Економічна оцінка ефективності запропонованого зовнішньоторговельного контракту на експорт сталі

Зміст

 

 

 

Вступ

Розвиток процесів глобалізації та інтеграції викликав прагнення індустріально  розвинутих країн скорочувати у  себе обсяги виробництва сталі за рахунок її імпорту з менш розвинутих країн або тих, які тільки почали розвиватися, різко змінив ситуацію на міжнародному ринку сталі. Ці зміни відображаються в обсягах експорту та імпорту сталі як розвинутих, так і країн, що розвиваються.

В даний час існує багато невирішених  проблем, пов’язаних із надвиробництвом  та неврегульованістю цінової ситуації на світовому ринку сталі. Тому на сьогоднішній день для багатьох країн світу, в тому числі і для України, актуальним є глибокий аналіз кон’юнктури та тенденцій розвитку світового ринку сталі та пошук шляхів виходу з кризи, що створилася.

Тому при детальних дослідженнях структури та особливостей зовнішньоекономічної діяльності нашої країни, які постійно відбуваються в різних сферах діяльності, виникає багато нагальних питань: яким є стан ринку певного товару в Україні та в світі; яким чином укладаються зовнішньоторговельні угоди на експорт чи імпорт певної продукції; що необхідно для забезпечення правового та економічного обґрунтування комерційних контрактів та угод тощо. Тому аналіз існуючих проектів зовнішньоторговельних угод, який включає дослідження ринку певних товарів, вивчення нормативно-правової бази зовнішньоторговельних контрактів (угод) (ЗТК) й оцінку їх ефективності та рентабельності, залишається дуже актуальним питанням, особливо в умовах сучасного законодавства, яке постійно змінюється та вдосконалюється в процесі розвитку внутрішньогосподарських та міжнародних економічних відносин.

Гірничо-металургійний  комплекс (ГМК) України є одним  з економікоутворюючих: на ГМК припадає до 45% загальної експортної валютної виручки, його доля в промисловому виробництві держави році складає біля 31,5%. Близько чверті ВВП України формується металургією і галузями, які безпосередньо її обслуговують.

Криза в металургії, внаслідок  якої ціни на металопродукцію знизилися  в 3-4 рази в порівнянні з минулими роками, має безпосередній вплив на українську металургійну галузь. Так, в жовтні 2008 року після порівняння з червнем виробництво сталі скоротилася удвічі, в той час, як світове виробництво скоротилося лише на 15,7%. Як наслідок, Україна опустилася на 2 рядки на 10-е місце в рейтингу країн-виробників сталі.

Дослідження, яке проводиться в  даній роботі, має за мету комплексний аналіз ринку певного товару – сталі, розробку проекту зовнішньоторговельної угоди і визначення її ефективності та рентабельності.

Поставлена мета дослідження зумовлює необхідність вирішення наступних завдань:

• Здійснення аналітичної маркетингової оцінки ринку сталі на основі огляду вітчизняної та світової економічної преси;
• Нормативно-правове обґрунтування можливостей розробки і укладання зовнішньоекономічної угоди про експорт сталі;
• Складання проекту зовнішньоторговельного контракту на експорт сталі до України;
• Економічна оцінка ефективності та рентабельності запропонованого зовнішньоторговельного контракту.

Об’єктом даного дослідження є зовнішньоекономічна угода з експорту прокату плоского з вуглецевої сталі, а також вітчизняний і світовий ринок сталі.

Предмет дослідження – процес підготовки та укладання експортної угоди в галузі чорної металургії.

 

1. Аналітична маркетингова оцінка ринку сталі

1.1. Аналіз світового ринку сталі

 

Світова металоторгівля – одна із старіших сфер міжнародного товарообміну. За деякими оцінками, за весь час  розвитку металургії (а це 4 тис. років) у світі було вироблено більш 11 млрд. т чорних металів, з котрих біля 80 % припадає на перші 70 років ХХ ст. Чорна металургія характеризується великою кількістю видів продукції, але серед них лідируюче положення займає саме сталь. Від її випуску залежать обсяги виробництва як сировинних товарів (руди, чавуна), так і готових виробів у вигляді прокату, труб та метизів. По сталі визначають потужність окремого металургійного підприємства та всієї світової чорної металургії.

