Грошова-кредитна політика Центрального банку, її ціль та інструменти

Проаналізував таблицю 3.3. Своєчасно непогашені кредити повинні складати не більш 5% від всього кредитного портфеля, але вони складають 6,5%, також показник загальної  кредитної активності, значення якого повинне бути більше 0,55 , але він складає 0,5. Тому слід звернути увагу на управління активами, а саме змінити їх структуру.

Ми розрахували рівень сумнівної заборгованості, який характеризує якість кредитного портфеля, зокрема: довгострокових, короткострокових і міжбанківських кредитів з погляду проблематичності їх повернення. Значення цього показника не повинне перевищувати 0,05, тобто своєчасно непогашені кредити повинні складати не більш 5% від всього кредитного портфеля.

 

Рівень                       Безнадійні      кредити                     5094,2

кредитної          = ---------------------------------------- =  --------------- = 0,065

заборгованості     Всього  кредитний портфель          77925,73

 

       ( До  безнадійних відносяться кредити  класу «Д»)

Ми розрахували показник загальної кредитної активності, значення якого повинне бути більше 0,55. Якщо воно нижче, слід терміново зайнятися проблемою управління активами, а саме змінити їх структуру. Якщо цей показник перевищує 0,8, це означає, що у банку серйозні проблеми з ліквідністю.  

Загальна                Всього надані кредити               77925,73

кредитна      =  -------------------------------------- = ----------------- = 0,5

активність                   Сукупні активи                    155804,04

                   

 

Аналіз  інвестиційної  діяльності.

 

Задачі аналізу – визначити  наиперспективнейшие вкладення банку в цінні папери  і поліпшити якість інвестицій.

Цінні папери – це грошові документи, які свідчать  про право володіння або відношення позики і визначають  взаємостосунки між  емітентом цінних паперів, і їх власником.

 Інвестиційні вкладення  до 20% голосів вважаються портфельними, від 20% до 50% - капітальними вкладеннями  в асоційовані компанії, від 50 до 100% голосів – капітальні вкладення  в дочірні підприємства.

Інвестиційний портфель комерційного банку містить:

• цінні папери в портфелі банку на продаж – для операцій з цінними паперами, придбаними з метою отримання прибутку від їх подальшого продажу до терміну погашення;
• цінні папери в портфелі банку на інвестиції – для операцій з цінними паперами, придбаними на строк до дати погашення або з метою інвестиції на термін більше року. Різниця між цінними паперами на продаж і цінними паперами на інвестиції полягає в намірах керівництва банку з приводу термінів їх придбання;
• цінні папери, які рефінансуються НБУ;
• цінні папери, які придбані або зберігаються за дорученням клієнтів;
• вкладення в асоційовані компанії;
• вкладення в дочірні підприємства.

Вкладення в асоційовані компанії і дочірні підприємства належать до довгострокових вкладень банку.

За додатком 1, ми визначили структуру інвестиційного портфеля банку, з'ясували його ефективність. Питома вага кожного виду цінних паперів в інвестиційному портфелі визначає його якість.

Таблиця 3.4

Структура інвестиційного портфеля банку

 

Інвестиційний портфель банка	Сума, тис. грн.	Структура, %
Цінні папери у портфелі банку на продаж	1267,3	24,84
Цінні папери у портфелі банку на інвестиції	2308,87	45,25
Інвестиції капіталу в  асоційовані компанії	499,19	9,78
Інвестиції капіталу в  дочірні компанії	1027,23	20,13
Всього вкладень	5102,59	100

Проаналізував таблицю 3.4 можна  побачити, що найбільш питома вага є  в цінних паперах у портфелі банку на інвестиції. Це говорить про те, що він найбільш якісний.

 

3.2. Аналіз пасивних  операцій

                                        Аналіз капіталу банку

Капітал банку  – це залишковий інтерес банку  в активах за вирахуванням зобов'язань. Капітал виконує декілька важливих функцій:

• по-перше, захищає від банкрутства (це гроші про чорний день»), компенсуючи поточні витрати;
• по-друге, він є джерелом засобів, необхідних для створення, організації і функціонування банку до моменту залучення достатньої кількості  депозитів;
• по-третє, допомагає підтримувати довір'я клієнтів і переконувати кредиторів у фінансовій могутності банку. Капітал повинен бути достатнім для того, щоб позичальники мали упевненість в тому, що банк в змозі задовольнити їх потреби в кредитах;
• по-четверте, звідси банк черпає засоби  на організаційне зростання, надання нових послуг, виконання нових програм, покупку устаткування.

В балансі банку відображається брутто-капітал. Але для аналізу  реального капіталу і для розрахунку економічних  нормативів слід визначити  чистий капітал, або нетто-капітал.

Капітал банку підрозділяється  на такі складові:

Основний капітал (ОК ), в нього входять:

• сплачена зареєстрована статутна фундація;
• емісійні різниці;
• резервні  фундації;
• прибули і збитки  минулих років;
• прибули і збитки минулих років, які чекають твердження.

Основний капітал (ОК) коригується  на (мінус):

• власні цінні папери в портфелі банку на продаж ;
• сума нематеріальних активів;
• капіталовкладення і нематеріальні активи.

Додатковий капітал (ДК):

• загальні резерви;
• результати  переоцінки основних засобів;
• результати поточного року.

Утримання із загальної суми (У):

• акції і боргові цінні папери в портфелі банку на продаж і інвестиції (окрім державних боргових зобов'язань);
• вкладення банку в асоційовані і дочірні компанії.

