Комерційне право

14. Державне регулювання  цін і тарифів  в Україні.

В Україні державне регулювання цін і тарифів  здійснюється відповідно до Законів  України "Про ціни і ціноутворення" (1990), "Про захист економічної конкуренції" (2001), постанов KM України та інших нормативно-правових актів.

Державне  регулювання цін  і тарифів розглядається як засіб досягнення певних соціально-економічних цілей (завдань) політики держави.

Органи державної  влади й управління постійно проводять  заходи щодо забезпечення економічної  стабільності, запобігання економічних  криз та інших дестабілізуючих явищ в економіці. Тому одним із найважливіших  завдань економічної політики є  запобігання руйнівному впливу цін на економіку.

Державне регулювання  цін і тарифів передбачає заходи з контролю за дотриманням дисципліни цін. Органи державної влади разом  з профспілками, громадськими організаціями  із захисту прав споживачів здійснюють контроль за дотриманням порядку  затвердження й застосування цін, проводять  їх експертизу, викорінюють факти  зловживань, притягають до відповідальності за порушення чинного законодавства  в сфері ціноутворення.

Державне регулювання  цін і тарифів здійснюється в  різних формах: прямого впливу на ціни і тарифи, введенням, податкових платежів, підтримки цін через дотації, контролю за ціновою дисципліною

Державне регулювання  цін і тарифів забезпечує захист внутрішнього ринку і виробника від впливу зовнішньої конкуренції. Різні витрати на виробництво продукції, особливості та відмінності в оподаткуванні призводять до того, що ціни в кожній країні на один і той же товар - різні, відрізняються від світових. Тому, якщо внутрішні ціни є вищими за світові, то вигідним є ввіз товарів іноземного виробництва. Якщо ж внутрішні ціни є нижчими, ніж світові, то вигідним є вивіз товарів вітчизняного виробництва.

15. Правовий механізм  ліцензування торговельної  діяльності, компетенція  та повноваження органів з питань ліцензування.

Ліцензія - документ державного зразка,  який засвідчує  право  
ліцензіата  на  провадження зазначеного в ньому виду господарської  
діяльності  протягом  визначеного  строку у разі його встановлення  
Кабінетом  Міністрів  України за умови виконання ліцензійних умов;

Ліцензійні умови  є нормативно-правовим актом, положення  якого  
встановлюють кваліфікаційні,  організаційні,  технологічні та інші  
вимоги для провадження певного виду господарської діяльності.  
Суб'єкт господарювання   зобов'язаний  провадити  певний  вид  
господарської діяльності,  що підлягає ліцензуванню, відповідно до  
встановлених для цього виду діяльності ліцензійних умов.

Порядок провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування населення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 р. № 833 визначають, що суб'єкти господарської діяльності можуть здійснювати торговельну діяльність тільки після їх державної реєстрації, а у випадках, передбачених законодавчими актами, за наявності в них ліцензії на торгівлю окремими видами товарів. Отже, торгівля окремими видами товарів відповідно до Закону про ліцензування та інших нормативно-правових актів здійснюється на підставі ліцензій. Законом про ліцензування визначаються основні категорії та поняття інституту ліцензування певних видів господарської діяльності, встановлено єдину процедуру прийняття рішень органами ліцензування щодо видачі або відмови видачі ліцензій, єдиний порядок здійснення контролю сфери ліцензування i відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування.

Верховна Рада України визначає основні напрями  державної політики у сфері ліцензування, законодавчі основи її реалізації.

Реалізацію державної  політики у сфері ліцензування здійснює Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважений орган з питань ліцензування, а також органи виконавчої влади, визначені Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноважені виконавчі органи рад, уповноважені провадити ліцензування певних видів господарської діяльності.

Орган ліцензування:

•    забезпечує      виконання      законодавства      у      сфері ліцензування;

•    затверджує спільно із спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування ліцензійні умови провадження певного виду   господарської   діяльності   та   порядок   контролю   за   їх додержанням;

•     видає та переоформлює ліцензії, видає дублікати ліцензій на певний вид господарської діяльності, приймає рішення про визнання ліцензій недійсними;

•    здійснює    у    межах    своєї    компетенції    контроль    за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов;

•     видає розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов;

•    анулює ліцензії на певний вид господарської діяльності;

•    формує і веде ліцензійний реєстр.