В першій половині ХХ ст. розвиток металургії визначався зростом потреб у металах  і супроводжувався екстенсивним нарощуванням виробничих потужностей та випуском продукції. В другій половині ХХ (тобто після Другої світової війни) в світі сталися істотні політичні та економічні зміни, які вплинули на розвиток чорної металургії.

В сучасному світі метали, та, зокрема, сталь, продовжують залишатися головним конструкційним матеріалом. Тенденції зростання виробництва та споживання продукції чорної металургії на практиці спростували популярні в 70-80-х роках припущення про перспективи радикального заміщення металу новими матеріалами. Ще одним підтвердженням цього є факт концентрації металургійних виробництв саме в розвинених країнах, що є лідерами в створенні різноманітних синтетичних замінників, – зокрема, в США, Канаді, державах ЄС та у Японії, де зосереджено 44% світового виробництва сталі.

У 2009 – 2011 роках спостерігається поступове уповільнення його розвитку, головним чином через порушення зовнішньоторговельних зв’язків та негативний вплив світової економічної кризи 2008 року, яка охопила всі підприємства металургії та змісила всі країни світу скоротити обсяги видобування та обробки сталі внаслідок падіння попиту та зменшення поточної купівельної спроможності кінцевих споживачів. Згідно даних компанії Nippon Steel (Японія), у 2009 році обсяг ринку сталі зменшиться на 14 – 15%, у 2011 – 2013 роках стагнація буде заміщена на стабілізацію та поступове зростання, у зв’язку з поточними потребами промисловості світу та активними діями урядів щодо подолання наслідків кризи, в тому числі й у металургійній галузі.

Загалом, на обсяг та структуру виробництва, постачання та споживання сталі у різних країнах та регіонах світу протягом 2000 – 2010 років вплинули наступні фактори та чинники (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Чинники, фактори і тенденції  розвитку світового ринку сталі [19]

Регіон/країна виробництва та постачання сталі	Чинники, фактори впливу і тенденції 2000 – 2010 років
Азійсько-Тихоокеанський регіон	Зростання кількості  видобувних підприємств, залучення  кваліфікованих робітників, комп’ютеризація  галузі, залучення новітніх технологій. У 2005 – 2007 роках відбувалося поступове переведення підприємств на енергозберігаючі технології
США та Канада	Агресивна політика щодо іноземних металургійних підприємств, встановлення високих квот на імпортні метали, концентрація підприємств, активні процеси поглинання, злиття та утворення нових підприємств-корпорацій
Близький Схід	Орієнтація на енергозберігаючі технології та економію ресурсів
Африка	Поширення впливу іноземних  компаній, нестабільна ситуація у  сфері видобування
Країни ЄС	Державна підтримка  металургійної галузі, зміна експортно-імпортної  політики з метою захисту національного  виробника, орієнтація на енергозберігаючі технології
Інші країни Європи	Концентрація підприємств, активні процеси поглинання, злиття та утворення нових підприємств-корпорацій, , зміна експортно-імпортної політики з метою захисту національного виробника, орієнтація на енергозберігаючі технології
Південна Америка	Орієнтація на енергозберігаючі технології та економію ресурсів

 

В цілому, у 2005 – 2010 роках у переважній більшості країн-виробників спостерігалось зростання обсягів виробництва і реалізації сталі, однак мали місце й випадки негативних сценаріїв розвитку національного виробництва сталі та її продажу (табл. 1.2).

