Гроші і кредит

Автор: Пользователь скрыл имя, 23 Ноября 2012 в 11:41, контрольная работа

Описание работы

Починаючи з Аристотеля і до XVIII ст. у теорії грошей досить поширеною була думка, що гроші виникли внаслідок угоди між людьми або запроваджені законодавчими актами держави задля полегшення обміну товарів. Таке трактування походження грошей отримало назву раціоналістичної концепції. Проте засновники політекономії дійшли висновку, що виникнення грошей зумовлене труднощами безпосереднього обміну продуктами праці. Потреба в обміні виникла в епоху розкладу первіснообщинного ладу. До того люди жили замкнутими общинами, в межах яких спільно працювали і безпосередньо задовольняли потреби своїх членів.

Содержание

Класична кількісна теорія грошей, характеристика її постулатів.
Основні типи грошових систем, їх елементи, етапи еволюції.
Функції та роль кредиту в ринковій економіці.
Конвертованість боргу.

Работа содержит 1 файл

К.Р. гроші і кредит.doc#1.doc

— 194.50 Кб (Скачать)

СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

 ЕКОНОМІКИ  ТА МЕНЕДЖМЕНТУ

 

                                        Кафедра  фінанси і кредит

 

 

 

 

 

 

 

 

КОНТРОЛЬНА   РОБОТА

з навчальної дисципліни

 

                        «ГРОШІ І КРЕДИТ»

 

 

 

Студент-виконавець

Холодна В. Г.

групи ЗМО – 61

№ залікової книжки 1426

 

 

 

  Роботу перевірив:

Доц. кафедри 

          Шпак Л.О.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЧЕРКАСИ  2008

 

 

 

                                              План.

 

  1. Класична кількісна теорія грошей, характеристика її постулатів.
  2. Основні типи грошових систем, їх елементи, етапи еволюції.
  3. Функції та роль кредиту в ринковій економіці.
  4. Конвертованість боргу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   2

 

1. Класична  кількісна теорія грошей, характеристика  її постулатів.

   Походження грошей. Роль держави у творенні грошей.

Починаючи з Аристотеля і до XVIII ст. у теорії грошей досить поширеною була думка, що гроші виникли внаслідок угоди між людьми або запроваджені законодавчими актами держави задля полегшення обміну товарів. Таке трактування походження грошей отримало назву раціоналістичної концепції. Проте засновники політекономії дійшли висновку, що виникнення грошей зумовлене труднощами безпосереднього обміну продуктами праці. Потреба в обміні виникла в епоху розкладу первіснообщинного ладу. До того люди жили замкнутими общинами, в межах яких спільно працювали і безпосередньо задовольняли потреби своїх членів. Усередині такої общини не було обміну і не було потреби в грошах. Коли община стала виробляти продуктів більше ніж їх потрібно було для прожитку, виникла потреба в між общинному обміні, що відкрило шлях до появи грошей. Вирішенням проблеми став пошук товарів, які були необхідні всім завжди. Ці товари почали виконувати роль посередника, роль загального еквіваленту. Вони почали називатися грошовим товаром або грошима. Існує державна теорія Г. Кнаппа, де визначається особлива роль держави у створенні грошей. Дана концепція мала домінуюче місце майже до кінця XVIII ст. В демократичних країнах панує еволюційна концепція. Функціонування грошей в любій економіці має юридично визначений характер, однак роль держави не констатуюча, а регулююча. Держава не створює гроші як економічне явище, вона лише визначає і змінює зовнішні атрибути грошей та умови їх функціонування. Роль держави в тому, щоб грошима було б зручно користуватися. Щоб вони були надійними і стабільними.

  Сутність грошей. Гроші як гроші і гроші як капітал.

Гроші – особливий  товар, що виконує роль загального еквіваленту. Г. – явище суспільне , вони є форма  суспільних відносин, які виникають  з приводу обміну продуктами праці, що ґрунтуються на принципі еквівалентності. Г. виконують специфічну суспільну функцію. Вони є посередником при обміні товарів. Г як Г – цільове призначення грошей забезпечити покупку. Г виступають як простий

       3

посередник при обміні товарів. Ці Г забезпечують реалізацію отриманого доходу (ЗП, стипендія). Г як капітал – Г, що здатні приносити доход самі по собі. Головна мета обігу Г як капіталу є не нова споживча вартість, а додана вартість Г використовується для отримання прибутку.

