Массовая культура по Ортега-и-Гассету

 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ, НАУКИ, СПОРТУ ТА МОЛОДІ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ  ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

  ІМ. М. П. ДРАГОМАНОВА

ІНСТИТУТ  ФІЛОСОФСЬКОЇ ОСВІТИ ТА НАУКИ

КАФЕДРА КУЛЬТУРОЛОГІЇ 

КУРСОВА РОБОТА

КОНЦЕПЦІЯ МАСОВОЇ КУЛЬТУРИ ХОСЕ ОРТЕГА-І-ГАССЕТА 

Студентки 2 курсу

денної  форми навчання

спеціальності

„культурологія: організація та

управління  екскурсійною діяльністю ”

Сидоренко Олени Вячеславівни 

Науковий  керівник:

Доцент, кандидат філософських наук

Уліщенко  Віолетта Валентинівна

Київ-2012

ПЛАН

Вступ.............................................................................................................................3

РОЗДІЛ І

Концепція масового суспільства Хосе Ортега-і-Гассета. Масова культура в контексті масового суспільства................................................................................5

РОЗДІЛ II

Критика концепції  масового суспільства Хосе Ортега-і-Гассета. Функцінування цієї концепції в  сучасній гуманітарній науці……………………………………..10

2.1 Концепція  комунікації у масовому суспільстві………………………………10

2. 2 Масова  культура в контексті постмодернізму………………………….……11

2.3 Принцип  історизму в аналізі культури  за Гаспаровим………………………12

2.4 Гносеологічні  проблеми як причина появи  масової культури за А. Костіною…………………………………………………………………………….13

РОЗДІЛ III

Аналіз прикладів  масової культури в історії……………………………………15

Висновок …………………………………………………………………...…........24

Список використаної літератури…………………………………………………..25 
 
 

                                                                                                        

  ВСТУП

            Актуальність цієї роботи обумовлена  тим, що у XX столітті остаточно сформувався феномен «маси», і це призвело до суттєвих змін у самому суспільстві та сучасній культурі. У XXI столітті вплив мас став тотальним, і саме тому вивчення цього феномену та його впливу на суспільне життя та усі трансформації, що в ньому відбуваються не можна обділити увагою. Не один філософ звертався до цієї тематики, але досі феномен «масової культури» залишається не вивченим. На сьогоднішній день не існує чіткої концепції, що ж насправді являє собою «маса», як вона функціонує, як впливає на культуру.

            Об’єктом наукової роботи виступає концепція масової культури та суспільства, шо в ній існує Хосе Ортега-і-Гассета.

            Предметом – постає функціонування цієї концепції у сучасній культурологічній науці.

     Метою даної роботи є вивчення концепції масового суспільства Хосе Ортега-і-Гассета.

     Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

1) ознайомитися  із основною працею Хосе Ортега-і-Гассета;

2) з’ясувати  у чому полягає суть концепції  масового суспільства Хосе Ортега-і-Гассета;

3) розглянути  критичні джерела даної концепції та з’ясувати, як ця концепція функціонує у сучасній гуманітаристиці;

4) виокремити  приклади масової культури в  історії та сучасності.

      У сучасний довідниках можна знайти таку дефініцію поняття «масова культура» - «термін, використовуваний в сучасній культурології для позначення специфічного різновиду духовного виробництва, орієнтованого на «середнього» споживача і передбачає можливість широкого тиражування оригінального продукту» [1].

      Та  це визначення є узагальненим, воно не відображає певної чіткої думки  щодо того, чим насправді являється  масова культура, хто її творить, і  загалом чи є цей феномен позитивом  чи негативом. Саме через ці неточності доречним буде звернутися до Хосе Ортега-і-Гассета  для того, щоб мати чітке уявлення про дану проблему.

      Хосе  Ортега-і-Гассет жив на межі двох століть(XIX – XX), і він був свідком усіх трансформацій, яких зазнало західноєвропейське суспільство у цей час: криза  буржуазних відносин, революційні виступи, війни… Він був соціологом і міг  дати авторитетну оцінку тодішньому стану речей.

