Жіноча злочинність

· проаналізувати злочинність  жінок в сучасній Україні, визначити  її обсяг, структуру та дина-міку; 

· дати кримінологічну характеристику злочинам, вчиненим жінками; 

· дати кримінологічну характеристику і виявити особливості  особистості жінки-злочинниці; 

· визначити причини  і умови жіночої злочинності  і вчинення конкретних злочинів; 

· визначити форми  і методи попередження зазначених злочинів; 

· розробити рекомендації, спрямовані на підвищення ефективності заходів з профілактики злочинів, вчинених жінками. 

Об єкт дослідження - теоретичні та прикладні проблеми жіночої злочинності та її попере-дження. 

Предмет дослідження складає жіноча злочинність як підсистема загальної злочинності, кримі-нологічні передумови її існування, організаційні і методичні засоби її попередження. 

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод та матеріалістичний підхід до визначення причин і умов жіночої злочинності і конкретних злочинів, що вчиняються жінками. Для порівняння сучасної жіночої злочинності в Україні з мину-лими роками та з іншими державами застосовувались історичний та порівняльний методи. Ви-вчення жіночої злочинності проводилось і на підставі системно-структурного аналізу, що дало змогу дослідити вчинені жінками злочини і показати їх відмінність від злочинів, які вчиняються чоловіка-ми. 

Застосовувався і  статистичний метод обробки і  аналізу даних про жіночу злочинність, особис-тість жінок-злочинниць. При цьому виводились коєфіціенти жіночої злочинності, досліджувалась динаміка жіночої злочинності у порівнянні з іншими показниками тощо. Для викладу статистичного матеріалу використовувались таблиці, паралельні ряди, діаграми тощо. 

Збір статистичного матеріалу здійснювався шляхом вивчення звітності органів МВС України, Міністерства юстиції України. Проводилось також анкетування засуджених та контент-аналітичне дослідження кримінальних справ та щоденників на засуджених. Названі та інші методи наукового дослідження використовувались у взаємозв язку. 

Теоретичним підгрунтям дисертації стали роботи відомих вчених в галузі кримінології, психо-логії, кримінального права по темі дисертації і суміжним питанням. 

Емпіричну базу дослідження складають: 

· результати вивчення 400 кримінальних справ по злочинах, вчинених жінками (за матеріа-лами Київського обласного, міського і районних судів  м. Києва за період з 1996 по 1998 р.); 

· результати вивчення 200 щоденників, засуджених жінок, що відбувають покарання у ВТК м. Чернігова; 

· результати анкетування 100 засуджених жінок, що відбувають покарання  у ВТК м. Черніго-ва. 

Наукова новизна  одержаних результатів. Дисертація є одним з перших монографічних  ком-плексних кримінологічних досліджень проблеми жіночої злочинності в Україні з урахуванням су-часних змін у соціально-економічній, соціально-правовій, політичній та інших сферах життя суспі-льства. 

Новизна дослідження полягає саме у комплексному підході до вивчення жіночої злочинності. В дисертації вперше дається детальний статистичний аналіз злочинності жінок в Україні на сучас-ному етапі у порівнянні з іншими підсистемами злочинності, зокрема чоловічої, а також кількості населення жіночої статі, соціально-економічного становища жінок тощо. Розглянута також криміно-логічна характеристика жінок-злочинниць. Новим аспектом розробки цієї проблеми є аналіз взає-мозв язків особистісних характеристик жінок-злочинниць і вчинених ними злочинів. 

Виявлено особливості  причин і умов, що обумовлюють вчинення злочинів жінками в сучас-них  умовах в Україні, проаналізовано форми  і методи попередження зазначених злочинів, розроб-лено рекомендації щодо покращення профілактичної роботи. 

В результаті проведеного  дослідження сформульовано низку нових наукових положень, най-більше значущими з яких можливо назвати наступні: 

1. Поглиблене обґрунтування  положення про те, що жіноча  злочинність являє собою окрему  підсистему загальної злочинності і повинна спеціально досліджуватись. 

2. Вперше дається  узагальнююча характеристика жіночої  злочинності з аналізом властивих  їй закономірностей на підставі вивчення зарубіжної і вітчизняної літератури в історичному аспекті, по-чинаючи з другої половини XIX століття до теперішнього часу. 

