Економічна природа та функції грошей

Процес товарного обігу  виражається формулою: Т – Г  – Т1, тобто продаж здійснюється заради купівлі. Важливою ознакою грошей як засобу обігу є те, що вони являють собою реальне втілення мінової вартості: продавець віддає свій товар покупцеві і взамін одержує гроші. При цьому зовсім не має значення, в якій формі вони виступають — повноцінних грошей (золотої чи срібної монети), розмінних чи нерозмінних знаків грошей (готівка), чи просто у вигляді записів на банківських рахунках (депозитні гроші). Важливо лише те, що гроші як засіб обігу забезпечують перебіг товарів від виробника до споживача, після чого товари виходять зі сфери обігу. Проте самі гроші залишаються в обігу, переходячи від одного суб’єкта до іншого.

Кількість грошей, що повинна  бути в обігу (М), визначається сумою  цін товарів та послуг, що підлягають реалізації протягом певного періоду.

Цю залежність можна представити  за допомогою формули:

М = Рі х qі

Рі – ціна і-ого товару,

qі – кількість і-ого  товару.

Кількість грошей мала б  дорівнювати цій величині за умови, що кожна грошова одиниця використовувалася  лише один раз. Але кожна грошова  одиниця використовується більше одного разу. Тому суму цін товарів необхідно  поділити на середнє число оборотів кожної купюри (V).

У сучасних умовах використання грошей як засобу обігу  здійснюється переважно в роздрібній торгівлі, при наданні послуг населенню, у міжнародній торгівлі та ін. Проте  і в цих сферах поступово звужується використання цієї функції завдяки  проникненню сюди кредитних відносин, особливо в країнах з розвинутою ринковою економікою. У нашій країні у зв’язку з недорозвинутістю внутрішньогосподарських кредитних  відносин гроші як засіб обігу  широко використовувались у всіх сферах економічних відносин, у тому числі й у оптовій торгівлі засобами виробництва. Інфляційні процеси, що набули широкого розмаху в період переходу до ринкового господарювання, спричинили звуження сфери функціонування засобу обігу внаслідок переходу до натурального товарообміну (бартеру). Це є кроком назад у розвитку функцій  грошей, що зумовлює зниження їх ролі в  розвитку економіки. (1,ст. 40)

3) Функція засобу платежу – це функція, в якій гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов’язань між суб’єктами економічних відносин, що виникають у процесі розширеного відтворення.

У розвинутій ринковій економіці  гроші як засіб платежу обслуговують більшу частину всього економічного обороту. Тому сфера їх застосування дуже широка й охоплює: платежі між  підприємствами, господарськими організаціями  та установами за взаємними борговими  зобов’язаннями; платежі підприємств, господарських організацій та установ  своїм працівникам, пов’язані з  оплатою праці; платежі юридичних  та фізичних осіб у централізовані фінансові фонди, одержання грошових коштів із цих фондів; внесення юридичними та фізичними особами своїх грошей у банки, отримання ними грошових позичок у банках і погашення їх у встановлені строки; різноманітні платежі, пов’язані зі страхуванням діяльності та майна юридичних і фізичних осіб; інші платежі — адміністративно-судові, виплата спадщини, дарування тощо. (1, ст. 41 - 42)

4) Функція засобу нагромадження - це функція, в якій гроші обслуговують нагромадження вартості в її загальній абстрактній формі в процесі розширеного відтворення.

У сучасних умовах сфера функціонування грошей як засобу нагромадження вартості розділилася на дві частини. У тій із них, де нагромадження вартості зумовлюється потребами розширеного відтворення, оборотом капіталу, має конкретно-цільове призначення і є відносно короткочасним, цю функцію гроші виконують у формі знаків вартості. У тій же частині, де нагромаджується абсолютне багатство, необхідне за межами усталеного процесу суспільного відтворення, воно має форму скарбу й обслуговується справжніми грошима — золотом. Отже, золоті скарби хоч і перестали бути єдиною формою грошового нагромадження і втратили свою роль привідних і відвідних каналів для грошового обороту, все ж вони зберігають опосередкований зв’язок з останнім, що свідчить про часткове збереження за золотом однієї з функцій грошей — нагромадження вартості. (1, ст. 46)

Формування нагромаджень та збережень призводить до певних втрат для їх власників (не отримують  доходів від своїх грошей). Такі втрати називають зумовленими витратами  зберігання грошей.

