Прокуратура України

Автор: Пользователь скрыл имя, 22 Декабря 2010 в 14:51, курсовая работа

Описание работы

основна мета даної роботи полягає у дослідженні особливості функціонування Прокуратури України. Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємопов’язаних завдань, а саме:
1. вивчення особливостей функціонування Прокуратури України;
2. дослідження системи органів Прокуратури України;
3. розгляд особливостей прокурорського нагляду.

Содержание

Вступ 3
Розділ 1 Загальні засади функціонування Прокуратури України. 5
1.1 Поняття та принципи організації і діяльності Прокуратури України 5
1.2 Функції Прокуратури України 7
Розділ 2 Система органів Прокуратури України 9
2.1 Структура Прокуратури України 9
2.2 Генеральна Прокуратура України. Повноваження Генерального Прокурора. 10
2.3 Прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, районні і міські прокуратури 17
2.4 Слідчі Прокуратури 18
Розділ 3 Прокурорський нагляд 19
3.1 Нагляд за додержанням та застосуванням законів 19
3.2 Нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство 21
3.3 Підтримання державного обвинувачення та представництво інтересів громадянина в суді. 23
3.4
Нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян
25
3.5
Акти прокурорського реагування
26
Висновок 29
Список використаної літератури

Работа содержит 1 файл

Прокуратура України КУРСОВА.doc

— 172.00 Кб (Скачать)

     У Генеральній прокуратурі створюється  колегія у складі Генерального прокурора (голова), його першого заступника і  заступників за посадою, інших керівних працінникіи органі» прокуратури. Персональний склад колегії затверджується Верховною Радою України за поданням Генерального прокурора. Колегія є дорадчим органом і розглядає найбільш важливі питання діяльності прокуратури щодо дотримання законності, стану правопорядку, виконання наказів та інструкцій Генерального прокурора, кадрові та інші питання, а також заслуховує звіти підлеглих прокуратур, керівників структурних підрозділів та відповідальних працівників прокурорської системи. На засіданнях колегії можуть заслуховуватися повідомлення і пояснення керівників міністерств, відомств, інших органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій, їх об'єднань, посадових осіб із приводу порушень закону. Порядок діяльності колегії, реалізації її рішень визначаються Регламентом Генеральної прокуратури України. 

     2.3 Прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, районні і міські прокуратури 

     Прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, міські, районні, міжрайонні, районні в містах, а також інші прокуратури очолюють відповідні прокурори.

     Прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та інші прокурори (на правах обласних) [3, ст. 16]:

1) призначають  на посади і звільняють працівників,  крім тих, яких призначає Генеральний прокурор України;

2) за  погодженням з Генеральним прокурором  України вносять зміни до встановлених  штатів підлеглих їм прокуратур  в межах затвердженої чисельності  і фонду заробітної плати. 

     У прокуратурах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та інших прокуратурах (на правах обласних) утворюються колегії у складі прокурора (голова), його заступників, інших керівних працівників. Персональний склад колегії затверджується Генеральним прокурором України.

     На  засіданнях колегій можуть заслуховуватись повідомлення і пояснення керівників міністерств, відомств, органів державного управління, нагляду та контролю, підприємств, установ і організацій, їх об'єднань, інших посадових осіб з приводу порушень законодавства.

     Рішення колегій доводяться до відома працівників органів прокуратури. В разі розбіжностей між прокурором і колегією він проводить в життя своє рішення, але зобов'язаний доповісти про це Генеральному прокурору України. Члени колегії можуть повідомити свою особисту думку Генеральному прокурору України, що може бути підставою для розгляду цих розбіжностей на колегії Генеральної прокуратури України. 

     2.4  Слідчі Прокуратури 

     У Генеральній прокуратурі України, прокуратурі Автономної Республіки Крим є старші слідчі в особливо важливих справах і слідчі в особливо важливих справах; у прокуратурах областей, міст та інших прирівняних до них прокуратурах можуть бути слідчі в особливо важливих справах і старші слідчі; у районних, міжрайонних, міських - старші слідчі і слідчі.

     Слідчі прокуратури провадять попереднє слідство у справах про діяння, що містять ознаки злочину, віднесені законом до їх підслідності, а також в інших справах, переданих їм прокурором [3, ст. 17]. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Розділ 3. Прокурорський  нагляд  

     Під прокурорським наглядом можна розуміти сукупність органів прокуратури і посадових осіб цих органів, які здійснюють функції прокуратури [11, с. 121]. 

     3.1 Нагляд за додержанням  та застосуванням  законів

     Предметом нагляду за додержанням і застосуванням  законів є [3, ст.19]:

1) відповідність  актів, які видаються всіма  органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими  особами, вимогам Конституції  України та чинним законам; 

2) додержання  законів про недоторканність  особи, соціально-економічні, політичні,  особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав;

3) додержання  законів, що стосуються економічних,  міжнаціональних відносин, охорони  навколишнього середовища, митниці  та зовнішньоекономічної діяльності.

     Перевірка виконання законів проводиться  за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають  прокурорського реагування, а за наявності  приводів - також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.