3. Поряд з опублікованими статистичними даними про жіночу злочинність в Україні в науко-вий обіг вперше введено та проаналізовано і інші статистичні данні про жіночу злочинність, дана характеристика властивим їй закономірностям, проведено порівняння з іншими показниками, ви-значені її специфічні риси в сучасній Україні, в тому числі за період її незалежності, показано її зв язок як підсистеми зі злочинністю в цілому, та злочинністю чоловіків. 

4. Визначені типові  особистісні риси жінок-злочинниць. При цьому новим аспектом цієї  про-блеми є встановлення кореляції  особистості злочинниць з вчиненими  ними злочинами. 

5. Причини і умови  жіночої злочинності досліджені в контексті сучасного соціально-економічного становища України, кризи моралі, місця жінки в суспільстві та інших факторів. При цьому обґрунтована теза про нерівні права жінок з чоловіками, а також те, що жінки є менш захи-щеною частиною населення і тому більш потерпають від існуючих у суспільстві протиріч. На це ра-ніше зверталась недостатня увага і здійснені розробки суттєво доповнюють розуміння причин та умов жіночої злочинності. 

6. Аналіз причин  і умов конкретних злочинів, вчинених  жінками, дає підстави зосередити увагу на негативних морально-психологічних характеристиках жінок-злочинниць та ситуаціях об єктивної дійсності, які частіше за все пов язані з матеріальними труднощами, сімейними конфлікта-ми тощо. Досліджені й чинники, що обумовлюють неналежне формування особистості жінок, які згодом стають на злочинний шлях. Здійсненні розробки по цих питаннях поглиблюють висновки проведених раніше досліджень і є підгрунтям для поліпшення профілактичної діяльності. 

7. Проаналізовані  окремі аспекти профілактичної діяльності жіночої злочинності в Україні і сформульвані відповідно з цим рекомендації по удосконаленню цієї діяльності як на загально-соціальному, так і на спеціально-кримінологічному рівнях. Вони суттєво доповнюють розробки по-передніх дослідників зокрема стосовно загально-соціального попередження, формування особисто-сті дівчат-підлітків у родинах, профілактичної діяльності органів міліції тощо. 

Практичне значення одержаних результатів. Основні  положення дисертації мають як теорети-чне, так і практичне значення для  кримінологічної науки а також  для профілактичної діяльності, зок-рема органів внутрішніх справ. 

Теоретичні положення  і висновки, практичні рекомендації поглиблюють знання про злочини, вчинені жінками, про особливості  особистості жінок-злочинниць, причини  і умови протиправної поведінки  жінок на сучасному етапі, а також  про попередження зазначених злочинів, профілактич-ну та виховну роботу з жінками, які їх вчинили, що є певним внеском у кримінологічну науку. 

Положення дисертації можуть бути використані практичними  працівниками при складанні програм  боротьби зі злочинністю, у процесі  діяльності по попередженню злочинів серед жінок. Окремі положення дисертації можуть бути використані в навчальному  процесі при викладенні кур-су «Кримінологія». 

Апробація результатів  дисертації. Основні положення дисертації обговорювалися на засідан-нях кафедри  кримінального права і кримінології Київського Національного університету імені Тараса Шевченка; використовувалися  у виступі на міжнародній науково-практичній конференції «Європа-Японія-Україна: шляхи демократизації державно-правових систем», проведеної Інститутом держави і права імені В.М. Корецького НАН України (Київ, жовтень 2000 р.); використані при проведенні семінарських занять зі студентами. Матеріали дисертаційного дослідження направлені в управління організаційно-контрольної та методичної роботи Генеральної прокуратури України для викорис-тання їх в практичній діяльності органів прокуратури України. 

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковані у трьох статтях фахових нау-кових журналах та одному збірнику тез.

Литература к работе: 
 
 

Антонян Ю.М. Преступность среди женщин. - М.: Росс. право, 1992. - 256 с. 

Преступность в  Украине // Бюллетень законодавства  і юридичної практики України. - К., 1994. - №2. - 192 с. 

Криміногенна ситуація в Україні: оцінка, тенденції, проблеми. - К.: МВС України, 1998. - 97с. 

Литвак О. Злочинність, її причини та профілактика. - К.: Україна, 1997. - 167 с. 

