Особливості захисту авторських та суміжних прав

- вчинення дій, що створюють  загрозу порушення авторського  права і суміжних прав;

 

- будь-які дії для свідомого  обходу технічних засобів захисту  авторського права і суміжних  прав, зокрема, виготовлення, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження  і застосування засобів для такого обходу;

- підроблення, зміна чи  вилучення інформації, зокрема в  електронній формі, про управління  правами без дозволу суб’єктів  авторського права і (або) суміжних  прав чи особи, яка здійснює таке управління;

- розповсюдження, ввезення  на митну територію України  з метою розповсюдження, публічне  сповіщення об’єктів авторського  права і (або) суміжних прав, з яких без дозволу суб’єктів  авторського права і (або) суміжних  прав вилучена чи змінена інформація  про управління правами, зокрема в електронній формі [22,c.30].

Проте із вищеперерахованих  порушень, вважаємо за необхідне  найбільшу  увагу приділити піратству, оскільки на сьогоднішній день саме цей вид  є найбільш поширеним та небезпечним.

Термін піратство був  вперше використаний у 1603 році [1], пізніше у 1879 році англійським поетом Лордом Альфредом Теннісоном у передмові до його поеми «Історія кохання» (англ. «The Lover's Tale»), де Лорд Теннісон скаржився на розповсюджені випадки незаконного використання окремих фрагментів його твору. Приблизно в той самий час цей термін знайшов своє закріплення в офіційних документах [22,c.33].

Копіювання та розповсюдження копій музичних композицій. Враховуються продаж музичних альбомів як на аудіо-касетах, так і на компакт-дисках. Також за аудіопіратство вважається й розповсюдження музичних композицій з використанням комп'ютерної мережі.

Історично, одна з перших форм компьютерного піратства. Набула особливого поширення із початком промислового виробництва аудіокасет. У колишньому СРСР піратські аудіокасети відрізнялися низькою якістю звуку, через що не набули досить великого поширення.

 

У мережі Інтернет обмін  музичними композиціями став дійсно поширеним завдяки розвитку P2P-технологій. Існує велика кількість різноманітних  пірингових мереж, що утримують мільйони користувачів та терабайти музичних композицій.

Відеопіратство – це розповсюдження копій фільмів або телепередач на дисках, касетах та шляхом копіювання через комп'ютерні мережі. Може здійснюватись як із ціллю отримання прибутку (продаж контрафактної продукції у магазинах, або з рук), так і без (розповсюдження копій фільмів через локальні комп'ютерні мережі або інтернет, обмін дисками із друзями). Комерційна продукція такого роду відрізняється тим, що вона може з'явитися ще до офіційного виходу фільму у прокат (відомі випадки, коли у продажу з'являлись недороблені робочі версії фільмів, вкрадені у знімального гурту). Якість запису може досить вагомо поступатися ліцензійному, бо «пірати», керуючись бажанням якнайскоріше випустити фільм у продаж, випускають його «екранну» копію, що знята камерою прямо у залі кінотеатру. Зрозуміло, що якість такої копії набагато нижча за якість ліцензійної [23,c.413].

Існує багато джерел, звідки пірати беруть копії фільмів. Найголовніші з них:

Камріп (CAMRip) — таку версію знімають на звичайну, найчастіше аматорську відеокамеру безпосередньо під час перегляду фільму в кінотеатрі. Відеофайли, отримані таким методом найчастіше мають найнижчу якість серед усіх способів.

Телесінк (TS, TeleSync) — метод дуже подібний до кампріпу, але для його успіху необхідне залучення працівників кінотеатрів, найчастіше операторів показу. Камеру встановлюють на триногу біля вікна, а дроти звуку вставляють безпосередньо в аудіовихід проектора. В результаті — особливо, якщо використовувалася професійна камера — виходить якісніша, ніж камріп копія фільму. Звук же майже не відрізняється від ліцензійної копії.

ТВ-ріп (TV-rip), HDTV-rip — такий варіант копії беруть безпосередньо з телевізора. В даному випадку можна скопіювати тільки ті фільми, які вийшли в телепрокат. Копію найчастіше роблять за допомогою побутового відео або DVD магнітофона, зрідка з допомогою ТВ-тюнера. Якість напряму залежить від якості оцифровки та рівня початкового сигналу. Часто пірати навіть не вирізають рекламу та значок каналу. У випадку HDTV-rip якість початкових відео та звуку є дуже високою і це дозволяє перекодування у файл з більшою роздільною здатністю.

Воркпрінт (WP, WorkPrint) — цю копію створюють працівники кіностудій чи технічних відділів, які залучені до створення фільму. Вони зазвичай викладають в Інтернет копію за декілька тижнів чи навіть місяців до показу. Часто вміст таких копій не збігається з ліцензійною.