 

Таблиця 1.2

Тенденції і структура реалізації сталі на світовому ринку

у 2005 – 2010 роках у різних країнах-виробниках і постачальниках сталі [19]

Період	2005 рік	2006 рік	2007 рік	2008 рік	2009 рік	2010 рік
1. Виробництво  по країнах, млн. тонн на  рік
Китай	631,115	640,559	649,446	660,019	664,788	650,000
США	115,201	115,336	115,189	116,450	116,684	110,000
Німеччина	67,616	68,023	68,419	69,926	70,523	68,000
Великобританія	54,209	55,101	56,870	56,924	57,029	55,000
Росія	106,320	106,985	107,326	108,919	109,222	105,000
Японія	92,012	92,090	92,228	93,401	93,776	90,000
ОАЕ	43,215	43,892	44,211	44,218	45,026	42,000
Індія	59,665	59,889	60,116	60,233	60,995	58,000
Аргентина	27,819	29,226	30,790	31,123	32,224	28,000
Україна	31,445	32,515	32,988	31,614	30,804	27,000
Інші країни	48,265	44,118	42,211	41,887	41,520	32,000
Всього:	1177,447	1212,225	1298,326	1344,265	1489,112	1265,000
2. Основні  країни-експортери сталі та їх  частка у світовому експорті, %
Китай	51,4	51,1	52,6	52,9	52,4	52,1
США	13,2	13,4	13,6	13,8	14,1	13,9
Росія	12,1	12,2	12,4	12,6	12,9	12,4
Німеччина	8,6	8,7	8,5	8,4	8,4	8,3
Аргентина	7,8	7,7	7,4	7,7	7,9	8,1
2. Основні  країни-імпортери сталі та їх  частка у світовому імпорті, %
США	15,5	15,6	15,9	15,1	15,4	15,8
Країни ЄС	23,4	23,1	22,8	22,4	22,8	22,6
Японія	12,3	12,4	12,8	12,9	12,3	12,3
Близький Схід	8,9	8,7	9,0	8,8	8,7	8,9
Росія	7,8	7,6	7,8	7,9	8,0	8,1

У 2005 – 2010 роках товарна структура світового ринку сталі практично не змінилась, що пояснювалося відносною стабільністю попиту і структурою споживання, яка передбачає поділ загального обсягу видобутої та обробленої продукції на декілька товарних категорій, які відрізняються за показниками споживчої цінності та вартісними характеристиками.

Динамічні зміни цінової політики і обсягів виробництва практично  не вплинули на товарну структуру світового ринку сталі. Протягом 2004 – 2008 років на ринку спостерігалося традиційне домінування конструкційних і листових сталей.

Виробництво сталі в  світі за підсумками 11 місяців 2009 р. (січень-листопад) перевищило 1 млрд. т і склало 1,090 млрд. т проти 1,222 млрд. т за аналогічний період 2008 р., виходить з даних статистики міжнародної організації World Steel Association (Worldsteel). Таким чином, за підсумками 11 місяців 2009 р. відставання світового виробництва сталі щодо аналогічного періоду попереднього року склало 10,8%.

За підсумками 11 місяців 2009 р. відставання виробництва сталі  від аналогічного періоду попереднього року відзначалось в Європі, СНД, Північній  Америці, Південній Америці, Африці і Океанії. В той же час в Азії і на Близькому Сході в річній динаміці виробництва стали за підсумками 11 місяців 2009 р. була позитивна динаміка.

Відзначимо, в 2008 р. світовий ринок сталі перевищив відмітку 1 млрд. т за підсумками перших дев'яти місяців - у вересні.

Статистика Worldsteel охоплює 66 країн світу (включаючи Китай), частка виробництва яких в світовій сталеливарній галузі складає не менше 98%.

Як повідомлялось, за даними Worldsteel, виробництво сталі  в світі за підсумками жовтня 2009 р. склало 112,2млн. т проти 108,8 млн. т місяцем раніше.  У жовтні виробництво сталі в світі збільшилося за місяць на 3,4 млн. т, або на 3,1%, і стало найвищим за останні 14 місяців після серпня 2008 р., коли в світі було вироблено 112,7 млн. т сталі. У річному численні світове виробництво сталі в жовтні також збільшилося. Так, щодо жовтня 2008 р. випуск сталі в світі зріс на 13,1% - з 99,2 млн. т. Виробництво сталі в світі за підсумками десяти місяців 2009 р. (січень-жовтень) склало 982,1 млн. т проти 1,136 млрд. т за аналогічний період 2008 р. За підсумками десяти місяців 2009 р. виробництво сталі в світі знизилося відносно показника за аналогічний період попереднього року на 13,5%. Тоді як в світі в цілому за підсумками десяти місяців світове виробництво сталі скоротилося, в Китаї її виробництво збільшилося відносно аналогічного періоду попереднього року на 10,5% - до 472,5 млн. т проти 427,8 млн. т.

