Прокуратура України

МІЖРЕГІОНАЛЬНА  АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

ПРИКАРПАТСЬКИЙ  ІНСТИТУТ ім. М. ГРУШЕВСЬКОГО 
 
 
 
 

КУРСОВА РОБОТА 
 

  З дисципліни   Конституційне право України

      За  темою          Прокуратура України 

      Виконав студент групи _________________________________________

      Спеціальність _________________________________________________

      Викладач _____________________________________________________ 
 
 
 

Курсову роботу захищено

з оцінкою __________________________

“___”_____________________ 2010 р. 
 
 
 

Львів – 2010  
 

Зміст: 
 

 
 
 
 
 

Вступ 

      В Україні здійснюються великомасштабні  перетворення, спрямовані на зміцнення  демократії й створення правової держави. Однією з головних проблем  громадянського розвитку є зміцнення  законності та правопорядку.

     Це  висуває на перший план завдання забезпечення законності, захист прав і законних інтересів громадян, верховенство закону. Зростає протидія силам правопорядку.

     Майже повсюдно, особливо у великих промислових  центрах, збільшується кількість небезпечних злочинів, поєднані з насильством, жорстокістю й цинізмом. Злочинність стає більш організованою. Вона є одним з головних факторів, що негативно впливають на забезпечення правопорядку і внутрішньої безпеки держави. Характерною ознакою суспільних відносин стала зневага до закону та їх ігнорування.

     Кримінальні структури проникли у сферу економіки, зовнішньоекономічну діяльність, кредитно-банківську систему. Рекет контролює діяльність суб’єктів бізнесу.

     За  такої ситуації правоохоронні органи, інші державні органи в окремих випадках проявляють терпимість до грубих порушень громадського порядку та інших фактів беззаконня.

     На  стан закону та правопорядку негативно  впливає відсутність чіткого  механізму виконання законів, що поряд з халатністю, безвідповідальністю  та низькою дисципліною створює сприятливе для пограбування держави, для корупції, хабарництва, інших службових законів, формує негативну думку в суспільстві.

     Прокуратура України  (від лат. “prokyro” – піклуюся, забезпечую, попереджую) – є державним правоохоронним органом, на який покладено здійснення нагляду за додержанням та правильним застосуванням законів в Україні.

     Отже, основна мета даної роботи полягає  у дослідженні особливості функціонування Прокуратури України. Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємопов’язаних завдань, а саме:

     1. вивчення особливостей функціонування  Прокуратури України;

     2. дослідження системи органів  Прокуратури України;

     3. розгляд особливостей прокурорського  нагляду. 

     Предметом курсової роботи є відносини, що виникають в процесі функціонування Прокуратури України.

     Об’єктом  курсової роботи є Прокуратура України.

     Курсова робота складається із трьох розділів, в яких послідовно розглядається поставлена проблема. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ 1. Загальні засади функціонування Прокуратури України. 

     1.1 Поняття та принципи організації і діяльності Прокуратури України 

     Прокуратура України становить єдину централізовану систему органів, пов’язаних спільними  завданнями та функціями, система органів  прокуратури будується згідно з  державним устроєм та адміністративно-територіальним поділом України, а також за функціональними ознаками.

     Повноваження  прокурорів, організація, засади та порядок  діяльності прокуратури визначається Конституцією України, Законом України „Про Прокуратуру”, іншими законодавчими актами.

     Органи  прокуратури у встановленому  порядку в межах своєї компетенції  вирішують питання, що випливають із загальновизнаних норм міжнародного права, а також укладених Україною міждержавних договорів [3, ст. 3].

     Діяльність  органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань [3, ст. 4]:

     1) закріплених Конституцією України  незалежності республіки, суспільного  та державного ладу, політичної та економічної системи, прав національних груп і територіальних утворень;

     2) гарантованих Конституцією, іншими  законами України та міжнародними  правовими актами соціально-економічних,  політичних, особистих прав і  свобод людини та громадянина; 

     3) основ демократичного устрою державної влади, правового статусу місцевих Рад, органів самоорганізації населення. 
 

