Автор: Пользователь скрыл имя, 25 Января 2011 в 01:27, курсовая работа
Незважаючи на те, що в останні роки установка ДВЗ на нові автомобілі відбуваються в умовах жорстких вимог по забезпеченню, у першу чергу, екологічної чистоти й економічності, провідні компанії зайняті пошуком нового типу силової установки, яку можна буди встановлювати на автомобіль і її ККД буде близьким до ДВЗ.
Метою даної роботи є вдосконалення дослідного 4-циліндрового двигуна 4ДТА (4ЧН8,8/8,2) [3] для одержання заданого крутного моменту й питомої ефективної витрати палива.
Вступ 3
1 Вибір і обґрунтування параметрів двигуна 4
2 Розрахунок робочого циклу 11
2.1 Допоміжні розрахунки 11
2.2 Процес наповнення 14
2.3 Процес стиску 16
2.4 Процес згорання 16
2.5 Процес розширення 18
2.6 Індикаторні показники циклу 19
2.7 Ефективні показники двигуна 19
2.8 Побудова індикаторної діаграма 20
Висновки 22
Перелік посилань
Для передкамерних – 1,4…1,6;
Для вихрекамерних – 1,6…1,8;
Для однокамерних з плівковим сумішоутворенням – 1,6…1,8;
Для однокамерних з об’ємним сумішоутворенням – 1,8…2,2.
Приймаємо λ = 1,8.
Коефіцієнт ефективного тепловикористання.
Коефіцієнт ефективного тепловикористання ξz – це параметр, що враховує витрати теплоти в процесі згоряння. Величина ξz змінюється на номінальному режимі і знаходиться в межах ξz = 0,70…0,85 (для дизелів). З підвищенням частоти обертання колінчатого вала двигуна беруться більші значення ξz, що свідчить про поліпшення сумішоутворення і згоряння палива. Приймаємо ξz = 0,8.
Середній показник політропи розширення.
Середній показник політропи розширення n2 для дизелів лежить в межах n2=1,18…1,28.
Треба врахувати, що показник політропи розширення залежить від інтенсивності теплообміну між робочим тілом і стінками циліндра. В таких випадках, коли збільшується тривалість догоряння палива, тобто знижується коефіцієнт ефективного тепловикористання ξz, знижується відносний теплообмін і витрати газів, що призводить до зменшення значення показника політропи розширення n2.
Таблиця 1.1 – Технічні характеристики двигуна прототипу.
Модель двигуна | 4ДТА |
Діаметр циліндру та хід поршня, мм | 88/82 |
Робочій об’єм, л | 2,0 |
Ступінь стиску | 18 |
Кількість клапанів на циліндр, шт. | 2 |
Номінальна потужність за ГОСТ 14846, не менш, кВт (к.с.) | 44(60) |
Частота обертання колінчастого валу при номінальній потужності, хв.-1 | 3000 |
Максимальний крутний момент ГОСТ 14846, не менш, Нм | 161 |
Частота обертання колінчастого валу двигуна при максимальному крутному моменту, хв.-1 | 2000…2200 |
Мінімальна частота обертання колінчастого вала на режимі холостого хода, хв.-1 | 800 |
Порядок роботи циліндрів | 1-3-4-2 |
Вихідні данні для розрахунку:
Ефективна
потужність
Частота обертання колінчастого вала двигуна n = 4500 хв-1
Діаметр
циліндра
Хід поршня
Довжина
шатуна
Ступінь
стиску
Коефіцієнт
надлишку повітря
Ефективний
прохідний переріз клапана
Фази газорозподілу, 0ПКВ
2 РОЗРАХУНОК РОБОЧОГО ЦИКЛУ ДВЗ.
Метою розрахунку робочого циклу ДВЗ є визначення параметрів стану робочого тіла в його характерних точках (a, с, z, b, r) для побудови індикаторної діаграми та визначення техніко-економічних показників роботи двигуна.
2.1 Допоміжні розрахунки.
