Особливості договору дарування

Дарувальник також не може залишити за собою  право користуватися річчю після  передачі її обдаровуваному. Однак  ст. 725 ЦК України, яка є новелою  кодексу, передбачає можливість встановлення обов’язку обдаровуваного вчинити певну дію майнового характеру на користь третьої особи або утриматися від її вчинення (надати право довічного користування дарунком чи його частиною третій особі, не пред’являти вимог до третьої особи про виселення тощо). Дарувальник може встановити умови, за яких договір дарування набиратиме чинності (наприклад, після завершення навчання, при одруженні тощо), головне, щоб ця умова не породжувала зобов’язання обдаровуваного перед дарувальником, інакше такий договір матиме ознаки іншого правочину.

Розглянемо  обов’язки сторін у договорі дарування. Належність дарування до односторонніх договорів аж ніяк не позбавляє його ознак двосторонньої угоди, для укладення якої необхідно волевиявлення двох сторін - дарувальника та обдарованої особи. Це означає, що дарування вважається здійсненим (тобто договір укладеним) за наявності волевиявлення обдарованої особи, висловленого у будь-якій формі. Як правило, воно виявляється у відповідній поведінці, зумовленій тією чи іншою подією, обставинами (днем народження, весіллям, ювілеєм тощо). Безпосередня згода особи, якій дарується майно, вимагається за тими угодами, які потребують спеціального оформлення. Якщо дарунок не прийнято, договір дарування не вважається укладеним. При цьому не може бути ніяких правових підстав, щоб змусити особу прийняти дарунок, якщо вона на це не дала згоди раніше.

Порядок і правові наслідки прийняття  дарунка врегульовано ст. 722 ЦК. За цією статтею з моменту прийняття  дарунка у обдарованого виникає  право власності. Дарувальник, який передає річ через організації  транспорту, зв’язку тощо для вручення її обдарованому, має право відмовитися від договору до вручення дарунка обдарованому. Дарунок, направлений обдарованому без його попередньої згоди, є прийнятим, якщо він негайно не заявить про відмову від дарунка. До прийняття дарунка законодавець прирівнює також прийняття на нього документів про право власності, символів речі (ключів, макета тощо).

З укладенням договору дарування фактично припиняється юридичний зв’язок між сторонами. Обдарована особа, безперечно, має право добровільно прийняти на себе обов’язок належного ставлення до дарувальника. Проте такий обов’язок має суто морально-етичний характер і не породжує відповідних юридичних наслідків. Тому, за чинним законодавством, неуважне ставлення обдарованої особи до дарувальника, заподіяння останньому образ не можуть бути підставою для розірвання договору дарування [18, с. 108].

Слід  відзначити, що одним з положень ЦК є покладання на дарувальника обов’язку попередити обдаровуваного про всі відомі йому недоліки речі, що є дарунком, та її особливі властивості, які можуть бути небезпечним для життя, здоров’я, майна обдаровуваного чи інших осіб (ч. 1 ст. 721 ЦК). У випадку невиконання зазначеного обов’язку, дарувальник, відповідно до ч. 2 ст. 721 ЦК, повинен відшкодувати шкоду, завдану при володінні чи користуванні його дарунком.

Але це не означає, що обдаровуваний  маже пред’являти вимоги до дарувальника лише на підставі того факту, що річ, яку подарували, виявилася з недоліками – дарувальник відповідає за недоліки прийнятого дару лише тоді, коли через них в результаті володіння чи користування дарунком обдаровуваному або ж іншим особам (якщо вони відому обдаровуваному) була заподіяна шкода. ,Також дарувальник не несе відповідальності за заподіяну в наслідок володіння чи користування його подарунком шкоду, якщо йому самому не було відомо про недоліки або особливі властивості дарунка. Таким чином, дарувальнику доведеться відшкодовувати шкоду, завдану життю, здоров’ю чи майну обдаровуваного або інших осіб в результаті володіння чи користування його дарунком лише за наявності всіх наступних умов у сукупності:

1. зазначена шкода дійсно була заподіяна і саме внаслідок недоліків чи особливих властивостей дарунка;
2. дарувальнику було відомо про недоліки чи особливі властивості його дарунка, через які обдаровуваному або іншим особам було заподіяно шкоду;
3. дарувальник не повідомив про вказані недоліки чи особливі властивості його дарунка обдаровуваного.

Якщо  хоча б одна із перелічених обставин відсутня, то в обдаровуваного немає  підстав для пред’явлення претензії до дарувальника [8, с. 14].

