Охорона праці в будівництві

1 При виявленні будь-яких  підземних  комунікацій і споруджень, не  показаних на кресленнях.

2 У випадку появи в котлованах і траншеях задушливих газів.

3 При виявленні боєприпасів.

4 При виході з ладу землерийної  техніки.

5 За відсутності міцних огороджень  місця проведення робіт.

4.4 До якої висоти дозволено  вести кладку стін без улаштування  захисних козирків?

1 До 10 м.

2 До 7 м.

3 До 5 м.

4 До 3 м.

5 До 2 м.

4.5 Назвіть найбільш часті причини  нещасних випадків при виконанні  штукатурних робіт.

1 Падіння працюючих з   риштування, підмостків, колисок або падіння  предметів з висоти.

2 Несправність засобів механізації для транспортування матеріалів або при нанесенні штукатурних розчинів механізованим способом.

3 Потрапляння на шкіру або  в очі розчинів або частинок  вапна.

4 Застосування в роботі заборонених  до використання розчинів.

5 Робота в несправному або  не застебнутому спецодязі.

4.6 Яких основних мір безпеки  необхідно дотримуватися при  склярських роботах?

1 Різати скло потрібно обережно, щоб не розколоти його по  надрізу і не порізати руки, для чого на пальці необхідно  надягати спеціальні напульсники  зі шкіри або гуми.

2 Обламувати кромки товстих  стекол можна тільки плоскогубцями  з обгумованими губками, які  запобігають   розтріскуванню  скла або розлітанню осколків.

3 Різати скло необхідно тільки  на столах або верстаках у  захисних окулярах.

4 При виконанні скляних робіт на висоті скло й інші матеріали необхідно тримати в спеціальних ящиках.

5 Неприпустимо спирати приставні  драбини на скло у вітринах  або бруски переплетінь.

       4.7 Якими з перелічених  приладами безпеки забезпечуються  вантажопідйомні машини і механізми?

1 Кінцевими вимикачами.

2 Блокуванням дверей входу в  кабіну.

3 Анемометром.

4 Пристроєм проти згону вітром.

5 Звуковим сигналом.

4.8 Якою повинна бути ширина  настилу будівельних риштувань  для виконання штукатурних робіт?

1 Не менш 1м.

2 Не менше 0,8 м.

3 Не менше 1,5 м.

4 Не менше 2 м.

5 Не менше 1,4 м.

4.9 Яким навантаженням повинні  бути випробувані виготовлені  приставні драбини?

1  1 кН.

2  0,8 кН.

3  1,2 кН.

4  1,5 кН.

5  2 кН.

 

Лекція 5

Тема Охорона  праці в адміністративних будівлях і приміщеннях

План

1 Характеристика адміністративних  будівель та приміщень.

2 Основні нормативні  вимоги з улаштування адміністративних  приміщень.

3 Аналіз стану охорони  праці в адміністративних приміщеннях.

   3.1 Техніка безпеки.

   3.2 Промислова санітарія.

   3.3 Пожежна безпека.

4 Розроблення заходів  щодо забезпечення безпечних  умов праці в адміністративних  приміщеннях.

 

Список літератури

1. СНиП 2.09.04-87 Административные и бытовые здания.

2. ГОСТ 12.0.003-74 ССБТ  Опасные и вредные производственные факторы. Классификация.

3. СниП 2.04.05-91 Отопление, вентиляция и кондиционирование.

4. ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны.

5. СНиП II-4-79 Естественное  и искусственное освещение.

6. ОНТП 24-86 Определение категорий помещений и зданий по взрывной и пожарной опасности.

7. ГОСТ 12.1.003-83* ССБТ Шум. Общие требования безопасности.

