Охорона праці в будівництві

Щоб уникнути самозаймання використаного обтирального матеріалу (кінців, дрантя, ганчірок та ін.) його треба зберігати оддалік нагрітих предметів, опалювальних пристроїв, електроустаткування в металевих ящиках, які щільно закриваються. Використаний обтиральний матеріал повинен забиратися з ящика не рідше одного разу за зміну.

При запуску газових  нагрівальних печей внаслідок неправильного  запалювання, при раптовому зупиненні  дуття, при проникненні газу у  виробниче приміщення, а також  при проникненні повітря всередину  газових комунікацій може статися вибух. Щоб уникнути вибуху газопроводи виготовляють з цільнотягнутих труб, які з`єднуютьються зварюванням, при цьому не дозволяється використовувати різьбові і фланцеві з'єднання. Цехову газопровідну мережу обладнують перекриваючими і вимикаючими пристроями, регуляторами тиску і продувними свічками.

На дільницях  приготування технологічних змащувальних матеріалів, які містять горючі речовини (гас, масла, спирти та ін.) для запобігання  вибуху встановлюють вибухобезпечне електроустаткування. Такі дільниці обладнують приточно-витяжною вентиляцію для запобігання  утворення в повітрі вибухонебезпечних концентрацій зазначених речовин.

При пакетуванні лому та відходів чорних і кольорових металів  на пакетувальних пресах необхідний контроль і видалення вибухонебезпечних предметів, який здійснюється під керівництвом спеціально навченого контролера-піротехніка.

Створюють небезпечні умови  і можуть призвести до травм:

 несправність молота  або преса;

 недостатній або  надмірний нагрів заготівок;

 порушення технологічного процесу;

 неправильне кріплення  штампа;

 використання невідповідного  або несправного інструмента  і пристосувань;

 погана організація  робочого місця;

 недостатні знання  і досвід;

 відсутність дисципліни  з виконання вимог техніки  безпеки. Звичайно, причинами травмування працюючих на молотах і пресах можуть бути:

- поломка штока поршня  і штампа внаслідок їх недостатнього  прогрівання або виникнення тріщин;

• підйом  молота на висоту;
• роз'єднання штока з падаючими частинами молота і подальшого удару поршня об верхню кришку циліндра;
• зрив поршня зі штока;
• поломка кришки циліндра молота внаслідок удару поршня;
• вибух трубопровода від утворення конденсату в циліндрі;

- застосування неправильних  прийомів роботи при вилученні заготівки, яка залипнула в штампі;

- виліт клинів, сухарів,  підкладок та ін., які закріплюють  штамп; 

• неправильні прийоми роботи на підйомно-транспортних механізмах;
• відсутність безпечних проходів, проїздів і т.д.

 

У заготовчих відділеннях характерними травмами є:

• ушкодження робітників при видаленні обв'язувального дроту;
•    удари заготовками при їх переміщенні по роликовому конвеєру і кінцями прутків при різанні;
• порізи рук об гострі кромки і задирки заготівок.

 

Основними шкідливими або небезпечними виробничими чинниками  при термічній обробці можуть бути:

 

1 Підвищена  загазованість або запорошеність  повітря робочої зони токсичними газами, які можуть належати до   складу контрольованих атмосфер і початкових газів. Це окисел вуглецю СО, аміаку NH_3, діоксид сірки SO_2, сірководень H₂S, бензол C₆H₆ та ін. Поява різкого запаху деяких газів, наприклад, аміаку, сірчистих газів, пропану, є попередженням про неполадки.

У процесах термічної  обробки можуть застосовуватися  ціаністі солі (KCN, NaCN та ін.), які є  найсильнішими отрутами. У наявності  вологи, кислот, а також вуглекислоти, що містяться в повітрі, ціаністі солі виділяють ціаністий водень (синильна кислота HCN), що викликає швидку задуху внаслідок паралічу тканин дихальних органів.