     При здійсненні прокурорського нагляду  за додержанням і застосуванням  законів прокурор має право:

     1) безперешкодно за посвідченням, що підтверджує займану посаду, входити у приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, до військових частин, установ без особливих перепусток, де такі запроваджено; мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, в тому числі за письмовою вимогою, і таких, що містять комерційну таємницю або конфіденційну інформацію. Письмово вимагати подання в прокуратуру для перевірки зазначених документів та матеріалів, видачі необхідних довідок, в тому числі щодо операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій, для вирішення питань, пов'язаних з перевіркою. Отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність";

     2) вимагати для перевірки рішення,  розпорядження, інструкції, накази  та інші акти і документи,  одержувати інформацію про стан законності і заходи щодо її забезпечення;

     3) вимагати від керівників та  колегіальних органів проведення  перевірок, ревізій діяльності  підпорядкованих і підконтрольних  підприємств, установ, організацій  та інших структур незалежно  від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз;

     4) викликати посадових осіб і  громадян, вимагати від них усних  або письмових пояснень щодо  порушень закону.

     При виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право:

     1) опротестувати акти Прем'єр-міністра  України, Кабінету Міністрів України,  Ради міністрів Автономної Республіки  Крим, міністерств та інших центральних  органів виконавчої влади, виконавчих  органів місцевих Рад, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також рішення і дії посадових осіб;

     2) вносити подання або протест  на рішення місцевих Рад залежно  від характеру порушень;

     3) порушувати у встановленому законом  порядку кримінальну справу, дисциплінарне провадження або провадження про адміністративне правопорушення, передавати матеріали на розгляд громадських організацій;

     4) давати приписи про усунення  очевидних порушень закону;

     5) вносити подання до державних  органів, громадських організацій і посадовим особам про усунення порушень закону та умов, що їм сприяли;

     6) звертатись до суду з заявами  про захист прав і законних  інтересів громадян, держави, а  також підприємств та інших  юридичних осіб. 

     3.2 Нагляд за додержанням  законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство 

     Предметом нагляду є додержання законів  органами, які проводять оперативно-розшукову  діяльність, дізнання, досудове слідство [3, ст. 29].

     Нагляд  має своїм завданням сприяти:

1) розкриттю злочинів, захисту особи, її прав, свобод, власності, прав підприємств, установ, організацій від злочинних посягань;

2) виконанню  вимог закону про невідворотність  відповідальності за вчинений  злочин;

3) запобіганню  незаконному притягненню особи до кримінальної відповідальності;

4) охороні  прав і законних інтересів  громадян, які перебувають під  слідством; 

5) здійсненню  заходів щодо запобігання злочинам, усунення причин та умов, що  сприяють їх вчиненню.

     Здійснюючи  нагляд, прокурор вживає заходів до узгодження дій правоохоронних органів у боротьбі із злочинністю.

     Прокурор  вживає  заходи для того, щоб органи дізнання і попереднього слідства:

1) додержували  передбаченого законом порядку  порушення кримінальних справ,  розслідування діянь, що містять ознаки злочину, проведення оперативно-розшукових заходів, застосування технічних засобів, припинення та закриття справ, а також додержували строків провадження слідства та тримання під вартою;

2) при  розслідуванні злочинів неухильно  виконували вимоги закону про всебічне, повне і об'єктивне дослідження всіх обставин справи, з'ясовували обставини, які викривають чи виправдовують обвинуваченого, а також пом'якшують і обтяжують його відповідальність;

3) виявляли  причини вчинення злочинів і  умови, що сприяють цьому, вживали заходів до їх усунення.

     Повноваження  прокурора при здійсненні нагляду  за додержанням законів органами попереднього слідства і дізнання визначаються кримінально-процесуальним законодавством.

     Прокурор  має право в необхідних випадках доручати керівникам органів попереднього слідства, дізнання, внутрішніх справ, національної безпеки проведення у підвідомчих їм підрозділах перевірок з метою усунення порушень закону та забезпечення повного розкриття діянь, що містять ознаки злочину.  
 

     3.3 Підтримання державного обвинувачення та представництво інтересів громадянина в суді. 

     Прокурор, який бере участь в розгляді справ  у судах, додержуючи принципу незалежності суддів і підкорення їх тільки закону, сприяє виконанню вимог закону про  всебічний, повний і об'єктивний розгляд справ та постановленню судових рішень, що ґрунтуються на законі.

     Прокурор  може вступити у справу в будь-якій стадії процесу, якщо цього вимагає  захист конституційних прав громадян, інтересів держави та суспільства, і зобов'язаний своєчасно вжити передбачених законом заходів до усунення порушень закону, хоч би від кого вони виходили. Прокурор має рівні права з іншими учасниками судового засідання [3, ст. 35].

     Прокурор  бере участь в судовому розгляді кримінальних справ залежно від характеру і ступеня суспільної небезпеки діяння. Підтримуючи державне обвинувачення, прокурор бере участь у дослідженні доказів, подає суду свої міркування щодо застосування кримінального закону та міри покарання підсудному. При цьому прокурор керується вимогами закону і об'єктивною оцінкою зібраних по справі доказів.

     У разі, коли при розгляді справи прокурор дійде висновку, що дані судового слідства не підтверджують обвинувачення  підсудного, він зобов'язаний відмовитись  від обвинувачення.

     Представництво  прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

     Підставою представництва у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

     Формами представництва є:

  • звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб;
  • участь у розгляді судами справ;
  • внесення апеляційної, касаційної скарги на судові рішення або заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами, заяви про перегляд Верховним Судом України судового рішення.

     З метою вирішення питання наявності  підстав для внесення апеляційної  чи касаційної скарги, заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі, розглянутій без участі прокурора, прокурор має право знайомитися з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі.

     Прокурор  самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і  може здійснювати представництво в  будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Информация о работе Прокуратура України