Охорона праці в будівництві

4 Так при невиконанні працівником  установлених норм виробітку.

5 Так при невикористанні працівником  спеціального одягу.

1.10 Яка нормальна тривалість  робочого часу в Україні, установлена  законом?

1  40 годин на тиждень.

2  41 година на тиждень.

3  36 годин на тиждень.

4  45 годин на тиждень.

5  39 годин на тиждень.

 

                                             ЛЕКЦІЯ 2

                   Тема  Охорона праці в машинобудуванні

План

1 Безпека праці в  ливарному виробництві.

2 Безпека праці при  ковальсько-пресових роботах, термічній  обробці, при зварюванні і паянні.

3 Організація безпечної  роботи при механічній обробці  матеріалів, безпека в гальванічних  цехах.

4 Особливості безпеки  автоматизованих ліній і робото- технічних комплексів.

5 Безпека складальних  і фарбувальних робіт.

 

      Список  літератури

1. Охрана труда в машиностроении /Под ред. Е.Я Юдина., С.В. Белова.- М.: Машиностроение,1983.- 432 с.

2. Безопасность производственных процессов: Справочник /Под ред. С.В. Белова. -М.: Машиностроение, 1985.- 448 с.

3. Власов А.Ф. Безопасность при работе на металлорежущих станках.- М.: Машиностроение, 1977.-  189 с.

4. Средства защиты в машиностроении. Расчет и проектирование: Справочник /Под ред. С.В. Белова.-М.: Машиностроение, 1989.- 366 с.

      5 Роботоризированные  производственные комплексы /Под ред. Ю.Г. Козырева, А.А.Кудинова.- М.: Машиностроение, 1987.- 357 с.

 

1 Успішне розв’язання  задач із створення безпечних  і нешкідливих умов праці для  працюючих на підприємствах машинобудування,  багато в чому залежить від  широкого впровадження безпечної техніки і колективних засобів захисту. Вихідний матеріал від заготовки до готового виробу проходить цілий ряд стадій, які характеризуються різними виробничими процесами. У свою чергу кожному з них притаманні як спільні для всієї галузі, так і специфічні, властиві тільки даному технологічному процесу, небезпечні і шкідливі фактори.

Основними технологічними процесами в машинобудуванні  є: (див. план лекції).

    

1 Безпека праці в ливарному  виробництві

При здійсненні технологічного  процесу в ливарних цехах на всіх стадіях обробки матеріалів можлива поява небезпечних і шкідливих виробничих факторів:

1  Пил конденсації.

2  Виділення пари  і газів.

3  Надмірне виділення  теплоти.

4  Надмірні теплові  випромінювання.

5  Підвищений рівень  шуму і вібрації.

6 Наявність електромагнітних випромінювань.

7 Підвищене значення напруги в електричних мережах.

8 Наявність машин і  механізмів, що рухаються, та рухомі  частини виробничого устаткування.

Пил ливарних цехів за дисперсним складом належить до дрібних і  найдрібніших фракцій, який тривалий час знаходиться у  повітрі робочої зони.  Особливо небезпечний цей пил з точки зору сприяння виникнення професійного захворювання – силікозу тому , що містить до 99%  двоокису кремнію. Такий пил   утворюється  при вибиванні відливок, у процесі приготування формувальних сумішей та виготовленні форм.

При плавці легованих сталей і кольорових металів у повітря  робочої зони можуть виділятися токсичні аерозолі конденсації, серед яких найбільш токсичними є аерозолі оксидів марганцю, цинку, ванадію, нікелю і багатьох інших металів та їх з'єднань.

  До газів і пари, якими забруднюється повітря робочої зони ливарних цехів, відносять акролеїн, ацетон, ацетилен, бензол, окисел азоту, окисел вуглецю,  двоокис сірки,  вуглекислий газ, фенол, формальдегід, хлор, етиловий спирт та ін.

Окисел вуглецю є основним шкідливим виробничим чинником у чавуноливарних і сталеливарних цехах. Джерела виділення - вагранки й інші плавильні агрегати, залиті форми в процесі їх охолодження, сушильні печі, агрегати поверхневої підсушки форм та інші. Наприклад, концентрація окислу вуглецю в колошникових газах вагранок досягає 15%. Кількість окислу вуглецю, що виділяється при заливці чавуну і сталі, залежить від часу перебування відливки в цеху і маси відливок. (При заливці чавуну у форми для отримання відливок масою 10-2000 кг виділяється 40-500 г СО на 1 т залитого металу).

