Класифікація детермінантів злочинності в кримінології

А. Зелінський вважає, що людські  вади завжди були й залишаються найближчою та визначальною причиною всіх видів  антисоціальної поведінки, у тому числі  й злочинної, не заперечуючи при  цьому впливу на поведінку людей  обставин, що об’єктивно від них  не залежать. Обґрунтовуючи свою думку, вчений зазначає, що методологічно обґрунтованішим був би пошук першопричини злочинності в суб’єктивному факторі — недосконалості людської природи, оскільки якщо основну причину зростання злочинності пояснювати виключно об’єктивно існуючими економічними суперечностями, то поза увагою залишаються проблеми культури, моральності, психічного здоров’я, тобто фактори, які безпосередньо породжують девіантну поведінку.

Отже, А. Зелінський основною причиною злочинності визнає суб’єктивні  фактори: психічну неврівноваженість, негідні пристрасті, прагнення до влади, агресивність, користолюбство, бездуховність, безкультур’я, шкідливі звички, конформізм.

Як зазначалося, людські  вади притаманні власне природі людини, вони існували й існуватимуть завжди. Разом з тим зауважимо, що на стан психічного і соматичного здоров’я населення держави впливає стан генофонду нації. Найбільшої шкоди генофонду українського народу було завдано в період перебування України у складі СРСР під час голодоморів, колективізації і знищення куркулів як класу. Значних втрат зазнала Україна і під час Великою вітчизняної війни. Усе перелічене істотно позначилось на психічному і моральному здоров’ї населення України (біологічне спадкування).

Піддаючи критиці погляди  представників соціальної парадигми, А. Зелінський наголошує, що їх звинувачення в бік прихильників біопсихологічної теорії стосовно того, що вони визнають уроджені злочинні схильності людей, є  безпідставними, оскільки жоден з  них, за винятком Ч. Ломброзо, цього  не стверджував. Успадковуються не злочинні нахили, а такі особливості психіки та тілесної конституції людини, які за несприятливих умов середовища значно підвищують ризик формування особистості соціопата, який постійно конфліктує із суспільством та іншими людьми. Суб'єктивно-особистісні фактори, які належать до безпосередніх причин злочинності (причин першого порядку), у свою чергу, є наслідками біологічного й соціального спадкування (причини другого порядку) і тісно взаємопов’язані [16].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Причини злочинності є  фундаментальною й найгострішою проблемою науки кримінології, яка  до цього часу вона не знайшла однозначного вирішення. У ній сконцентровані елементи філософії, економіки, політики, юриспруденції, соціальної психології, соціології та соціальної практики. І  хоча не існує єдиної теорії причин злочинності, проте наявність низки  явищ, які носять факторний характер і перебувають із злочинністю  в причинно-наслідковому зв’язку, сумнівів не викликає.

Причинний зв’язок явищ має об’єктивний і універсальний  характер. Усі явища, усі зміни, процеси  обов’язково виникають у результаті певних причин. Прояви злочинної поведінки також вчиняються у причинно-наслідковому зв’язку. Немає і не може бути безпричинних явищ.

Кримінологічний аналіз генезису кримінальної поведінки осіб дає  можливість з`ясувати, які саме фактори відіграють значну роль у формуванні деліквентної поведінки. Важливим формуючим осередком виступає суспільство. Воно може впливати як позитивно, так і негативно на формування особистості.

На сучасному етапі  розвитку суспільства доцільно виділяти чотири основні підсистеми причини  і умови злочинності: економічні; кримінальної агресії; кримінальної необережності; правові детермінанти:

1. Економічні причини  й умови, де причинами є психологія  здирництва, паразитизму, злиднів;  безконтрольність; безкарність.

2. Причини і умови кримінальної  агресій, де причинами є психологія  агресивності корисливої, побутової,  націоналістичної та сексуальної;  умовами – безконтрольність обігу  зброї і наркотиків; пропаганда  культу насильства, порнографії,  проституції; відсутність ефективної  ранньої профілактики.

3. Причини і умови кримінальної  необережності, де причинами є  психологія легковажного ставлення  до дотримання вимог громадської  безпеки; егоїстично недбале задоволення  власних інтересів; умовами –  недоліки в матеріальному, технологічному, організаційному, правовому забезпеченні особистої та громадської безпеки.

4. Правові причини і  умови, де причинами є психологія  правового нігілізму, правової  легковажності та правового безкультур’я; умовами – недосконалість законодавства;  прорахунки правозастосовчої практики; неефективність правового виховання;  неефективність громадської профілактики; неефективність ранньої профілактики на стадії правопорушень.

Злочинність і її причини  – центральна проблема кримінології, де встановлення причин злочинності має не тільки самостійне значення, але і допомагає правильніше зрозуміти причини індивідуальної злочинної поведінки.