  Еволюція форм грошей. Причини та значення демонетизації золота.

Еволюція форм Г відбувалася  в напрямі від повноцінних  грошей до неповноцінних, якими є  сучасні Г. Повноцінними були гроші, що мали внутрішню реальну вартість, адекватну вартості товару, який виконував функцій грошей, чи вартості того матеріалу, з якого гроші були виготовлені, Ex: золоті і срібні монети. Неповноцінними є гроші, які набувають своєї вартості виключно в обігу. При цьому вона може істотно відхилятися від вартості того матеріалу, з якого виготовлені. Між періодами використання повноцінних і неповноцінних грошей знаходиться епоха використання змішаних форм. Початковою висхідною формою грошей були товарні гроші. Спочатку це були предмети першої необхідності – худоба, сіль, зерно тощо. На зміну предметам першої необхідності в ролі грошей поступово прийшли предмети розкоші (перли, хутра інші дорогоцінні вироби). Слідуючим етапом був етап панування металевих грошей. Спочатку у вигляді брусків металу, а потім у вигляді монети. Але через деякий час виникла необхідність заміни повноцінних грошей (металевих) на неповноцінні (кредитні гроші). Цей процес називається демонетизацією золота. Цьому сприяло ряд чинників: золото і срібло має високу питому вартістьі одночасно є відносно м’яким металом, що призводить до значного зношування в процесі обігу; невеликі запаси золота не дозволяли забезпечувати потреби обігу в умовах зростання товарообумовлених операцій; золото – дорогий засіб обігу. Отже, на зміну повноцінним грошам прийшли кредитні гроші. Кредитні гроші – неповноцінні гроші, які виникли на основі розвитку кредитних відносин і імітуються відповідно до потреб обороту в грошах. К. Г. поділялися на паперові – це нерозмінні на метал знаки вартості, що випускаються державою для покриття своїх (бюджетних) витрат і наділяються нею примусовим курсом, визнаються законодавчо обов’язковими до приймання у всі види платежів. Паперові гроші бувають: розмінні банкноти

4

 яких зараз в  обігу немає, казначейські білети  – зобов’язання уряду, білонна  монета або розмінна – виготовлена з металу, нерозмінні банкноти – банкноти ЦБ і основна форма існування паперових грошей сьогодні. Депозитні гроші : трансакційні чекові депозити, строкові вклади, електронні депозити. Квазі-гроші (майже гроші) – довгострокові вклади, векселі, чеки, інші фінансові інструменти.

  Класична кількісна теорія грошей, її сутність, характеристика основних постулатів.

 Суть кількісної      теорії грошей полягає в поясненні вартості грошей і рівня цін кількістю грошей в обігу (чим більше грошей в обігу, тим вище ціни, тим нижча вартість грошей). Формування кількісної теорії припало на XV1-XV111ст.. Класична теорія базується на 3-х постулатах:1) постулат причинності – маса грошей в обігу спричинює зміну товарних цін.2) постулат пропорційності – зміна цін відбувається пропорційно до зміни грошової маси.3) постулат однорідності. На відміну від своїх попередників ЮМ стверджував, що пропорційні зміни між грошовою масою і цінами досягаються не відразу, а з деякими терміновим лагом. Поширення кількісної теорії грошей було викликано об'єктивними причинами. Вона була реакцією на поширену в XV1-XV11ст. металістичної теорії грошей. Прихильники металістичної теорії ототожнювали гроші з дорогоцінними металами і вважали джерелом суспільного багатства збільшення запасів золота і срібла в країні. Згодом під час становлення капіталізму металістична теорія стала загальмовувати розви- ток виробництва. На противагу металістичній теорії у XV11- XV111 cт. поширюється номіналістична теорія грошей, представники якої (Стюарт,Берклі) вважали гроші звичайними рахунковими одиницями, вартість яких визначається тим, що на них написано. Вартість грошей визначається кількісним співвідношенням товарної  і грошової маси, а так як гроші мають загрозу знецінення немає сенсу перетворювати їх у скарб, більш доцільно перетворити їх у функціонуючий капітал. В цьому виявилась прогресивність класичної кількісної теорії. Також вона заклала теоретичний фундамент вивчення вартості паперових грошей. Розвиток економіки виявив багато доказів

5

 обмеженості класичної  кількісної теорії. Ії представники лише констатували залежність між масою грошей і цінами, але не вивчали механізмів зв'язку між ними. Представники трудової теорії вартості вважали, що вартість визначається витратами праці на виготовлення товару. Адам Сміт і Рікардо вважали гроші звичайним товаром, який виступає посередником в обміні товарів.

