану і оголошену величину, з темпами, нижчими, ніж очікуване зростання цін.

«Валютний коридор» - це найбільш м'який варіант фіксованого курсу, коливання якого допустимі тільки в зафіксованих раніше межах. При «валютному коридорі» відбувається щоденна девальвація національної валюти на невідому наперед величину, але в наперед оголошених рамках.

Під плаваючим валютним курсом розуміють такий курс, рівень якого визначається па ринку під впливом попиту та пропозиції.Вільно плаваючий курс (флоатинг) – рівень курсів визначається на ринку під впливом попиту і пропозиції, що, у свою чергу, залежить від стану платіжного балансу країни, співвідношення процентних ставок і темпів інфляції, очікувань учасників ринку, офіційних валютних інтервенцій і т.д.

Керований плаваючий курс – за умови введення обмежень. Здійснюється за наявності достатнього рівня іноземних валютних резервів. Означає можливість здійснення інтервенцій на валютному ринку центральним банком з метою «згладити» небажані коливання обмінного курсу.

Режим спільного плавання курсів валют - використовувався країнами СС до введення єдиної валюти евро для  розрахунків країн-членів Європейського  Союзу з іншими членами що знаходились в поза союзній зоні.

29. Класифікація видів процентних ставок.

Існують різні способи нарахування процентів, які залежать від умов договору позички. Відповідно застосовують різні види процентних ставок, кожна з яких має свої ознаки. Зокрема, проценти розрізняються за базою, яка береться для їх нарахування. При постійній базі використовуються прості, а при змінній - складні процентні ставки. Процентні ставки можуть бути фіксованими або «плаваючими». В останньому випадку фіксується не сама ставка, а лише базова ставка і розмір надбавки до неї.

Процентні ставки бувають:

• постійні<span class="dash041e_0431_044b_0447_043d_044b_0439__Char" style=" font-size: 10pt