Зумовлені витрати зберігання - це сума доходу, який власник грошей не одержує тому, що зберігає їх у  ліквідній формі, а не вкладає  у фінансові активи.

5) Світові гроші - це функція, в якій гроші обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обороті і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами. Гроші на світовому ринку виконують функції загального платіжного засобу, загального купівельного засобу і засобу перенесення багатства з однієї країни в іншу. Отже, світові гроші — це комплексна функція, що повторює, по суті, всі функції, властиві грошам на внутрішньому ринку. Якщо світові гроші використовуються для погашення боргів, пов’язаних із зовнішньою торгівлею, банківськими та фінансовими позичками тощо, то вони виконують функцію засобу платежу. Коли вони витрачаються для негайної купівлі товарів чи послуг і замість їх певної суми, що вивозиться (пересилається), в країну ввозиться еквівалентна товарна вартість, вони виконують функцію купівельного засобу. Якщо світові гроші переміщуються з однієї країни в іншу без зустрічного переміщення товарного еквівалента чи погашення боргу, то вони забезпечують перенесення багатства. Це має місце при оплаті контрибуції, репарацій, наданні грошових позичок чи допомоги, вивезенні грошей емігрантами, тіньовими підприємцями тощо.

Світові гроші функціонують і як міра вартості та рахункові  одиниці, оскільки національні ціни жодної країни не можуть повністю задовольнити потреби світового ринку і  на ньому формується своя система  цін. (1, ст. 47 - 48)

Світові гроші спочатку виступали  у вигляді злитків благородних  металів. Сучасний розвиток ринкових відносин у світі призвів до виникнення різноманітних міжнародних засобів  розрахунків. Одним з таких засобів  є національні валюти економічно найсильніших країн світу - долар  США, німецька марка, англійський фунт стерлінгів, японська ієна та ін., тобто  вільно конвертовані валюти.

 

 

 

 

 

