Договір комісії

     - армійське знаряддя,  тканини   та  інші  товари військового  асортименту, форменне обмундирування, білизна з штампом закладів, організацій  і підприємств;

     - газові плити та балони до  них без документа служби газового  господарства, що підтверджує   їх   придатність  до  подальшого використання;

     - товари побутової хімії;

     - товари з простроченим терміном  зберігання;

     - товари від неповнолітніх віком  до 18 років;

     - піротехнічні вироби;

     -  іграшки  для  дітей  віком   до  3-х  років;

     - іграшкова зброя   з   пластиковими   кульками;

     - примірники аудіовізуальних творів  і фонограм, що  були  в користуванні,  а  також нові без наявності  супровідних документів, визначених  у пункті  5  Правил  роздрібної  торгівлі  примірниками аудіовізуальних   творів   і   фонограм,  затверджених  постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.97 N 1209 ( 1209-97-п ).  

РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ  ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ  ДОГОВОРУ КОМІСІЇ

     3.1. Форма, порядок  укладення та строк   договору комісії

     Що  до форми договору комісії, то слід звернути увагу, що в гл. 69 ЦК прямо не передбачено обов’язковість письмової форми договору комісії. Але якщо звернутися до ст. 208 нового ЦК, то в ній зазначено, що в письмовій формі мають бути укладені:

     правочини між юридичними особами;

     правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених ч. 1 ст. 206 нового ЦК (правочини, які повністю виконуються сторонами в момент їх вчинення).¹ Оскільки, важко уявити ситуацію, коли б договір комісії міг виконуватися в момент його вчинення, то укладається він у простій письмовій формі.

     Недодержання такої форми позбавляє сторони права в разі спору посилатися для підтвердження правочину на покази свідків (ст. 218 ЦК).

     Залежно від виду договору комісії комісійне  доручення може оформлятися різними документами, зокрема квитанцією, нарядом, тощо. Згідно з Правилами комісійної торгівлі непродовольчими товарами, при  здаванні речей на комісію, громадяни України повинні пред'являти паспорт або документ, що його замінює, іноземні особи - відповідну посвідку на проживання в Україні або національний паспорт з відміткою про перебування в Україні.

     Договір комісії на продаж сільськогосподарської  продукції може бути укладений шляхом видачі колгоспові накладної організації  споживчої кооперації, яка приймає продукти. У договорі (накладній) зазначається найменування продуктів, дата їх прийняття, ким надані продукти, їх кількість і якість, а також ціна продажу, встановлена за погодженням сторін, строки розрахунків.

     Товари  або продукцію від юридичних осіб приймають відповідно до товарно-супровідних документів та за наявності інформації про товар (щодо якості, кількості тощо), викладеної згідно із законодавством про мови. Нові товари вітчизняного та зарубіжного виробництва приймають на комісію за наявності у комітента - господарюючого суб'єкта (крім фізичної особи, яка не має статусу підприємця-громадянина) документів, що підтверджують належну якість товарів, а товари, що підлягають обов'язковій сертифікації, - за наявності сертифіката відповідності або його копії чи свідоцтва про визнання іноземного сертифіката у державній системі сертифікації.¹

     Товари, що не підлягають обов'язковій сертифікації в Україні, приймаються на комісію  за наявності гігієнічного висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи на імпортовану продукцію. Якщо на завезені з-за кордону партії товарів, що були у вжитку, відсутні дані щодо їх безпеки для здоров'я населення, то приймання на комісію таких товарів, їх реалізація та використання дозволяються лише після отримання позитивного висновку державної санітарно-гігієнічної еспертизи. Гарантійні терміни на нові товари встановлює виробник. Щодо товарів, на які гарантійні терміни не встановлено, покупець має право пред'явити продавцеві (виробникові) відповідні вимоги, якщо недоліки виявлено протягом шести місяців від дня передачі товарів покупцеві. Відповідальність за відповідність товарів характеристикам, вказаним у квитанціях, несе комісіонер.¹