      Найбільш  значущою його працею є  «Повстання мас» - саме у цій роботі викладена його концепція масового суспільства.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ  I

Концепція масового суспільства  Хосе Ортега-і-Гассета. Масова культура в  контексті масового суспільства

      У наслідок політичних та економічних  змін у Європі в XIX – XX століттях  на авансцену виходять маси. Маси стаюсь осередком усього соціального життя, і тепер натовп творить культуру.

«Натовп - поняття кількісне  і видиме. Висловлюючи  її в термінах соціології, ми приходимо до поняття  соціальної маси. Будь-яке  суспільство - це динамічна  єдність двох факторів, меншин і маси. Меншини - це особистості або  групи особистостей особливої, спеціальної  гідності. Маса - це середня, пересічна людина. Таким чином, те, що раніше сприймалося  як кількість, тепер  постає перед нами як якість, воно стає загальною соціальною ознакою людини без індивідуальності, яка нічим не відрізняється від інших, безособового "загального типу".»[2].

      Відправними точками для розуміння концепції  масової культури постають поняття  «масової людини» та представника еліти, так званого аристократа.

      Людина  маси у Ортега-і-Гассета  – це людина, яка не відчуває себе інакшою, яка не мислить свого існування  без настанови, яка не бере на себе відповідальність, яка не хоче приймати особистісні рішення, яка абсолютна  підвладна, і головне, що це становище  її ніяк не бентежить. Маси існували завжди, але ніколи раніше ці маси не були настільки  згуртовані як зараз. Представник еліти – «аскет», що піклується про добробут людства, який не шукає простих рішень, інтелектуал, який постійно розмірковує над реальним станом речей.

«…розподіл суспільства на маси і обрану меншість - поділ не на соціальні класи, а на типи людей; це зовсім не те, що ієрархічна відмінність «вищих» і «нижчих». Звичайно, серед «вищих» класів, якщо вони і справді вищі, набагато більше ймовірності зустріти людей "великого шляху", тоді як "нижчі класи" зазвичай складаються з індивідів без особливих талантів. Але, строго кажучи, в кожному класі можна знайти і «масу», і справжню "обрану меншість"».[2].

      Можна стверджувати, що відбулася переоцінка цінностей. Прості люди отримали речі та можливості, які до того були доступні виключно аристократам – починаючи  з ванни і закінчуючи місцем в  парламенті. Найвірогіднішими причинами зміни ролей у суспільстві автор називає науковий вибух та лібералізм влади – все це було спрямоване на покращення життя людини, але як кажуть: «за що вболівали, те і маємо». Аристократична влада хотіла показати простим людям, що вони такі ж повноцінні члени суспільства, що вони також можуть впливати на перебіг подій, що вони власноруч можуть творити власне життя, життя своєї країни. Не останню роль у виході мас на арену соціального життя відіграв і технічний прогрес. Наука робила все нові і нові відкриття,  створювала нові машини для того, щоб покращити життя людини. Згодом усі ці старання призвели до того, що пересічна людина почала вважати себе «богом» і згуртувавшись, прибрала все до своїх рук. Головна проблема у тому, що новоутворена маса із усіма новими можливостями закрила власний розум, вона не спроможна відтворювати щось, вона спроможна лише використовувати готове.

      Хосе  Ортега-і-Гассет зауважує і те, що  отримавши всі ці блага маса забула про моральність:

«Проблема в тому, що Європа залишилася без моралі. Людина маси відкинула  застарілі заповіді не з тим, щоб замінити їх новими, кращими, ні, суть її життєвих правил в тому, щоб  жити, не підкоряючись заповідям.»[2].

      Маса  гуртувалася через острах бути позбавленими цих нових благ, і через те, що масові люди не мали великого розуму, вони намагалися тиснути кількістю. Почалася так звана «масовізація». Почали будувати багатоповерхові будинки, де одночасно могла проживати велика кількість людей; була започаткована мода на натовп, тому влаштовували величезні бали із 800-1000 гостей, величезні паради; почалося глобальне виготовлення однакового продукту, оскільки виділятися не можна було – все тиснуло своєю кількістю і величезністю. Все це було обумовлено страхом бути одним, тобто бути вразливим через відсутність захисту. Як пише сам автор: «Епоха мас — епоха масивного».[2].