16. Види та особливості  ліцензування певних  видів торговельної  діяльності.

Ліцензія - документ державного зразка,  який засвідчує  право  
ліцензіата  на  провадження зазначеного в ньому виду господарської  
діяльності  протягом  визначеного  строку у разі його встановлення  
Кабінетом  Міністрів  України за умови виконання ліцензійних умов;

Ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності:  
     1) банківська діяльність;  
     2) професійна діяльність на ринку цінних паперів;  
     3) із надання фінансових послуг;  
     4) зовнішньоекономічна діяльність;  
     5) діяльність у галузі телебачення і радіомовлення;  
     6) діяльність   у сфері електроенергетики та  використання  
ядерної енергії;  
     7) діяльність у сфері освіти;  
    8) виробництво і торгівля  спиртом етиловим,  коньячним і  
плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами;  
     9) діяльність у сфері телекомунікацій;  
     10) будівельна діяльність;  
     11)   надання   послуг   з   перевезення пасажирів,  вантажу  
повітряним транспортом.

   12) діяльність з обігу наркотичних засобів,  психотропних  речовин і  
прекурсорів, медичних засобів. Препаратів, мед практика тощо

   13) діяльність  пов’язана із зброєю, вибуховими  та небезпечними речовинами, агрохімікатами  тощо

   14) діяльність  із захисту інформації, впровадження  голографічних елементів, цінних  пеперів тощо

   15) діяльність  пов’із паливними ресурсами та металургією

   16) певні  види послуг та інші види  встановлені законом. 
Суб'єкт господарювання,  який має намір провадити певний  вид  
господарської  діяльності,  що  ліцензується,  особисто  або через  
уповноважений ним  орган  чи  особу  звертається  до  відповідного  
органу  ліцензування  із  заявою  встановленого  зразка про видачу  
ліцензії. З метою    забезпечення    ефективного    та    раціонального  
використання обмежених ресурсів,  застосування новітніх технологій  
і  обладнання,  створення  вигідних  для держави умов експлуатації  
таких  ресурсів,  ліцензування  видів  господарської   діяльності,  
провадження  яких пов'язане з використанням обмежених ресурсів,  у  
разі надходження кількох заяв про  видачу  ліцензій,  здійснюється  
тільки за результатами відкритих конкурсів. За видачу ліцензії встановлюється відповідна плата(встановлюється  ОМС).

17. Правовий механізм патентування підприємницької діяльності (збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності).

Торговий  патент — державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу провадити торговельну діяльність (за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток);

267.2.1. З придбанням  пільгового торгового патенту  провадиться торговельна діяльність  виключно з використанням таких  товарів (незалежно від країни  їх походження):  
а) товари повсякденного вжитку, продукти харчування, вироби медичного призначення для індивідуального користування, технічні та інші засоби реабілітації через торговельні установи, утворені з цією метою громадськими організаціями інвалідів;  
б) товарів військової атрибутики та повсякденного вжитку для військовослужбовців на території військових частин і військових навчальних закладів;  
в) насіння та посадкового матеріалу овочевих, баштанних, кормових та квіткових культур, кормових коренеплодів та картоплі;  
г)сірників;  
ґ) термометрів та індивідуальних діагностичних приладів.  
      267.2.2. З придбанням пільгового торгового патенту провадиться торговельна діяльність виключно з використанням таких товарів вітчизняного виробництва:  
а) поштові марки, листівки, вітальні листівки і конверти непогашені, ящики, коробки, мішки, сумки та інша тара, виготовлена з дерева, паперу та картону, яка використовується для поштових відправлень підприємствами, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади у галузі транспорту та зв'язку, і фурнітура до них;  
б) товари народних промислів, крім антикварних та тих, що становлять культурну цінність згідно з переліком, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері культури;  
в) готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти, предмети догляду, перев'язувальні матеріали та інше медичне приладдя), вітаміни для населення, тампони, інші види санітарно-гігієнічних виробів із целюлози або її замінників, ветеринарні препарати, вироби медичного призначення для індивідуального користування інвалідами, технічні та інші засоби реабілітації інвалідів;  
г) зубні паста та порошки, косметичні серветки, дитячі пелюшки, папір туалетний, мило господарське;  
ґ) вугілля, вугільні брикети, паливо пічне побутове, гас освітлювальний, торф паливний кусковий, торф'яні брикети і дрова для продажу населенню, газ скраплений у балонах, що реалізується населенню за місцем проживання для використання у житлових та/або нежитлових приміщеннях;  
д) проїзні квитки;  
е) зошити.