     Приймаючи товари на комісію, комісіонер на кожну  одиницю товару виписує квитанцію у двох примірниках і товарний ярлик (додаток 1). Перший примірник квитанції видається комітентові, другий залишається у комісіонера і  з  товарним звітом передається у бухгалтерію. Товарний ярлик повинен мати той самий номер, що і квитанція. Для дрібних речей виписується цінник із зазначенням номера квитанції та ціни реалізації товару. При продажу товару товарний ярлик або цінник з нього не знімається.¹

       Згода комітента з умовами  здавання товару на комісію,  його продажу та умовами повернення нереалізованого товару підтверджується підписом комітента у двох примірниках квитанції. Якщо комітент не згоден з цими умовами, комісіонер має право відмовити в прийманні товару. ²

     Технічно  складні товари, на які не вийшли гарантійні терміни користування, приймають  на комісію разом з паспортом і гарантійним талоном, що при продажу передаються покупцеві. При цьому гарантійний термін не подовжується. ²

     При здачі товару на комісію комітент за домовленістю з комісіонером встановлюють ціну на комісійний товар на підставі ринкового попиту. Працівники господарюючого суб'єкта зобов'язані інформувати комітента про існуючі ціни на товари, які здаються на комісію. Ціна продажі речі, прийнятої комісійним магазином, визначається угодою сторін, але вона не повинна перевищувати державних роздрібних цін на відповідні речі. Продажна ціна антикварних та унікальних речей, творів мистецтва встановлюється комісійним магазином за спеціальною оцінкою. Ціна продажі залишків сільськогосподарських продуктів, прийнятих організацією споживчої кооперації від колгоспів для продажу на комісійних засадах, визначається угодою сторін.

     У певних випадках може бути знижена  ціна на товар, що зданий на комісію  і не реалізований протягом встановленого  строку (60 календарних днів). Зокрема, якщо товар не реалізовано у строк, то ціна може бути знижена на 30 відсотків від встановленої сторонами первинної вартості товару, а якщо товар не реалізовано протягом наступних 15 днів, то ціни знижують на 40 відсотків від залишкової ціни після першого зниження.¹

     Раніше  вказаних строків може бути знижена  ціна на зданий товар на вимогу комітента. В даному випадку уцінка товару відображається на всіх примірниках квитанцій, де ставиться підпис комітента, і на товарному ярлику. Товари, прийняті на комісію, виставляються в торговельному залі для продажу не пізніше наступного дня після прийняття.

     Для продажу певних товарів комісійний магазин повинен мати ліцензію. Зокрема  спортивну і мисливську вогнепальну  зброю та боєприпаси до неї, а також  холодну зброю, спеціальні засоби, заряджені сполуками сльозоточивої і дратівної дії, магазин реалізує на підставі ліцензії встановленої форми, яка видається органами внутрішніх справ.

     Будь-яка  особа може купити товар зданий на комісію. При продажу товару продавець  виписує товарний чек, де зазначається номер чи найменування торговельного підприємства, номер товарного ярлика, назва товару, гарантійні терміни, ціна реалізації, дата продажу та прізвище продавця.

     Певні товари можуть купувати лише громадяни, які мають на це дозвіл органів  внутрішніх справ за місцем проживання. Це, зокрема, стосується тих товарів, які можуть продавати комісійні магазини, що мають ліцензію.

     За  набуті комісійні товари покупець може розрахуватися готівкою. Також покупцям дозволяється за згодою комісіонера  проводити розрахунки через установи банків з їх особистих рахунків. Якщо комісійні товари знімаються з продажу, то це оформляється актом, і товари повертаються комітентові на підставі письмового розпорядження керівника суб'єкта господарювання.

     Чинне законодавство не визначає терміну  дії договору комісії.

     Згідно  з ч. 1 ст. 1012 ЦК “договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії.”

