Організаційно-економічних аспектів підвищення конкурентоспроможності вітчизняних банків

      Крім структурного визначення конкуренції, в останні роки набуває широкого визначення функціональне визначення цієї категорії. Згідно з функціональним трактуванням конкуренція має виняткове значення для розвитку економіки, оскільки виступає стимулюючим фактором для різних суб'єктів, що конкурують між собою.

      Термінологія, що прийнята у вітчизняній літературі, досить неоднозначна. Вона містить елементи поведінкової, структурної та функціональної інтерпретації та визначається як змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання, мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначити умови обороту товарів на ринку [23]. 

        

        

        
 
 
 

        

        
 
 

      Рис.1.1. Елементи інтерпретації поняття «конкуренція» 

      Отже, поняття «конкуренція», протягом еволюційної трансформації, від змісту просто суперництва між покупцями або продавцями, почало визначатися як цивілізована, легалізована форма боротьби за існування, є одним з дійових механізмів відбору та регулювання в ринковій економіці, тобто набуває вже більш економічного змісту (рис. 1.1).

      Тому зараз, на наш погляд, доцільно розглянути сутність поняття «конкуренція в підприємницькій діяльності».

      У науковій літературі існують різні точки зору щодо його трактування.

      Зокрема, Козьменко С.М. [32] визначає його як економічний процес взаємодії, взаємозв'язку та боротьби між працюючими на ринку підприємствами і організаціями з метою забезпечення кращих можливостей для збуту продукції, реалізації послуг, задоволення потреб покупців і одержання максимального прибутку.

      Сферою прояву конкуренції в підприємницької діяльності є ринок, де й виникає поняття конкурентоспроможність товару, під якою розуміють ступінь його привабливості для реального покупця [73].

      А різні позиції на цьому ж ринку віддзеркалюють скоріше ступінь конкурентоспроможності того чи іншого економічного суб'єкта щодо конкурента.

      Таким чином, сутність економічної категорії, «конкурентоспроможність» різними авторами розуміється в цілому однаково і зводиться до здатності суб'єкта набувати чи володіти такими якостями, властивостями, які впливають на успішність його діяльності в умовах економічного змагання. Що ж до підприємства, то його конкурентоспроможність можна трактувати як здатність суб'єкта ринкових відносин діяти на ринку нарівні з присутніми там аналогічними конкуруючими суб'єктами [56].

      Оскільки сьогодні присутність конкуренції між суб'єктами в банківському секторі є очевидною, то доцільно було б визначитися з трактуванням самого поняття «банківська конкуренція», яке більшого змісту набуває при двобічному розгляді: як явище та як процес.

      Волошко І.В.[63] пропонує визначення конкуренції в банківській сфері як процес боротьби між суб'єктами господарювання на ринку, в ході якої створюються відмінні конкурентні переваги власної установи та її продуктів, що зумовлюють залучення найпривабливіших споживчих сегментів.

      Шпиг Ф.І [64] вказує на те, що конкуренція є процесом суперництва банків між собою та з іншими фінансово-кредитними інститутами, у ході якого вони прагнуть забезпечити собі провідні позиції на ринку банківських послуг.

      Дубовик О.В., розглядаючи банківську конкуренцію, трактує її як економічне явище, що характеризується існування певної кількості суб'єктів на банківському ринку, які одночасно зацікавленні у досягненні однієї і тієї ж мети та прагнуть забезпечити собі міцне становище на цьому ринку, що являє собою певний взаємозв'язок елементів ринкової системи (рис. 1.2) [23]. 

      

      Рис.1.2. Взаємозв'язок ринку банківських послуг з елементами ринкової системи 

      Ефективний механізм взаємозв'язку елементів перелічених ринків сприятиме створенню та реалізації конкурентоспроможних банківських послуг, що є узагальнюючим показником стійкості банку, його уміння раціонально використовувати свій фінансовий та науково-технічний потенціал.

      Але загальна конкурентоспроможність банку є більш складною ринковою характеристикою установи, значно ширшою від поняття стійкості і надійності [69].

      Лютий І. [44], розглядаючи місце та роль конкурентоспроможності банківських установ, вважає, що це рівень їх готовності ефективно надавати конкурентні фінансові послуги, забезпечувати високу фінансову стійкість і динамічно розвиватися, враховуючи загальноекономічне і соціальне-політичне становище держави та протидіючи різноманітним зовнішнім і внутрішнім ризикам.