Як правило наголошується  у філософській літературі, "справжнє пояснення поведінки окремих індивідів включає не просто аналіз формальних причин його, не просте "доповнення" поведінки його об’єктивними детермінантами, не тільки фіксацію функціональних зв’язків, але і відшукання найбільш глибоких причин такої поведінки, соціальних відносин данного суспільства, що кореняться у всій сукупності".

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Аванесов Г.А. Кримінологія і соціальна профілактика. – М., 1988. – С. 131-134.
2. Закалюк А. П. Курс сучасної кримінології: теорія і практика: У 3 кн./ Кн. 1: Теоретичні засади та історія української кримінологічної науки. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2007. – С. 183-191.
3. Зуйков Г.Г. К вопросу о понятии причин преступления и условий, способствующих его совершению // Вопросы предупреждения преступности. -1965. -Вып.2. – С.3-18.
4. Криминология /Под ред. Н.Ф. Кузнецовой, Г.М. Миньковского. –М.: Изд-во МГУ, 1994. – С. 220-234.
5. Кримінологія /Під ред. Кудрявцева В.Н., Емілова В.Е. – М., 1999. – С. 91-95.
6. Кримінологія: Загальна та Особлива частина: [підручник для студ. юрид. спец. вищих навч. закл.] / І. М. Даньшин, В. В. Голіна, О. І. Кальман, О. В. Лисодед; За ред. проф. І. М. Даньшина. – Х.: Право, 2003. – С. 122-126.
7. Кримінологія: Загальна та Особлива частина: підручник / І. М. Даньшин, В. В. Голіна, М. Ю. Валуйська та ін., за заг. ред. В. В. Голіна. – 2 – ге вид. перероб. і доп. – Х.: Право, 2009. – С. 91-97.
8. Кримінологія: Курс лекцій / Александров Ю.В., Гель А.П., Семаков Г.С. – К.: МАУП., 2002. – С. 91- 102.
9. Кримінологія: Навч. посіб. / Ю. Ф. Іванов., О. М. Джужа. - К.: Вид. Паливода А. В., 2006. – С. 76-82.
10. Кримінологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / О. М. Джужа, Я. Ю. Кондратьев та ін.; За заг. ред. О. М. Джужи. – К.: Юрінком – Інтер, 2002. – С. 85-87.
11. Кругликов Р. И. Детерминизм и память // Вопросы философии. – 1980. - № 6. – С. 149-150.
12. Кудрявцев В.Н. Генезис преступления. Опыт криминологического моделирования: Учеб. пособие. –М.: ФОРУМ-ИНФРА-М, 1998. – С. 156-157.
13. Кузнецова Н. Ф. Предупреждение и преступность /  Кузнецова Н. Ф. – М.: Наука, 1966. – С. 120-122.
14. Курс кримінології: Загальна частина: Підручник: У 2-х кн. /Джужа О.М., Михайленко П.П., Кулик О.Г. та ін.; За заг. ред. О.М. Джужи. –К.: Юрінком Інтер, 2001. – Кн.1. – С. 105-106.
15. Литвинов О.М. Поняття і класифікація причин та умов, що сприяють вчиненню злочину // Форум права. -2008. -№ 2. –С.323-327.
16. Литвинов О.М. Соціально-правовий механізм протидії злочинності в Україні: Монографія. –Харків: Вид-во Харк. нац. ун-ту внутр. справ, 2008. – С.134-168.
17. Майбутнє визначається сьогодні // Міліція України. – 2002. - № 11. – С. 12-15.
18. Міллер А. Що таке причини та умови злочинів? // Право України. – 2001. - № 5. – С. 89-92.
19. Оробець К. Фонові явища і злочинність: головні взаємозв`язки // Юридичний журнал. – 2006. – № 7. – С. 65-71.
20. Сахаров А.Б. О личности преступника и причинах преступности в СССР. -М.: Госюриздат, 1961. – С. 178-190.
21. Тарасов Ю.Н. Философия науки. – Воронеж: МОУ ВЭПИ, 2006. – С. 56-59.
22. Усольцев О. Наше майбутнє чи сьогодення? // Іменем України. – 31.05.2002. - № 22. – С. 35-36.

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Нормативно-правові акти:

 

1. Про затвердження Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007-2009 роки / Постанова Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006р. № 1767. (Із змінами).
2. Указ Президента України від 17 вересня 1996р. № 837/96 «Про комплексну цільову програму боротьби зі злочинністю на 1996-2000 роки» // Урядовий кур`єр від 23.09.1997 року.
3. Указ Президента України від 25 грудня 2000р. № 1376/2000 «Про комплексну програму профілактики злочинності на 2001-2005 роки» // Урядовий кур`єр від 30.01.2001 № 17.

