Банківський кредит та його класифікація

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальність  теми. На сьогоднішньому етапі одну з найважливіших ролей у стимулюванні відтворювальних процесів в економіці відіграє банківський кредит як головне джерело забезпечення грошовими ресурсами поточної господарської діяльності підприємств незалежно від форми власності та сфери господарювання. Незважаючи на те, що кризові явища в економічній системі практично підірвали фінансову стійкість більшості вітчизняних підприємств, внаслідок чого різко скоротилась кількість надійних фірм-позичальників (на фоні падіння прибутковості банківських операцій), кредитні операції залишаються головним видом активних операцій комерційних банків, в який вкладається переважна більшість залучених банками ресурсів.

Кредит (від лат. creditum —  позика, борг) — одна з найскладніших економічних категорій, характер об'єктивної необхідності якої обумовлений, з одного боку, становищем та розвитком товарно-грошових відносин, з іншого — такою специфікою її прояву, як поворотний рух вартості. Оскільки надання кредиту є специфічною, відокремленою формою грошових відносин, воно має власні особливості, пов'язані з обслуговуванням усього процесу розширеного відтворення та забезпеченням його безперервності. У цьому плані база функціонування кредитних відносин — тимчасове вивільнення грошових коштів та поява тимчасової потреби в них.

Мета  і задачі дослідження. Метою дослідження є операцій комерційного банку з надання та погашення окремих видів позичок.

Для досягнення зазначеної мети були поставлені на вирішення наступні основні задачі:

• дослідити особливості банківського кредиту
• сформулювати класифікацію кредитів,що надаються комерційними банками;
• визначити умови та порядок укладання кредитного договору;
• проаналізувати методи та етапи кредитування;
• здійснити комплексний аналіз певних видів кредитних операцій;
• виявити при яких умовах формується та використання резерв на покриття витрат за позиками комерційних банків;
• дізнатись,про кредитну політику,яку можуть вести банки.

Об'єкт і  предмет дослідження. Об'єктом дослідження виступають кредитні позики.

Предметом дослідження є правові норми,на основі яких укладаються кредитні угоди.

Методи дослідження. Основна частина досліджень проводилась на основі аналізу чинного законодавства і банківських документів, кредитних угод. Також для теоретичної основи використовуються навчальні посібники та наукові статті.

Структура й обсяг роботи. Структура роботи, визначена цілями й задачами дослідження, складається зі вступу, 3-х розділів, що містять 8 підрозділів, висновку і списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи – 52 сторінок, загальна кількість використаних джерел – 18 найменувань.

 

 

РОЗДІЛ 1. БАНКІВСЬКЕ КРЕДИТУВАННЯ ЯК ОСНОВА ДІЯЛЬНОСТІ БАНКУ

 

 

1.1. Банківський кредит та його класифікація

 

Банківський кредит - це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на засадах строковості, повернення, платності, забезпеченості та цільового використання [4].

Строковість кредиту означає, що позики підприємствам видаються  на певний строк, по закінченні якого  вони повинні бути повернені.

Повернення кредиту означає, що отримані підприємством залучені кошти повинні бути повернені  через певний час. Повернення кредиту  забезпечується безперервністю кругообігу коштів і переходом їх в завершальній стадії в грошову форму.

Платність кредиту полягає  в тому, що кредити банк видає  підприємствам за певну плату, яка  називається процентом. Розмір процента встановлюється з таким розрахунком, щоб сума отриманих від позичальника відсотків покривала витрати  банку по залученню коштів, необхідних для даного кредиту, витрат на ведення банківської справи і забезпечувала одержання певного доходу.

Принцип забезпеченості кредиту  означає наявність у банку  права для захисту своїх інтересів, недопущення збитків від неповернення боргу через неплатоспроможність позичальника. В банківській практиці найбільш розповсюдженими є такі форми забезпечення кредитів: застава майна, гарантія або поручительство, страхування кредиту та інші [10].

Цільовий характер використання передбачає вкладення позичкових коштів на конкретні цілі, передбачені кредитним договором. Кредити надаються на здійснення таких заходів: збільшення основних та оборотних фондів підприємств; накопичення сезонних запасів ТМЦ, незавершеного виробництва, готової продукції та товарів; інвестиції; викуп державного майна; споживчі потреби громадян; інші заходи, у разі розриву між надходженнями коштів та їх витратами в процесі виробництва.  Забороняється надання кредитів на покриття збитків господарської діяльності позичальника і формування та збільшення статутного фонду комерційних банків та інших господарських товариств.

Кредити комерційних банків можна класифікувати за різними  ознаками та критеріями. Найбільш прийнятною є така класифікація банківських  кредитів:

1. За основними  категоріями позичальників;

• кредити галузям народного господарства;
• кредити населенню;
• кредити державним органам влади.

2. За цільовим  спрямуванням:

• виробничий (поповнення обігових коштів та основних засобів);
• споживчий (споживчі цілі населення).

3. За строками  користування:

• строкові, тобто надані на визначений у договорі строк, які, в свою чергу, можуть бути:

а) короткостроковими (до 1 року);

б) середньостроковими (1-3 роки);

в) довгостроковими (понад 3 роки);

Короткостроковий кредит надається підприємствам для  покриття витрат по формуванню оборотних коштів на строк до одного року. Цей строк використання короткострокового кредиту обумовлений тим, що кругообіг оборотних коштів здійснюється звичайно протягом одного року. Тому після здійснення кругообігу цих коштів одержаний кредит повинен бути повернений банку.

Середньо- і довгостроковий кредит надається підприємствам  для покриття витрат по формуванню основних фондів на строк понад один рік. Цей строк використання кредиту  обумовлюється тривалим функціонуванням  основних засобів і перенесенням їх вартості на продукт частинами.

