Розрахунок і проектування ректифікаційної колони

 

11.4. Пожежна профілактика

Єдиною  речовиною яка представляє небезпеку  є борошняний пил який в суміші з повітрям утворює вибухову суміш.

Засоби  пожежогасіння: бачки з водою, ящики  з піском, покривала з негорючого теплоізоляційного матеріалу, відра, лопати, ломи, сокири, а також вогнегасники, які вибирають виходячи з категорії  приміщення його площі. Приміщення категорії  Д не оснащують вогнегасниками, якщо їх площа не перевищує 100м²

В приміщені  передбачено пожежну сигналізацію.

В приміщені  передбачено два аварійних виходи, що є оптимальним для приміщення з даною площею.

Первинними  засобами пожежогасіння обрано вогнегасники, бочки з водою і ящики з  піском.

 

 

 

11.5. Індивідуальне завдання

Принципи  та засоби гасіння пожежі. Первинні засоби пожежогасіння.

Відповідно  до вимог і норм пожежної безпеки  всі виробничі, адміністративні, складські  та інші будинки і споруди організацій  обладнуються, первинними засобами пожежогасіння, вогнегасниками, ящиками з піском, установками пожежогасіння, автоматикою  для виявлення і запобігання  пожеж. Існують такі способи припинення горіння:

Охолодження зони горіння або речовин, що горять, нижче певних температур.

Ізоляція  вогнища горіння від повітря.

Хімічне гальмування швидкості реакцій  окислення (горіння) у полум’ї.

Створення умов вогнеперешкоди, за яких полум’я  поширюється через вузькі канали, переріз яких менше діаметра, що гаситься.

Зниження  концентрації кисню в повітрі  шляхом розбавлення негорючими газами.

За способом припинення горіння вогнегасні речовини поділяються на охолоджуючі, ізолюючі, розбавлення і хімічного гальмування.

Вогнегасні  речовини охолодження: вода, водні розчини,снігоподібна вуглекислота.

Вогнегасні  речовини ізоляції: вогнегасні піни (хімічні, повітряно-механічні); вогнегасні порошкові  сполуки; негорючі сипучі речовини (пісок).

Вогнегасні  речовини розбавлення: інертні гази, двооксид вуглецю, азот, аргон; димові гази, водяний пар, тонко розпилена вода.

Вогнегасні  речовини хімічного гальмування  горіння: бромистий етил, хладон, водоброметилові розчини, вогнегасні порошкові сполуки.

Первинні  засоби пожежогасіння слугують для  гасіння пожеж в початковій стадії їх розвитку до прибуття пожежних підрозділів. До них відносяться ручні і  пересувні вогнегасники, відра, бочки  з водою, внутрішньо пожежні крани, лопати, ящики з піском, ломи.

Висновок  в даному розіділі були розглянуті наступні питання:

Характеристика  робочого місця з точки зору ОП

Заходи  з питань техніки безпеки 

Санітарно-гігієнічні заходи

Пожежна профілактика

Індивідуальне завдання 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

У даній дипломній роботі розглянуті основи процесу ректифікації, класифікація колон ректифікацій по конструкції внутрішнього пристрою, по періодичності дії і за способом організації руху потоків контактуючих фаз. Крім того, представлені основні вимоги по вибору того або іншого типу колони. Згідно із завданням на дипломну роботу, в якому вказані компоненти бінарної суміші: етиловий спирт-вода, вибрана колона з сітчатими тарілками, і проведений її розрахунок за вихідними даними, вказаними в завданні. Виконаний матеріальний і тепловий баланси, визначені основні розміри апарату і підібрані нормалізовані конструктивні елементи. Для розрахунків була вибрана колона з сітчатими тарілками, оскільки вони щонайкраще підходить для проведення розділення незабруднених рідин з постійним навантаженням. Для підвищення ефективності роботи колон з сітчатими тарілками можна порекомендувати:                                                                                 

• співвідношення між діаметром отворів і кроком прийняти рівним 3,6;
• товщину тарілок по можливості зменшити;
• висота зливного порогу при середніх і великих швидкостях пари у вільному перетині колони (0.7-1,0 м/с) має бути не менше 40-50 мм (до75); при малих швидкостях пари висота зливного порогу не робить впливу на ефективність роботи тарілки;
• відстань між тарілками більше 150-200 мм не робить істотного впливу на ефективність масообміну за умови відсутності піни; на ділянках колони, де утворюється велика кількість піни, відстань між тарілками слід збільшувати;
• у колонах великого діаметру потрібно встановлювати тарілки з нахилом у бік зливу, рівним 1:45;
• вільний перетин тарілок брати в межах 7-15%.

Список використаних джерел літератури

 

1. Иоффе И.Л.  Проектирование процессов и аппаратов  химической технологии. – Л.: Химия, 1991.

2. Коган В .Б., Фридман В.М., Кафаров В.В. Равновесие между жидкостью и паром. Кн. 1-2, М-Л.: Наука, 1966

3.  Краткий справочник физико-химических величин. М., «Химия», 1967 г.