Вклад Дж.М.Кейнса у розвиток кількісної теорії грошей.

Одним з тих, хто відстоював необхідність грошового кредитного регулювання економічних процесів був Кейнс. Основною причиною циклічних криз він вважав нестачу «платоспроможного попиту», а відтак інвестиційної. активності. Кейнс розглядав показник V як змінну величину. Кейнс розробив теорію«переваги ліквідності» в якій до мотивів накопичення грошей економічними агентами  додав спекулятивний мотив, який передбачав страхування ставок і цін на ЦП. Чим нижча норма%, тим вища перевага ліквідності. (попит на касові залишки).Формула попиту на гроші має такий вигляд: М=М1+М2= F(Y)+(і)  М1-трансакційні касові залишки.М2-спекулятивні касові залишки Y- сукупний доход І-норма %. Вирішальне значення в своєї теорії Кейнс відводить не грошовій масі та її впливу на ціни, а норму%, яка виступає важелем за допомогою якого гроші впливають на рівень виробництва і зайнятість. Передаточний (трансакційний) механізм Кейнса виглядає так М-і-І-У-Р. Збільшення грошової маси (М) державою призводить до зменшення реальної норми% (і).Це робить більш доступними кредити , що підвищує інвестиційну активність (Ї), як наслідок призводить до зростання виробництва і зайнятості (У). В результаті ціни (Р) також зростають, але інфляція в даному випадку стимулює платоспроможній попит. Кейнс рекомендував застосовувати політику «дешевих грошей» в умовах економ. спаду для «розігріву» економ. Однак в умовах глибокої депресії економіка стає малочутливою до низьких процентних ставок, що загрожує абсолютною перевагою ліквідності або словами Кейнса «пасткою ліквідності».

Синтез кейнсіанських  та неокласичних позицій у сучасній кількісній теорії грошей.

  Сьогодні вже більшість  економістів визнають активний  вплив кількісного

6

 фактора (М) на  перебіг процесів у сфері реальної  економіки на коротких інтервалах  та на рівень цін – на  довгострокових. Визнають вони і  важливу роль держави в регулюванні економіки, тільки дещо по – різному розставляють акценти при визначенні механізму регулювання. Представники обох напрямів монетаристської теорії погоджуються з тим, що зупинити інфляційну спіраль важко, шо легше її попередити, ніж потім перебороти. Тому вони єдині в тому, що кожна країна мусить вибирати таку стратегію монетарної політики, яка б не дала змоги інфляції вийти з- під контролю. Для цього центральні банки повинні мати високий рівень самостійності. Більшість економістів сходяться на тому, що визначення стратегічних цілей та чіткого "коридору" руху до них буде заспокійливо діяти на економічних суб’єктів. Багато спільного досягнуто в підходах до використання інструментів монетарного регулювання.

2. Основні типи  грошових систем, їх елементи, етапи еволюції.

  Сутність, призначення та основні елементи грошової системи.

Грошова система –  форма організації грошового  обороту в країні, встановлена  загальнодержавними законами. Кожна  держава оформляє свою грошову систему. Разом з тим у грошових систем різних країн є багато спільного через однотипність методів регулювання грошових потоків та масою грошей в обігу. Елементи грошової системи: 1) найменування грошової одиниці (пов’язується із історією країни;гривня – грошова одиниця Київської Русі – високорозвинутої держави, яка існувала на території України у X-XI ст.); 2) масштаб цін (являє собою величину грошової одиниці даної країни. Раніше при існуванні золота і срібла вага грошової одиниці вже закладувалась в них, а сьогодні при існуванні кредитних грошей масштаб цін формується стихійно. Оскільки інфляційні процеси стали хронічними, виникла загроза постійного зменшення в масштабі цін); 3) види та купюрність грошових знаків, які мають статус законного платіжного засобу (Їх визначає вищий законодавчий орган – ЦБ надає їм статусу законного платіжного засобу. Грошові знаки мають вид банківських білетів (банкнот), а при випуску гр. знаків мінфіна (його скарбницею) – скарбничими білетами. Сьогодні в більшості грошової маси надається депозитна форма і це дозволяє обслуговувати грошовий оборот переважно у