Для провадження  передбачених цією статтею видів  підприємницької діяльності суб'єкт  господарювання подає до органу державної  податкової служби за місцем сплати збору  заявку на придбання торгового патенту, яка повинна містити такі відомості:  
а) найменування суб'єкта господарювання, код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) та прізвище, ім'я, по батькові суб'єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичної особи);  
б) юридична адреса (місцезнаходження) суб'єкта господарювання, а у разі якщо патент придбається для відокремленого підрозділу, - місцезнаходження такого відокремленого підрозділу згідно з документом, що засвідчує право власності (оренди);  
в) вид підприємницької діяльності, для провадження якої придбається торговий патент;  
г) вид торгового патенту;  
ґ) найменування документа про повну або часткову сплату збору;  
д) назва та фактична адреса (місцезнаходження) пункту продажу товарів, пункту з надання платних послуг, пункту обміну іноземної валюти, грального місця, позначення "виїзна торгівля";  
е) назва, дата, номер документа, що засвідчує право власності (оренди);  
є) період, на який придбається торговий патент.

Суб'єкт господарювання, що припинив діяльність, яка відповідно до цього Кодексу підлягає патентуванню, до 15 числа місяця, що передує звітному, письмово повідомляє про це відповідному органу державної податкової служби. При цьому торговий патент підлягає поверненню органу державної податкової служби, який його видав, а суб'єкту господарювання повертається надмірно сплачена сума збору.

18. Поняття, ознаки та зміст договору роздрібної купівлі-продажу.

За договором  роздрібної  купівлі-продажу  продавець,  який  
здійснює    підприємницьку    діяльність    з    продажу   товару,  
зобов'язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається  
для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного  
з підприємницькою діяльністю,  а покупець зобов'язується  прийняти  
товар і оплатити його.

   Юридичні  ознаки договору: двосторонній, консенсуальний та відплатний.

   Сторонами договору є продавець (юридична особа  або фізична особа—підприємець, які здійснюють торговельну діяльність) та покупець (фізична або юридична особа, що набуває товар для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю).

   Істотною  умовою договору є умова про предмет. Предметом є товар, призначений  для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю. У разі продажу товарів у кредит значення істотної умови набуває строк повернення кредиту.

   Договір роздрібної купівлі-продажу є публічним, тому продавець може висловити пропозицію укласти договір у вигляді так званої публічної оферти, яка буває двох видів (ст. 699 ЦК):

   1) пропозиція  товару в рекламі, каталогах,  а також інших описах товару, якщо вона містить усі істотні умови договору;

   2) виставлення  товару, демонстрація його зразків  або надання відомостей про  товар (описів, каталогів, фотознімків  тощо) у місцях його продажу  незалежно від того, чи вказано ціну та інші істотні умови договору, крім випадків, коли продавець явно визначив, що відповідний товар не призначений для продажу.

   Форма договору: усна (на підтвердження укладення договору видається відповідний документ) або письмова.

Договори купівлі-продажу в роздрібній торгівлі мають публічний характер. Публічним є договір, в якому одна сторона — підприємець перебрала на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться. Умови публічного договору однакові для всіх спожи-вачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Під-приємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладання публічного договору, якщо інше не передбачено законом. Він також не має права відмовитися від укладання публічного договору за наявності в нього можливості надання споживачеві відповідних товарів (послуг). Пропозиція укласти договір (оферта) надходить від продавця, який демон-струє товар або оголошує про його продаж і вказує продажну ціну. Ця пропозиція (так звана публічна оферта) адресується всім і кожному, а угода досягається лише у разі, коли покупець став на цю пропозицію, або коли сторони в належній формі досягли згоди стосовно всіх істотних умов договору;