Автор: Пользователь скрыл имя, 27 Февраля 2013 в 22:29, реферат
У документальному кіно можна виділити серію фільмів-портретів про видатних представників радянської медицини, так і колективні портрети цілих медичних установ. Науково-популярні фільми виконували важливі просвітницьку і пропагандистську функції. Прикладний характер носило учбове кіно.
Медичні телепрограми дають знання народові, у всіх сенсах цього розуміння. Піднімають значимість медицини і підвищують можливість проконсультуватися у багатьох спеціалістів, не тільки стаціонарно, але і віртуально через телеекрани, це сприяє, в деякій мірі, оздоровленню суспільства, а з іншого боку призводить до самолікування(що не є добре), якщо людина не достатньо розібралася в проблемному питанні.
Весь медичний відгук в кіноіндустрії і ТБ программ направлений на просвітницьке вдосконалення людей, на розуміння своїх проблем. Але не всі люди однакові і головним чинником є правильне тлумачення «питання-відповідь», усвідомлення, що є досконалим рішенням для кожного з нас.
Розвиток кінематографу ____________________________________________3
Хронологія_______________________________________________________5
Сучасність кінематографу___________________________________________6
Кінопремії і кінофестивалі__________________________________________8
Освітні фільми____________________________________________________9
Медицина в Радянському кінематографі______________________________10
Медицина в кінематографі та телебаченні в сучасності__________________17
Висновок________________________________________________________20
Література_______________________________________________________
У кожному випуску глядач має
можливість безпосередньо в прямому
ефірі подзвонити, поставити власне
питання про здоров'я і
«Школа доктора Комаровського» (Интер) - це справжня школа для мам і тат, які прагнуть бути розумними батьками, - говорить продюсер проекту Алла Липовецька. - У Євгена Олеговича активний батьківський форум на сайті і щоденна практика у клініці в Харкові, декілька виданих книг і тисячі вдячних батьків. Зустрівши такого унікального педіатра, ми зрозуміли, що його порадами могла б скористатися більша кількість людей, і запропонували перенести його досвід на екран. Так народився авторський телепроект "Школа доктора Комаровського".
«Запитайте у лікаря»(Новий канал)- Ведучий і лікар в одній особі Віктор Михайлович Сидоренко – цінує життя і вчить цьому інших. На улюбленому байку проїхав півсвіту, побудував будинок, виростив сина , посадив сад і вилікував тисячі людей та інші подібні програми в нашій країні та за її межами.
Всі ці повчальні проекти дають змогу населенню на пізнавальному рівні розумітися в проблемах здоровя в цілому, лікуванні, діагностиці, профілактики, оздоровчих методиках, здорового способу життя тощо.
Висновок
Після появи на білому полотні екрану перших живих картин у людини виникли усі підстави вважати, що відтепер образ живих істот і предметів, що рухається, можна буде зберегти на віки, і він мав право вигукнути: "Минуле належить мені"! Але минуле не належить нікому, якщо судити про нього по цих картинах, адже вони не несуть відбитку нашої пам'яті, який невловимо накладається на те, що викликано нею, і здаються ще більше застарілими, тому що плин часу не змінив їх виду. Древні поеми оживають у вустах молодих. Майбутньому належить право визначати цінність деяких творів. П'єси, як ні підвладні вони часу, іноді можуть пережити акторів, що уперше вдихнули в них життя. Але кінематографічний твір, пов'язаний зі своєю епохою, як черепашка, що приліпилася до скелі, не підкоряється закону часу, якому воно кидає виклик : незмінне у світі, що міняється, з часом воно лише віддаляється від нас. Таким чином, я можу з упевненістю сказати, що кіно є мистецтвом, і що як будь-яке мистецтво воно має шанувальників.
Не може не радувати, той факт,що наше кіно поступово набирає оберти, і що наших режисерів і їх роботи визнають у світовому кінематографі.
І на мій погляд, через деякий час,наша
кіноіндустрія зможе
За останні чотири роки, у зв’язку з розвитком соціальних мереж,зявилися кіно клуби і цей кіноклубний рух в Україні суттєво розширився. Від пропаганди гарного смаку у царині кіномистецтва він поступово переходить до актуалізації важливих соціальних питань у нашому суспільстві.
Все вищезазначене, з погляду, взагалі, розвитку кіномистецтва дало змогу розвинутися сучасній кіноіндустрії. А фільми на медичну тематику, особливо, за радянських часів стали основою, або навіть, таким собі, міцним остовом для майбутніх медичних фільмів, для продовження створення митцями достойних уваги шедеврів. Взагалом усі кінороботи добрі і будять в глядачі почуття добрі, благородні, виховуючи любов до трудівників у білих халатах, що день у день рятує людські життя. Всі документальні можна поділити на фільми про видатних представників медицини у різні епохи, та на фільми про медичні організації.
Головне досягнення художнього кіно це створення надзвичайно позитивного образу лікаря в масовій свідомості, підвищення авторитету професії медика, зміцнення поваги до людей найгуманнішої професії. Ці завдання як не можна актуальніші зараз за часів повернення знахарства і буйного розквіт різного роду діяльності шарлатанів-екстрасенсів, і повинні стати одними з першочергових для українського кінематографу, що відновлюється.
Медичні телепрограми дають знання народові, у всіх сенсах цього розуміння. Піднімають значимість медицини і підвищують можливість проконсультуватися у багатьох спеціалістів, не тільки стаціонарно, але і віртуально через телеекрани, це сприяє, в деякій мірі, оздоровленню суспільства, а з іншого боку призводить до самолікування(що не є добре), якщо людина не достатньо розібралася в проблемному питанні.
Весь медичний відгук в кіноіндустрії і ТБ программ направлений на просвітницьке вдосконалення людей, на розуміння своїх проблем. Але не всі люди однакові і головним чинником є правильне тлумачення «питання-відповідь», усвідомлення, що є досконалим рішенням для кожного з нас.
Література
1.Митта А. Кино между адом и раем: кино по Эйзенштейну, Чехову, Тарковскому.- М.:Зебра,2004
2.Бондаренко Е.А. Путешествие в мир Кино. – М.: ОЛМА-ПРЕСС Гранд, 2003.
3. Кинословарь в 2-х томах. Главный
редактор С. И. Юткевич.
4. В. Демин. Беседы о киноискусстве. Как
делаются фильмы. М, 1981.
5. И. Вайсфельд. Азбука кино. М, 1990.
6.Літературознавчий словник-
7.Мартьянова И.А. Киновек
кинематографмчности, -СПб, изд. «Сага», 2001г
8.Жорж Садуль Загальна історія кіно.
- М.: Мистецтво, 1998.
9.Рене Клер Кіно вчора, кіно сьогодні.
(пер. с фр.) - М.: Прогрес, 1981.
10.Медицина в худоственных образах
http://mho.org.ua/html.php?