Не може суперечити поняттю і призначенню  договору дарування укладення таких  угод, за якими б дарувальник зберігав певні права (наприклад, дарування  жилого будинку із збереженням за дарувальником права користуватися  певною частиною жилого приміщення, дарування  автомашини із збереженням за дарувальником  права періодично користуватися  нею). Бажано, щоб угоди з такими умовами було передбачено у цивільному законодавстві. У зв’язку з цим занадто категоричним уявляється положення ч. 2 ст. 717 ЦК України про те, що не є договором дарування той договір, у якому передбачається обов’язок обдарованого вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового чи немайнового характеру.

За договором дарування за ЦК України певні обов’язки можна буде покласти й на обдаровуваного - відповідно до ст. 725 ЦК у договорі дарування може бути передбачено положення про обов’язок обдаровуваного вчинити певну дію майнового змісту на користь третьої особи або утриматись від її вчинення (наприклад, передати грошову суму чи інше майно у власність, сплачувати грошову ренту, надати право довічного користування дарунком чи його частиною, не пред’являти вимог до третьої особи про виселення тощо). Зазначене положення є зовсім новим для цивільного законодавства - адже раніше обдаровуваний завжди ставав власником одержаного за договором дарування майна без будь-яких умов та обов’язків виконувати які-небудь дії на користь третіх осіб. Але тепер дарувальник може не лише покласти на обдаровуваного вказані обов’язки, а й вимагати від нього їх виконання. Якщо ж обдаровуваний порушить свій обов’язок на користь третьої особи, то дарувальник, згідно зі ст. 726 ЦК, має право вимагати розірвання договору і повернення дарунка, а коли таке повернення неможливе, - відшкодування його вартості.

Слід  звернути увагу, що наведене не суперечить вимогам законодавства щодо безоплатності договору дарування - адже на обдаровуваного може бути покладено лише певний обов’язок винятково на користь третьої особи, а не на користь дарувальника, отже, зустрічна компенсація дарувальникові відсутня за будь-яких обставин. Підсумовуючи вище сказане, вкажемо права та обов’язки дарувальника та обдарованого.

3.2. Правові наслідки порушення зобов’язань за договором дарування

Норми ст. 727 ЦК України встановлюють спеціальні підстави розірвання договору дарування. Так, на вимогу дарувальника договір дарування нерухомості чи іншого особливо цінного майна може бути розірваний, якщо:

1) обдарований умисно вчинив злочин проти життя, здоров’я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей (як уже зазначалося раніше);

2) обдарований  створює загрозу безповоротної  втрати дарунка, що становить  для дарувальника велику майнову  цінність;

3) внаслідок  недбалого ставлення обдарованого  до речі, що становить історичну,  наукову, культурну цінність, ця  річ може бути знищена або  істотно пошкоджена. Вимога розірвання  договору дарування можлива лише  за умови збереження дарунка  на момент пред’явлення такої вимоги. В разі розірвання договору дарування обдарований зобов’язаний повернути дарунок у натурі. Позов на відшкодування завданої дарунку шкоди можливий за умови доведення вини обдаровуваного у відчуженні або знищенні дарунка з метою запобігання повернення речі дарувальнику. До вимог про розірвання договору дарування встановлено позовну давність в один рік (ст. 728 ЦК України).

Обдаровуваний же, відповідно до ч. 3 ст. 722 ЦК, має право відмовитися від дарунку, який йому було направлено без його попередньої згоди (при цьому слід негайно заявити про таку відмову - інакше дарунок буде вважатися прийнятим). Також обдаровуваний у будь-який час може відмовитись від дарунку, що має бути йому переданий на підставі договору, з обов’язком передати дарунок у майбутньому, але тільки до прийняття дарунку.

Дарувальник може відмовитися від передання дарунку у майбутньому обдарованому, якщо після укладення договору його майновий стан значно погіршився. У даному випадку законодавцем передбачена така норма для захисту інтересів дарувальника при істотному погіршенні його майнового стану, інакше він повинен був би (згідно із ст. 724 ЦК) або передати річ обдарованому, або відшкодувати її вартість, що було б дуже невигідно для матеріального стану його особисто та членів його родини.

Ст. 724 ЦК надає можливість дарувальнику при  певних умовах односторонньо розірвати  договір, що зобов’язує його здійснити у майбутньому безоплатну передачу майна або прав. Оскільки дарування передбачає добровільне бажання особи збагатити будь-кого за свій рахунок, вона може звільнитися від своєї обіцянки, якщо до моменту настання строку передачі це негативно відобразиться на його зміненому сімейному або майновому стані. Ці зміни повинні бути непередбаченими. Іншими словами, такі обставини виключають вину дарувальника, при цьому він не зобов’язаний відшкодовувати збитки, завдані обдаровуваному.