«Рулон» (TC, TeleCine) — тут оператори кінопоказу, які зв'язані з піратами ставлять в будці спеціальний кінодатчик. Цей пристій кріпиться до проектора і захоплює зображення «на льоту». Звук же, як і в випадку з телесінком передається напряму. Виходить зображення, яке майже не відрізнити від DVD-ріпу.

«Скрінер» (DVD-Screener) — зазвичай, перед показом фільмів в кіножурнали висилається спеціальна копія фільму, щоб кіножурналісти могли написати про них статті. Деякі журналісти за матеріальну винагороду передають ці копії піратам. Якість виходить хорошою, але є багато вставок, які попереджують, що цей фільм не для масового перегляду. Інколи, кінокомпанії навмисно роблять деякі частини фільму чорно-білим кольором.

DVD-ріп (DVD-rip), BDRip — найякісніша можлива піратська копія фільму. Її роблять з ліцензійного диску і якість напряму залежить від налаштувань захоплення відео [24].

Попри те, що і піратство, і плагіат є прикладами протиправного використання об'єктів інтелектуальної власності, мета цих двох порушень є різною. У випадку піратства порушник в першу чергу має на меті отримання матеріальної вигоди, мета створення у свідомості споживача зв'язку між порушником та об'єктом інтелектуальної власності або зовсім відсутня, або є вторинною. Дуже часто порушник може навіть запобігати ідентифікації через страх понести відповідальність за свої дії.

У випадку із плагіатом  порушник в першу чергу має  на меті створення у свідомості споживача  зв'язку між ним та об'єктом інтелектуальної  власності, права на який порушуються. Він бажає аби споживачі ідентифікували його. Мета отримання матеріальної вигоди у цьому випадку може бути присутньою але вона є другорядною  адже порушник бажає отримати цю вигоду саме завдяки тому, що його ідентифікують  із незаконно використаним об'єктом  інтелектуальної власності.

Кримінальний кодекс встановлює відповідальність за порушення авторських і суміжних прав у статті 176. Відповідальність настає за незаконні відтворення, розповсюдження чи інше використання творів, які є об'єктом авторського права, без дозволу авторів, якщо ці дії спричинили шкоду у значному розмірі (понад 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Порушення суміжних прав —  злочин, за який передбачено відповідальність у Кримінальному кодексі України  — 176 статті, яка передбачає також  покарання за порушення авторського права.

Правопорушення, за яку передбачено цивільно-правову та адміністративну відповідальність. Відповідно до статті 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» [9], порушенням суміжних прав є:

Порушення немайнових прав суб'єктів суміжних прав, передбачених 38 статтею зазначеного закону, а саме:

• щодо виконавця твору: невизнання, що він є виконавцем твору, відсутність імені чи псевдоніму при виступі, запису, виконанні, неналежна якість запису його виконання, перекручення, спотворення чи інша суттєва зміна запису, якщо це може завдати шкоди честі і репутації виконавця;
• щодо виробника фонограми чи відеограми: відсутність імені чи назви фонограми на носіях запису чи його упаковці, відсутність згадки про нього, якщо була вимога згадувати у процесі використання фонограми/відеограми;
• щодо організації мовлення: відсутність згадування своєї назви у при запису, відтворенні чи розповсюдженні своєї передачі;
• порушення майнових прав правовласників, передбачених статтями 39—41 Закону (крім випадків, передбачених у статтях 42-43);
• піратство у сфері суміжних прав — опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України чи вивезення з неї контрафактних об'єктів суміжних прав;
• ввезення на митну територію України об'єктів суміжних прав без дозволу правовласників вчинення дій, що створюють загрозу порушення суміжних прав;
• будь-які дії для свідомого обходу технічних засобів захисту суміжних прав;
• підроблення, зміна або вилучення інформації про управління правами без дозволу правовласників чи особи, яка здійснює таке управління;
• розповсюдження, ввезення на митну територію України з метою розповсюдження, публічне сповіщення об'єктів суміжних прав, з яких без дозволу правовласників вилучено зазначену в попередньому пункті інформацію.

За порушення суміжних прав настає:

Цивільно-правова відповідальність: особи, які порушують суміжні права, за судовим рішенням можуть нести відповідальність, яка виражається у виді відшкодування моральної шкоди чи матеріальних збитків, завданих правопорушенням, стягнення доходу, отриманого в результаті порушення, виплату компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат (станом на лютий 2012 це від 10 730 до 53 650 000 грн), заборони подальшого використання об'єктів суміжних прав (з можливою конфіскацією контрафактних примірників), подання інформації про третіх осіб, задіяних у порушенні суміжних прав; крім того, суд може оштрафувати порушника на суму, яка дорівнює 10% суми, стягненої на користь позивача [23,c.421].