2.1.1 Зміна над поршневого об’єму в залежності від кута повороту кривошипа, м3
де - робочий об’єм циліндра, м3
;
- відносне переміщення поршня
- кінетичний параметр кривошипно-шатунного механізму
Результати розрахунку над поршневого об’єму наведені в таблиці 2.1
Таблиця 2.1 – розрахунку над поршневого об’єму
ПКВ | ,м3 | ,м3 | |
1 | 2 | 3 | 4 |
0 | 0 | 0 | 0,0301 |
10 | 0,02059 | 0,005 | 0,0352 |
20 | 0,0785 | 0,01945 | 0,0496 |
30 | 0,1715 | 0,042 | 0,0721 |
40 | 0,296 | 0,073 | 0,103 |
50 | 0,445 | 0,1108 | 0,1409 |
60 | 0,612 | 0,152 | 0,182 |
70 | 0,79 | 0,196 | 0,226 |
80 | 0,972 | 0,242 | 0,272 |
90 | 1.15 | 0,286 | 0,316 |
100 | 1,318 | 0,328 | 0,358 |
110 | 1,474 | 0,367 | 0,397 |
120 | 1,612 | 0,401 | 0,431 |
1 | 2 | 3 | 4 |
130 | 1,729 | 0,430 | 0,4601 |
140 | 1,828 | 0,455 | 0,485 |
150 | 1,903 | 0,473 | 0,503 |
160 | 1,956 | 0,487 | 0,517 |
170 | 1,988 | 0,495 | 0,526 |
180 | 2 | 0,498 | 0,528 |
2.1.2 Теоретично необхідна кількість повітря для повного згорання 1 кг рідкого палива, кмоль
де С, Н, О – елементарний склад палива.
для дизельного палива С = 0,87; Н = 0,126; О = 0,004
2.1.3 Кількість компонентів продуктів згорання 1 кг палива, кмоль
При
Двооксид вуглецю
Водяна пара
Азот повітря
Вільний кисень повітря
2.1.4 Сумарна кількість продуктів згорання, кмоль
2.1.5 Коефіцієнт молекулярної зміни
.
2.1.6 Теплоємність продуктів згорання, кДж (кмоль К)
Таким чином, теплоємність продуктів згорання
2.1.7 Теплоємність свіжого заряду (повітря)
2.1.8 Параметри повітря у випускній системі
Тиск Рs перед впускним клапаном, МПа
де Ро- тиск навколишнього середовища (Ро= 0,1013МПа)
Рвс- втрата тиску у впускній системі, МПа
Рвс= 0,003…0,008
Температура Тs – температура навколишнього середовища К (То= 293 К)
Т – підігрів повітря на впуску ( Т = 5…25).
Показник адіабати Кs= 1,4 повітря.
Газова стала повітря Rs = 287,4 Дж/(кГ К)
2.1.9 Параметри газів у випускній системі двигуна без надування
,
де Рт – втрати тиску у випускному тракті, МПа
Рт = 0,002…0,006;
Рт = 0,1013 +
0,005 = 0,1063.
2.1.10 Параметри залишкових газів, МПа
де =0,3-0,5.
Температура залишкових газів для бензинових двигунів
.
2.2 Процес наповнення
2.2.1 У першому наближенні умовний середній тиск у циліндрі двигуна при наповнені, МПа
Відношення Рсер/Рs=0,865
2.2.2 Тиск у кінці наповнення (точка а) МПа
2.2.3 Підігрів свіжого заряду внаслідок перетворення кінетичної енергії потоку в теплоту при гальмуванні і стиску робочого тіла від Рсер до Рs, К
2.2.4 Підігрів заряду внаслідок теплообміну зі стінками, К
(при = 0)
2.2.5 Підігрів заряду при наповненні, К
2.2.6 Коефіцієнт наповнення
де m = 1,4 – показник політропи;
2.2.7 Середній прохідний переріз впускних клапанів на ділянці від ПКВ до ПКВ, м2
fsm = 0,6 10-3
2.2.8 Стала
де μs – середній коефіцієнт витрати впускних клапанів (μs=0,66…0,8)
2.2.9 Функція витрати газу на ділянці наповнення
де Мh – потенційний заряд циліндра, кмоль
2.2.10 Уточнення значення Рсер, Па, визначаємо з формули
.
Так як прийняте значення збігається зі значенням отриманим в кінці розрахунку, з точністю до четвертого знака, то розрахунок процесу наповнення можна закінчити.
2.2.11 Коефіцієнт залишкових газів
2.2.12 Кількість свіжого заряду, кмоль