Охорона праці в будівництві

 

е_н^IV  = е_н^III * m * c, %                                        (5.6)

 

е_ф =

,% ,                                (5.7)

де S_в - площа віконних прорізів;

S_п - площа підлоги;

h_o- світлова характеристика вікна залежить від конфігурації і розмірів вікон і приміщень.

Рисунок 5.3 - Схема розрахунку природного освітлення

Зокрема,  h_o залежить від відношення довжини приміщення А до глибини приміщення Б. Треба мати на увазі, що за довжину приміщення береться довжина стіни з вікнами, а за глибину приміщення  -  відстань від вікон до протилежної стіни;

Kз - коефіцієнт запасу (30-50%) (Кз = 1,3-1,5);

K_буд - коефіцієнт, що враховує затемнення вікон будівлями, що стоять проти вікон, при відсутності таких K_буд =1;

t_о - загальний коефіцієнт світло проникнення визначається з добутку п’яти коефіцієнтів, що враховують:

t_о=t_1*t_2*t_3*t_4*t₅,  (5.8)

 

де  t₁ – світло проникний матеріал вікна;

            t₂ - конструкцію вікон;

             t₃ – забрудненість;

             t₄ - несучі конструкції;

             t₅ - наявність сонцезахисних пристроїв.

  Для типових вікон  t_о  =0.5:

r ₁ - коефіцієнт, що враховує  вплив світла відбитого від внутрішніх поверхонь приміщення, залежить від розмірів приміщення і коефіцієнтів віддзеркалення стелі, стін, робочої поверхні, тобто від співвідношень, за якими вище  знаходили h_o.

 

 У разі невідповідності фактичного значення КПО  нормованому

(е_ф < е_н)  необхідно запропонувати заходи,  виконання яких дозволить забезпечити необхідне значення КПО.

Правильність заходів  необхідно підтвердити відповідними розрахунками.

За подібною схемою перевіряється  ефективність штучного освітлення в  робочому приміщенні, тобто необхідно  порівняти значення нормованої і  фактичної освітленості на робочих  місцях.

Нормовані значення освітленості для адміністративних приміщень  при загальній системі освітлення за СНиП II-4-79 складають при використанні газорозрядних ламп - 300 лк, при використанні ламп розжарювання - 200 лк.

Значення фактичної освітленості, лк, при використанні ламп розжарювання можна знайти за формулою

 

Еф =

, Лк,                            (5.9)

 

де F_л - необхідний розрахунковий світловий потік однієї лампи для забезпечення  освітленості Е_мін, яку вимагає СНиП. Необхідна мінімальна освітленість  за СНиП залежить від розряду та під розряду зорової роботи, виду джерела світла та системи освітлення, лк;

S - площа підлоги, м²;

Кз - коефіцієнт запасу (Кз = 1,5 - 2);

Z – коефіцієнт, який враховує  нерівномірність освітлення (відношення  середньої освітленості до мінімальної)  для ламп розжарювання Z=1,15, для люмінесцентних ламп – Z=1.1;

 η- коефіцієнт використання  світлового потоку світильника  в долях одиниці (від 0, 2 до 0,8), він залежить:

а) від типу світильника;

б) коефіцієнта віддзеркалення стелі,   стін і робочої поверхні;

в) індексу приміщення I:

 

,         (5.10)

де А та В – довжина та ширина приміщення;

           Рисунок 5.4 – Схема розміщення  світильників

 

h_р – висота підвісу світильників над робочою поверхнею;

N - кількість світильників у  приміщенні;

n- кількість ламп у світильнику.  