Адміністративна відповідальність: передбачена статтею 51-2 КУпАП «порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності» у вигляді штрафу в розмірі від 170 до 3400 гривень з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання і матеріалів, які призначені для її виготовлення; передбачена статтею 164-9 «Незаконне розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм...» у вигляді штрафу в розмірі від 170 до 1700 гривень з конфіскацією примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм... (в разі повторного правопорушення розмір штрафу збільшується до меж від 850 до 3400 гривень) [5].

Кримінальна відповідальність: настає за 176 статтею Кримінального кодексу України у вигляді штрафу в розмірі від 3400 до 17 000 гривень/виправних робіт строком до двох років/позбавлення волі строком до двох років з конфіскацією всіх примірників об'єктів суміжних прав і знарядь і матеріалів, що використовувались для їх виготовлення. Кримінальна відповідальність настає, якщо завдана шкода перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (станом на лютий 2012 рік - це 10 730 гривень). За вчинення злочину з деякими обставинами, які обтяжують покарання, передбачені вищі санкції [8].

Аналогічні норми містяться  в багатьох законодавчих актах інших  країн (наприклад, Цивільний кодекс РФ, кодекс про адміністративні правопорушення РФ, кримінальний кодекс РФ, 9.21 стаття кодексу Білорусі про адміністративні  правопорушення, 201 стаття КК Білорусі, Закон Білорусі «Про авторське право  і суміжні права» тощо).

 

 

 

 

2.2. Форми та  порядок захисту авторських та  суміжних прав.

Захист особистих майнових прав суб'єктів авторського права  і суміжних прав може здійснюватися  в адміністративному, кримінально-правовому  та цивільно-правовому порядку.

При захисті прав авторів  значну роль відігравало Державне агентство  України з авторських і суміжних прав (ДААСП). Цей державний орган  представляв інтереси авторів та їх правонаступників в Україні та за кордоном. Агентство за дорученням авторів укладало договори з видавництвами, збирало з видовищних підприємств винагороду за публічне виконання творів літератури і мистецтва на території України і за кордоном та виплачувало її авторам, від імені авторів та їх правонаступників брало участь у розгляді судових спорів.

Відповідно до п. З ст. 9 Закону про авторське право особа, яка має авторське право або  будь-яку виключну правомочність  на твір, для свідчення про авторство  на обнародуваний чи необнародуваний  твір, про факт і дату опублікування  твору чи про договори, які зачіпають  права автора на твір, у будь-який час протягом терміну охорони  авторського права може його зареєструвати  в офіційних державних реєстрах [9].

Державну реєстрацію прав, автора на твори літератури, науки  і мистецтва здійснює Державний  комітет України з питань науки  та інтелектуальної власності. Ведення  реєстру є важливою охоронною  компетенцією цього Комітету, оскільки у разі виникнення спору факт реєстрації визнається судом юридичною презумпцією  авторства, тобто вважається дійсною, якщо в судовому порядку не буде доведено інше.

Види порушень авторського  права та суміжних прав. Законом  передбачено випадки, що дають підстави для судового захисту авторського  права та суміжних прав:

1) відтворення, розповсюдження  та інше використання, а також  ввезення в Україну примірників  творів, фонограм, програм мовлення  без дозволу авторів та осіб, які мають суміжні права;

2) виготовлення і розповсюдження  з порушенням авторського права  та суміжних прав (контрафактних  творів) примірників творів, фонограм;

3) ввезення на територію  України примірників творів і  фонограм, що охороняються на  території України, із держави,  в якій ці твори і фонограми  не охоронялися або перестали охоронятися [23,c.427].

Отже, за вказані дії особи, які мають авторське право  та суміжні права, можуть вимагати від  порушника відшкодування збитків, завданих ним у результаті порушення  авторського права та суміжних прав, включаючи упущену вигоду, вилучення  та спрямування на їх користь прибутків  порушника, одержаних ним у результаті порушення авторського права  та суміжних прав, замість відшкодування  збитків; також порушник авторського  права та суміжних прав зобов'язаний відшкодувати особам, які мають авторське  право та суміжні права, моральну шкоду.

Крім відшкодування збитків, стягнення прибутків, господарський суд за порушення авторського права або суміжних прав стягує штраф у розмірі 10 відсотків від суми, присудженої судом на користь позивача [26,c.351].

Суб'єкти авторського права  і суміжних прав можуть вимагати від  порушника відшкодування моральної  шкоди в розмірі, який визначається судом.

Способи цивільно-правового  захисту. В разі використання чужого твору без договору з суб'єктом  авторського права або суміжних прав, недодержання умов використання творів та об'єктів суміжних прав, порушення  особистих і майнових прав особи, які мають авторське право  та суміжні права, можуть подати позов до суду, господарського суду, третейського суду про поновлення порушених прав шляхом внесення відповідних виправлень, публікацій у пресі про допущене порушення або іншим способом.