       Ця норма дублює п. 2 ст. 990 російського ЦК. Російські дослідники констатують той факт, що така форма норми робить її факультативною. Тобто вона містить лише адресовану сторонам „підказку”, якою вони при підготовці до підписання договору можуть скористатися. При цьому відзначається, що таке формулювання норми є не зовсім вдале з точки зору юридичної техніки. Мається на увазі, що факультативна (диспозитивна) норма, як правило, передбачає певний варіант, який сторони приймають або відкидають. Тобто необхідність зазначення у самій нормі варіантів, побудованих на моделі „або так, або ні” стає в певній мірі зайвою.¹

     Можливо, краще було б закріпити умови  договору комісії в більш класичному варіанті диспозитивності: договір  комісії вважається таким, що укладений  на чітко визначених законом умовах, якщо самим договором не встановлено інше. У цьому разі менше виникало б питань при тлумаченні норм договорів сторонами та судами.

     Певні види строків договору комісії закріплені в підзаконних нормативних актах. Зокрема в наказі МЗЕЗторгу України "Про внесення змін і доповнень до Правил комісійної торгівлі непродовольчими товарами" від 8 липня 1997 р. встановлено строк реалізації товару, що зданий на комісію, - 60 календарних днів. Після закінчення цього строку товар повертається комітентові або на нього знижується ціна.

     3.2. Права та обов'язки  сторін за договором  комісії

     Як  зазначалося вище, договір комісії  є двостороннім, отже сторони договору пов'язані взаємними правами та обов'язками. Обов'язки однієї сторони  водночас є правами другої сторони.

     Основним обов'язком комісіонера є:

     1) вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента,  і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких  вказівок немає, комісіонер зобов'язаний  вчиняти правочини відповідно  до звичаїв ділового обороту  або вимог, що зазвичай ставляться (ст.1014 ЦК).

     Це  означає, що виконання має щонайкраще задовольнити економічні інтереси комітента. Необхідність такого виконання (наприклад, при укладанні договору про придбання  майна для комітента) вимагає  від комісіонера: купити майно за найбільш вигідною для комітента ціною, зберігати майно до передачі йому, передати в обумовлений строк майно належної якості тощо.

     Якщо  комісіонер вчинив правочин на умовах більш вигідних, ніж ті, що були визначені  комітентом, додатково одержана вигода належить комітентові.

     Згідно  зі ст. 1017 ЦК, комісіонер має право  відступити від вказівок комітента, якщо цього вимагають інтереси останнього і комісіонер не міг попередньо запитати комітента або не одержав у  розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі комісіонер повинен повідомити комітента про допущені відступи від його вказівок, як тільки це стане можливим.

     Комісіонерові, який є підприємцем, може бути надано право відступати від вказівок комітента  без попереднього запиту про це, але з обов'язковим повідомленням комітента про допущені відступи.

     Комісіонер, який продав майно за нижчою ціною, повинен заплатити різницю комітентові, якщо не доведе, що він не мав можливості продати майно за погодженою ціною, а його продаж за нижчою ціною запобіг більшим збиткам. Подібні випадки можливі, наприклад, при реалізації на комісійних засадах сільськогосподарської продукції. З метою запобігання псуванню таких продуктів та з урахуванням ринкової кон'юнктури комісіонер вправі знизити призначену комітентом ціну і продати продукти за ціною можливої реалізації.

     Якщо  для відступу від вказівок комітента  потрібний був попередній запит, комісіонер має також довести, що він не міг попередньо запитати комітента  або одержати в розумний строк  відповіді на свій запит.

     Якщо  комісіонер купив майно за вищою  ціною, ніж була погоджена, комітент має право не прийняти його, заявивши про це комісіонерові в розумний строк після отримання від  нього повідомлення про цю покупку. Якщо комітент не бажає прийняти таку покупку, він зобов'язаний заявити про це комісіонерові без зволікання, після одержання повідомлення про укладення угоди з третьою особою. В іншому випадку купівля визнається прийнятою комітентом. Комісіонер, який купив майно за ціною, вищою ніж обумовлена комітентом, може прийняти різницю в ціні на свій рахунок. Внаслідок цього комітент не зазнає збитків від підвищення ціни і тому не має права відмовитися від укладеної для нього угоди (ст. 1017 ЦК);