Поп культура, як суть глобальної культури і шоу як її механізм

Тому і знання мови тут  практично не потрібне або зведене  до мінімуму.

Оскільки нескінченне  шоу поп-культуры пронизує сьогодні життя кожної людини,  то воно не обмежується тільки традиційними засобами розваги, а перетворює на розвагу  усю навколишню дійсність.

Людина буквально в  усьому шукає видовищності, а засоби мас-медіа допомагають їх представити  у відповідній яскравій формі.

Реальне життя підміняється нескінченними реалити-шоу, що змушують нас, дивитися самих себе на екрані телевізора. Це приклад найвищої міри симуляції, яка не так нешкідлива, бо виробляє в людині однотипні, а  значить стереотипи поведінки, що легко  маніпулюють. Ми починаємо занурюватися в "реальність", яка конструюється  мас медіа і "знаки поп-культуры і видовища мас медіа все більше затуляють почуття реальності людей". Сучасний світ перетворюється на велике шоу, і працює за законами цього жанру. А жанр диктує, наприклад, що глядач і виконавець тут мають бути в  буквальному розумінні злитий, а  сприйняття не повинне носити чисто  індивідуального, внутрішнього характеру. Звідси феномени "розігрівання"  публіки перед виступом поп-зірок  і так далі  Шоу завжди спирається на активну поведінку і взаємодію  маси, миттєво враховує його реакцію. Виконавець сприймається слухачами  як частина їх самих, і вони вимагають  від нього відповідного їх настрою  поведінки, а не елітарній  усунутості [6].

Умовою розвитку поп-культуры є постійна раскрута в медіа-просторі, що охоплює не лише розважальну сферу, але і усі сфери буття людини. Наприклад, "закони розкручування" у вигляді проектів від політичних, до індивідуальних стають обов'язковою  нормою, часто прикриваючи їх суть і змістовну бідність. Це проникає, у тому числі в такі сфери як наука або філософія.

 

 

3.1 Характеристики шоу, як особливої форми псевдокомунікації

 

 

В процесі роботи був виділений, що шоу, як особлива форма псевдокомунікації, має наступні характеристики:

- мотивація до участі  в шоу дуже складна, але головним  елементом такої мотивації є  відома залежність "економії пояснень". Іншими словами, люди добровільно  і охоче беруть участь в  шоу не лише заради розваги,  бажання піти від повсякденності; їх веде ще і частенько неусвідомлювана  надія отримати, можливо простіші  і суб'єктивно переконливіші "докази" правильності, неминучості, безальтернативності  "звичайного життя";

- основні труднощі виникнення  такої мотивації доводяться саме  на стартовий період участі  в шоу, пізніше виникає своєрідна  інерція, чи не слабонаркотическая  залежність від таких пояснень, таємне відчуття неможливості  послідовного самостійного мислення. Через це, якість таких "пояснень" з боку організаторів шоу для  постійних слухачів може падати, в усякому разі, у міру того, як організатори шоу відчувають  потужність виникаючої залежності. Думається, саме тому деякі  шоу як би "закукливаются", орієнтуються  на порівняно замкнутий круг  постійних відвідувачів, особливо  із засобами. В усякому разі, саме  такий фінал багатьох шоу;

- до структури мотивації  в шоу можна віднести і ряд  додаткових мотивів, у тому  числі просту звичку до телевізійного  видовища, що часто виражається  у своєрідному "периферійному  відеогедонізмі", бажанні постійно  мати працюючий телевізор, передавальний  не хитре, але барвисте шоу  в зоні периферійної уваги.  Крім того, можливе виникнення  додаткового "зворотного" мотиву  до участі або перегляду шоу  за рахунок усе більш майстерного  і прямого звернення шоу-технологій  до раніше забороненим темам  і відеокартинкам (збочений секс, відкритий садизм і насильство, святотатство, некрофильные сюжети  і тому подібне);

- сучасний рівень відповідних  технологій не дозволяє доки  відстежувати конкретні ефекти  згадуваних дій, відстежування  успіху або неуспіху певних  фаз шоу йде, все ж, по  результату [6].

Таким чином, фундаментальною  характеристикою шоу є принципова сводимость його до родового початку - масштабного, невикорінного, повного  потужних протиріч буттю соціальних псевдокомунікацій. Перераховані характеристики дозволяють визначити шоу як що має  характер масового видовища форму псевдокомунікативного  спілкування, технологічно орієнтовану  на закріплення у аудиторії потрібних  організаторам вражень і оцінок, у тому числі і на невербальному  рівні.

Сучасні шоу, принаймні, багато з них, є інструментом пропаганди егоїстичних цінностей, "підказуючи" глядачеві логіку соціуму як єдино  вірний варіант коригування своєї  поведінки по досягненню соціального  успіху. Деякі, відверто некультурні, шоу-проекти  моделюють "життя" або "любов". Таке штучне моделювання проектується на малу групу учасників, які позиціонуються як соціально успішні або навпаки (говорячи мовою сучасної молоді - "просунуті" або ні). Образи поведінки таких  героїв телі-шоу закріплюються у  свідомості глядача як істинно правильні, тобто стають ідеалами їх власної  поведінки. Переживана українським  суспільством трансформація (як культурна, так і економічна) безпосередньо  пов'язана з розвитком шоу-індустрії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

 

Масова культура, поява  якої пов'язана з особливими соціокультурними обставинами, що привели на рубежі XIX, - XX вв. у рамках західної цивілізації  до формування маси і масової свідомості, є конкретним історичним явищем. І  через цю обставину говорити про  випадковість її появи і про її можливе зникнення в найближчій історичній перспективі представляється  помилковим, бо масова культура іманентна  масовому споживчому суспільству, яке  сьогодні є реальністю. Якісна визначеність масової культури постіндустріального  суспільства задається тими змінами, які сталися в самій масі. Маса сьогодні - це сукупність індивідів, що де-персонализированных, об'єднаних  не участю в тій або іншій діяльності, а спільністю споживаної продукції - інформації, розваг, моди, іміджів, стереотипів, а також єдністю картини світу  і системи цінностей.

В процессі роботи над цією темою були визначені основні  етапи становлення поп култури. Була вивчена методична література по даній темі.

Слід зазначити що дані які були отримані в процесі роботи над цією темою знадобляться мені як професіоналу за для роботі як в  науковій сфері так і в подальшому творчому становленні т. я. допоможуть в професійному становлені.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

1. Бауман З. Глобализация: последствия для человека и общества/З. Бауман// М. Весь мир - 2004.
2. Бауман З. Текучая современность/З. Бауман// СПб. Питер - 2008.
3. Гидденс Э. Ускользающий мир: как глобализация меняет нашу жизнь/ Э. Гидденс// М. Весь мир - 2004.
4. Дугин А. Поп-культура и знаки времени /А. Дугин// СПб. Амфора - 2005. – 495 с.
5. Костина А. В. Масовая культура как феномен постиндустриального общества / А. В. Костина// М. ЛКИ - 2008. – 352 с.
6. Переверзев М. А. Менеджмент в сфере культуры и искусства / М. П. Переверзев, Т. В. Косцов//М. ИНФРА-М - 2007. – 192 с.