      Масова  культура була продукована різким збільшенням  населення, індустріалізацією та урбанізацією.

      Усі ці зміни запустили ланцюгову  реакцію. Маса захопила всі сфери  життя. Тепер маса продукує масу.

      Маса  творить власну культуру базуючись  на власних потенціях сприйняття та творення. Ортега-і-Гассет  говорить про двобічність впливу маси на культуру: з одного боку рівень культурності мас значно зростає, оскільки вони отримали доступ до культурних інституцій на кшталт театру, опери, та балету. Але масова людина, не завжди освічена і вона не спроможна зрозуміти геній Шекспіра чи Мольєра, і це призводить до того, що необхідно знизити рівень культури до рівня пересічної людина. Це призводить до появи кабаре, тобто до появи чогось менш якісного. І виходить, що з іншого боку масовізація культури – це негативний вплив на культуру, це знецінення певних культурних планок. Досяжність освіти для мас призвели до зниження рівня цієї освіти. Можливість отримання владної посади призвело до того, що при владі опинилися малоосвідчені та нерозумні люди, не спроможні піклуватися про добробут країни.

      Хосе  Ортега-і-Гассет  відстоює позицію  елітарності суспільства. Він гадає, що виключно справжні аристократи повинні творити культуру загалом, а не маси.

      І своїй роботі він пише: «людина еліти, тобто людина видатна, завжди відчуває внутрішню потребу звертатися вгору, до авторитету або принципу, якому він вільно і добровільно служить. …. Я стверджував, і я все більше вірю, що людське суспільство по самій суті своїй завжди аристократичне - хоче воно цього чи ні; більше того: воно лише остільки суспільство, оскільки аристократичне, і перестає бути суспільством, коли перестає бути аристократичним». [2].

      Підсумовуючи  ознайомлення із основними думками  Хосе Ортега-і-Гассета можна сказати, що він виводить 3 основні риси масового суспільства:  
 
   По-перше, масове суспільство спирається на механізм стереотипізації. Стереотип відіграє основну оцінюючу функцію. Отримана інформація «проходить перевірку» на співставлення з уже існуючими правилами та уявленнями. Цей момент не можна однозначно назвати негативним, оскільки той факт, що маса звертається до існуючого досвіду є позитивним явищем. Але така опора на досвід є негативом у тому розумінні, що будь-яке нововведення, що суперечить існуючим уявленням просто не сприймається масою і відкидається. Це значно гальмує процес розвитку суспільства. 
 
 По-друге, масовізація суспільства перетворює це суспільство на циклічний механізм, оскільки з комунікації людини маси витісняється пошук нового і вся його комунікація базується на повторенні вже існуючих установок. Дух і культура витісняються з цієї комунікації і суспільство перетворюється на консервну банку. 
 
    По-третє, в масовому суспільстві повністю знецінюється інформація. Вона перетворюється на механізм вирішення побутових проблем або ж на розвагу.

      Із  усього вищезгаданого можна зробити  висновок, що позиція Хосе Ортега-і-Гассета дуже категорична, але я в жодному разі не заперечую її. Навпаки, я погоджуюся із думкою автора в деяких аспектах цього питання. З точки зору культурології, масовізація культури не є позитивним явищем,оскільки вона суттєво знижує якість культури. Проте, не можна не зауважити, що  покращення життя пересічних громадян, що призвело до появи «натовпу», є позитивним явищем, якщо ми будемо розмірковувати як соціологи. З точки зору політолога – масовізація являється позитивним явищем, оскільки вона спрощує політичне керівництво та сприяє єдності населення держави. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ II

Критика концепції масового суспільства Хосе Ортега-і-Гассета. Функцінування цієї концепції в сучасній гуманітарній науці

      Від написання Гассетом своєї роботи минуло чимало часу, але його ідеї знайшли  підтримку  багатьох сучасних дослідників  і є актуальними по сей день. Проблемою масового суспільства  та масової культури розвивали такі науковці, як Карл Ясперс, Жан Бодрійар, Питирим Сорокін,  Олександр Гофман, Денієл Белл, Анна Костіна та інші. Хтось збігався думками із Гассета, хтось – заперечував і висловлював власну концепцію і оцінку.