     Органи  прокуратури України [3, ст. 6]:

     1) становлять єдину централізовану  систему, яку очолює Генеральний  прокурор України, з підпорядкуванням  нижчестоящих прокурорів вищестоящим;

     2) здійснюють свої повноваження  на підставі додержання Конституції  України та чинних на території  республіки законів, незалежно  від будь-яких органів державної  влади, посадових осіб, а також  рішень громадських об'єднань чи їх органів;

     3) захищають у межах своєї компетенції  права і свободи громадян на  засадах їх рівності перед  законом, незалежно від національного  чи соціального походження, мови, освіти, ставлення до релігії,  політичних переконань, службового  чи майнового стану та інших ознак;

     4) вживають заходів до усунення  порушень закону, від кого б  вони не виходили, поновлення  порушених прав і притягнення  у встановленому законом порядку  до відповідальності осіб, які  допустили ці порушення; 

     5) діють гласно, інформують державні органи влади, громадськість про стан законності та заходи щодо її зміцнення.  

     Працівники  прокуратури не можуть належати до будь-яких політичних партій чи рухів.

     Працівники  прокуратури повинні мати високі моральні якості, бути принциповими і  непримиренними  до  порушень  законів, поєднувати  виконання своїх професійних обов'язків з громадянською мужністю, справедливістю та непідкупністю. Вони  повинні  особисто суворо додержувати вимог закону,  виявляти  ініціативу  в  роботі, підвищувати її якість та ефективність і сприяти  своєю  діяльністю утвердженню  верховенства   закону,    забезпеченню    демократії, формуванню  правосвідомості  громадян,  поваги до законів, норм та правил суспільного життя.

     Будь-які  порушення     прокурорсько-слідчими     працівниками законності   та   службової   дисципліни   підривають  авторитет прокуратури, завдають шкоди інтересам держави та суспільства [4].

     Прокурорам  і слідчим органів прокуратури, працівникам науково-навчальних закладів прокуратури присвоюються класні чини залежно до займаних посад і стажу роботи.

     Порядок присвоєння і позбавлення класних  чинів визначається Положенням про  класні чини працівників прокуратури  України, яке затверджується Верховною  Радою України.

     Класні  чини державного радника юстиції  України, державного радника юстиції 1, 2 і 3 класів присвоюються Президентом України, інші класні чини присвоюються Генеральним прокурором України [3, ст. 47]. 

     1.2 Функції прокуратури України

     Прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються [1, ст. 121]:

     1)   підтримання державного обвинувачення в суді;

     2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;

     3) нагляд за додержанням законів  органами, які проводять оперативно-розшукову  діяльність, дізнання, досудове слідство;

     4) нагляд за додержанням законів  при виконанні судових рішень  у кримінальних справах, а також  при застосуванні інших заходів  примусового характеру, пов'язаних  з обмеженням особистої свободи  громадян. 

     Аналіз  функцій прокуратури, визначених Конституцією України і законом України “Про прокуратуру”, показує що одні функції прокуратури України тяжіють до виконавчої влади, інші – до судової. Виходячи з цього, а також враховуючи, що принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу, судову не позбавлений умовності, логічним буде висновок, що в сучасному вигляді прокуратуру України ні до однієї гілки влади не можна віднести, вони за своєю державно – правовою природою є самостійним державним інститутом у механізмі влади, покликаним здійснювати визначені законодавством функції.

     Разом з ними, прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів та функцію попереднього слідства - до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів, та до сформування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її функціонування Це означає, що „загальний нагляд прокуратури” як функція прокуратури зберігається на перехідний період, а це має знайти своє відображення у новому Законі про прокуратуру [1, пер. полож, ст. 9].

     Прокуратура відповідно до процесуального законодавства  України бере участь у розгляді справ  судами, вносить протести на рішення  вироки ухвали і постанови судів, що суперечать чинному законодавству. Бере участь у правотворчій діяльності, випускає спеціальні видання, має у своєму підпорядкуванні наукові та науково педагогічні  навчальні заклади [12, с. 368]. 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Розділ 2. Система органів Прокуратури України 

     2.1 Структура Прокуратури України.  

     Систему органів прокуратури становлять: Генеральна прокуратура України, прокуратури  Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (на правах обласних), міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, а також військові прокуратури [3, ст. 13].