 

2. Підручники:

 

4.  Аванесов Г.А. Кримінологія і соціальна профілактика. – М., 1988. – С. 456.
5. Закалюк А. П. Курс сучасної кримінології: теорія і практика: У 3 кн./ Кн. 1: Теоретичні засади та історія української кримінологічної науки. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2007. – С. 424.
6. Криминология /Под ред. Н.Ф. Кузнецовой, Г.М. Миньковского. –М.: Изд-во МГУ, 1994. – С. 415.
7. Кримінологія /Під ред. Кудрявцева В.Н., Емілова В.Е. – М., 1999. – С. 800.
8. Кримінологія: Загальна та Особлива частина: [підручник для студ. юрид. спец. вищих навч. закл.] / І. М. Даньшин, В. В. Голіна, О. І. Кальман, О. В. Лисодед; За ред. проф. І. М. Даньшина. – Х.: Право, 2003. – С. 352.
9. Кримінологія: Загальна та Особлива частина: підручник / І. М. Даньшин, В. В. Голіна, М. Ю. Валуйська та ін., за заг. ред. В. В. Голіна. – 2 – ге вид. перероб. і доп. – Х.: Право, 2009. – С. 288.
10. Кримінологія: Курс лекцій / Александров Ю.В., Гель А.П., Семаков Г.С. – К.: МАУП., 2002. – С. 210.
11. Кримінологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / О. М. Джужа, Я. Ю. Кондратьев та ін.; За заг. ред. О. М. Джужи. – К.: Юрінком – Інтер, 2002. – С. 416.
12. Курс кримінології: Загальна частина: Підручник: У 2-х кн. /Джужа О.М., Михайленко П.П., Кулик О.Г. та ін.; За заг. ред. О.М. Джужи. –К.: Юрінком Інтер, 2001. – Кн.1. – С. 352.

 

3. Навчальні посібники:

 

13.  Запобігання злочинності (теорія і практика): навч. пос. / Голіна В. В. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2011. – С. 120.
14. Кримінологія. Спеціалізований курс зі схемами (Загальна та Особлива частини ): Навчальний посібник. / За заг. ред. О. М. Джужа. – К.: Атіка, 2001. – С. 368.
15. Кримінологія: довідник термінів, основні визначення, рекомендовані джерела: навч. посібник / Колб О. Г., Яцишин М. М., Крикунов О. В., за ред. О. Г. Колб. – Луцьк: РВВ «Вежа» Волинського держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2007. – С. 467.
16. Кримінологія: Навч. – метод. посібник / Дрьомін В. М., Туляков В. О., Орловська Н. А. / Одеська національна юридична академія. Кафедра кримінології та кримінально-виконавчого права / Віктор Миколайович Дрьомін (відп. ред.). – Одеса.: Юридична література, 2003. – С. 169.
17. Кримінологія: Навч. пос. / Бузало П. М., Денисов С. Ф., Кириченко О. В. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – С. 192.
18. Кримінологія: Навч. посіб. / Джужа О. М., Василевич В. В., Іванов Ю. Ф., Опанасенко П. М., Пшеничний В. Г. / Національна академія внутрішніх справ України / О. М. Джужа (за заг. ред.). – К.: Прецедент, 2004. – С. 208.
19. Кримінологія: Навч. посіб. / Ю. Ф. Іванов., О. М. Джужа. - К.: Вид. Паливода А. В., 2006. – С. 264.

 

4. Монографії:

 

20.  Литвинов О.М. Соціально-правовий механізм протидії злочинності в Україні: Монографія. –Харків: Вид-во Харк. нац. ун-ту внутр. справ, 2008. – С.446.

 

5. Статті:

 

21.  Батиргареєва В. Особивості детермінації рецидивної злочинності // Право України. – 2005. - № 2. – С. 63-67.
22. Блажківський С. Актуальні питання боротьби зі злочинністю (Ситуація в Києві) // Вісник  прокуратури. – 2007. - № 3. – С. 23-27.
23. Гринчак В. Кримінологія і сучасність // Вісник Національної академії внутрішніх справ України. - № 2. – 2000. – С. 34-38.
24. Зуйков Г.Г. К вопросу о понятии причин преступления и условий, способствующих его совершению // Вопросы предупреждения преступности. -1965. -Вып.2. – С.3-18.
25. Кругликов Р. И. Детерминизм и память // Вопросы философии. – 1980. - № 6. – С. 149-150.
26. Литвинов О.М. Поняття і класифікація причин та умов, що сприяють вчиненню злочину // Форум права. -2008. -№ 2. –С.323-327.
27. Майбутнє визначається сьогодні // Міліція України. – 2002. - № 11. – С. 12-15.
28. Міллер А. Що таке причини та умови злочинів? // Право України. – 2001. - № 5. – С. 89-92.
29. Оробець К. Фонові явища і злочинність: головні взаємозв`язки // Юридичний журнал. – 2006. – № 7. – С. 65-71.
30. Усольцев О. Наше майбутнє чи сьогодення? // Іменем України. – 31.05.2002. - № 22. – С. 35-36.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК № 1

 

Ідеологічні детермінанти злочинності  в Україні та Росії

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК № 2

Порівняльна таблиця марксистського підходу до розгляду причин та умов злочинності з теоріями «конфлікту»:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СХЕМА № 1