Кредит на споживчі потреби

   цільовим характером;

   суб’єктами кредитних відносин - на банківські та небанківські;

   способом організації надання позикових коштів - на позики організовані та неорганізовані, прямі та непрямі;

   формами видачі - на товарні та грошові кредити;

   ступенем покриття кредитом вартості товарів, послуг - на позики на повну вартість або на часткову їх оплату;

   способом погашення кредиту - на ті що погашаються поступово

    (в розстрочку ) або разовим платежем;

   строками надання - короткострокові, середньострокові та довгострокові.

34

В залежності від цільового призначення споживчі кредити поділяються на:

для купівлі товарів та сплати послуг;

на розвиток підсобного господарства;

цільові кредити окремим соціальним групам;

на не цільові споживчі потреби;

під банківські кредитні картки[5, c.23].

Наступна група об’єднує позики для придбання окремих споживчих товарів або сплати послуг, розстрочку платежів за товари довгострокового користування, прокат деяких предметів споживання.

До кредитів на розвиток особистих підсобних господарств відносяться позики на купівлю сільськогосподарської техніки, транспортних засобів, купівлю посадкового матеріалу, фруктових дерев, добрив.

Комерційні банки надають кредити фізичним особам у розмірах, що визначаються виходячи із вартості товарів і послуг, які є об'єктом кредитування. Розмір кредиту на будівництво, купівлю і ремонт житлових будинків, садових будинків, дачних та інших будівель визначається в межах вартості майна, майнових прав, які можуть бути передані банкові в забезпечення фізичною особою, та сумою її поточних доходів, за винятком обов'язкових платежів. Строк кредиту встановлюється залежно від цілей, об'єкта кредитування, розміру позики, платоспроможності позичальника. Чековий кредит є різновидом поновлюваної позики. Це  форма кредитної лінії з правом одержання кредиту протягом певного строку. Використання клієнтом чеків призводить до зменшення ліміту кредитування. Банк дозволяє власникові рахунка виписувати чеки на суму лише в межах встановленого ліміту. Додаткові внески на чековий рахунок відновлюють ліміт кредитування. Якщо додаткові внески не надходять, ліміт кредитування вичерпується і спеціальний чековий рахунок закривається.

Не цільові споживчі кредити можуть надаватися населенню комерційними банками, ломбардами під заставу майна, касами взаємодопомоги, господарськими організаціями без зазначення мети використання кредиту.  Це  може бути кредит на невідкладні потреби, здійснення затрат, що виникають в зв’язку з особливими або непередбачуваними обставинами ( лікування, нещасний випадок, туризм та інше ).

Окрему нішу споживчого кредитування займають банківські кредитні картки. Особливістю розвитку споживчого кредиту є зростання використання банківських кредитних карток. Кредитні картки припускають участь трьох сторін - власника картки, банку та торгівельної організації. Пластикова картка з виділеними символами, видана банком покупцеві, служить для торгівельної організації свідченням того, що банк гарантує відкриття кредиту власнику цієї картки . Картка надається клієнту, якщо стан його депозитних та позичкових  операцій з банком задовільний. По кожній картці встановлюється ліміт, який може бути змінено в ту чи іншу сторону  в залежності від режиму використання картки  її власником. Кредитні картки застосовуються і при сплаті за послуги.

Банки - кредитори можуть надавати споживчі кредити безпосередньо позичальникам ( прямі кредити), що звертаються в банк за позикою, або

побічні через посередників (торговельну організацію, ломбард, пункт прокату).

В зв’язку з тим, що торгівельні організації не завжди мають грошові кошти, щоб перекрити всю заборгованість по наданому ними кредиту покупцеві, вони самі звертаються в банки за позиками. Непряме кредитування дозволяє надавати кредити без значного збільшення операційних витрат банку.

Банк надає кредити фізичним особам у розмірах, що визначається виходячи з вартості товарів і послуг, які є об`єктом кредитування, в межах вартості майна, майнових прав, які можуть бути передані банку в забезпечення фізичною особою з урахуванням суми її поточних доходів [5, c.41].

Отже споживчий кредит є засобом задоволення різних потреб населення. Як зазначалося раніше при споживчому кредиті позичальником є фізичні особи, а кредиторами – кредитні установи, а також підприємства і організації різних форм власності. Споживчий кредит може надаватися як в грошовій так і в товарній формі.

Строк повернення кредиту визначається кредитором і позичальником у кредитному договорі та залежить від цілей кредитування, розміру кредиту, платоспроможності позичальника.

