Договір комісії

     2) виконати всі обов'язки і здійснити  всі права, що випливають з  правочину, вчиненого ним з третьою особою. Комісіонер за загальним правилом не відповідає перед комітентом за невиконання третьою особою договору, укладеного з нею за рахунок комітента, крім випадків, коли комісіонер був необачним при виборі цієї сторони або поручився за виконання договору (делькредере) - ст.1016 ЦК. Делькредере - різновид поруки.

     При виконанні угоди третьою особою права та інтереси комітента забезпечуються покладанням па комісіонера обов'язку наступного повідомлення комітента  про факти порушення третьою особою угоди і збирання необхідних доказів, що їх підтверджують;

     3)  зберігати майно комітента. Комісіонер  відповідає перед комітентом  за втрату, нестачу або пошкодження  майна комітента (ч.І ст. 1021 ЦК). Така відповідальність настає  лише за винні втрату, пошкодження або нестачу майна. Для звільнення від відповідальності комісіонер має довести відсутність своєї вини, тобто навести факти, які свідчать, що ним вжито всіх заходів для забезпечення збереження майна.

     Якщо  при прийнятті комісіонером майна, що надійшло від комітента, або майна, яке надійшло для комітента, будуть виявлені нестача чи пошкодження, а також у разі завдання шкоди майну комітента, комісіонер повинен негайно повідомити про це комітента і вжити заходів щодо охорони його прав та інтересів.

     Комісіонер, який не застрахував майно комітента, відповідає за його втрату, нестачу, пошкодження, якщо він був зобов'язаний застрахувати майно за рахунок комітента відповідно до договору або звичаїв ділового обороту;

     4)  після вчинення правочину за дорученням комітента — надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії (передати комітентові отримані гроші або товари, а також передати комітентові усі права щодо третьої особи, які випливають з угоди, зокрема право вимагати оплати товарів, набутих через комісіонера у кредит) (ст.1022 ЦК).

       Комітент, який має заперечення  щодо звіту комісіонера, повинен  повідомити його про це протягом  З0 днів від дня отримання  звіту. Якщо такі заперечення  не надійдуть, звіт вважається  прийнятим.

     Комісіонер  має право:

     на  комісійну плату на загальних  підставах, якщо договір комісії  не був виконаний з причин, які  залежали від комітента;

     на  плату за фактично вчинені дії  у разі розірвання або односторонньої відмови від договору комісії;

       для забезпечення своїх вимог за договором комісії притримати річ, яка має бути передана комітентові (ст. 1019 ЦК);

       відрахувати належні йому за  договором суми з усіх грошових  коштів, що надійшли до нього  для комітента, якщо інші кредитори  комітента не мають переважного перед ним права на задоволення своїх вимог з грошових коштів, що належать комітентові (ст. 1020 ЦК).

     Обов’язки комітента:

     1)  забезпечити комісіонера всім  необхідним для виконання обов’язку перед третьою особою (ст. 1016 ЦК);

     2)   прийняти від комісіонера виконання за договором комісії. При цьому він зобов’язаний прийняти від комісіонера все належно виконане за договором комісії, а також оглянути майно, придбане для нього комісіонером, і негайно повідомити останнього про виявлені у цьому майні недоліки;

     3)   виплатити комісіонерові комісійну плату.

     Комісійна плата регулюється спеціальними правилами, встановленими у ст. 1013 ЦК. Комітент повинен виплатити комісіонерові  плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії. Якщо комісіонер поручився за виконання правочину третьою особою, він має право на додаткову плату. Якщо договором комісії розмір плати не визначений, вона виплачується після виконання договору комісії, виходячи із звичайних цін на такі послуги.

     4)  крім винагороди, комітент зобов'язаний відшкодувати комісіонерові витрати, пов'язані з виконанням ним доручення. Це можуть бути витрати з транспортування, навантаження, розвантаження та інші, але лише ті, які є дійсно необхідними, щоб забезпечити належне виконання покладеного на комісіонера доручення.

     Всі витрати з доставки сільськогосподарських  продуктів, що здаються на комісію, до зазначеного у договорі місця  їх продажу відносяться за рахунок  комітента, якщо у договорі не передбачено  інше. 