При роботі з розплавами солей  може відбуватися їх випаровування та  розбризкування в результаті хімічних реакцій, що протікають як на оброблюваному матеріалі, так і на поверхні розділу робочих середовищ і атмосфери (реакції з киснем, вологою). При цьому пари лугів, дрібні краплі водяної пари в поєднанні з карбонатами, нітратами, гідроокисами та ін. солями можуть бути причиною респіраторних подразнень, неприємних  дій на слизову оболонку та очі;

2 Підвищена  температура матеріалів або поверхні  устаткування, підвищений рівень теплового випромінювання. Опіки можна отримати при викидах розплавів унаслідок порушення технологічного процесу, при спалахуванні гартівних масел, при спалахах горючих газів, які використовуються як контрольовані атмосфери. При дотику до нагрітих виробів або частин печей, при дотику до зовнішніх частин устаткування (дверці, ручки і т.д.), температура яких підвищилася унаслідок виходу з ладу теплоізоляції. Можливий опік очей при експлуатації плазмових, електронно-променевих, оптичних та ін. печей, які працюють при дуже високих температурах. Перегріви і опіки працюючих можливі також через інтенсивне теплове випромінювання.

3 Підвищене  значення напруги в електричних  мережах Електротермічне устаткування має струмоведучі частини безпосередньо в робочому просторі, часто без електричної ізоляції. Це  небезпечно при можливості контакту з ними в момент завантаження або переміщення виробів.

4 Підвищена  напруженість електромагнітних  полів.

5 Підвищений  рівень шуму при роботі деяких  видів печей.

6 Машини і  механізми, що рухаються.

7 Можливість  вибуху або запалювання при застосуванні в процесі термічної обробки масел.

 

При зварюванні в зону дихання працюючих можуть потрапляти зварювальні аерозолі, які містять у своєму складі оксиди різних металів: марганцю,  хрому, нікелю, міді, титану, алюмінію, заліза, вольфраму та ін.

     Кількість  і склад зварювальних аерозолів,  їх токсичність залежить від  хімічного складу зварювальних  матеріалів і зварюваних металів  та виду технологічного процесу.

Випромінювання електричної  дуги при зварюванні, якщо не захищати очі, може призвести до їх ураження – електрофтальмії або катаракти.

 Робота на висоті  без відповідних запобіжних засобів  і огорож може призвести до  падіння працюючих.

 

При паянні утворюється аерозоль флюсів і припою, які містять свинець, кадмій, цинк, олово, вуглеводні, окисел вуглецю та ін.

 

3 Організація  безпечної роботи при механічній  обробці матеріалів , безпека в  гальванічних цехах

При механічній обробці  металів, пластмас та ін. матеріалів на металорізальних верстатах (токарних, фрезерних, свердлувальних, шліфувальних, заточувальних та ін.) виникає ряд фізичних, хімічних, психофізіологічних і біологічних небезпечних і шкідливих виробничих чинників:

• частини виробничого устаткування, вироби і заготовки,  що рухаються;
• стружка оброблюваних матеріалів;
• уламки інструментів у разі їх руйнування;
• висока температура поверхні  деталей та інструментів;
• підвищена напруга в електромережах або статичної електрики, через яку може відбутися замикання через тіло людини. 

При обробці крихких  матеріалів (чавуну, латуні, бронзи, графіту, карболіту, текстоліту та ін.) при високих швидкостях різання стружка від верстата розлітається на  відстань 3-5 м. Металева стружка, яка утворюється особливо при різанні пластичних металів ( легованих сталей), має високу температуру (400-600 ^оС), велику довжину, створює серйозну небезпеку не тільки для працюючого на верстаті, але і для осіб, що перебувають поблизу верстата. Найпоширенішими у верстатників є травми очей. Так при токарній обробці від загального числа виробничих травм пошкодження очей перевищує 50%, при фрезеруванні - 10% і близько 8% при заточуванні інструменту і шліфуванні. Очі ушкоджуються стружкою, що відлітає, частинками пилу матеріалу, що оброблюється, уламками ріжучого інструмента і частинками абразиву.

Шкідливими фізичними  виробничими чинниками, характерними для процесу різання, є підвищена запорошеність і загазованість повітря робочої зони; високий рівень шуму і вібрації; недостатня освітленість робочої зони; підвищена пульсація світлового потоку. За відсутності засобів захисту запорошення повітряного середовища в зоні дихання верстатників при точінні, фрезеруванні і свердлінні крихких матеріалів може перевищувати гранично допустимі концентрації. При обробці латуні і бронзи кількість пилу в повітрі приміщення відносно невелика (14,5-20 мг/м³). Проте деякі сплави (латунь ЛЦ40С) містять свинець, тому токсичність пилу, що утворюється при їх обробці, слід оцінювати з урахуванням кількості в сплаві свинцю та його гранично допустиму концентрацію. Розмір пилових частинок у зоні дихання коливається в широкому діапазоні - від 2 до 60 мкм. При обробці латуні, бронзи, карболіту, графіту на високих швидкостях різання          (V = 300-400 м/хв.) кількість пилових частинок розміром до 10 мкм складає 50-60% загального їх числа.