Також, споживчий кредит можна класифікувати і за наступними ознаками:

По забезпеченню:

забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінними паперами);

гарантовані (банками, фінансами чи майном третьої особи);

з іншим забезпеченням (поручительство, свідоцтво страхової організації);

бланкові. Бланковий кредит надається банком тільки в межах існуючих власних засобів (без застави майна або інших видів забезпечення – тільки під зобов`язання повернути кредит) з розрахунку підвищеної процентної ставки надійним позичальникам, які мають стабільні джерела погашення кредиту та перевірений авторитет в банківських колах.

За ступенем ризику:

стандартні кредити;

кредити з підвищеним ризиком.

За методами надання:

одноразові – однією повною сумою, яка передбачена кредитним договором;

у вигляді кредитної лінії – декількома частинами, загальна сума яких не перевищує суму договору;

гарантійні (із заздалегідь обумовленою датою надання, за потребою, із стягненням комісії за зобов'язання) у вигляді відновлювальної кредитної лінії – клієнт може неодноразово брати і погашати будь-які суми за умови, якщо сальдо по судному рахунку не перевищить ліміту, який обумовлено в кредитному договорі. Клієнтами по даній формі кредитування можуть виступати фізичні особи з стабільним графіком надходження доходів (в першу чергу працівникам банку). Список клієнтів, які не є працівниками банку затверджується кредитним комітетом. Суму ліміту може бути вирахувана як ½ від сукупного доходу, який отримує позичальник (заробітна плата, премії, інші виплати) за останні три місяці.

Грошові споживчі кредити за термінами погашення класифікуються на:

кредити в розстрочку платежу;

револьверні (відновлювальні) кредити;

кредити без розстрочки платежу, а також ті, що

погашаються достроково (за вимогою кредитора, або за заявою позичальника).

Кредит у розстрочку платежу передбачає погашення його і відсотків  за ним щомісячно рівними частинами.

У групу револьверних кредитів включають кредити, надані позичальником за єдиним активно-пасивним поточним рахунком у вигляді овердрафту чи кредитною карткою.

Кредити на будівництво житла виділені в окрему категорію і мають назву іпотечних кредитів, надаються вони під заставу нерухомості. Визначення “іпотечного кредиту” надає Закон України “Про іпотеку” № 898-IV від 05.06.03. В Законі міститься окремий розділ – Розділ 1 “Іпотечний кредит”, яким регулюються правовідносини в процесі іпотечного кредитування. У відповідності до Закону:

“Іпотечний кредит – правовідносини, які виникають на підставі договору про іпотечний кредит між кредитодавцем і боржником з приводу надання коштів у користування з встановленням іпотеки”. Стосовно споживчого кредиту можна виділити декілька специфічних рис:

- це вид позики відображає відносини між кредитором і позичальником, сенс яких полягає у кредитуванні кінцевого споживання, на відміну від позик, які надають суб'єктам господарювання для виробничих цілей або для придбання активів, що породжують рух вартості;

- на відміну від інших видів кредиту, якими користуються переважно суб'єкти господарювання, споживчі кредити одержують фізичні особи;

- споживчий кредит є засобом задоволення споживчих потреб населення, тобто особистих, індивідуальних потреб людей. Надання споживчих позик населенню підвищує їх платоспроможний попит, життєвий рівень в цілому, та прискорює реалізацію товарних запасів, послуг, сприяє створенню основних фондів;

- всі види споживчого кредиту мають соціальний характер, оскільки вони сприяють вирішенню суспільних проблем - підвищенню життєвого рівня населення, утвердженню принципів соціальної справедливості.

- можливість реструктуризації кредиту, банк може запропонувати наступні варіанти:

1. Продовження терміну кредитування. У цьому випадку банк додає додатково до терміну кредитування від одного року до десяти років. Так зменшується тіло кредиту, за яке необхідно платити щомісяця, але сума щомісячних відсотків, на жаль, не зменшується.

2. Зменшення щомісячних платежів (50 - 70%) протягом півроку. При цьому загальна сума кредиту та терміни погашення кредиту залишаються колишніми.

3. Можливість на строк від 3 до 6 місяців не гасити тіло кредиту, а тільки відсотки. Потрібно пам'ятати, що відстрочена сума буде перенесена і розбита на наступні періоди, що призведе до збільшення фінансового навантаження надалі.

