Аналіз грошових коштів

Особливе місце  на цьому етапі аналізу приділяють «якості чистого грошового потоку» — узагальненій характеристиці структури джерел формування цього показника. Висока якість чистого грошового потоку характеризується зростанням питомої ваги чистого прибутку, отриманого за рахунок зростання випуску продукції і зниження його собівартості, низька — за рахунок збільшення частки чистого прибутку, пов'язаного зі зростанням цій на продукцію, здійсненням позареалізаційних операцій тощо.

На  четвертому етапі аналізу досліджують  синхронність формування позитивного та негативного грошових потоків у розрізі окремих інтервалів звітного періоду, розглядають динаміку залишків грошових активів підприємства. Цим досягається рівень синхронності і забезпечується його абсолютна платоспроможність. Досліджуючи синхронності формування різних видів грошових потоків, розраховують динаміку коефіцієнта ліквідності грошового потоку підприємства в розрізі окремих інтервалів аналізованого періоду. Цей показник розраховують за такою формулою:

КЛ_гп = (ВПГП-(ГА_к-ГА_п))/ВНГП

де  КЛ_гп — коефіцієнт ліквідності грошового потоку підприємства

в аналізованому  періоді; ВПГП — сума валового позитивного грошового потоку (надходження коштів), тис. гри.; ГА_К — сума залишку грошових активів підприємства на кінець аналізованого періоду, тис. гри.; ГА_п — сума залишку грошових активів підприємства на початок аналізованого періоду, тис. гри.; ВНГП — сума валового негативного грошового потоку (витрати коштів), тис. грн.

На п'ятому  етапі аналізу визначають ефективність грошових потоків підприємства. Узагальнюючим  показником такої оцінки є коефіцієнт ефективності грошового потоку підприємства (КЕ_гі), який обчислюють за формулою:

КЕ _гп = ЧГП/ВНГП

Про рівень ефективності грошового потоку можна судити за коефіцієнтом реінвестування чистого грошового потоку, який розраховується за формулою:

^{КР  _чгп =(ЧГП-Д_у)/(} ∆^РІ+∆^{ФІ _д)}

де ^{КР _чгп}    —   коефіцієнт реінвестуваяня чистого грошового потоку в розглянутому періоді: ∆^РІ — сума приросту реальних інвестицій підприємства  (за всіма формами) за аналізований період, тис. гри.; ∆^{ФІ _д} — сума приросту довгострокових фінансових інвестицій підприємства за аналізований період, тне. грн. []

На думку автора дана методологія є найбільш оптимальною, хоча потрібно врахувати точку зору Меца В.О. який виділяє необхідність розрахунку наступних показників.

1. Мінімальна сума грошей, що необхідна для проведен 
ня господарських операцій. Визначається за формулою:

г_м = в_оп/о_г,

де Г_м — мінімальна сума грошей; В_оп — операційні витрати; О_г — оборотність грошей.

Операційні  витрати — це витрати грошей па купівлю товарів і сировини, заробітну плату, виплату відсотків, дивідендів.

2. Оборотність коштів. Розраховується за формулою:

О_г = 360 днів/До, або

О_г = 360 днів/П₀,

де О_г — оборотність грошових коштів; Ц₀ — цикл оборотності грошових коштів; П₀ — кількість днів між закупівлею сировини і надходженням виручки від продажу готових виробів[1]

Хоча даний  підхід пропонує і Чумаченко М.Г.

Доповнювати аналіз грошових коштів можуть показники, які пропонує нам розрахувати Савицька Г.В., вона пропонує розрахувати показники збалансованості, для більш детального аналізу.

Для оцінки ступеня рівномірності формування й синхронності позитивного й  негативного грошового потоку розраховують наступні показники: среднєквадратичне відхилення, коефіцієнт варіації й коефіцієнт кореляції.

