Автор: Пользователь скрыл имя, 03 Сентября 2013 в 18:06, курсовая работа
Дослідження, яке проводиться в даній роботі, має за мету комплексний аналіз ринку певного товару – сталі, розробку проекту зовнішньоторговельної угоди і визначення її ефективності та рентабельності.
Поставлена мета дослідження зумовлює необхідність вирішення наступних завдань:
Здійснення аналітичної маркетингової оцінки ринку сталі на основі огляду вітчизняної та світової економічної преси;
Нормативно-правове обґрунтування можливостей розробки і укладання зовнішньоекономічної угоди про експорт сталі;
Складання проекту зовнішньоторговельного контракту на експорт сталі до України;
Економічна оцінка ефективності та рентабельності запропонованого зовнішньоторговельного контракту.
Вступ 3
1. Аналітична маркетингова оцінка ринку сталі 5
1.1. Аналіз світового ринку сталі 5
1.2. Дослідження українського ринку сталі 14
2. Правове обґрунтування можливості здійснення зовнішньоекономічної угоди з експорту сталі 22
2.1. Аналіз законодавчої бази 22
2.2. Нормативно-правові умови укладання зовнішньоторговельного контракту на експорт сталі 23
Проект зовнішньоторговельного контракту на експорт сталі 27
3. Економічна оцінка ефективності запропонованого зовнішньоторговельного контракту на експорт сталі 32
Висновки 35
Список використаних джерел 37
Як сподіваються турецькі металурги, ринок вже досяг крайньої точки падіння. Принаймні, в самій Туреччині ціни на арматуру в останні дні зросли. Постачальники покладають основні надії на наближення весни, коли будівельна галузь пожвавиться. Крім того, споживачі і дистриб'ютори, не здійснюючи нових закупівель, поступово витрачають запаси, які у березні-квітні у будь-якому випадку доведеться поповнювати.
На весняний підйом сподіваються і
європейські виробники
Тільки у Східній Азії постачальники конструкційної сталі налаштовані більш-менш оптимістично. У Китаї вартість арматури в східних провінціях наблизилася до відмітки 5000 юанів ($759) за т з металобази завдяки активізації попиту після свят. Ентузіазм учасників ринку викликаний, передусім, заявою уряду про прийняття нової програми житлового будівництва з бюджетом більш ніж в $210 млрд. і подвоєнні в найближчі 10 років інвестицій в управлінні водними ресурсами - на ці цілі виділятиметься порядку $60 млрд. в рік. У інших країнах регіону меткомпанії також підвищують котирування на довгомірний прокат, розраховуючи на ріст споживання цієї продукції в найближчому майбутньому.
Листова сталь. Східноазіатські компанії, повернувшись в середині лютого на ринок після канікул, приступили до підняття цін. Причому, якщо в перші дні після свят розмова йшла про надбавку не більше $20 - 30 за т, то тепер постачальники налагоджені радикальніше. В порівнянні з початком місяця ціни зросли вже більш ніж на $50 за т, причому, на цьому металурги зупинятися явно не збираються.
Вартість китайських гарячекатаних рулонів, що пропонуються в Індію і країни ЮВА, досягла $770 - 800 за т CFR, а до кінця лютого експортери мають намір довести ціни більше $800 за т FOB. Корейські, тайваньські і японські компанії вже зараз котирують свою продукцію на рівні $810 - 830 за т CFR, плануючи на березень і квітень ще радикальніші підвищення. Так, деякі японські фахівці заявляють, що в другому кварталі г/до рулони дійдуть і до $1000 за т FOB.
Різко підняли ціни на плоский прокат російські компанії. Із-за розширення попиту усередині країни вони обмежили об'єми пропозиції на зовнішні ринки. Котирування на гарячий прокат для покупців в Індії, країнах Близького Сходу і Латинської Америки підскочили до $815 - 830 за т FOB, а холоднокатані рулони практично не пропонуються до продажу. Українські виробники доки не наслідували приклад росіян : останні продажі їх г/до рулонів в країни Близького Сходу здійснювалися з розрахунку $745 - 775 за т CFR, хоча комерційна товстолистова сталь подорожчала до $750 за т FOB і більше.
В цілому попит на листову сталь у більшості близькосхідних країн знаходиться на украй низькому рівні. Місцеві виробники, оголосивши про незначне підвищення цін в першій половині лютого, вичікують. Втім, за оцінками аналітиків, в найближчі тижні покупцям доведеться відновити закупівлі, щоб поповнити запаси, так що не виключено, що постачальникам вдасться закріпитися на новому ціновому рівні.
Європейський ринок плоского прокату консолідується. Ціни на г/до рулони стабілізувалися в інтервалі від 620 до 660 євро за т EXW, хоча деякі постачальники в Німеччині, Франції і Бенілюксі намагаються довести їх до 680 євро за т EXW і більше. Попит скоротився, оскільки дистриб'ютори і кінцеві споживачі до теперішнього часу встигли поповнити свої запаси. Проте, європейські металурги вважають, що у березні підйом цін в регіоні поновиться. Вони розраховують на те, що розширення реальних об'ємів споживання сталевої продукції допоможе їм компенсувати зростаючі витрати на сировині і поправити своє фінансове положення.