4. Зниження відсоткової ставки за кредитом.[11., 33]

2. Сучасний стан споживчого кредитування в Україні

Оприлюднені Національним банком дані свідчать про те, що українці звикають жити в борг. Темпи росту кредитування значно випереджають темпи залучення ресурсів. Станом на 01.01.2007р. – динаміка кредитного портфеля складає 269701 млн. грн., із них: кредити надані фізичним особам – 77786 млн.грн., решта – суб’єктам господарювання. В грудні 2008 року кредити надані домашнім господарствам становили вже 280490 млн. грн., 2009-2010 роках криза дала про себе знати, і надання кредитів зменшилося. Обсяг наданих кредитів з роками змінювався, так в 2007 цей показник становив 115032 млн. грн., в 2008 – 186088 млн. грн., в 2009 - 152048 млн. грн.., в 2010 що відомі сьогодні близько 134338 млн. грн. Більш детальну інформацію – презентую (див. Табл.1):

Таблиця 1. Обсяги наданих споживчих кредитів в Україні.

Також, слід сказати, що на сьогодні банки занепокоєні стрімким ростом проблемної заборгованості, яка на початок 2008 року становила не більше 5 %, в 2009 перевалювала за 10 %, і зараз не зменшується. Звичайно, існує також  інший шлях нарощування ресурсної бази – зовнішнє фінансування. Однак далеко не кожен український банк може залучати гроші з-за кордону за прийнятними ставками. За останній час багато банків, як вітчизняних, так і іноземних, заявляють про споживче кредитування населення як про пріоритетний напрямок своєї діяльності (як, наприклад, молодий, спеціалізований на споживчому кредитуванні банк „Дельта”). До того ж потенціал українського ринку дуже великий. Банкірів навіть не бентежить висока ризиковість цього виду кредитування – за допомогою „таємних” домовленостей з торговцями та новітніх маркетингових прийомів, вони достатньо непогано заробляють на цих ризикових активах. Споживчі кредити дозволяють на просто збільшити продаж компанії-продавця, але і зробити більш доступним споживачу весь асортимент її товару. Якщо раніше потенційні споживачі лише пильнували за випуском цікавих побутових новинок, то зараз, за допомогою кредитів, можуть купити бажану річ. Наприклад , у Москві доля продажу в кредит у загальній структурі продажу побутової техніки сьогодні, за різними оцінками, досягає 50%. В Україні ж цей показник у великих містах близько 30%. Наша країна відстає за кількома причинами. По-перше, існує сегмент населення, який не бере кредит лише тому, що цей процес здається довгим і важким. По-друге, кредитні ставки банків і кредитних спілок достатньо великі та коливаються в широких межах 24-44% річних на строк від 1 до 3 років.

Сьогодні вихід нових гравців на ринок споживчого кредитування в Україні майже припинився, але, як не дивно, саме в цей час спеціалісти Укрсиббанка, представника однієї з найпотужніших банківських груп у світі – BNP Paribas, вирішили розвивати цей бізнес. Влітку 2008 року був створений  Департамент споживчого кредитування, а сьогодні вони розширюють свою діяльність і в умовах кризи набирають кредитних спеціалістів і починають працювати з мережею магазинів побутової техніки «Фокстрот». Цей факт є дуже цікавим в реаліях кредитного ринку сьогодні, особливо в споживчому аспекті.

Однак вітчизняні фінансисти почали потроху виправлятися у 2005-2008 роках. Столики кредитних експертів з банків та кредитних союзів тоді було можна зустріти все частіше прямо у торгових точках (приблизно  в 60% великих магазинів). У 2008 році цей показник складав майже 100%, звісно цей показник в умовах настання кризи падав, але сьогодні цей показник вже зростає.

Програми споживчого кредитування, що їх пропонують українські банки, поділяються на дві групи: кредити під придбання товарів народного споживання та під купівлю автомобілів. "Наймасовішою" програмою є перша: більшість українців можуть собі дозволити купити побутову техніку, комп’ютер або меблі. На сьогоднішній день, купуючи так звані товари народного споживання, покупець може розраховувати на кредит терміном до двох років за ставкою від 23 до 25% у гривнях, сплативши при цьому 10-20% вартості товару. Проте якщо клієнтові українського банку пощастить потрапити під рекламну акцію, що їх банки проводять досить часто, від початкового внеску його взагалі буде звільнено. В 2008 році багато банків давали кредит вже без обов’язкового внеску і за досить простою схемою, в 2010 вже більш раціонально надані на  споживчі цілі. Ці кредити можна вважати «експрес-кредитами», тому що часто рішення за кредитом приймалося не більше одного часу. Також досить поширилась співпраця із страховими компаніями. Договори страхування підписуються прямо на точці продажу. Звичайно цей варіант має місце лише за згодою клієнта (якщо мова йде про побутові пристрої).