• до запитання (онкольні) - видаються на невизначений строк. Позичальник повинен погасити такий кредит за першою вимогою банку. Якщо банк не вимагає погашення, то кредит повертається на розсуд позичальника;
• прострочені - по яких строк погашення, встановлений кредитним договором, минув;
• відстрочені (пролонговані) - щодо яких за клопотанням позичальника банком прийняте рішення про перенесення строків погашення кредиту на більш пізню дату.

4. Залежно від  забезпечення:

• забезпечені (ломбардні) - надаються під забезпечення (заставу майна, поручительство, гарантію, страхування ризику неповернення кредиту тощо);
• незабезпечені (бланкові) - надаються без забезпечення. Незабезпечені (бланкові) кредити, що називаються у банківській практиці довірчими, надаються лише під зобов'язання позичальника погасити позичку. Вони пов'язані з великим ризиком для банку, тому потребують ретельнішого вивчення кредитоспроможності позичальника і надаються під більш високий процент.

5. За методами надання:

• у разовому порядку, коли рішення про надання приймається окремо по кожному кредиту;
• відповідно до відкритої кредитної лінії, тобто кредити надаються у межах завчасно визначеного ліміту кредитування без погодження кожний раз із банком умов кредитного договору;
• гарантовані - банк бере на себе зобов'язання у разі потреби надати кредит клієнту визначеного розміру протягом відповідного періоду. Гарантовані кредити, в свою чергу, можуть бути двох видів: з обумовленою датою видачі кредиту та з наданням кредиту в міру виникнення потреби в ньому.

6. Залежно від  кількості кредиторів:

• надані одним банком;
• консорціумні, тобто такі, що надаються консорціумом банків, в якому один з банків бере на себе роль менеджера, збирає з банків-учасників потрібну кредитоодержувачу суму ресурсів, укладає з ним договір і надає кредит. Банк-менеджер займається також розподілом відсотків;
• паралельні, що передбачають участь в їх наданні кількох банків. Тут кредити одному позичальникові надають різні банки, але на одних, завчасно погоджених, умовах.

7. Залежно від  порядку погашення:

• поступово (в розстрочку);
• водночас із закінченням строку кредитного договору;
• у відповідності з особливими умовами, визначеними кредитними договорами.

8. За характером  і способом сплати процентів:

• з фіксованою процентною ставкою;
• з плаваючою процентною ставкою;
• зі сплатою процентів у міру використання наданих коштів (звичайний кредит);
• зі сплатою процентів одночасно з отриманням кредиту (дисконтний кредит).

Кредити з фіксованою процентною ставкою характерні для стабільної економіки. З метою зменшення ризику недоотримання прибутку або запобігання збитків в умовах інфляції при видачі кредитів на значні строки банки використовують плаваючу процентну ставку. В цьому випадку у відповідності з кредитним договором процентні ставки періодично переглядаються і звичайно прив'язуються до рівня облікової ставки центрального банку та фактичного темпу інфляції.

9. За ступенем  ризику:

• стандартні;
• нестандартні, до яких, в свою чергу, відносяться: кредити під контролем, субстандартні, сумнівні та безнадійні.[20]

 

 

1.2. Умови та порядок укладення кредитної угоди

 

Кредитні правовідносини між кредитором і позичальником  регламентуються на підставі кредитних  договорів.

Кредитний договір - це юридичний  документ, що визначає взаємні обов'язки і відповідальність між банком і клієнтом з нагоди одержання останнім кредиту. Кредитний договір укладається тільки в письмовому вигляді і не може змінюватися в односторонньому порядку. Кредити надаються після укладання кредитного договору. Умови договору визначаються для кожного клієнта індивідуально, з тим щоб ступінь ризику був мінімальний. Зміст і перелік умов кредитного договору визначаються за згодою сторін і включають розмір кредиту, умови надання і погашення позичок, розмір відсоток за кредит та інші умови, які не суперечать чинному законодавству [16].

На практиці комерційні банки  розробляють типові форми кредитних  угод, основними положеннями яких є:

1. Опис суб'єктів угоди  - визначається, хто позичальник,  хто кредитор, при цьому визначаються юридичні права сторін, що підписують договір.

2. Опис умов кредитування - вказуються сума і строк кредиту,  порядок його видачі та погашення.  Банк перевіряє обгрунтованість  замовленої суми кредиту і  вносить поправки до неї з  урахуванням залучення власних коштів позичальника. Конкретний строк користування кредитом встановлюється на основі оборотності цінностей, що кредитуються, та окупності понесених витрат. Погашення кредиту передбачається на конкретну дату або в розстрочку.

3. Зобов'язання позичальника повернути суму кредиту та сплатити проценти за користування кредитом. Банк визначає відсоткові ставки залежно від таких чинників: попиту і пропозиції, що склались на кредитному ринку, рівня облікової ставки НБУ, характеру наданого забезпечення, строків користування позикою, ризику заходу, що кредитується тощо. Розмір плати за кредит встановлюється з таким розрахунком, щоб сума одержаних від позичальника відсотків покривала витрати банку по залученню коштів, витрати на ведення банківської справи та забезпечувала отримання відповідного прибутку.

4. Опис забезпечення кредиту  з посиланням на угоди, що  є частинами кредитного договору (договір застави, гарантії, поручительства, страхова угода).

5. Обмежувальні умови,  до яких відносяться: захисні та негативні.

Захисні статті - це перелік дій чи умов, яких повинен  дотримуватись позичальник протягом дії кредитного договору (зобов'язання періодично подавати банку звітну документацію, надавати працівникам банку інформацію про свою господарську діяльність).