7

 формі безготівкових  розрахунків.) ;4) регламентація безготівкових  грошових розрахунків; 5)регламентація  готівкового грошового обороту; 6) регламентація режиму валютного  курсу та операцій з валютними  цінностями (використовується для захисту і забезпечення сталості національної валюти) ;7) регламентація режиму банківського проценту (забезпечує регулювання ціни грошей на грошовому ринку, з метою впливу на їх масу в обороті, а отже – на сталість грошей ) ;8) державні органи, які здійснюють регулювання грошового обороту та контроль за дотриманням чинного законодавства (НБУ, Кабмін, Мінекономіки, Мінфін) .

   Характеристика основних видів грошових систем та їх еволюція.

Грошові системи класифікуються:1) залежно від форми в якій функціонують гроші є : система металевого обігу, що в свою чергу поділяється на біметалізм (подвійної валюти, "кульгаючої" валюти, "паралельної" валюти) та монометалізм (мідний, срібний, золотий (золотомонетний стандарт та нові форми золотозливковий стандарт, золотодивізний стандарт)) та система паперово-кредитного обігу (паперово-грошова система та система кредитних грошей); 2) за характером економічної системи : ринкові та неринкові; 3) за характером регулювання національної валютної системи : відкриті та закриті. Біметалізм – роль загального еквівалента закріплюється за двома металами (золото, срібло). Система паралельної валюти, виникла історично давніше, за нею співвідношення між золотими та срібними монетами встановлювались стихійно на ринку. Система подвійної валюти виникла, щоб спростити ситуацію ускладнену існуванню двох систем цін, полягає у законодавчому встановленні вартісного співвідношення між двома металами. Системи кульгаючої валюти – один з видів монет карбується у закритому порядку. Золотомонетний стандарт – саморегулювання, що виходить з адекватної вартості вказаних грошей в обороті, золото могло вільно бути обміняне на банкноти. Золотозлитковий стандарт – в обігу відсутні золоті монети та їх вільне карбування, обіг банкнот здійснюється лише на золоті злитки з певними обмеженнями. Країни, що не мали достатніх золотих запасів перейшли на золотодивізний стандарт – в обігу відсутні золоті монети та їх вільне

8

 карбування, обіг банкнот  здійснюється на іноземну валюту (дивізи), яка обмінюється на золото. Системи паперово-кредитного обігу – обіг обслуговують гр. знаки, що не мають внутрішньої вартості. Неринкові грошові системи – притаманне переважання адміністративних неринкових методів регулювання гр. обігу, штучне розмежування його на готівкову та безготівкову сферу. Ринкові – діють у країнах з ринковою економікою. Закриті – значна кількість обмежень, характерні для країн із закритою економікою. Відкриті для країн з відкритою економікою.

  Створення та розвиток грошової системи України.

 По становленню України як незалежної держави постала необхідність створення нової грошової системи. Закон України "Про банки та банківську діяльність" 1991р.надав монопольне право НБУ здійснювати емісію грошей, проводити єдину гр.-кр.пол-ку.1992р - паралельне використання двох валют - рублі та купоно-карбованці. 2-й етап -1)розбудова власного емісійного механізму, через створення Банкнотно-монетного двору НБУ, що має повний цикл виробництва паперових гр. та монет; розроблення дизайну, установлення  номіналу, платіжних ознак, забезпечення системи захисту грошових знаків та монет; розроблення правил випуску з обігу, зберігання інкасації, вилучення з обігу готівки, ведення касових операцій тощо.2)формування механізму регулювання НБУ пропозиції гр., завданням якого є: відпрацювання механізму централізованого  регулювання банківськими резервами,; запровадження механізму рефінансування комерційних банків; роз-к операцій на відкритому ринку; 3) розроблення методики та методології грошово-кредитної політики НБУ, накопичення досвіду практичного застосування інструментів грошово-кредитної політики, розмежування сфер застосування фіскально-бюджетної та грошово-кредитної політики; 4) розбудова національних платіжних систем, що охоплює створення системи елементарних платежів на міжбанківському рівні, розроблення методичних та інструктивних документів щодо організації безготівкових роз-в на міжгосподарському рівні;5) формування механізму валютного регулювання : розвиток інфраструктури, регламентація, контроль тощо;6) розроблення та випробування на практиці спеціальних заходів з

Информация о работе Гроші і кредит