Вуглекислий газ. Його використовують для прискореної хімічної сушки (твердіння) піщано-глиняних форм. Він не токсичний, проте при високій концентрації його в повітрі робочої зони  зменшується вміст кисню, що може викликати обтяжливе відчуття і навіть явище задухи (асфіксію).

Надмірне виділення теплоти спостерігається у відділеннях плавки металу, заливки, сушки форм і стрижнів, вибивки відливок, термічної обробки, а також при виконанні ряду допоміжних операцій. На робочому майданчику мартенівських печей,  на колошниковому майданчику вагранок і у місцях випуску розплавленої сталі і чавуну, температура повітря може перевищувати +30^оС при температурі зовнішнього повітря +20^оС.

Втрати теплоти основним технологічним устаткуванням - плавильними  агрегатами становлять 14-62% загальної  потреби теплоти, яка йде  на розплавлення металу, а виділення теплоти при  розливанні металу - близько 3000 МДж/т.

Інтенсивність теплового випромінювання  на деяких робочих місцях досягає високих значень (0,5-2,1кВт/м²).  Відомо, що інтенсивність менше 0,7 кВт/м² не викликає  неприємного відчуття,  якщо діє протягом декількох хвилин, а понад 3,5 кВт/м² вже через 2с викликає опік.

Крім того, дія теплового  потоку на організм залежить від спектральної характеристики випромінювання. Найбільшу  проникаючу здатність в організмі  має інфрачервоне проміння з довжиною хвилі до 1,5 мкм (не поглинаються шкірним  покривом), а найбільш негативно  діють на шкіру хвилі з довжиною понад 1,5 до 3 мкм.

Вібрація - у ливарних цехах джерелами загальної вібрації є струси підлоги та інших конструктивних елементів будівлі внаслідок ударної дії вибивних решіток, пневматичних, формувальних, відцентрових та інших машин, а джерелами локальної вібрації - пневматичні обрубні молотки, трамбівки та ін. Параметри загальної і локальної вібрації регламентуються ГОСТ 12.1.012-90.

Шум - найбільші рівні шуму характерні для ділянок формування,  вибивання відливок, зачистки  обрубування і деяких інших. Вони можуть досягати значень до 118 Дб на частоті 500Гц(при роботі завантажених інерційних решіток).

     Ультразвук у ливарних цехах застосовують для обробки рідких розплавів, очищення відливок, в установках і системах очищення газів та  ін.  Для цього використовують генератори з діапазоном частот 18-22кГц.

Електромагнітні поля у ливарних цехах генеруються електротермічними установками для плавлення і нагрівання металу, сушіння форм і стрижнів та ін.

Джерела іонізуючих випромінювань у ливарному виробництві застосовують для плавлення, виявлення дефектів у відливках, контролю і автоматизації технологічних процесів та ін.

Основними джерелами небезпеки ураження електричним струмом у ливарних цехах є: електропечі, машини і механізми з електроприводом (конвеєри, підйомно-транспортні пристрої, помольне та інше устаткування для приготування формувальних і стрижневих сумішей і т.ін.).

Ливарні цехи оснащені транспортними  і вантажопідйомними механізмами, машинами для приготування формувальних і стрижневих сумішей, пристроями для вибивання відливок. Виконання будь-якої операції на зазначеному устаткуванні пов'язано з небезпекою травмування обслуговуючого персоналу через наявність небезпечних зон.

Окрім загальноприйнятих  засобів колективного захисту, в ливарних цехах застосовуються ЗІЗ:

- для ремонтних і аварійних  робіт - ізолюючі костюми;

- для виконання технологічних  операцій в робочому режимі - інші  ЗІЗ, передбачені ГОСТ 12.4.011-75, у  тому числі:

- засоби захисту органів  дихання -  респіратор ШБ-1;

- спеціальний одяг для  захисту від підвищеної температури;

- спеціальне взуття для  захисту від підвищених температур, віброзахисне взуття;

- засоби захисту рук  - спеціальні рукавиці;

- засоби захисту голови - наголовний щиток, захищає від  ультра- й інфрачервоного випромінювання, бризок розплавленого металу й іскор;

- засоби захисту органів  слуху - навушники;

- захисні дерматологічні  засоби - очищувачі шкіри.

До роботи в ливарних цехах допускаються особи, не молодше 18 років. До робіт,  пов'язаних з обслуговуванням плавильних агрегатів, установок електротермічного нагрівання (при використанні генераторів УВЧ і СВЧ), а також при розливанні металу, вибиванні і обрубуванню відливок не допускаються жінки.