3.3. Відповідальність  сторін в разі  порушення договору  комісії

     За  загальним правилом комісіонер не відповідає за виконання третьою особою договору (ч. 3 ст. 1016 ЦК). Але якщо комісіонер поручається  за виконання третьою особою (делькреде), то комісіонер несе перед комітентом відповідальність за невиконання третьою  особою договору. Порука комісіонера є одним із видів забезпечення виконання зобов’язань, оскільки ст. 546 ЦК містить не виключний перелік видав забезпечення зобов’язань. Незважаючи на те, що делькредере є порукою комісіонера, ототожнювати повністю делькредере і поруку за ст. 533 ЦК, не можна, оскільки  в цих випадках особи, за яких поручаються, мають різний статус.

     За  договором поруки поручитель поручається  перед кредитором боржника за виконання  ним свого обов’язку. Тобто поручитель і особа, за яку поручаються, не перебувають між собою в цивільних правовідносинах щодо основного зобов’язання. А при делькредере комісіонер поручається за особу, яка є його боржником, і поручається перед своїм кредитором – комітентом. Комісіонер поручається перед своїм кредитором за виконання зобов’язання, яке ще не виникло, що є виключенням із загального правила ст. 548 ЦК. Отже, при визначенні цивільної (майнової) відповідальності при делькредере, слід застосовувати аналогію закону (ч.1 ст.8 ЦК).

     Також до договору комісії застосовуються загальні наслідки невиконання боржником покладеного на нього обов’язку з вини кредитора (ст. 616 ЦК). Керуючись цим правилом, комісіонер має право вимагати з комітента виплати йому обумовленої договором плати, уразі невиконання комісіонером договору комісії з причин, які залежали від комітента. Стягнення збитків з комісіонера в такому разі законом не допускається.

     За  загальним правилом розірвання договору комісії не тягне за собою обов’язку відшкодування збитків, крім випадку розірвання договору з істотним порушенням договору (ст. 653 ЦК).

     Віповідальність комісіонера може настати у разі невиконання третьою особою договору, якщо буде встановлено, що комісіонер був необачний при виборі цієї третьої особи. Необачність комісіонера  може мати місце у випадках, коли комісіонер, виявивши рівень звичайної за таких обставин обачності, дізнався чи повинен був дізнатися про те, що третя особа договору не виконає.

     Відповідальність  комісіонера настає в разі відступлення ним від вказівок комітента. Під  відступленням мається на увазі вчинення правочину на умовах гірших, ніж передбачені договором. Оскільки вчинення правочину на таких умовах може розцінюватись як неналежне виконання, тобто порушення зобов’язання, це тягне за собою настання відповідних правових насліків, зазначених в ст. 611 ЦК. Щоправда законом допускається вчинення правочинів на умовах гірших, ніж визначених у договорі, якщо: вчинення правочину на таких умовах вимагається інтересами комітента; неможливість запитати у даній ситуації комітента про дозвіл на відступ від його вказівок.

     У випадку продажу майна за ціною  нижчою, ніж була передбачена договором  комісії, комісіонер повинен сплатити різницю комітентові, дане положення  виключає можливість стягнення з  комісіонера інших збитків (в  т. ч. упущеної вигоди) (ч.3 ст. 1017 ЦК).

     Ч. 4 ст. 1017 ЦК встановлює наслідки протиправної купівлі майна комісіонером за більшою, ніж це передбачено, ціною. В даному випадку комітент має право відмовитися  від прийняття майна, а це відповідно до ч.3 ст. 615 ЦК покладає на винну сторону відповідальність. Серед наслідків прорушення зобов’язання, до заходів цивільно-правової відповідальності можна віднести сплату неустойки та відшкодування збитків і моральної шкоди.

     Комісіонер  має право для забезпечення своїх  вимог за договором комісії притримати річ, яка має бути передана комітентові. В разі незадоволення комітентом законних вимог комісіонера, останній має право задовольнити свої вимоги з вартості притриманої речі.

     Відповідальність  комісіонера виникає з винних дій останнього, внаслідок чого відбулись втрата, недостача або пошкодження майна комітента. Збитки відшкодовуються комісіонером у повному обсязі. 