Спеціальні сорти сталі. Нікель продовжує підніматися, наближаючись до рубежу $30000 за т, так що виробникам нержавіючої сталі також доводитися збільшувати вартість своєї продукції, благо попит на неї досить високий. В середині лютого котирування на нержавіючий холодний прокат 304 2В в Східній Азії досягли $3700 - 3800 за т CFR при постачаннях в Китай і країни АСЕАН, але постачальникам цього здалося не досить.
Корейська Posco і ряд тайваньських компаній оголосили про підвищення цін на нержавіючу продукцію у березні на $200 - 300 за т як для внутрішніх, так і для іноземних покупців. Правда, на думку аналітиків, здійснити такий підйом буде дуже складно, оскільки споживачі ще не готові платити за нержавіючі х/до рулони $4000 за т і більше.
Металобрухт. Ціни на лом в Середземномор'ї продовжують падати. Європейські міні-заводи, здебільшого, не стали поповнювати свої запаси сировини в лютому, через що у трейдерів утворилися значні надлишки, а котирування на матеріал Е3 (HMS № 1&2) в Італії впали до 300-310 євро за т з доставкою. По суті, єдиним покупцем європейського матеріалу залишилися турецькі компанії, які не забули скористатися можливістю збити ціни на HMS № 1&2 (80:20) до біля $440, - 450 за т CFR. Лом із США і Росії котирується вище, проте попиту абсолютно не має.
У Східній Азії вартість американського HMS № 1&2 при доставці контейнерами досягла стабілізації на рівні $450 - 460 за т CFR, великотоннажні постачання здійснюються по $470 - 490 за т CFR, але їх об'єм незначний. Проте, як вважають аналітики, ринок скоро повинен піти на підйом. Після свят східноазіатські компанії поповнюють запаси сировини, між тим, об'єм його пропозиції досить обмежений. У останні дні продовжили ріст внутрішні ціни в Японії і Китаї.
Китайські компанії доки не виявляють великої цікавості до придбання лому за кордоном. Проте вартість сталевої продукції в країні росте, лом дорожчає і, на думку фахівців, найближчим часом імпортні ціни досягнуть рівноваги з внутрішніми. Тоді можна буде чекати різкого розширення китайських закупівель і нового стрибка цін.
Сьогодні завдяки своєму домінуванню в АТР не зустрічають протидії з боку конкурентів компанії з КНР та Японії, які зацікавлені в зростанні вартості продукції. У своїх діях китайські та японські компанії спираються на внутрішні ціни, що швидко піднімаються, на зростаючий попит, а також на очікуване у найближчому майбутньому зростання витрат на енергоносії та сировину – залізну руду та металобрухт. Проте, аналогічні проблеми мають виробники сталі і в інших регіонах світу, що пояснює швидкість і плавність нинішнього стрибка цін, вкрай необхідного всім постачальникам.
Україна за підсумками роботи металургійних підприємств в жовтні 2010 року наростила виробництво сталі на 42,9% в порівнянні з жовтнем 2009 року - до 2,660 млн. тонн і зберегла восьме місце в рейтингу 66 країн - основних світових виробників цієї продукції. У першу десятку країн-виробників за підсумками жовтня увійшли Китай (51,747 млн. тонн, зростання на 42,4%), Японія (8,795 млн. тонн, падіння на 12,9%), США (5,921 млн. тонн, падіння на 12,4%), Росія (5,607 млн. тонн, зростання на 24,2%), Індія (4,860 млн. тонн, зростання на 1,1%), Південна Корея (4,579 млн. тонн, падіння на 0,7%), Німеччина (3,453 млн. тонн, падіння на 11%), Бразилія (2,797 млн. тонн, падіння на 3,5%), Україна (2,660 млн. тонн, зростання на 42,9%) і Туреччина (2,279 млн. тонн, зростання на 25,5%). Збільшення об'ємів виплавки стали в жовтні поточного року в порівнянні з попереднім місяцем було зафіксовано у всіх країнах першої десятки, окрім України.
За прогнозами Worldsteel, в Україні в 2011 р. споживання сталі збільшиться на 9,7%. Крім того, наступного року очікується зростання на традиційних для українських металургів ринках збуту - в країнах Близького Сходу та Північної Африки: на 15,1% збільшиться споживання в Туреччині, на 12,3% - у Саудівській Аравії та на 10,2% -- в Об'єднаних Арабських Еміратах.
Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings очікує стабілізації сталеливарної галузі СНД в 2011 р. у зв'язку з прогнозованим повільним відновленням об'ємів і стабілізацією цін на сталь. За прогнозами Fitch, в Україні відновлення компаній сталеливарної галузі, ймовірно, займе більше часу, ніж в Росії, з урахуванням істотного боргу в іноземній валюті, обмеженій ліквідності у деяких емітентів і вищої риски дефолтів.