Сума неоткоригированого капіталу обчислюється по формулі:

К1= ОК + ДК –  У

К1 = 47411,3 + 1094,32 – 2793,72 = 45711,9

Основні засоби (ОС) :

• операційні основні засоби;
• капітальні вкладення в операційні основні засоби;
• не операційні основні засоби;
• капітальні вкладення в не операційні основні засоби.

Чистий капітал банку  обчислюється по  формулі:                           

ДО = К1 – ( ОС – К1 )

ОС = 21663,74;     ОС<К1;        ДО = К1 = 45711,9

де  (ОС – К1 ) – розмір перевищення ОС над К1, причому якщо ОС перевищує К1, то в розрахунок беруть різницю ОС-К1, в зворотному випадку в розрахунок беруть 0.

Ми почали аналіз капіталу  з оцінки його структури за допомогою даних балансу.

 

Таблиця 3.5

Аналіз структури  капіталу

 

Показники	Сума, тис. грн.	Структура, %
Статутний капітал	54660,00	97,15
Нерозподілені прибутки та резерви	504,5	0,9
Прибутки поточного року	1094,32	1,95
Всього  капітал	56258,82	100

Проаналізував таблицю 3.5 можна  побачити, що К1 перевищує допустиму норму. Рекомендовані значення даного показника – в межах  0,15 - 0,20, але він складає 0,36. Інші показники мають допустиму норму.

 

К1 – позначає рівень капіталу в структурі загальних пасивів.

Рекомендовані значення даного показника – в межах  0,15 - 0,20.

 

     капітал

К1   =   ------------------

     Пасиви

 

          56258,82

К1 = ------------------- = 0,36

         155804,04

 

К2 – співвідношення чистого  капіталу і  загальних активів.

Значення даного показника  повинне бути не менше 0,04.

                  чистий капітал

К2    =    --------------------------

                   загальні активи

 

             45711,9

К2 = ---------------- = 0,29

           155804,04

 

К3 – співвідношення капіталу і загальних активів, зважених на ризик

Значення цього показника повинне  бути не менше 0,08. Цей коефіцієнт  дає можливість визначити межу захисту  кредиторів і вкладників від непередбачених збитків, які банк може понести в  процесі діяльності.

 

        чистий капітал

К3  =  ---------------------------------

 активи, зважені на ризик

 

                  45711,9

К3 = ------------------ = 0,34

            132718,74

 

К4 – коефіцієнт достатності  капіталу – показує максимальну суму збитків, при яких капіталу, який  залишився, вистачить для забезпечення надійності засобів вкладників і інших кредиторів банку. Передбачається, що капітал банку повинен на 25 –30 % покривати його зобов'язання.

 

              чистий капітал

К4  =  ------------------------

               Зобов’язання

 

             45711,9

К4 = ------------------- = 0,46

             99545,22

 

 

                                   Аналіз  зобов'язань  банку

Зобов'язання –  це кредиторська заборгованість банку, яка виникла в результаті попередніх операцій і яка повинна бути погашена в певний термін (привернуті і позикові засоби).

До зобов'язань банку  належать:

• залишки на корсчетах банків;
• залишки на поточних рахівницях клієнтів;
• депозити – термінові і до запитання
• міжбанківські кредити, у тому числі і одержані НБУ.
• кредиторська заборгованість

Аналізуючи зобов'язання банку, необхідно  дати їм кількісну і якісну оцінку. Перш за все слід пам'ятати, що більшість  зобов'язань є платною, унаслідок чого витрати банку збільшуються. Але серед зобов'язань є і дешеві ресурси:

• залишки на рахівницях клієнтів;
• депозити до запитання;
• кредиторська заборгованість.

До дорогих ресурсів належать:

• термінові депозити;
• міжбанківські кредити і депозити.

Збільшення  зобов'язань банку  оцінюється позитивно, оскільки це свідчить об збільшення суми кредитних ресурсів. Чим більше питома вага термінових депозитів, тим більше стабільна  частина ресурсів комерційного банку. Це позитивно позначається на його ліквідності і знижує залежність від міжбанківських кредитів.

Ми проаналізували структуру зобов'язань банку.

Таблиця 3.6

Аналіз структури зобов'язань  банку

 

Зобов'язання   банку	Сума, тис. грн.	Структура %
Дешеві ресурси банку	73314,66	73,65
Дорогі ресурси банку	26230,56	26,35
Всього зобов'язань	99545,22	100

Проаналізував таблицю 3.6, можна  побачити, що коефіцієнт термінової ліквідності  складає 0,19. Цей показник вказує на залежність від міжбанківських кредитів

 

Коефіцієнт              загальна сума виданих кредитів            77925,73

співвідношення = --------------------------------------- = -------------- = 0,78

позик і грошей                      зобов'язання                               99545,22

 

 

коефіцієнт           високоліквідні активи                 18110,87

термінової   = ---------------------------------------- = --------------- = 0,19

ліквідності        під процентні зобов’язання           97634,54

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

Центральний банк виступає в ролі провідника, автора грошово-кредитної  політики, тобто її головного суб'єкта. Він є органом державного регулювання, основне завдання якого полягає у забезпеченні сталості національної грошової одиниці, спрямовує свою грошову-кредитну політику, в першу чергу, на забезпечення стабільності цін і зниження рівня інфляції. Слід зазначити, що ефективність грошово-кредитної політики значною мірою залежить від узгодженості кінцевих (стратегічних) цілей грошово-кредитної і загальнодержавної економічної політики.

Грошово-кредитна політика тісно пов'язана з бюджетною, податковою, валютною, зовнішньоекономічною. Так, якщо уряд стимулює економіку суттєвим збільшенням державних витрат, результат  буде значною мірою позначатися  на характері грошово-кредитної  політики.