     3.4. Припинення договору  комісії

     Припинення  договору комісії можливо як із загальних  підстав (належне його виконання) так  і на підставі спеціальних правил, що стосуються саме договору комісії. Так, договір комісії може бути припинений в односторонньому порядку шляхом відмови від договору комісіонера або комітента.

     Стосовно  вирішення питання щодо припинення договору комісії комітент порівняно з комісіонером має певні переваги: за загальним правилом він може відмовитися від договору у будь-який час до його виконання. Відмова від договору не припиняє зобов’язань сторін, які виникли до такої відмови, тому вказані зобов’язання за загальним правилом мають бути виконані належним чином. Про свою відмову комітент може повідомити комісіонера в будь-який момент.

     Комітент  має право відмовитися від  договору комісії, укладеного без визначення строку, але в цьому разі йому доведеться повідомити комісіонера про відмову від договору не пізніше ніж за тридцять днів.

     Після відмови комінтента від договору комісії, у комісіонера не припиняється обов’язок зберігати майно комітента (ст. 1021 ЦК), що пов’язане з певними  майновими витратами. Тому у разі відмови комітента від договору комісії він повинен негайно розпорядитися своїм майном, яке є у комісіонера. Усі витрати, пов’язані з розпорядженням майном, яке перебуває у комісіонера, несе комітент. Строк, протягом якого комітент повинен розпорядитися майном, може бути встановлений у договорі, а якщо такий строк не встановлений, то комітент повинен розпорядитися майном негайно. При порушенні комітентом обов’язку з розпорядження майном внаслідок відмови від договору комісії комісіонер має право передати це майно на зберігання третім особам за рахунок комітента або продати майно за найвигіднішою ціною. Продаж майна у такому випадку не вважається виконанням договору комісії, і продаж майна за ціною нижчою, ніж  вказана в договорі комісії, не вважається неналежним виконанням договору, якщо така ціна за даних обставин є найвигіднішою.

     Комісіонер  не має права відмовитись від  договору комісії, укладеного на певний строк. Таке право надається комісіонеру  тільки у випадку, якщо договір комісії  є безстроковим. Про свою відмову від договору комісії комісіонер повинен повідомити комітента не пізніше ніж за тридцять днів. Також закон покладає на комісіонера обов’язок вжити заходів, необхідних для збереження майна комітента.

     Внаслідок відмови комісіонера від договору, у комітента виникає обов’язок розпорядитися своїм майном, яке є у комісіонера протягом п’ятнадцяти днів від дня отримання повідомлення про відмову комісіонера від договору. Витрати, пов’язані з таким розпорядженням, можуть покладатися договором на будь-яку із сторін. А якщо це питання не врегульоване, - то на комітента.

     Комісійне доручення припиняється також у  разі смерті комісіонера, визнання його недієздатним, обмежено дієздатним, безвісти відсутнім, а також внаслідок припинення юридичної особи, яка виступає як комісіонер.

     У випадку смерті фізичної особи –  комітента її права та обов’язки  переходять до спадкоємців, оскільки вони не є такими, що нерозривно пов’язані  з особою спадкоємця – комітента.

     В разі злиття, приєднання, поділу та перетворення юридичної особи – комісіонера права та обов’язки його переходять до правонаступників. Проте комітент має право відмовитися від договору, і в такому разі договір комісії припиняється.

      ВИСНОВКИ 

     Договір комісії схожий з договором доручення, оскільки правочин вчиняється в інтересах і за рахунок однієї особи за її дорученням іншою особою. Відмінності між ними полягають у наступному:

     1)  повірений діє від імені довірителя, комісіонер виступає від свого  імені;

     2) договір доручення може бути  як сплатним, так і безоплатним,  а договір комісії - завжди сплатний;

     3) предметом договору доручення  є юридичні дії, а предметом  договору комісії- лише правочини  (вужче поняття порівняно з  юридичними діями).

     Характеристики  договору - консенсуальний, сплатний, двосторонній.

     Форма договору - письмова. Недотримання вказаної форми позбавляє сторони права у разі спору посилатися в підтвердження договору на показання свідків. Він може оформлятися за допомогою як одного документа, що підписується сторонами, так і накладної, квитанції, товарного ярлика, приймальної квитанції установленої форми тощо.