4. Основные процессы и аппараты химической технологии, пособие по проектированию под ред. Ю.И. Дытнерского. М., «Химия» 1991 г.

5. Расчет и проектирование массообменных аппаратов. Учебное пособие. В.Я. Лебедев и др. – Иваново, 1994 г.

6. А.А. Лащинский,  А.Р. Толчинский. Основы конструирования и расчета химической аппаратуры. М, 1968 г.

7. К.Ф. Павлов, П. Г. Романков, А. А. Носков. Примеры и задачи по курсу процессов и аппаратов химической технологии. Л., «Химия», 1987 г.

8. П.Г. Романков, В.Ф. Фролов, О.М. Флисюк, М.И. Курочкина. Методы расчета процессов и аппаратов химической технологии (примеры и задачи). Л., Химия, 1993 г.

9. Г.Я. Рудов, Д.А. Баранов. Расчет тарельчато ректификационной колонны, методические указания. М., МГУИЭ, 1998 г.

10. Каталог «Емскостная стальная сварная аппаратура». М., «ЦИНТИХИМНЕФТЕМАШ», 1969 г.

11. Каталог «Кожухотрубчатые теплообменные аппараты общего и специального назначения». М., «ЦИНТИХИМНЕФТЕМАШ», 1991 г.

12. ГОСТ 12820-80 «Фланцы стальные плоские приварные на Ру от 0,1 до 2,5 Па (от 1 до25 кгс/см2). Конструкция и размеры».

13.ГОСТ 28759.4-90 «Фланцы сосудов и аппаратов стальные приварные встык под прокладку восьмиугольного сечения. Конструкция и размеры».

14.ГОСТ 26-01-108-85 «Тарелки ситчато-клапанные колонных аппаратов. Параметры, конструкция и размеры».

15. Закон України «Про охорону праці», листопад 2002 р.

16. ГОСТ 12.0.003 – 74 ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. – Введ. 01.01.76.

17. Лазарев Н. В. Вредные вещества в промышленности. – М.: Химия, 1976. – Ч. І. – 336с.

18. Лазарев Н. В. Вредные вещества в промышленности. – М.: Химия, 1976. – Ч. ІІ. – 400с.

19. Макаров Г. В. И др. Охрана труда в химической промышленности. – М.: Химия, 1980. – 568 с.

20. ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - Введ. 01.01.89.

21. СНиП 2.04.05-91 Нормы проектирования. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха. - М.: Стройиздат, 1991

22. СНиП II-4-79. Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования. - М.: Стройиздат, 1980. -110с.

23. ГОСТ 12.1.003-83* ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. - Введ. 01.01.1980.

24. Бистров В.П. Охрана труда. Справочное пособие для руководителей предприятий, учреждений, организаций, лечебных и учебных заведений. – С., мсп «Ната» 2005 – с.500.

25. ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. – Введ. 01. 07. 92.

26. Родионов А.И., Клушин В.Н., Торочешников Н.С. Техника защиты окружающей среды. – М.: Химия, 1989. – 512 с.

27. Яровенко В.Л., Маринченко В.А., Смирнов В.А. и др.; Под ред.. проф. Яровенко В.Л. Технология етилового спирта – М.: колос, «Колос-Пресс», 2002. – 465 с.

28. Антипов С.Т., Кретон И.Т., Остриков А.Н. и др.; Под ред. Акад.. РАСХН Панфилова В.А. Машины и аппараты пищевых производств. В 2 кн. Кн. 1. – М.: Высшая школа, 2001. – 685 с.: ил.

29. Антипов С.Т., Кретон И.Т., Остриков А.Н. и др.; Под ред. Акад.. РАСХН Панфилова В.А. Машины и аппараты пищевых производств. В 2 кн. Кн. 2. – М.: Высшая школа, 2001. – 680 с.: ил.

30. Цыганков П.С., Цыганков С.П. Руководство по ректификации спирта. – М.: Пищепромиздат, 2002. – 400 с.

31. Научно-технический прогресс в спиртовой и ликеро-водочной отрасли промышленности. – М.: Пищевая промышленность, 2001. – 256 с.

32. Плевко Е.А., Бакушинская О.А. Микробиология и химико-технологический контроль дрожжевого производства. – М.: Пищевая промышленность, 1964. – 269 с.

33. Самуилов В.Д., Олескин А.В. Техническая биотехнология. – Мосск. Университет, 1994. – 200 с.

34. Герасименко В.Г. Биотехнология. Учебное пособие. – К.: Высшая школа, 1989. – 343 с.

35. Мальцев П.М. Технология бродильных производств. – М.: Пищевая промышленность, 1980. – 580 с.

36. Климовский Д.Н., Смирнов В.А., Стабников В.Н. Технология спирта. – М.: Пищевая промышленность, 1967. – 452 с.

37. О состоянии и направлениях развития производства спирта этилового из пищевого сырья и ликероводочной продукции. – М.: Пищевая промышленность, 2005. – 424 с.