 

1 Характеристика  адміністративних будівель та  приміщень

З точки зору безпечних  умов праці основними характеристиками даних приміщень є:

- габарити приміщення: довжина, ширина, висота;

- планування приміщення: розташування робочих місць щодо  джерел природного та штучного  освітлення, кількість і розташування  меблів, рис 5.1;

- основні характеристики  устаткування, приладів, машин, комп'ютерів, засобів забезпечення нормованих параметрів мікроклімату, освітлення, вентиляції. Їх габарити, вид привода, напруга живлення, витратні матеріали і речовини, які використовуються в роботі;

- поверх, на якому розташовано  приміщення, яке характеризується, загальна кількість поверхів будівлі;

- число працюючих у  найчисленнішій зміні, у тому  числі можливе число відвідувачів;

- категорія приміщення  за небезпекою ураження працюючих  електричним струмом;

• забезпечення працівників санітарно-побутовими приміщеннями.

 

 

Рисунок 5.1 - Приклад плану приміщення

 

2 Основні нормативні  вимоги з улаштування адміністративних  приміщень

Відповідно до СНиП 2.09.04-87 "Административные и бытовые здания" висота таких приміщень від підлоги до стелі повинна бути не менше 2,5 м.

Площа робочих  приміщень  повинна становити не менше 4 м² на одного працівника управлінських приміщень і не менше 6 м² на одного працівника конструкторського бюро або обчислювального центру.

При оснащенні робочих  місць великогабаритним устаткуванням  колективного користування (апаратів для перегляду мікрофільмів, ксероксів і т.п.) площі приміщення повинні бути збільшені відповідно до технічних умов експлуатації цього устаткування.

Площа кабінетів керівників повинна становити не більше 15% загальної  площі робочих приміщень.

В організаціях з числом працівників до 300 чол. і за відсутності залів нарад дозволяється збільшувати площу одного з кабінетів керівників із розрахунку 0,8 м²  на одне місце, але не більше 75 м².

 

3 Аналіз стану  охорони праці в адміністративних  приміщеннях

Аналіз стану охорони праці в приміщенні повинен здійснюватися в трьох напрямах:

- аналіз стану техніки  безпеки;

- аналіз виробничої  санітарії;

- аналіз пожежної безпеки.

    3.1 В аналізі стану техніки безпеки необхідно визначити ті місця приміщення, де можлива дія на персонал небезпечних факторів,  зазначити можливі джерела їх виникнення. Відповідно до з  ГОСТу 12.0.003-74 основними потенційними небезпеками можуть бути такі:

- небезпека контакту  з рухомими частинами устаткування;

- небезпека ураження  електричним струмом;

- небезпека отримання  термічних опіків при дотику  до нагрітих до високої температури  поверхонь;

- небезпека хімічних  опіків при дії агресивних  речовин;

- небезпека вибуху  і пожежі;

- небезпека падіння  з висоти при розміщенні робочого  місця на  висоті > 1,4 м щодо поверхні землі або рівня підлоги.

При аналізі стану  техніки безпеки необхідно звернути увагу на устаткування, яке використане  в  приміщенні з точки зору його новизни (нові або застарілі зразки).

В аналізі також необхідно  охарактеризувати наявні захисні пристрої і пристосування, призначені для запобігання потрапляння працюючих в небезпечну зону, а також види сигналізації для інформування працюючих про наближення або небезпеки потрапляння в небезпечну зону.

Для поліпшення техніки  безпеки в робочому приміщенні можна передбачити такі заходи:

- планово-попереджувальний  ремонт устаткування;

- недопущення захаращування  проходів сторонніми предметами  і матеріалами;

- вибір і розміщення  знаків безпеки і засобів наочної  агітації;

- навчання працюючих безпечним умовам праці;

- організація контролю  за станом техніки безпеки.

3.2 В аналізі  виробничої санітарії необхідно на основі даних з санітарно-гігієнічних паспортів, встановити, чи відповідають санітарно-гігієнічні умови праці існуючим нормативним вимогам (передусім державним стандартам ССБТ).

Для цього необхідно  визначити можливі:

- джерела забруднення  повітряного середовища і за  можливості  концентрації шкідливих  домішок в повітрі робочої  зони;

- джерела шуму, вібрації  та їх рівень;

- джерела надмірного тепла;

- джерела електромагнітних, іонізуючих та інших випромінювань  та порівняти значення фактичних  параметрів з нормованими.