Таблиця термінів

№  п/п	Терміни	Пояснення	Джерело
1.	Раціоналістична   концепція	- поява грошей - наслідок домовленності, угоди між людьми з метою спрощення і полегшання процедури обміну товарів; - гроші виникли внаслідок  угоди між людьми або були запроваджені законодавчими актами держави задля полегшення обміну товарами.	Демківський А.В. «Гроші та кредит»,ст.19       «Гроші та кредит:підручник»/ За ред. Б.С.Івасіва,ст.8
2.	Еволюційна концепція	- походження рошей пояснюється об'єктивними закономірностями розвитку відтворення; - розвиток грошей – тривалий еволюційний процесс, зумовлений стихійнии розвитком товарного виробництва та обміну. - виникнення та розвиток грошей - тривалий еволюційний процес,зумовлений стихійним розвитком товарного виробництва та обміну.	http://finansi-dengi.ru/3.htm         «Гроші та кредит:підручник»/ За ред. Б.С.Івасіва,ст.10       «Гроші та кредит», підручник за ред. М.І. Савлука,ст.8
3.	Гроші	-це особливий товар, суспільна корисність якого полягає у здатності бути загальним еквівалентом і формою вартості товарів, виражати затрати суспільно-необхідної праці, що втілена у товарі, опосередковувати рух і обмін товарів, об'єднувати приватну працю товаровиробників у систему суспільної праці, забезпечувати еквівалентність обміну між товаровиробниками; -це специфічний товар, що має властивість обмінюватися на будь – який інший товар, тобто є загальним еквівалентом; -це товар, що має  власну внутрішню вартість на  етапі зародження і становлення  ринкових відносин і може виступати  загальним еквівалентом для всіх  інших товарів, тобто вони служать  засобом вираження вартості товарів. - це загальновизнаний засіб платежу, який ухвалюється в обмін на товарі й послуги, а також при сплаті боргів.	Демківський А.В. «Гроші та кредит»,ст.48                             «Гроші та кредит:підручник»/ За ред. Б.С.Івасіва,ст.10     «Гроші, банки та кредит: у схемах і коментарях»,навчальний посібник./За ред.. Б.Л. Луціва,ст. 10   В.М. Иванов «Деньги и кредит: курс лекций»,ст. 12
4.	Міра вартості	-грошова одиниця, що використовується для вимірювання та порівняння вартостей товарів та послуг;   -функція грошей, в якій  вони забезпечують вираження  і вимірювання вартості товарів,  надаючи їй форму ціни. - це функція, в якій гроші забезпечують вираження і вимірювання вартості товарів, надаючи їй форму ціни.	«Гроші, банки та кредит: у схемах і коментарях»,навчальний посібник./За ред.. Б.Л. Луціва,ст. 26   «Гроші та кредит:підручник»/ За ред. Б.С.Івасіва,ст.38
5.	Масштаб цін	-рахункова функція грошей, що відображає вартість товарної маси в грошових одиницях;     -засіб вираження вартості  у грошових одиницях, що базується  на фіксованій державою валовій кількості металу у грошовій одиниці.	«Гроші, банки та кредит: у схемах і коментарях»,навчальний посібник./За ред.. Б.Л. Луціва,ст. 26       «Гроші та кредит»підручник, В.М. Гриньова, Ю.М. Великий,ст.305
6.	Девальвація	-(від лат. de – префікс, що означає рух вниз, і valeo – коштувати, мати вартість) - це офіційне зниження курсу грошової одиниці щодо валют інших країн; -зниження курсу національної  валюти стосовно будь-якої іноземної  валюти або золота.	«Гроші, банки та кредит: у схемах і коментарях»,навчальний посібник./За ред.. Б.Л. Луціва,ст. 26   «Гроші та кредит»підручник, В.М. Гриньова, Ю.М. Великий,ст. 296
7.	Ревальвація	-офіційне збільшення курсу грошової одиниці щодо валют інших країн.	«Гроші, банки та кредит: у схемах і коментарях»,навчальний посібник./За ред.. Б.Л. Луціва,ст. 26
8.	Зумовлені витрати зберігання	-це сума доходу, який власник грошей не одержує тому, що зберігає їх у ліквідній формі, а не вкладає у фінансові активи.	«Гроші, банки та кредит: у схемах і коментарях»,навчальний посібник./За ред.. Б.Л. Луціва,ст. 30.

 

 

№ п/п	Повна  назва  законодавчого (нормативного  акту)	Основні  питання,  що  регламентуються  (регулюються)
1	Закон України  «Про цінні  папери та фондовий ринок»(Відомості  Верховної Ради України (ВВР), 2006, N31, ст.268 )	Цей Закон регулює відносини, що виникають під час розміщення, обігу цінних  паперів  і  провадження  професійної  діяльності  на   фондовому ринку,  з метою забезпечення відкритості та ефективності функціонування фондового ринку.
2	Закон України «Про національний банк України» ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, N 29, ст.238 )	Регулює функції Національного  банку України, який розробляє та реалізує грошово-кредитну політику (формує загальні засади, визначае методи та конкретні  інструменти її реалізації, розробляє  відповідні нормативні й інструктивні документи, а також здійснює контроль за виконанням цих інструкцій уповноваженими банками)
3	Закон України про банки  і банківську діяльність(Відомості  Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 5-6, ст.30 )	Цей Закон визначає структуру  банківської системи, економічні,   організаційні   і   правові    засади    створення,    діяльності,   реорганізації і ліквідації банків.
4	Указ Президента України  «Про реформу грошової системи України» 762/96 от 25,08,1996	Регулює становлення гривні, як грошової одиниці України

 

 

                           2. Аналіз грошової системи України

2.1 Склад та структура  грошової системи України, характеристика  її окремих елементів.

