Міжнародні принципи крмінально-виконавчого права

Автор: Пользователь скрыл имя, 29 Октября 2011 в 10:42, реферат

Описание работы

Принципи права мають історичний характер і є результатом осмислення закономірностей розвитку суспільства в цілому, втілення їх демократичної і гуманітарної традицій. У процесі формування правових систем принципи права окремих держав набувають універсального значення і знаходять своє втілення у міжнародному праві, перш за все у сфері прав людини.

Содержание

ВСТУП……………………………………………………………………………………3

1. Система принципів кримінально-виконавчого права………………………………5

2. Принципи кримінально-виконавчого права в контексті міжнародно-правових актів……………………………………………………………………………………….8

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………….37

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………………….38

Работа содержит 1 файл

Кримінально-виконавче право. Міжнародні принципи кримінально-виконавчого права.doc

— 225.00 Кб (Скачать)

    При підготовці до звільнення, відповідно до Правил проводиться медичний огляд  ув'язненого, по можливості якомога ближче до дати звільнення.

    Мають бути зроблені відповідні кроки для  того, щоб при звільненні ув'язнені отримували відповідні документи і  документи, що засвідчують їх особу, а також допомогу в пошук у  відповідного житла і роботи. Звільненим ув'язненим надаються засоби допомоги, вони мають бути одягнені відповідно до клімату і пори року та мати достатньо коштів, щоб дістатися до місця призначення.

    Вищевикладене дозволяє зробити висновок, що Європейські  тюремні правила - це певний порядок  виконання та відбування покарань, тому доцільно порівняти їх з порядком і умовами виконання та відбування покарань в Україні, ознайомити з ними персонал установ виконання покарань, які повинні використовувати їх у професійній діяльності.

 

     ВИСНОВКИ

    Отже, принципи права мають історичний характер і є результатом осмислення закономірностей розвитку суспільства в цілому, втілення їх демократичної і гуманітарної традицій. У процесі формування правових систем принципи права окремих держав набувають універсального значення і знаходять своє втілення у міжнародному праві, перш за все у сфері прав людини.

    В основі таких принципів лежать суспільні  цінності, що відображаються в багатьох міжнародних актах, прийнятих Організацією Об'єднаних Націй, Радою Європи, Всесвітньою  медичною асоціацією тощо, це такі нормативні акти, як Загальна Декларація прав людини, прийнята 10 грудня 1948 р., Міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966 р., Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод від 4 листопада 1950 р., Європейські пенітенціарні правила від 12 лютого 1987 р. та ін. у яких зафіксовано багато загально-правових принципів регулювання відносин між особою і державою.

    Здійснення  прав і свобод, викладених в Європейській конвенції про захист прав людини і основних свобод, гарантується без будь-якої дискримінації за ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного або соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження або інших обставин.

    Крім  того, ніщо в Конвенції не може тлумачитися  як таке, що надає будь-якій державі, групі або особі право займатися  будь-якою діяльністю або вчиняти  будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких із тих прав і свобод, що викладені в Конвенції, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж передбачено в цьому нормативному акті.

    Мінімальні  стандартні правила поводження з  ув'язненими за своїм змістом мають  скоріше рекомендаційний характер, але їх врахування позитивно вплине на процедуру виправлення і ресоціалізації засуджених.

    Європейські тюремні правила - це певний порядок  виконання та відбування покарань, тому доцільно порівняти їх з порядком і умовами виконання та відбування покарань в Україні, ознайомити з  ними персонал установ виконання покарань, які повинні використовувати їх у професійній діяльності. 

 

     СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

    1. Європейська конвенція про захист  прав людини і основних свобод від 4 листопада 1950 р.

    2. Загальна декларація прав і  свобод людини і громадянина  від 10 грудня 1948 р. // Міжнародний захист прав і свобод людини. - М., 1990.

    3. Коментар до Мінімальних стандартних  правил поводження з ув'язненими / Під ред. П. Г. Міщенкова. - М., 1997.

    4. Конвенція про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі, для відбування покарання в державі, громадянами якої вони є, від 19 травня 1978 р. Ратифікована СРСР 3 квітня 1979 р. Набула чинності 26 серпня 1979 р.

    6. Кримінально-виконавчий кодекс України. - К.: Атіка, 2003.

    7. Кіршенблат С. Тлумачення прав  ув'язнених осіб у міжнародно-правових джерелах: 36. наук, статей / За заг. ред. О. Доброжинського, С. Сворака. - Чернівці, 2006. - С. 94-101.

    8. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права  від 19 грудня 1966 р.

    10. Про дотримання правоохоронними  органами України конституційних гарантій та законності в забезпеченні прав і свобод людини: Постанова Верховної Ради України від 23 березня 2000 р. №1592-111.

    11. Рекомендація №К (92) 16. Прийнята Комітетом  Міністрів Ради Європи 19 жовтня 1992 р. // Європейські громадські санкції та заходи (мат. семін. слухань 11-12 квітня 2000 р.). - К., 2000. -С. 5-25.

    12. Стандартные минимальные правила  Организации Объединенных Наций  в отношении мер, не связанных  с тюремным заключением (Токийские  правила): Приняты резолюцией Генер.  Ассамблеи 45/11014 декабря 1990 г. // Междунар. акты о правах человека. Сб. докум. -М.: НОРМА-ИНФРА-М, 1998. - С. 217-225.

    14. Степанюк А. X., Яковець І. С.  Втілення міжнародних стандартів  у практику діяльності кримінально-виконавчої  системи України: Монографія. - Харків: "Кроссрод", 2007. - 184 с. 
 

Информация о работе Міжнародні принципи крмінально-виконавчого права