Звіт з виробничої практики на Південній митниці

 

 

Міністерство освіти і  науки України

Одеська національна академія харчових технологій

 

Кафедра товарознавства

та експертизи товарів

 

ЗВІТ

з виробничої практики

студентки III-го курсу факультету МіМ

напряму підготовки 6.030510

«Товарознавство і торговельне  підприємництво»

 

Затолочної Вікторії Василівни

 

Місце проходження практики

Початок практики                                                                                       04.08.10

Закінчення практики                                                                                   31.08.10

Група                                                                                                             351

 

 

Керівники практики:

Від ОНАХТ                                                                 Кручек Оксана Анатоліївна

Від митної установи                                                      Сизова Ірина Анатоліївна

Звіт здано на кафедру

Звіт зараховано з оцінкою

 

 

Одеса-2010

Зміст звіту

Вступ

1.Характеристика Південної митниці

1.1 Правові засади роботи митного експерта та митного інспектора

1.2 Сфери і напрямки  діяльності митниці

1.3 Порядок роботи митних відділів та підрозділів, що займаються перепуском товарів, які перетинають митний кордон України

2. Вивчення нормативної документації та законодавчих актів, що використовуються у митній справі

2.1 Технічні законодавчі акти та нормативні документи

2.2 Перелік та зміст діючих нормативно-технічних та інших документів, які є підставою для проведення митного оформлення товарів та затверджують порядок їх проведення

2.3 Визначення коду товарів за товарною номенклатурою ЗЕД

2.4 Чинні нормативні та  законодавчі акти, що регулюють  порядок нарахування мита та митних платежів

2.5 Ідентифікація товарів,  визначення їх митної вартості

2.6 Вивчення видів мита, в залежності від умов поставки

2.7 Здійснення контролю за правильністю нарахування мита та митних платежів

2.8 Безпосередній митний контроль за товарами, майном, продукцією, культурними цінностями, що переміщуються через митний кордон України з використанням вантажно-митної декларації (МД-2, МД-3), провізної відомості (МД-3) тощо

3. Індивідуальне завдання: ідентифікація товарів, які переміщуються через митний кордон на відповідність чинним нормативним документам

Список використаної літератури

 

ВСТУП

Історія розвитку митної справи починається з давніх часів, строго кажучи, митна охорона меж, як один з елементів державності, існувала на території України з давніх часів, точкою відліку якої служить  епоха Київської Русі. Зі становленням України як суверенної, незалежної держави особливого значення набуло забезпечення її економічної самостійності, невід’ємним елементом якої є митна справа. Проголосивши Декларацією про державний суверенітет України незалежність та самостійність в економічній сфері, Україна тим самим започаткувала свою самостійну митну політику та своє митне законодавство. Його значення при здійсненні зовнішньоекономічних відносин та міжнародного співробітництва в інших галузях важко недооцінити як і не треба переоцінювати. Це пояснюється перерозподілом товарних ринків, необхідністю завоювати на них стійке становище, отримати вигоду від ринкових механізмів, наповнити споживацький ринок. Розвиток економічної активності населення України, різке посилення міграційних процесів та гуманітарних зв'язків, міжнародного туризму, у тому числі і його комерційних різновидів, дали поштовх для становлення митного права на нових засадах. У той же час прозорість кордонів створює передумови для економічних злочинів й підриву національної економіки.

Одними з перших економічних  законів України стали Закон  України "Про митну справу в  Українській РСР" та Митний кодекс України. Поступово митне право  оформилось у відносно самостійну галузь законодавства й знаходиться  в процесі становлення. Деякі  норми відміняються, інші приходять  їм на зміну. Хоча домінуючим підходом у регулюванні відносин, які виникають  при перетині кордону фізичними  особами й при переміщенні  через нього матеріальних та інтелектуальних  цінностей є адміністрування, це не виключає й приватного регулювання  деяких з них. [ 1 ]

У митній справі Україна  додержується визнаних у міжнародних  відносинах систем класифікації та кодування товарів, єдиної форми декларування експорту та імпорту товарів, митної інформації, інших міжнародних норм і стандартів. Засади митної справи, у тому числі розміри податків і зборів та умови митного обкладення, спеціальні митні зони і митні режими на території України, перелік товарів, експорт, імпорт та транзит яких через територію України забороняється, визначаються виключно законами України та митним Кодексом.

У процесі підготовки використовувались  усі доступні джерела й поради фахівців і теоретиків митної справи України.

 

ХАРАКТЕРИСТИКА  ПІВДЕННОЇ МИТНИЦІ

Південна митниця є  спеціально уповноваженим органом  виконавчої влади в галузі митної справи, який безпосередньо забезпечує дотримання законодавства України з питань митної справи, справляння податків і зборів та виконання інших завдань, покладених на митну службу України. 
Південна митниця підпорядковується Державній митній службі України. 
Митниця у своїй діяльності керується Конституцією України, Митним кодексом України, Дисциплінарним статутом митної служби України та іншими законами України, міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, рішеннями колегії та наказами Державної митної служби України, а також цим Положенням. Положення про структурні підрозділи митниці, а також посадові інструкції їх працівників затверджуються начальником митниці на підставі типових положень та інструкцій, розроблених Державною митною службою України. Створення, реорганізація та ліквідація митниці здійснюються згідно з чинним законодавством.

 Структура, гранична  чисельність, штатний розпис та  кошторис митниці затверджуються  Головою Державної митної служби України. Місцем розташування Південної митниці є місто Одеса. Зоною діяльності митниці визначено території Одеського морського торговельного порту, морського торговельного порту “Южний”, аеропорту “Одеса”, м. Одеса й м. Іллічівськ, територію Іллічівського морського торговельного порту й м. Южний, Березівський, Білгород-Дністровський, Комінтернівський, Миколаївський, Овідіопольський, Саратський, Татарбунарський райони Одеської області.