      Фомін І. [69] вказує на те, що конкурентоспроможність відображає ступінь привабливості банку для реальних і потенційних клієнтів, який дає змогу отримати певні переваги у формуванні впливу на ринкову ситуацію у власних інтересах.

      Не дивлячись на всю різноманітність характерних рис та особливостей банківської конкуренції, що визначають її особливе місце в теорії, вони ні в якому разі не вступають в суперечність із загальним поняттям конкуренції. Тим більше банківська конкуренція, як і всі економічні явища, неможлива без використання відповідних засобів, якими є банківські продукти, за допомогою яких банки-конкуренти намагаються завоювати визнання та залучити клієнтів.

      Узагальнюючи усі підходи до визначення сутності та змісту розглянутих понять можна розробити наступну схему (додаток А).

      Не менше уваги економісти приділяють вивченню особливостей банківської конкуренції, яка має певні специфічні риси, що відрізняють її від конкуренції в інших галузях економіки. Особливості доцільно було б зобразити схематично (рис. 1.3).

      Таким чином, при вивчені усього розмаїття підходів щодо поняття конкуренції очевидною є наявність виділення її спеціалізованих напрямів: економічна, підприємницька або конкуренція у підприємницькій діяльності та банківська конкуренція. Вони пов'язані між собою, мають великий вплив один на одного та можуть бути причинами появи нових підходів. Але більш чітке визначення поняття конкуренції можна дати розглядаючи його як явище та як процес суперництва, що здійснюється в динаміці, між суб'єктами банківського ринку. Таке трактування поняття «конкуренції» та ґрунтовна класифікації її особливостей та різновидів дає змогу глибше вивчити природу цього явища, знайти та застосувати універсальні механізми визначення даного процесу, враховуючи те, що конкуренція є важливим рушієм розвитку економіки та одним із найважливіших чинників економічного пожвавлення. 

      

      Рис.1.3. Особливості банківської конкуренції 

      1.2 Видова класифікація банківської конкуренції 

      Питання систематизації та всебічної класифікації видів конкурентної боротьби у банківській сфері є ключовим для визначення власної стратегії розвитку кожної банківської установи. Без повного розуміння різноманітності складних процесів у цій сфері марно сподіватись на власну конкурентоспроможність у боротьбі з іншими фінансовими установами.

      З метою всебічного дослідження питання класифікації видів конкуренції необхідно ознайомитись з працями двох напрямків, але перед цим доцільно, на наш погляд, визначити об'єкти та суб'єкти конкуренції. 

      Таблиця 1.1

      Класифікація суб'єктів банківської конкуренції за секторами ринку

      

Сектор ринку банківських послуг	Суб'єкти конкуренції
КРЕДИТУВАННЯ
Комерційне кредитування  Споживче кредитування Іпотечне кредитування Квазікредитування (лізинг, факторинг, форфейтинг)	Універсальні банки, страхові компанії, пенсійні фонди, кредитні товариства Універсальні банки, банки споживчого кредиту, торговельні організації, каси взаємодопомоги, ломбарди Універсальні й іпотечні банки, будівельні ощадні каси Універсальні банки, лізингові компанії, факторингові компанії, форфейтингові компанії, промислові підприємства
Депозитні послуги	Універсальні та ощадні банки
РОЗРАХУНКОВО-КАСОВЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ
Відкриття рахунків Здійснення розрахунків Операції з кредитними картками	Універсальні та ощадні банки, кредитні товариства Універсальні банки, поштові установи Універсальні банки, компанії з випуску кредитних карток
ІНВЕСТИЦІЙНЕ ПОСЕРЕДНИЦТВО
Прийом термінових депозитів Операції з цінними паперами Капіталовкладення в дорогоцінні метали	Універсальні та ощадні банки, емітенти облігацій Універсальні та інвестиційні банки, інвестицій компанії, брокерські фірми Універсальні банки, торговці нумізматикою
Трастові операції	Універсальні банки, інвестиційні та трастові компанії, юридичні фірми
ІНШІ ПОСЛУГИ
Конвертація валют Депозитарні послуги Консультаційні та інформаційні послуги	Універсальні банки, обмінні контори Універсальні банки Універсальні банки, консалтингові фірми, інвестиційні компанії

 

      Об'єктом конкуренції в банківському секторі є потреби груп споживачів, які входять до цільового ринку.

      Засобами конкуренції є банківські продукти, за допомогою яких банки-конкуренти намагаються завоювати визнання та залучити клієнтів.