"Інфраструктурні проекти,
В цілому в 2011 р. Fitch очікує збільшення видимого попиту на сталь (тобто скоректованого на торгові запаси) в СНД на 7-9% на внутрішніх ринках і на 10-12% на ключових експортних ринках. За прогнозами, в 2011 р. ціни на сталь стабілізуються на рівнях, досягнутих в III-IV кварталі 2010 р., з можливим повільним зростанням в літні місяці у зв'язку з сезонним попитом.
Говорячи про вихід металургії на докризовий рівень, експерти зазначають, що це відбудеться не раніше 2012 р.
За даними Держкомстату, виробництво металопродукції в Україні за 10 міс. 2010 р. скоротилося на 33,4%, тоді як випуск металу в жовтні виріс на 7,4% в порівнянні з вереснем цього року.
У 2011 році українські метпідприємства збільшать виплавку сталі на 14,5% порівняно з показником 2010 року, до 37,4 млн. тонн, згідно з прогнозом фахівців ГИК BG Capital. Таким чином, темпи росту галузі в нинішньому році перевищать торішні 10% [6].
Глобальна макроситуація, що стабільно покращується, зниження об'ємів експорту сталі з Китаю, а також дефіцит сировинних ресурсів на більшості ринків дозволяють чекати другої хвилі високого світового попиту на сталь, і, як наслідок, росту цін.
За оцінками BG Capital, середній зріст
експортних цін української
Основою для оптимістичного прогнозу виробництва на 2011 рік служить очікуване рішення проблем з фінансуванням операційної діяльності ряду підприємств сектора, в першу чергу, підприємств, що входять до групи Індустріальний союз Донбасу (ІСД). Алчевський МК і ДМК ім. Дзержинського за підсумками 2010 року понизили виробництво на 23% внаслідок недоліку оборотного капіталу, що не дозволив компаніям закуповувати залізняк в необхідних об'ємах.
Проте, згідно із заявами групи, група ІСД має намір завершити реструктуризацію своїх зовнішніх боргів вже в I кварталі цього року, що дозволить вивільнити фінансові ресурси, необхідні для закупівель сировини, і послужить каталізатором росту обсягів виробництва як підприємств групи, так і української металургійної галузі в цілому.
Головною причиною низьких темпів росту галузі в 2010 році стала нестача оборотного капіталу у окремих її представників. За підсумками минулого року українські метпідприємства наростили виплавку сталі на 10%, при рості світового виробництва сталі на 15% і збільшенні виплавки російськими і турецькими підприємствами на 11,7% і 14,6%, відповідно.
В той же час попит на українську металопродукцію на експортних ринках залишався високим упродовж усього 2010 року. Про це свідчать результати діяльності трьох найбільших вітчизняних меткомбінатів, АрселорМиттал Кривої ріг, Азовсталі і ММК ім. які минулого року збільшили випуск сталі на 22-27% в річному вираженні, істотно випередивши по динаміці росту сектор в цілому. Такі результати означають, що порівняно низькі темпи росту сектора в минулому році викликані виключно проблемами конкретних підприємств і груп, але не низьким попитом на вітчизняну металопродукцію.
Таблиця 1.3
Техніко-економічні показники розвитку Гірничо-металургійного комплексу України [8]
Показник |
одиниці виміру |
роки | |
2005 |
2011 | ||
товарної залізної руди |
млн. тонн |
62 |
65 |
коксу 6-відсоткової вологості |
млн. тонн |
21 |
22 |
феросплавів |
млн. тонн |
1,85 |
1,85 |
вогнетривів |
млн. тонн |
1,3 |
1,4 |
чавуну |
млн. тонн |
29 |
32 |
сталі |
млн. тонн |
36 |
40 |
прокату готового |
млн. тонн |
30 |
33 |
труб сталевих і чавунних |
млн. тонн |
2,3 |
3 |
метизів |
млн. тонн |
0,6 |
0,8 |
Обсяг виробленої продукції |
млрд. гривень |
37,6 |
37,6 |
у тому числі металургійної |
млрд. гривень |
26,7 |
27,4 |
Витрати на виробництво |
млрд. гривень |
30,5 |
29,3 |
Витрати на 1 гривню виробленої продукції |
гривень |
0,81 |
0,78 |
Чисельність виробничого персоналу |
тис. осіб |
500 |
471 |
Енергоємність готового прокату |
тонн умовного палива на тонну готової продукції |
1,53 |
1,45 |
Згідно з прогнозами аналітиків BG Capital, попит на українську сталь продовжить рости і в 2011 році. Чинниками, які підтверджують оптимістичний погляд на сектор в 2011 році, служать (1) збільшення попиту на сталь у світі (+5.3%) і СНД (+12.1%), (2) збільшення експорту в Південно-східну Азію, а також (3) зростаючий внутрішній попит перед ЄВРО-2012.