 Необхідно дати  оцінку метеорологічним умовам,  а також оцінити ефективність  існуючої в робочому приміщенні  вентиляції, природного і штучного освітлення робочих місць.

В адміністративних приміщеннях  найчастіше використовується безканальна  природна вентиляція, тобто аерація, при якій повітря з приміщення виходить через верхні прорізи, як правило, кватирки, а поступає через нижні, тобто двері, рис.5.2. Оскільки розмір дверей приміщення майже завжди на багато більший розміру кватирки, то визначальним чинником ефективності вентиляції є кількість повітря, що виходить через кватирку.

Для оцінки ефективності природної вентиляції потрібно порівняти необхідний і фактичний повітрообмін.

Відповідно до СНиП 2.04.05-91 об'єм робочого приміщення, що припадає на одного працюючого, повинен складати не менше 40 м³. Інакше для організації нормальної роботи в приміщенні необхідно забезпечити постійний повітрообмін не менше            L` = 30  м<sup>3</sup>/год на одного працюючого, якщо об’єм приміщення, що припадає на кожного, менше 20 м<sup>3</sup> та L` =  20м³/год при об’ємі приміщення на кожного від 20 до 40 м³

На цій підставі необхідний повітрообмін Lн розраховується за формулою

                                L_н = L` * n   (м³/год),                   (5.1)

 

 де n - кількість працюючих  у найбільш чисельній зміні  (для офісних приміщень з урахуванням  числа можливих відвідувачів).

Фактичний повітрообмін Lф розраховується за формулою

 

                         L_ф =  F * V * μ * 3600   (м³/год),          (5.2)

 

де μ  - коефіцієнт витрати  повітря (в розрахунках  можна  брати значення 0,55);

 

F - площа кватирки, через  яку виходитиме повітря, м²;

V - швидкість виходу  повітря через кватирку, м/сек.

Її можна розрахувати  за формулою

V =

м/сек,                         (5.3)

де g - прискорення вільного падіння g = 9,8 м/с²;

ΔH2 - тепловий тиск, під дією якого виходитиме повітря з кватирки.

ΔH2 = h₂ * ( γ _з –γ _вн),                               (5.4)

 

де h₂ - висота від площини рівних тисків до центру кватирки (див. рис.5.2).

 

 

      Рисунок  5.2 - Схема розрахунку природної  вентиляції

 

  Вона визначається із співвідношення:

  відстані від площини  рівних тисків до центрів нижнього та верхнього прорізів  в приміщенні (відповідно h_{1 і} h₂ ) обернено пропорційні квадратам площ цих прорізів:

      γ_з і γ_вн - відповідно об'ємна вага повітря зовні й у середині приміщення, кгс/м³.

Об'ємна вага повітря  в загальному вигляді визначається за формулою

γ = 0,465 *

   (кГ/м³),                            (5.5)

де Рб - барометричний  тиск мм рт.ст., можна взяти таким:                       Рб = 750 мм рт.ст.;

Т - температура повітря, ^оК.

Для адміністративних приміщень, в яких виконуються легкі роботи відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 для теплого періоду року температура повинна складати не вище t = 28^оС або Т = 301^оК.

- для холодного періоду  відповідно t = 17^оС або Т = 290^оК.

Температуру зовнішнього  повітря можна взяти за  СНиП 2.04.05-91.

Так, для умов м. Суми:

для літа t = 24^оС або Т = 297^оК.

для зими t = -11^оС або Т = 262^оК.

Якщо в результаті порівняння необхідного і фактичного  повітрообміну  трапиться, що вентиляція неефективна, тобто Lф < Lн  або Lф >> Lн   необхідно розробити рекомендації щодо удосконалення вентиляції.  В першому випадку фактичний повітрообмін можно збільшити шляхом збільшення кількості відкритих кватирок, а в другому – шляхом зменшення часу провітрювання.

Оцінка ефективності природного освітлення робочого місця в будь-якій будівлі полягає в порівнянні нормованого значення коефіцієнта природного освітлення КПО, е_н , з фактичним е_ф, які можна визначити по СНиП II-4-79 за формулами: