Охорона праці в будівництві

Автор: Пользователь скрыл имя, 21 Ноября 2012 в 20:12, курс лекций

Описание работы

За сприятливих умов праці працездатність людини підвищується тому, що не витрачаються зайві зусилля на захист організму від дії несприятливих факторів. Крім того, більш ефективно використовується робочий час за рахунок зменшення втрат його через тимчасову непрацездатність працівників. За рядом експертних оцінок загальна захворюваність працюючого населення, приблизно на 25-30% пов'язана з несприятливими умовами праці на робочому місці.
Втрати робочого часу через тимчасову непрацездатність становлять від 2,5% річного фонду часу на підприємствах із задовільними умовами праці та до 5-10% на підприємствах із незадовільним умовами праці.
Існують експертні дані, що раціональний комплекс заходів, спрямований на поліпшення умов праці, може забезпечити приріст продуктивності праці на 15-20%.

Работа содержит 1 файл

Ohorona pratci.doc

— 769.50 Кб (Скачать)

 

 

6 Приклади розв’язання  типових задач з курсу

 

 

Задача 1

У деякий момент часу  концентрація акролеїну у повітрі  приміщення складального цеху об’ємом 485 м3, дорівнює 0,022 мг/м3. У цей момент у цеху починає діяти джерело виділення акролеїну постійної продуктивності 10,5 мг/год.

Визначити, чи можна обмежитися неорганізованим  повітрообміном, чи необхідно увімкнути  вентиляцію, якщо до кінця зміни  залишилось менше 7,5 годин?

 

 

Розв’язання задачі

Для відповіді на запитання задачі необхідно порівняти фактичну концентрацію акролеїну  в робочому приміщенні, яка утвориться до кінця зміни, з гранично допустимою концентрацією     (ГДК)    акролеїну    відповідно     до

 ГОСТу 12.1.005-88.

Якщо фактична концентрація до кінця зміни буде менше або дорівнюватиме ГДК, то в приміщенні можна буде обмежитися неорганізованим повітрообміном.

Фактичну концентрацію, мг/м3, можна знайти за формулою

,

де М – продуктивність джерела  шкідливої речовини, мг/год;

N – час, що залишився до  кінця зміни, годин;

V – об’єм робочого  приміщення, м3;

g0 – початкова концентрація шкідливої речовин в повітрі робочого приміщення, мг/м3.

 

 Таким чином:

 gф= +0,022=0,184 мг/м3

 Відповідно до ГОСТу 12.1.005-88 ГДК  акролеїну становить 0.2мг/м3, що перевищує gф. Тому в даному приміщенні до кінця зміни можно не вмикати вентиляцію, а обмежитися неорганізованим повітрообміном.

Задача 2

На механічній дільниці машинобудівного  заводу встановлено 12 однакових джерел шуму з рівнем 90 дБА кожний.

Визначити сумарний рівень шуму в  цьому приміщенні.

           Як  зміниться сумарний рівень шуму, якщо на дільниці демонтують 4 джерела шуму і додатково встановлять 2 джерела шуму з рівнем 95 дБА ?

 

 

Розв’язання задачі 2

Сумарний рівень шуму однакових  джерел, дБА, може бути розрахований за формулою

 

,

 

де Р – рівень шуму від одного джерела, дБА;

N – кількість однакових джерел  шуму, шт.

Сумарний рівень шуму в цьому  приміщенні складе

 

P

= 90+10lg12 = 90+10*1.08=100.8 дБА.

 

Сумарний рівень шуму під час  роботи джерел з різним рівнем шуму кожного (або групи однакових джерел), дБА, може бути розрахований за формулою

 

,

 

де Р – рівень шуму початкових джерел шуму, дБА;

М – кількість демонтованих джерел шуму, шт.;

D – рівень шуму від додаткових  джерел, дБА;

L – додатково встановлені джерела  шуму, шт.

 

 Cумарний рівень шуму на дільниці, якщо там демонтують 4 початкових джерела шуму і додатково встановлять 2 джерела шуму з рівнем 95 дБА буде складати

LΣ=10*lg((12-2)*100.1*90+2*100.1*95)= 102,1 дБА.

Задача 3

Розрахувати освітленість робочого місця  економіста, яка створюється місцевим світильником. Відстань від лампи до розрахункової точки – 0,3, м, сила світла в напрямку розрахункової точки – 490 кандел, кут падіння світлового променя – 600. Коефіцієнт запасу Кз=1,3 .

 

        Розв’язання задачі 3

Освітленість робочого місця від місцевих світильників, лк, може бути розрахована за формулою

,

де Ia – сила світла в напрямку розрахункової точки, Кд;

α – кут між нормаллю до робочої  поверхні і напрямком світлового променя, град.;

l – відстань від джерела світла до розрахункової точки, м;

КЗ – коефіцієнт запасу.

 

Освітленість робочого місця економіста складе:

 

2094 лк.

 

Задача 4

Аналіз запилення повітряного  середовища на шліфувальній дільниці при вимкненій механічній вентиляції дав такі результати: при проходженні через фільтр 0,5 м3/год запиленого повітря на фільтрі за 12 хвилин аспірації нагромадилося 1 міліграм пилу чавуну. Зробити висновки про можливість роботи в цьому приміщенні без використання механічної вентиляції.

 

Розв’язання задачі 4

Для оцінки можливості роботи на дільниці необхідно порівняти фактичну концентрацію пилу чавуну в повітрі робочого приміщення з гранично допустимою концентрацією  відповідно до ГОСТу 12.1.005-88.

Фактичну концентрацію пилу, мг/м3, можна визначити за формулою

,

де n – кількість пилу, що накопичилась на фільтрі при проходженні крізь  нього запиленого повітря, мг;

К – час проходження крізь  фільтр запиленого повітря, хв.;

Q – швидкість проходження крізь  фільтр запиленого повітря, м3/год.

 

Фактична концентрація пилу чавуну на дільниці складе

 

 
.

 Така фактична концентрація пилу чавуну більша за ГДК за ГОСТом 12.1.005-88, що складає 6 мг/м3. Тому на дільниці не можно далі працювати без ввімкнення механічної вентиляції.                      

 

Задача 5

У виробничому приміщенні з рівнем звукового тиску від зовнішніх  джерел L1 =72дБА планується зробити звукопоглинальне облицювання стелі та стін. Площа стін – 300м2, площа стелі – 250м2, площа підлоги – 250м2. Середній коефіцієнт звукопоглинання в приміщенні до облицювання дорівнює 0,1, коефіцієнт звукопоглинання використаного облицювання – 0,9.

Визначити зниження шуму після  використання облицювання та можливість улаштування в приміщенні конструкторського бюро.

 

 

Розв’язання задачі 5

Зниження рівня шуму в приміщенні як наслідок використання облицювання з більш високим  коефіцієнтом звукопоглинання, дБ, можна  визначити за формулою

,

де В1 та В2 – сталі приміщення відповідно до та після облицювання.

У загальному випадку:

,

де А – еквівалентна площа  звукопоглинання, А=Sпов*αсер;

αсер – середній коефіцієнт звукопоглинання внутрішніх поверхонь приміщення площею Sпов;

Sпов = Sпідл + Sст + Sстелі,

 

де Sпідл – площа підлоги, м2;

    Sст – площа стін, м2;

    Sстелі – площа стелі, м2.

За таких означень стала приміщення до облицювання становить

 

                                            .

                            

                                             .

                                                

При визначенні сталої приміщення після  облицювання треба звернути увагу  на зміну середнього коефіцієнта звукопоглинання. До облицювання він складав для всіх внутрішніх поверхонь за умовами задачі αсер1 = 0,1. Після облицювання підлога залишилася з попереднім коефіцієнтом звукопоглинання (αсер = 0,1), а у стелі та стін він буде дорівнювати α2 = 0,9. Середній коефіцієнт звукопоглинання після облицювання можна визначити як середньозважену величину від площі внутрішніх поверхонь, що мають різні коефіцієнти звукопоглинання:

.

 

 
,

 

                                               ,

 

                                                дБА.

 

Рівень шуму в приміщенні після  облицювання, дБА, визначається за формулою

,

 

дБА.

 

Порівнюючи рівень шуму в приміщенні після облицювання з допустимим за ГОСТ 12.1.003-83*, який становить для  конструкторського бюро 50дБА можна  зробити висновок, що навіть після  зазначеного облицювання в даному приміщенні влаштовувати конструкторське бюро недоцільно.

 

 

 

Задача 6

На підприємстві середньоспискова кількість працівників у звітному році склала 600 чоловік. За цей самий  період сталося 25 випадків виробничого  травматизму, у тому числі 5 випадків, які не були пов’язані з виробництвом. Загальна втрата робочого часу через непрацездатність у зв’язку з нещасними випадками, пов`язаними з виробництвом, становила 125 робочих днів, зокрема, 2 потерпілих, які отримали на виробництві травми 25 та 27 грудня, продовжували перебувати на лікарняному і в січні наступного за звітним року.

Визначити коефіцієнт частоти і  коефіцієнт важкості виробничого травматизму .

 

 

 

Розв’язання задачі 6

       Коефіцієнт частоти виробничого травматизму показує кількість травмованих на виробництві, що припадає на 1000 працюючих на підприємстві. Він визначається за формулою

,

де n – число травмованих на підприємстві за звітний період (як правило, за 1 рік) через нещасні випадки, що пов’язані  з виробництвом і призвели до втрати працездатності на 1 добу і більше;

М – середньоспискова кількість  працюючих на підприємстві за той  самий звітний період.

Коефіцієнт важкості травматизму  показує середню втрату працездатності в днях, що припадають на одного потерпілого  за звітний період:

,

де D – сумарне число днів непрацездатності всіх потерпілих, які втратили працездатність на 1 добу і більше у зв’язку з  випадками, що закінчилися у звітному періоді.

При розв’язанні задачі необхідно звернути увагу на випадки, які не пов’язані з виробництвом. Крім того, випадки, які не закінчилися у звітному періоді, не враховуються при розрахунку коефіцієнта важкості травматизму у цьому році, а враховуються в наступному.

 

,

 

 

.

Задача 7

Визначити необхідну кількість  світильників загального призначення  для створення в приміщенні розміром 24´48 м нормованого освітлення 200 лк. Світловий потік газорозрядної лампи дорівнює 2300 лм, коефіцієнт запасу – 1,7, коефіцієнт нерівномірності освітлення - 1,15, коефіцієнт використання світлового потоку – 0,65. Система освітлення комбінована.

 

Розв’язання задачі 7

Основна розрахункова формула за методом  використання світлового потоку, лм, має  вигляд

,

де F – необхідний світловий потік однієї лампи для створення в приміщенні нормованого освітлення, лм;

Е – нормована освітленість, лк;

S – площа приміщення, м2;

z – коефіцієнт нерівномірності  освітлення;

К – коефіцієнт запасу;

η – коефіцієнт використання світлового потоку;

N – кількість світильників, шт.;

n – кількість ламп у світильнику,  як правило, n = 2.

Звідки

.

При розв’язанні задачі необхідно  пам’ятати, що при комбінованій системі  освітлення освітленість приміщення є  сумою освітленості від загального освітлення і місцевого. Світильники загального призначення повинні створювати 10% норми від комбінованого освітлення, але не менше 150 лк при використанні люмінесцентних ламп та не менше 50 лк при використанні ламп розжарювання. Тому:

 

 

 шт.

 

     

Задача 8

Визначити кратність повітрообміну  при вентиляції навчальної лабораторії  розміром 10´6м та висотою 3,0м, якщо в ній перебуває 25 студентів, кожен з яких видихає 30г/год вуглекислого газу. Гранично допустима концентрація СО2 дорівнює 1,5 г/м3. Концентрація СО2 в повітрі (зовні) складає 0,75 г/м3 .

 

Розв’язання задачі 8

Кратність повітрообміну в приміщенні 1/год, показує кількість змін повітря  в приміщенні за одну годину. Вона визначається за формулою

,

де L – необхідний повітрообмін в приміщенні, м3/год;

V – об’єм приміщення, м3.

Необхідний повітрообмін, м3/год, можна визначити за формулою

,

де G – кількість вуглекислого газу, що виділяється в приміщенні за 1 годину, г/год;

q1 – концентрація вуглекислого газу в повітрі, яке видаляється з приміщення. Вона не може перевищувати ГДК, г/м3;

q2 – концентрація вуглекислого газу в повітрі, що подається в приміщення, г/м3.

 

                                    м3/год.    

 

 

1/год.

 

Задача 9

Визначити, на яку величину потрібно знизити рівень звукового тиску  під час роботи повітряного компресора з рівнем звукової потужності 100 дБА, який встановлений на будівельному майданчику на відстані 100м від житлового  будинку. Фактор спрямованості звучання компресора – 2.0, допустимий рівень звукового тиску в житлових приміщеннях складає L д   =40 дБА .

Информация о работе Охорона праці в будівництві