 Митниця є юридичною особою, має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України й своїм найменуванням та інші печатки, штампи, бланки, відповідні рахунки в територіальному відділенні Державного казначейства та банку. [ 2 ]

 

Правові засади роботи митного експерта та митного інспектора

Кожен день державний кордон України перетинають тисячі людей  і транспортних засобів. Відповідальність за те, щоб товар, який перетинає кордон відповідав закону, несуть митні інспектори.

Митний інспектор - це службовець митниці, який працює на державному кордоні  та керуючись правовими актами, перевіряє  ввезений і вивезений з країни товар. Товар - це доставлене через митний кордон майно, в тому числі речі, валюта і цінні папери.

У пунктах перетину кордону  митні інспектори проводять перевірку  людей і товарів. Перевірити кожного, хто перетинає кордон і товар неможливо. Митні інспектори тісно співпрацюють з прикордонниками і поліцією, від яких вони отримують інформацію про сумнівні особистості або товари. Крім того, вони користуються своєю інтуїцією та досвідом, щоб помітити порушників закону і, при виникненні підозр, перевірити відповідність товару документам. Потрібна і винахідливість, щоб виявити, наприклад, у встановлених в автомашині схованках, сигарети і т.п.

До огляду пасажира митний інспектор пред’являє службове посвідчення та роз'яснює йому порядок перевірки пасажира і товару. Інспектор перевіряє, чи відповідає товар тому, що задекларовано офіційно. Для цього він вимагає у перевізника товару або його власника відповідні документи і оцінює правильність декларацій. При появі сумнівів він може провести огляд особи та її речей (пасажира оглядаємо в окремому приміщенні: митний інспектор тієї ж статі у присутності понятих тієї ж статі). Якщо документи не відповідають вимогам, то інспектор не дозволяє ввезення чи вивезення товару і не ставить на документах відмітки про перетинання кордону, а тільки складає протокол і затримує товар разом з усіма наявними документами до з'ясування обставин. У разі огляду товару, транспортного засобу, пасажира або його особистих речей оформляється акт результатів огляду.

Роботою митних інспекторів  також є і участь у митному  транзиті. Це митна процедура, яка застосовується для перевезення з одного митного пункту в інший митний пункт товару, що знаходиться під митним наглядом.

Робота митних інспекторів  дуже відповідальна, тому що він повинен  створити перешкоду для перевезення  наркотиків, зброї та іншої контрабанди. Він повинен бути готовий і до можливих конфліктів з порушниками кордону. Хоча митні інспектори і мають зброю, використовувати її, на щастя, доводитися все ж рідко.

Митні інспектори повинні бути в курсі законодавства, що стосується його області роботи, корисними будуть знання з області психології і хороша інтуїція. Професійні знання пов'язані із застосуванням митних процедур, а також спеціальних і допоміжних засобів. Так як митний інспектор представляє на кордоні свою державу, то важливим буде вміння добре спілкуватися, а для спілкування з іноземцями необхідно і знання іноземних мов (російська, фінська, англійська). Також важливо вміти працювати на комп'ютері, а для виконання митних процедур слід знати спеціальні комп'ютерні програми.

Митний інспектор повинен  вміти долати можливе почуття  незручності через те, що він має  перевіряти пасажирів і вантаж, незважаючи на те є чи ні для цього причини. [ 3 ]

Митний експерт має право:

1) знайомитися з матеріалами,  що відносяться до проведення  митної експертизи;

2) залучати за згодою  митного органу інших експертів  до виробництва митної експертизи;

3) відмовитися протягом 1 (одного) робочого дня з дня  отримання матеріалів для митної  експертизи від проведення митної  експертизи, якщо поставлені питання  знаходяться поза його компетенцією, або від подання відповідей  на питання, що не входять  до його компетенції;

4) запросити в письмовій  формі протягом 3 (трьох) робочих  днів з дня отримання матеріалів для митної експертизи додаткові матеріали, необхідні для проведення митної експертизи;

5) одержувати необхідні  для дачі висновку матеріали  та документи, в тому числі проби та зразки для дослідження;

6) уточнювати поставлені  перед ним питання у відповідності  зі своїми спеціальними знаннями  та компетенцією;

7) використовувати науково-технічну  інформацію з опублікованих спеціальних  та інших джерел;

8) використовувати результати  власних випробувань і досліджень;

9) брати участь у проведенні  митного контролю.

Митний експерт зобов'язаний:

1) знайомитися з матеріалами,  що відносяться до митної експертизи;

2) включати на закінчення  висновки про обставини, що  мають значення для митних  цілей, з приводу яких не  були поставлені питання; 

3) проводити дослідження  представлених на митну експертизу  проб та зразків при дотриманні  їх допустимості та достовірності,  представляти висновок на підставі повної, всебічної та об'єктивної оцінки результатів досліджень;

4) не розголошувати відомості,  отримані в результаті проведення  митної експертизи, не використовувати  їх в інших цілях і не  передавати третім особам, за  винятком випадків, передбачених  законодавством держав-членів митного  союзу;

5) дотримуватись встановлених термінів проведення митної експертизи.

У разі невиконання або  неналежного виконання своїх  обов'язків митний експерт несе відповідальність відповідно до законодавства держав-членів митного союзу. [ 4]

Сфери і напрямки діяльності митниці

Митниця є митним органом, який безпосередньо забезпечує виконання законодавства України з питань митної справи, справляння податків і зборів та виконання інших завдань, покладених на митну службу України.