Під час прийому на роботу в ливарні цехи  робітники повинні проходити попередній медичний огляд, а потім періодичні огляди згідно з порядком, встановленим Міністерством охорони здоров'я.

Не рідше одного разу на квартал адміністрація зобов'язана  проводити повторний інструктаж робітників з техніки безпеки.

До робіт з обслуговування парових котлів, ємностей, що працюють під тиском, і підйомно-транспортного  устаткування допускаються особи, які  мають необхідну теоретичну і  практичну підготовку і відповідне посвідчення на право обслуговування зазначених об'єктів.

 

Охорона навколишнього  середовища

Основними джерелами  забруднень атмосфери (пилом, окисом вуглецю, сірчаним ангідридом) і водойм механічними  суспензіями в ливарних цехах  є чавуноплавильні та сталеплавильні агрегати й устаткування сумішоприготувального  відділення та ін. Ливарний цех з річним випуском 100 тис. т литва, обладнаний пиловловлювачами з ефективністю очищення 0,7-0,8 викидає в навколишній повітряний басейн до 1000 т пилу в рік, тобто 1 тонну пилу на 100 тонн литва.

Основними видами забруднень стічних вод є пісок, окалина, пил, флюси та ін. Масова концентрація суспензій в стічних водах може досягати 3000 мг/л.

 

2 Безпека праці  при ковальсько-пресових роботах,  термічній обробці, при зварюванні  і паянні

Санітарно-гігієнічні умови  праці в ковальсько-пресових цехах характеризуються наявністю в повітрі виробничого приміщення шкідливих токсичних речовин:

масляного аерозолю, що утворюється  при змазуванні штампа, і продуктів  згоряння змащувальних матеріалів (мінеральних  масел, масел тваринного походження, сухого мила і консистентних змащувальних матеріалів, воску, емульсій, водних розчинів мила, синтетичних масел, графітних змащувальних матеріалів); сірчаного газу, окису вуглецю, сірководню та ін. Концентрації пилоподібних частинок, окалини та графіту, які здуваються стислим повітрям з поверхні матриць, штампів і поковок, в повітрі робочої зони можуть становити 3,9-4,1 мг/м³, за пресами можуть досягати 22-138 мг/м³ (за відсутності місцевих відсмоктувань).

Виділення токсичних  газів від нагрівальних печей  в молотових і пресових прольотах досягають 3 -7 г СО при спалюванні 1 кг природного газу і 2,2 - 5,2 г SO2 при спалюванні 1 кг  мазуту. При спалюванні 1 м³ природного газу утворюється NO 0,21 г,  NO₂   0,21 г; при спалюванні 1 кг мазуту CO 58 г,  NO 0,33 г,  NO₂  0,33 г, SO₂   0,714 г. У цех потрапляє до 10%  загальної кількості шкідливих речовин, які виділяються при згоранні палива.

Ковальсько-пресові цехи характеризуються значними виділеннями  теплоти, яка передається випромінюванням  і конвекцією. Інтенсивність теплового випромінювання біля нагрівальних печей, пресів і молотів становить 1,4 - 2,1 кВт/м², у місцях складування заготівок, пультів управління і кабін кранівників 1 - 1,95 кВт/м ², у місцях складування виробів після кування 0,5 - 1 кВт/м²;  на робочих місцях при нагріванні металу на високочастотних установках 0,24 - 0,3 кВт/м²,  виділення теплоти від електропечей - до 2,2 мДж/год на 1 кВт потужності печі.

Ковальсько-пресові цехи характеризуються підвищеним шумом  і вібрацією. Амплітуда коливань шабота молота досягає 7-8 мм, фундаменту молота 0,56-0,08 мм, жорсткого фундаменту молота - до 1,2 мм

Рівень звукової потужності кувального молота в ковальському цеху може досягати, дБ

 

Частота Гц              63  123  250  500  1000  2000  4000  8000

 рівень, дБ             123 124  121  121   121   115     115   106

 

Небезпека ураження електричним струмом виникає при використанні печей опору для нагріву заготівок.

Існує небезпека виникнення пожеж через накопичення масла  в приямках під пресами і молотами. Температура самозаймання нафтових масел становить 250 - 400 ^оС, мазуту - 380-420 ^оС.

Пожежа може виникнути  при обробці легкозаймистих металів (наприклад, наявність магнію відносить  приміщення до категорії А з пожежної небезпеки).