Перед тим,як перейти до аналізу структури та складу грошової системи України, варто дати визначення саме терміну «грошова система».Отже, Грошова система — це форма організації грошового обороту в країні, установлена загальнодержавними законами. (1,ст.150) Ці закони визначають основні принципи, правила, нормативи та інші вимоги, що регламентують відносини між суб'єктами грошового обороту. Враховуючи надзвичайно важливу роль грошових відносин в економічному житті суспільства, в усіх країнах, незалежно від їх устрою, формування грошових систем здійснюють центральні органи влади. Місцеві органи влади, навіть у країнах з федеративним устроєм, по суті усунені не тільки від формування грошових систем, а й від контролю за функціонуванням їх окремих елементів.

З огляду на те, що організація  грошового обороту здійснюється за участі банків, а забезпечення нормального  функціонування кредитних грошей є  одним з основних завдань банківської  системи, грошова система формується і функціонує на базі банківської  системи і може розглядатися як складова останньої. Тому в багатьох країнах правові норми, що формують грошову систему, визначаються безпосередньо в банківському законодавстві, насамперед у законах, що регламентують діяльність центральних банків. Більше того, відповідно до цих законів центральним банкам надаються широкі повноваження з регулювання грошового обороту. Тому є всі підстави вважати центральний банк інституційним центром грошової системи. Йому належить вирішальна роль у забезпеченні ефективного функціонування грошової системи країни. (1,ст. 151)

Грошова система кожної країни має свої специфічні ознаки, які  відрізняють її від грошових систем інших країн, забезпечують їм імунітет проти зовнішнього втручання.

   Разом з тим  у грошових системах різних  країн є багато спільного. Це  виявляється насамперед у однотипності  методів регулювання грошових  потоків та маси грошей в  обігу, ідентичності інструментів  регулювання грошового ринку  тощо. Ця спільність деяких рис  грошових систем різних країн  зумовлена однотипністю їх економічних  систем, побудованих на ринкових  засадах. Коли економічний розвиток  забезпечив достатні умови для  демонетизації золота, країни з  ринковою економікою досить одностайно  відмовилися від системи золотого  монометалізму і запровадили  грошові системи, що базуються  на кредитних грошах. Нині ці  країни так само дружно запроваджують  у своїх грошових системах  обіг електронних грошей у  вигляді платежів на основі  сучасних електронних технологій. (8)

   При нормативно-правовому  підході до грошової системи  в її складі можна виділити  кілька окремих елементів, кожний  з яких законодавчо зафіксований. У цьому зв’язку в грошовій  системі України можна виділити  такі елементи:

— найменування грошової одиниці;

— масштаб цін;

— види та купюрність грошових знаків, які мають статус законного  платіжного засобу;

— регламентація безготівкових  грошових розрахунків;

— регламентація готівкового  грошового обороту;

— регламентація режиму валютного курсу та операцій з  валютними цінностями;

— регламентація режиму банківського процесу;

— державні органи, які здійснюють регулювання грошового обороту  та контроль за дотриманням чинного  законодавства. (1, ст. 152)

Найменування  грошової одиниці, як правило, пов’язується з історією країни. Коли молоді держави створюють нові грошові системи, назви для своїх грошових одиниць (національних валют) вони шукають у своїй історії чи в історії корінної нації відповідної країни. Так, зокрема, учинила й Україна. Нову національну валюту рішенням Верховної Ради України названо гривня. Таку назву мала грошова одиниця Київської Русі — високорозвинутої держави, яка існувала на території сучасної України в Х—ХІ ст. Тим самим проведена своєрідна лінія зв’язку між сучасною і колишньою українськими державами, що підтверджує закономірний характер відновлення держави Україна.