      Суб'єктами конкуренції виступають ті установи, які здатні задовольнити потреби цільових ринків і прагнуть це зробити, реалізуючи господарську діяльність на ринку, а це не тільки банківські установи.

      В сучасних умовах простежується тенденція того, що поряд із суперництвом банків між собою все більшого значення набуває конкуренція з боку небанківських фінансово-кредитних інститутів, а також з боку нефінансових організацій (табл. 1.1) [32].

      Отже, повертаючись до видової класифікації банківської конкуренції, розглянемо детальніше різні підходи до визначення змісту даного питання, не відокремлюючи ці погляди в межах даної роботи, а певним чином систематизуючи їх відмінності та особливості.

      Перший напрямок [23] визначає різні види конкуренції за ступенем гостроти конкурентної боротьби.

      Другий визначає види конкуренції в залежності від суб'єктів і методів конкуренції, а також їх галузевої належності, без врахування гостроти конкурентної боротьби [32]. 

      

      Рис.1.4. Класифікація конкуренції за сегментацією по зонах

 

       Зокрема, Дубовик О.В. будує класифікацію конкуренції виділяючи декілька зон суперництва, та проектуючи їх на теорію банківської конкуренції (рис. 1.4).

      Оскільки будь-яка конкуренція є формою взаємного суперництва суб'єктів господарювання, а поняття по суті є універсальним, то і банківська конкуренція, як невід'ємна частка загальної теорії буде мати аналогічні зони економічного суперництва, тільки з галузевою специфікою, які доцільно відобразити схематично наступною моделлю (рис. 1.5). 

      

      С1-Сп - суб'єкти банківської конкуренції;

      О - об'єкти банківської конкуренції.

      Зони банківської конкуренції:

      1 - тотальна; 2 - сильна; 3 - середня; 4 - слабка.

      Рис.1.5. Схематична модель банківської конкуренції 

      Згідно з цією моделлю, на один об'єкт одночасно діє п - кількість банків-конкурентів. За мірою зосередженості суб'єктів конкуренції на одному об'єкті виділяють чотири зони конкуренції.

      Треба зауважити, що головною перевагою цієї класифікації є її простота та універсальність, що може стати в нагоді при побудові загального уявлення про рівень конкурентної боротьби на ринку банківських послуг. Проте на наступному етапі виникає необхідність більш детально визначити відмінності та специфіку конкурентних процесів, що неможливо здійснити за допомогою даної класифікації.

      В цьому випадку необхідно врахувати переваги класифікації, що сформулювали та розробили науковці Козьменко С.М., Шпиг Ф.І. [32, 63].

      Автори не обмежують свою теорію загальними та універсальними концепціями: залежно від конкуруючих суб'єктів виділяється конкуренція продавців і конкуренція покупців, крім того проводиться класифікація видів конкурентної боротьби з урахуванням внутрішньогалузевих та міжгалузевих аспектів діяльності банківської установи (рис. 1.6). 

      

      Рис.1.6. Види банківської конкуренції

      Внутрішньогалузева конкуренція здійснюється в одній із двох форм - предметній і видовій.

      Предметна конкуренція існує між організаціями, які випускають ідентичні товари (послуги), що відрізняються тільки рівнем якості, відповідно і ціною. Присутня при наданні послуг масового асортименту, що є стандартизованими, однорідними. Практично всі банки приймають від фізичних осіб різноманітні внески (до запитання, ощадні, термінові та ін.).

      Видова конкуренція має місце при продажу товарів одного виду, але з відмінностями як мінімум за одним з істотно важливих параметрів. Наприклад, більшість банківських послуг надається з метою вирішення фінансових проблем конкретного клієнта (кредитування підприємств, надання гарантій, послуги депозитарію і т.д.). При цьому у кожному конкретному випадку умови надання послуги визначаються індивідуальним договором.

      Таким чином, внутрішньогалузева банківська конкуренція здійснюється між організаціями, що працюють у тій чи іншій банківській сфері.

      Міжгалузева банківська конкуренція має місце між суб'єктами, інтереси яких традиційно належать до різних сфер діяльності і основним її видом є перелив капіталу.

      Функціональна конкуренція ґрунтується на можливості різних за походженням товарів (послуг) задовольняти аналогічні потреби, тобто виступати взаємозамінними товарами і в банківській сфері практично не спостерігається. Це пояснюється специфікою банківської діяльності пов'язаної з неможливістю знайти товар-субститут.