Матвійчук В.В. Попередження умисних вбивств апаратами карного  розшуку: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.08 / Нац. акад. внутр. справ України. - К., 1998. - 17 с. 

Кримінологія. Особлива частина: Навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих учбових закладів освіти / І. М. Даньшин, В. В. Голіна, О. Г. Кальман / За ред. І.М. Даньшина. - Харків: Право, 1999. - 232 с. 

Стуканов Р. Убийство по найму: только факты // Законность. - 1997. - №5. - С. 43. 

Вицин С.Е. Системный  подход и преступность: Учеб. пособие. - М.: Акад. МВД СССР, 1980. - 140 с. 

Ломброзо Ч. Гениальность и помешательство; Женщина преступница  и проститутка; Любовь у помешанных. - Сборник: Пер. с ит. - Мн.: ООО «Попурри», 1998. - 576 с. 

Ферри Э. Уголовная  социология. - М., 1908. - 586с. 

Ферри Э. Преступные типы в искусстве и литературе. - СПб., 1908. - 125с. 

Тард Сравнительная  преступность. - М.: Изд-во Т-ва И.Д. Сытина, 1907. - 267с. 

Дюркгейм Э. О разделении общественного труда (этюд об организации  высших обществ). - Одесса, 1900. - 102 с. 

Дюркгейм Э. Метод  социологии. - Киев-Харьков, 1899. - 77с. 

Дюркгейм Э. Самоубийство (социологический этюд): Пер. с фр. - СПб.: Союз, 1998. - 496 с. 

Дюркгейм Э. Социология и теория познания // Новые идеи в социологии. - СПб. - 1914. - №2. - 89 с. 

Фойницкий И. Женщина-преступница // Северный вестник. - СПб., 1893. - № 2-3. 

Ратов М. Женщина  перед судом присяжных. - М., 1899. - 194 с. 

Эллис Г. Преступник. - Киев-Харьков: Южно - Русское книгоиздательство  Ф. А. Иогансона, 1898. - 179 с. 

Добрынин Н.Д. О  влиянии юного возраста на преступную деятельность. По данным русской уголовной  статистики // Журнал Министерства юстиции. - 1898. - № 3. - С. 113-152. 

Тарновский Е.Н. Статистические данные о преступности в Италии // Журнал министерства юстиции. - 1900. - №4. - С. 55 - 64. 

Гернет М.Н. Преступность за границей и в СССР. - М.: Советское  законодательство, 1931. - 187 с. 

Яковлев А.Г. Пьянство и преступность в Швеции // Журнал министерства юстиции. - 1899. - №6. - С. 109 - 132. 

Aschaffenburg S. Das Verbrechen und seine Bekampfung, 1903. - 127 p. 

Мокринский С.М. Наказание, его цели и предположения. - М., 1902. - 1902. - часть 1. - 157 с. 

Гернет М.Н. Детоубийство. - М., 1911. - 205 с. 

Остроумов С. С. Преступность и ее причины в дореволюционной  России. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1980. - 338 с. 

Тарновская П.Н. Женщины  убийцы. - СПб., 1902. - 134 с. 

Давыдов Н.В. Женщина  перед уголовным судом. - М., 1906. - 206с. 

Родин Д. Статистика преступности во время и после  Европейской войны в разных странах // Проблемы преступности. - 1926. - Вып.1. - С. 173 - 191. 

Халфин В. Истребление  плода (аборт) в Москве и Московской губернии // Проблемы преступности. - 1927. - Вып.2. - С. 190 - 211. 

Тарновский Е. Конокрадство в настоящее время и в довоенную  эпоху // Проблемы преступности. - 1927. - Вып.2. - С. 100 - 110. 

Exner F. Krieg u Kriminalitat in Osterreich. - Wien, 1927. - 148 p. 

Гернет М.Н. Новейшие данные о преступности в Германии, Англии и ее колониях // Проблемы преступности. - 1927. - Вып.2. - С. 250 -272. 

Гернет М.Н. Моральная  статистика. - М., 1992. -75 с. 

Свод статистических сведений об осужденных за 1912. - Петроград: Сенатская тип., 1915. - 135 с.  

Finkelnburg Е. Die Bestraften in Deutschland. Nebst einem Kriminalstatistischen Atlas. - Berlin, 1912. - 250 р.