У процесі механічної обробки полімерних матеріалів відбуваються механічні і фізико-хімічні зміни їх структури (термічна деструкція). При роботі тупим різальним інструментом відбувається інтенсивне нагрівання, внаслідок чого пил і стружка перетворюються на пароподібний і газоподібний стани, а іноді виникає займання матеріалу, наприклад, при обробці текстоліту. Таким чином, при обробці пластмас в повітря робочої зони поступає складна суміш пари, газів і аерозолів, що є хімічно шкідливими виробничими чинниками.

Продукти термічної деструкції (граничні і неграничні вуглеводні,   ароматичні вуглеводні) можуть викликати наркотичну дію, зміни з боку ЦНС, судинної системи, кровотворних органів, внутрішніх органів, а також шкірно-трофічні порушення. Аерозолі нафтових масел, які належать до складу мастильно-охолоджуючих рідин (МОР), можуть викликати подразнення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, призводить до  зниження імунітету.

До шкідливих психофізіологічних виробничих чинників процесу обробки  матеріалу різанням можна віднести фізичні перевантаження при установці, закріпленні і зніманні великогабаритних деталей, перенапруження зору, монотонність праці.

До біологічних чинників відносять хвороботворні мікроорганізми і бактерії, які активізуються  при роботі  з МОР.

У гальванічних цехах при підготовці поверхні деталей перед нанесенням покриттів широко застосовують механічні методи очищення поверхні: шліфування, обробка струменями води з домішками піску та дробу, струменеві очищення з використанням металевого пилу, карборунду і рубаного дроту. Ці методи характеризуються наявністю підвищеної запорошеної металевим пилом, підвищеним рівнем шуму і вібрації, і в більшості випадків підвищеною температурою поверхонь виробів і обладнання.

Процеси приготування електролітів, нанесення і обробки поверхонь вимагають застосування різноманітних хімічних речовин.

Це солі нікелю, міді, цинку, кадмію та ін. металів, солі хрому, хромовий ангідрид, нітрат натрію, ціаністий  натрій і калій.

 

4 Особливості  безпеки автоматизованих ліній  і  робото - технічних комплексів

При експлуатації РТК можлива дія  на обслуговуючий персонал різних потенційних  небезпек і шкідливостей. Джерелами  їх можуть бути як безпосередньо  ПР (промислові роботи), так елементи основного  і допоміжного устаткування.

ПР відрізняються тим, що при їх роботі потенційно небезпечною може бути зона, куди переміщується робочий орган. Розмір і конфігурація небезпечної зони істотно залежать від планування РТК.

З точки зору забезпечення безпеки обслуговуючого персоналу  розрізняють три типи планувань:

1 Комплекси, в яких  виключена можливість появи оператора  в межах робочої зони ПР  при його автоматичній роботі. Як правило, це комплекси з  круговою огорожею, при розкритті  дверей якої посилається командний  сигнал на зупинку ПР.

2 Комплекси з поєднанням  робочої зони оператора і небезпечної зони ПР. У цьому випадку застосовуються спеціальні заходи захисту обслуговуючого персоналу. У ПР, які працюють за жорсткою програмою,  поява людини в небезпечній зоні повинна викликати автоматичне блокування роботи. При використанні ПР з гнучким (адаптивним) управлінням (кінематичні параметри руху задаються в узагальненому вигляді і уточнюються лише в процесі роботи в результаті обробки інформації, що надходить) зупинка робота повинна проводитися тільки на тій ділянці, де знаходиться оператор.

3 Комплекси з розділенням  робочої зони (робітник уздовж  фронтів верстатів, а ПР з  тилу). Поява людини в робочій  зоні ПР повинна викликати  автоматичне відключення робота.

Небезпека роботи на ПР обумовлена тим, що ПР - автоматичні машини. Іноді вони можуть виходити з ладу і створювати небезпечні ситуації. Крім того:

• при програмуванні і навчанні оператору часто необхідно знаходитися в робочій зоні ПР;
• неминучість виконання ручних операцій: зміна інструмента, прибирання відходів і т.п. (профілактика, ремонт);
• велика різноманітність моделей ПР;
• низька підготовленість операторів.

    Небезпечна  дія ПР на працюючого можлива  на таких стадіях роботи:

1 Переміщення і монтаж  ПР. Високе розміщення центра  ваги робота може призвести  до перекидання його  - необхідне надійне кріплення.