Среднєквадратичне відхилення показує абсолютне відхилення індивідуальних значень від среднєарифметичного рівня показника. Воно розраховується в такий спосіб:

Всі 6 джерел пропонують певний алгоритм аналізу, який досліджує  ситуацію в тій чи іншій позиції. Всі автори виділяють два основні  методи аналізу, хоча Мец В.О. виділяє  ще й  і метод прямого розрахунку - грунтується на застосуванні норм запасу та одноденного обороту за кожним елементом нормованих оборотних коштів: виробничих запасів, готової продукції. Коефіцієнтний метод засіюваний на результатах методу прямого розрахунку, які коригуються у зв'язку з очікуваною динамікою зростання обсягу виробництва. Аналітичний метод полягає в тому, що потреба в оборотних коштах розраховується за кілька років і обчислюється середня величина.

Всі автори наводять шляхи оптимізації грошового  потоку, але дане питання автор  висвітлює в третьому розділі, так як всі чинники що приводяться у джерелах  можливо присутні на досліджуємому підприємстві, а уточнення саме факторів можливе після детального аналізу.

Автор дійшов висновку, що аналіз необхідно робити на основі взаємодоповнення джерел, та використання універсалізованої методології та використання непрямого методу при аналізі, так як прямий  метод не розкриває взаємозв'язки величини фінансового результату й величини зміни коштів, зокрема, не показує, чому виникає ситуація, коли прибуткове підприємство є неплатоспроможним.

 Непрямий метод передбачає визначення суми чистого надходження (чистої витрати) в результаті операційної діяльності через послідовне коригування показника прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування, наведеного у звіті про фінансові результати. Коригування здійснюється з метою врахування впливу:

• змін у складі запасів, операційної дебіторської та кредиторської заборгованості;
• негрошових операцій;
• доходів і витрат, пов'язаних з інвестиційною та фінансовою діяльністю.

 

РОЗДІЛ ІІ АНАЛІЗ  ГРОШОВИХ КОШТІВ ПІДПРИЄМСТВА ВАТ «ГАЗОТРОН»

 

2.1 Рух та аналіз грошових коштів в результаті операційної діяльності

Аналіз  руху коштів починається з визначення суми коштів, одержаних у результаті операційної діяльності підприємства (розділ 1 форми 3). Для цього за даними ф. 1, ф. 2, приміток до балансу та звіту про фінансові результати необхідно визначити прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування (чистий прибуток до оподаткування і заліку результатів надзвичайних подій, який відображається в рядку 170 ф. 2). Після цього провадиться його послідовне коригування на:

-амортизацію необоротних активів (амортизаційні відраху 
вання щодо матеріальних та нематеріальних необоротних акти 
вів, які нараховано протягом звітного періоду). Оскільки нараху 
вання амортизації основних засобів і нематеріальних активів 
зменшує прибуток підприємства, але не призводить до витрати 
його коштів, то сума амортизації додається до прибутку. Ця сума також є у формі 2 в рядку 260.

-збільшення (зменшення) забезпечень, тобто на зміни в складі 
забезпечень наступних витрат і платежів, які не пов'язані з інвес 
тиційною та фінансовою діяльністю (у графі «надходження» — 
збільшення, у графі «видаток» — зменшення). Ця сума збільшує 
витрати звітного періоду, які, проте, не є витратою коштів. Тому 
ця сума додається до прибутку. Для її визначення за даними 2-го 
розділу пасиву балансу порівнюють суми на кінець звітного пе 
ріоду (гр. 4) із сумою на початок цього періоду (рядок 430);

-прибуток від нереалізованих курсових різниць, тобто на 
прибуток від курсових різниць, що виникає внаслідок перерахун 
ку статей балансу в іноземній валюті. Нереалізовані курсові різ-ниці, які пов'язані з перерахунком сум статей в іноземній валюті, відображаються в балансі на кінець звітного періоду. На цій статті враховуються курсові різниці, пов'язані з перерахунком статей дебіторської та кредиторської заборгованості в іноземній валюті, з інвестиційною та фінансовою діяльністю, а також із перерахунком залишку коштів у іноземній валюті;

- збиток (прибуток) від неопераційної діяльності, тобто на збитки і прибутки від володіння (дивіденди, відсотки) фінансовими інвестиціями та від їх реалізації— продаж основних засобів нематеріальних активів та інших довгострокових активів. Ця сума буде відображатись у рядку 050 звіту про рух коштів, а оскільки цей прибуток не пов'язаний з операційною діяльністю, то його слід відрахувати від загальної суми прибутку від звичайної діяльності;