Тобто у  даному випадку вбачається виключення з загального правила про обов’язкову передачу дарунка обдарованому у майбутньому, передбаченого ст. 723 ЦК України. При виникненні спору між сторонами зазначеного договору, він може бути вирішений судом, при цьому дарувальнику необхідно буде підтвердити дійсне погіршення свого матеріального стану. При наданні суду такого підтвердження дарувальник звільняється від обов’язку, передбаченого таким договором дарування.

3.3. Припинення договору дарування

За взаємною згодою сторін договір  дарування може бути припинено у будь-який час і без жодних підстав, в односторонньому ж порядку припинення договору дарування можливо лише у випадках, прямо передбачених у договорі чи законі. Так, у положеннях ЦК міститься ряд умов, за наявності яких дарувальник може припинити договір дарування в односторонньому порядку, а саме:

1. якщо дарувальник передав річ організації транспорту, зв’язку або іншій особі для вручення її обдаровуваному, і таке вручення ще не відбулося (ч. 2 ст. 722 ЦК);
2. у разі істотного погіршення майнового стану дарувальника після укладення договору з обов’язком передати дарунок у майбутньому (ч. 1 ст. 724 ЦК);
3. якщо обдаровуваний не виконав обов’язок на користь третьої особи (ст. 726 ЦК);
4. коли дарунком є нерухомі речі чи інше особливо цінне майно, і обдаровуваний умисно вчинив злочин проти життя, здоров’я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей (ч. 1 ст. 727 ЦК);
5. якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність (ч. 2 ст. 727 ЦК);
6. у разі недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність, внаслідок чого ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена (ч. 3 ст. 727 ЦК) [8, с. 14].

Слід відзначити, що дарувальник має право дарувати будь-які речі, які належать йому на праві приватної власності (у тому числі нерухоме майно та інше особливо цінне майно) будь-яким суб’єктам цивільного права. З укладанням договору дарування фактично припиняється юридичний зв’язок між сторонами. Обдарована особа, безперечно, має право добровільно взяти на себе обов’язок належного ставлення до дарувальника. Раніше такий обов’язок мав суто морально-етичний характер і не породжував відповідних юридичних наслідків, якщо обдарований неуважно ставиться до дарувальника, і такі обставини не можуть бути підставою для розірвання договору дарування. Але у ЦК України дане питання чітко врегульовано, передбачена ще одна підстава для розірвання договору дарування - договір дарування нерухомих речей або іншого особливо цінного майна може бути розірваний за вимогою дарувальника у випадку, якщо обдарований проявив грубу невдячність (умисно вчинив злочин проти життя, здоров’я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей).

Іншими  словами, ст. 727 ЦК надає право дарувальнику при певних обставинах вимагати від  обдаровуваного повернення речі, що є  договором дарування. Розірвання дарування  можливе у виключних випадках, зазначені у статті, що коментується, або у випадках визнання договору недійсним за загальними підставами, передбаченими ЦК України. Тому спеціальною підставою для розірвання дарування є очевидна невдячність обдаровуваного, яка відобразилася у посяганні на життя дарувальника або його батьків, дружини (чоловіка) або дітей. Закон не вимагає попереднього засудження обдаровуваного.

Якщо  ж обдарований вчинив умисне вбивство дарувальника, то у даному випадку  вимагати розірвання договору дарування  мають право його спадкоємці.

Згідно  зі ст. 727 ЦК, дарувальник має право  вимагати розірвання договору дарування, якщо обдарований створює загрозу  безповоротної втрати дарунку, що має  для дарувальника велику немайнову  цінність. Тобто законодавцем передбачена  ще одна підстава для розірвання договору дарування дарувальником -- це безповоротна втрата дарунку, що має для дарувальника велику немайнову цінність (наприклад, як пам’ять). При виявленні дарувальником такої можливості, він має право запобігти цьому.

Якщо  річ, що становить історичну, наукову, культурну цінність, може бути знищена  або істотно пошкоджена внаслідок  недбалого ставлення обдарованого до неї, дарувальник має право  вимагати розірвання договору дарування. Це зумовлено турботою дарувальника про майно, що має історичну, наукову  та культурну цінність. Якщо дарувальник  виявить факти недбалого ставлення  до зазначених речей, він має вимагати розірвання договору у односторонньому  порядку.