У більшості регіонів світу ціни на сталеву продукцію в середині лютого 2011 року були стабільними, проте  повернення на ринок східноазійських компаній може істотно змінити ситуацію. Далекосхідні металурги мають намір різко підняти ціни на плоский прокат, в цьому відношенні їх повністю підтримують і постачальники з СНД. Між тим, і в західних країнах все більше аналітиків схиляються до того, що припинення росту цін на плоский прокат в першій половині лютого стало не початком знижувальної корекції, а паузою перед новим підйомом.

Близькосхідний ринок заготівель як і раніше знаходиться в стані  летаргії. Єгипетська криза триває, напружена обстановка зберігається ще в деяких країнах регіону, так що покупці практично не здійснюють нових угод, чекаючи прояснення ситуації. Проте, спад цін на заготівлі припинився. Постачальники з СНД пропонують свою продукцію не дешевше $615 - 635 за т FOB, вказуючи на подорожчання ломи в Росії і Україні. Об'єм пропозиції дуже обмежений. Більшість російських виробників переорієнтовувалися на випуск готового прокату, який має підвищений попит на внутрішньому ринку, а деякі заводи скоротили або навіть припинили виплавку через дефіцит і дорожнечу сировини.

В той же час, турецькі компанії проявляють велику поступливість, оскільки вартість ломи для них, навпаки, скоротилася. Минулого тижня деякі з них  були готові продавати заготівлі  навіть по $600 - 610 за т FOB, хоча в останні дні сталася стабілізація до $630 за т FOB.

На думку аналітиків, якщо ситуація в Єгипті нормалізується, а в інших  арабських країнах вдасться уникнути серйозних потрясінь, на регіональному  ринку заготівель почнеться новий  підйом. Місцеві прокатні компанії вже декілька тижнів не закуповують напівфабрикати і тому значною мірою витратили свої запаси.

У Східній Азії ціни на заготівлі  продовжують знижуватися із-за слабкого попиту. Регіональні прокатні компанії ще не приступили до закупівель напівфабрикатів, хоча багато хто з них має лише обмежені запаси. Крім того, постачальники заготівель з Кореї і Малайзії схильні до поступок із-за здешевлення ломи. Котирування на напівфабрикати в результаті скоротилися до $640 - 670 за т CFR в порівнянні з більше $680 за т CFR у кінці січня.

Сляби, в той же час, продовжують  підніматися. Російські експортери різко напружили ціни, довівши  вартість продукції до $730 за т FOB для  європейських і американських покупців. Азіатські компанії також вимушені орієнтуватися на цей рівень; у останні дні пропозиції про постачання напівфабрикатів в цей регіон поступали по $740 - 765 за т CFR. Втім, на думку прокатників, їм вдасться підняти ціни на гарячий прокат до більше $830 за т FOB, щоб виправдати купівлю слябів за новими цінами.

Конструкційна сталь. Політичні потрясіння практично паралізували будівельну галузь Близького Сходу. Активність в цьому секторі спостерігається нині тільки в Саудівській Аравії, в інших країнах ні держава, ні приватні інвестори не оголошують про старт нових проектів.

Турецькі компанії вимушені знову  знизити ціни, щоб зацікавити покупців в США, Саудівській Аравії і Балканських  країнах. За даними трейдерів, угоди  на постачання арматури здійснюються по $640 - 660 за т FOB. Цікаво, що турецька продукція при цьому стала дешевша, ніж арматура з СНД, яка пропонується по $660, - 670 за т FOB. Російські і українські заводи вимушені підтримувати котирування на відносно високому рівні із-за дорожнечі ломи.