- витрати на сплату відсотків, нарахованих протягом звітного періоду. Так, у звіті про рух коштів передбачено окрему статтю «Сплачені відсотки», що відображає витрату коштів на сплату відсотків за фінансовими зобов'язаннями. Нараховані відсотки, які зменшують прибуток, але можуть не збігатися із сумою реально сплачених відсотків, необхідно додати до операційного прибутку. Необхідна інформація до цієї статті подається в примітках до фінансового звіту (примітка № 6, стаття «Відсотки за позиками»).

-після розрахунків руху коштів за перерахованими статтями 1-го розділу ф. З розраховується перший показник руху коштів у результаті операційної діяльності: прибуток (збиток) від опера-ційної діяльності до зміни в чистих оборотних активах. Для аналізу цього показника складається аналітична таблиця (табл. 1).

Далі, в процесі аналізу руху коштів необхідно визначити кошти від операційної діяльності з урахуванням змін в оборотних активах підприємства. Для цього необхідно проаналізувати 2-й розділ балансу «Оборотні активи» (табл. 2).

Так, наприклад, з табл. 2 випливає, що для придбання запасів було витрачено коштів у сумі 258 тис. грн. Ця сума відображається в рядку 080 звіту про рух коштів у графі «видаток».[7]

 

 

 

 

Таблиця 1

Розрахунок  і аналіз прибутку від операційної  діяльності до зміни в чистих активах,тис.грн.

Показники	Звітний	Попередній	Зміна абсолютна	Зміна відносна
Прибуток(збиток) від звичайної діяльності до оподаткування	120	110	10	109,09%
Коригування на:
а) амортизацію  необоротних активів	140	119	21	117,65%
б) зменшення  забезпечень	-6	-6	-	-
в) прибуток від  нереалізованих курсових різниць	-2	-2	0	100,00%
г) прибуток(збиток) від неопераційної діяльності	-6	-6	0	100,00%
д) виплати на сплату відсотків	6	5	-	-
Прибуток(збиток) від звичайної діяльності до озміни в чистих активах	252	220	32	114,55%

 

Аналізуючи  дебіторську заборгованість підприємства, можна зробити висновок, що ця заборгованість за звітний період зменшилась на 27 тис.грн., при  ситуаці коли дебіторська заборгованість за певний період зросла, тобто підприємство не одержить певної суми грошей (перевищення суми дебіторської заборгованості на кінець звітного періоду порівняно з його початком). Тоді з прибутку від операційної діяльності відраховується:

[Сума  збільшення запасів] + [сума збільшення  дебіторської заборгованості].

Відраховуються з прибутку від операційної діяльності й витрати майбутніх періодів, суму яких відображено в 3 розділі активу балансу (70-50=20). Цю інформацію заносять у звіт про рух коштів (рядок 090). У графі «надходження» відображається зменшення, а в графі «видатки» — збільшення у складі витрат майбутніх періодів.

Далі аналізуються зміни в складі поточних операційних  зобов'язань (ф. З, рядок 100). З метою аналізу змін у складі поточних активів  необхідно

 

Таблиця 2

Аналіз виробничих запасів і дебіторської заборгованості, тис.грн.

Статті балансу	На початок  звітного періоду	На кінець звітного періоду	Зміна абсолютна	Зміна відносна
І. Запаси:
виробничі запаси	400	450	50	112,50%
незавершене виробництво	10	60	50	600,00%
готова продукція	20	78	58	390,00%
товари	1300	1400	100	107,69%
Всього	1730	1988	258	114,91%
ІІ. Поточна  дебіторська заборгованість:
1. За товари, роботи та послуги	300	320	20	106,67%
2. За розрахунками  з бюджетом	7	0	-7	0,00%
3. За виданими  авансами	35	12	-23	34,29%
4. З нарахованих доходів	-	-	-	-
5. Із внутрішніх  розрахунків	-	-	-	-
4. Інша	20	3	-17	15,00%
Всього	362	335	-27	92,54%