Автор: Пользователь скрыл имя, 04 Марта 2013 в 19:05, курсовая работа
Мета та завданнями даної роботи. Мета роботи полягає в тому, що б на підставі аналізу чинного законодавства, та юридичної літератури розглянути окремі важливі аспекти змісту і процесуальної сторони інституту захисту на базі аналізу українського законодавства.
Згідно з метою роботи визначені наступні основні завдання дослідження:
дослідження поняття інституту захисту прав суб’єктів господарювання;
аналіз сутності та зміст інституту захисту прав суб’єктів господарювання як правової категорії;
дослідження правового захисту прав і законних інтересів суб’єктів господарювання;
аналіз поняття та способів захисту прав та законних інтересів суб’єктів господарювання. Форми і методи захисту прав та законних інтересів суб’єктів господарювання.
дослідження самозахисту у системі захисту суб’єктів господарської діяльності;
аналіз проблем захисту прав суб’єктів підприємницької діяльності.
Вступ 3
Розділ 1. Сутність інституту захисту прав суб’єктів господарювання як правової категорії 5
1.1 Поняття інституту захисту прав суб’єктів господарювання 5
1.2 Сутність та зміст інституту захисту прав суб’єктів господарювання як правової категорії 9
Розділ 2. Захист господарських прав та законних інтересів суб’єктів господарювання. 14
2.1 Правовий захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання 14
2.2 Поняття та способи захисту прав та законних інтересів суб’єктів господарювання. Форми і методи захисту прав та законних інтересів суб’єктів господарювання. 16
Розділ 3. Проблеми захисту прав суб’єктів підприємницької діяльності. 22
3.1 Проблеми захисту прав суб’єктів підприємницької діяльності 22
3.2 Самозахист у системі захисту суб’єктів господарської діяльності. 26
Висновок 29
Список використаної літератури 31
Сучасна система захисту суб’єктів господарювання складається з двох рівнів: міжнародного і національного. Останній поділяється на судову та несудову системи.
Право на судовий захист декларує ст. 55 Конституції України, а саме: „кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб” .
Зі змісту цієї статті слідує, що судовому захисту підлягають будь-які права й інтереси суб’єктів господарської діяльності незалежно від рівня нормативно-правового акта, у якому вони закріплені.
Конституційне право кожного на судовий захист означає, що „будь-яка особа може подати скаргу про порушення його прав і свобод у відповідний суд, а останній зобов’язаний її прийняти, розглянути по суті і винести законне і обґрунтоване рішення”.
Право на захист інтересів суб’єктів господарювання може бути реалізовано шляхом письмового звернення в законодавчі, виконавчі і судові органи державної влади.
Нині законодавчо врегульовано лише порядок звернення в судові органи загальної та спеціальної юрисдикції.
Що стосується процедури звернення в органи державної виконавчої влади, то остання визначається великою кількістю підзаконних нормативно-правових актів, що відповідно ускладнює її реалізацію в цілому.
Зрозуміло, що через такі
обставини ускладнюється і
У науковій літературі під захистом прав суб’єктів господарювання та споживачів розуміють введення в дію системи правових і організаційно-технічних заходів, спрямованих на забезпечення реалізації прав господарюючих суб’єктів та недопущення їх порушень в подальшому. Сукупність взаємопов’язаних правових засобів, способів і форм, за допомогою яких поведінка суб’єктів господарювання, їх контрагентів (у тому числі споживачів) та державних органів у ході їх правовідносин приводиться у відповідність до вимог і дозволів, що містяться у нормах права, і тим самим забезпечується захист законних прав суб’єктів, складає механізм захисту. Тобто наведені вище визначення позиціонують поняття захисту права в першу чергу як превентивний захід.