У розрахунках при  використанні ламп розжарювання можна  брати такі значення світлового потоку, F:

 

 

Потужність лампи, Вт	Світловий потік, F, лм
60 100 150	790 1450 2000

 

  При використанні  люмінесцентних ламп:

а - у разі одиночного розташування світильників застосовується попередня формула (5.9);

б - при розташуванні світильників світловими рядами фактична освітленість приміщення розраховується за формулою

 

Ф` =

, лм/м,                     (5.11)

де Ф` - щільність світлового потоку у ряду світильників (світловий потік, створюваний одним метром світлового ряду), що визначається за формулою

Ф` =

, лм/м,                                   (5.12)

де Fл - світловий потік  однієї лампи. Для найпоширеніших люмінесцентних ламп потужністю 40 Вт  Fл = 2250 лм , потужністю 20 Вт  Fл = 1000 лм;

N - число світильників  в ряду;

n - число ламп в світильнику; 

L - довжина світлового  ряду, як правило, довжина приміщення  м;

μ = 1,1 - коефіцієнт, який враховує вплив віддалених джерел світла;

Σε - сума умовних освітлень, створюваних світловими напіврядами  в розрахунковій точці, які знаходяться  за графіками ізолюкс.

Кз = 1,5 2 - коефіцієнт запасу;

h_р - висота підвісу світильників над робочою площиною.

 

Значення параметрів, що характеризують санітарно-гігієнічні умови праці в аналізованому  робочому приміщенні бажано звести в  порівняльну таблицю.

Цей розділ аналізу завершується зазначенням виду і станом підлоги  приміщення, способу та періодичністю його прибирання, наявністю і забезпеченістю працюючих санітарно-побутовими приміщеннями.

3.3 В аналізі  пожежної безпеки робочого приміщення, що розглядається, необхідно визначити:

- категорію приміщення  за пожежною небезпекою відповідно до ОНТП 24-86 (А,Б,В,Г,Д);

- можливі причини пожеж;

- які пожежно і вибухонебезпечні  матеріали застосовуються, їх щоденна  потреба і місця зберігання;

- межа вогнестійкості  окремих конструкцій і ступінь  вогнестійкості будівлі, в якій  розміщено дане приміщення;

- шляхи евакуації людей  і матеріальних цінностей ( скласти  план евакуації);

- стан і кількість  протипожежного інвентарю і засобів  пожежегасіння;

- наявність пожежної  сигналізації і зв'язку.

4 Розроблення  заходів щодо забезпечення безпечних  умов праці в адміністративних приміщеннях

Проведений аналіз дозволяє встановити місця, де існує потенційна небезпека травматизму або іншої  несприятливої дії на персонал і  запропонувати заходи щодо забезпечення безпечних умов праці. Заходи можуть бути як технічного, так і організаційного характеру.

Недолік або надлишок повітрообміну, здійснюваного природною  вентиляцією може бути компенсований:

• збільшенням площі кватирок;
• зменшенням часу провітрювання;

- влаштуванням механічної  вентиляції, найчастіше установкою  кондиціонерів, які залежно від марки здатні створити додатковий повітрообмін у межах 500 - 1400 м ³ /год.

Недолік природного освітлення усувається:

- більш світлим кольором  внутрішніх поверхонь приміщення;

- зміною розташування  робочих місць в приміщенні (розташовувати їх за можливості якомога ближче до вікон. При цьому розрахунок КПО за спрощеним методом, який наведений вище, застосовувати не можна. Необхідно користуватися уточненим методом, зазначеним на сторінці 38 СНиП II-4-79);

- зміною конструкції  вікон.

Недолік штучного освітлення усувається:

- збільшенням числа  світильників;

- збільшенням потужності  ламп у світильнику;

- влаштуванням місцевого  освітлення додатково до загального;

- заміною ламп розжарювання  на газорозрядні.

Доцільність і дієвість всіх запропонованих заходів необхідно перевірити відповідними розрахунками.

Крім того, для забезпечення безпечних умов праці в робочому приміщенні можуть бути здійснені такі заходи:

- застосування засобів  захисту у вигляді огорож, запобіжних  пристроїв, блокувань, сигналізацій;

- захист від ураження  електрострумом улаштуванням заземлення, занулення, захисних відключень;

- розроблення і здійснення  ергономічних заходів;

- захист від електромагнітних, іонізуючих випромінювань;

- захист від підвищеного  рівня шуму;

• розроблення організаційно-економічних механізмів управління охороною праці.

Тести для самоконтролю

 Серед запропонованих  варіантів знайдіть та обґрунтуйте  правильну відповідь:

 

5.1 Якою повинна бути площа  робочих приміщень, яка доводиться   на одного працівника в управлінських приміщеннях?

1 Не менше 4 м².

2 Не менше 10 м².

3 Не менше 7м².

4 Не менше 6 м².

5 Не менше 3 м².

5.2 Від яких із  зазначених  величин залежить швидкість виходу  повітря з кватирки при улаштуванні  природної вентиляції?

1 Від величини кватирки.

2 Від ступеня її відкриття.

3 Від різниці об'ємної ваги  повітря усередині і поза приміщенням.

4 Від площі приміщення.

5 Від висоти приміщення.

           5.3 За  допомогою яких із зазначених  заходів можна збільшити фактичне  значення коефіцієнта природного освітлення?

1 Збільшити площу вікон у  приміщенні.

2 «Освітлити внутрішній інтер’єр»  приміщення за рахунок більш  світлих стін, стелі і меблів.

3 Застосувати дзеркальне скло  у вікнах.

4 Змінити розряд зорової роботи  в приміщенні.

5 Підвищити загальний  коефіцієнт світло пропускання вікон змінивши переплетіння вікон, скло, конструкцію вікна.

5.4 Від яких показників залежить  нормоване значення коефіцієнта  природного освітлення?

1 Від розряду зорової роботи  в приміщенні.

2 Від географічного розташування  будівлі на території країни.

3 Від призначення приміщення.

4 Від кількості робочих  місць у приміщенні.

5 Від орієнтації вікон  щодо сторін обрію.

5.5 Від яких показників залежить  нормоване значення штучного  освітлення в робочому приміщенні?

1 Від розряду і під розряду зорової роботи.

2 Від кількості світильників.

3 Від потужності лампи.

4 Від системи освітлення.

5 Від виду джерела  світла.

5.6 Які з зазначених якостей  є перевагами газорозрядних ламп  у порівнянні з лампами розжарювання?

1 Більш тривалий термін служби.

2 Наявність стробоскопічного ефекту.

3 Велика світловіддача

4 Задовільний спектральний склад.

5 Наявність ефекту старіння.

5.7 Які з зазначених факторів  визначають категорію приміщення  з пожежної небезпеки відповідно  до ОНТП 24-86?

1 Речовини, які використовуються у виробництві або наявні в приміщенні.

2 Наявність пожежної сигналізації  і зв'язку.

3 Межа вогнестійкості окремих  конструкцій і ступінь вогнестійкості  будинку, у якому розміщене  розглянуте приміщення.

4 Наявність автоматичних засобів  пожежегасіння.

5.8 Якими механічними або організаційними  заходами може бути компенсований  недолік повітрообміну в робочому  приміщенні, здійснюваного природною  вентиляцією?

1 Збільшенням часу провітрювання.

2 Збільшенням площі кватирок.

3 Раціональним розташуванням робочих місць у приміщенні.

4 Зменшенням числа працюючих  у приміщенні.

5 Зменшенням тривалості робочого  часу в приміщенні.

5.9 За рахунок яких із зазначених  заходів можна усунути недолік  природного освітлення на робочих  місцях?

     1 Збільшити  площу вікон у приміщенні.

           2 Забезпечити  регулярне вологе прибирання  в приміщенні.

3 Розташовувати робочі місця  в приміщенні за можливості  ближче до вікна.

4 Розташовувати робочі місця  в приміщенні таким чином, щоб  природне світло падало на  робоче місце з лівого боку.

5 Використовувати штучне освітлення.