Методика використання ідеальних моделей, опорних схем

 Щоб підвищити рівень засвоєння матеріалу на уроках природознавства необхідно використовувати різноманітні засоби наочності. Вони, як показала практика, істотно підвищують ефективність навчання.

Відповідно до функцій  засоби унаочнення дуже різноманітні: предмети та явища навколишньої дійсності; дії вчителя й учнів, які демонструють, як треба виконувати ту чи іншу операцію та як і яким обладнанням користуватися; зображення реальних предметів - різноманітні іграшки, предметні малюнки, картини, образні моделі з паперу, картону  й символічні зображення - карти, таблиці, схеми, креслення тощо. [20, 102]

До засобів навчання належить також інформація, яку учні сприймають за допомогою технічних засобів  навчання: кінофільми, діафільми, звукозапис, радіо, телепередачі. Ці види наочності називають аудіовізуальними, оскільки інформацію вони передають через звук і зображення.

 У початкових класах  застосовується природна, малюнкова,  об'ємна, звукова і символічно-графічна  наочність. Зрозуміло, що кожна  з них має свої позитивні  і негативні моменти, і це  слід враховувати, визначаючи  їх роль на уроці. У навчальних  програмах з предметів дається, як правило, перелік наочності та навчального обладнання.

 Використання різноманітних засобів навчання, наприклад наочних, відіграє переважно допоміжну роль, однак іноді навчальний матеріал (наприклад, явища, предмети, які учні не можуть безпосередньо спостерігати) має такий характер, що без унаочнення правильне уявлення про новий об'єкт взагалі неможливе. Щоб запобігти звуженню поняття або уявлення, доцільно використовувати різні зразки зображення об'єкта. Це допоможе учням розпізнати типове, зробити крок від конкретного до абстрактного, перейти від уявлення до поняття. Отже, важливо не тільки правильно дібрати наочність до уроку, а й продумати, як поставити запитання, щоб створюваний в учнів зоровий образ активно працював на досягнення мети уроку. [26 , 32]

 Ефективність процесу  сприймання підвищується, коли перед учнями ставляться спеціальні завдання, проводяться спостереження, які спонукають їх придивлятися чи прислухатися до нових об'єктів, виділяти їхні характерні ознаки, об'єднувати в єдине ціле, позначати певними словами. У таких ситуаціях в учнів швидше розвивається спостережливість, ніж тоді, коли сприймання наочних об'єктів є тільки ілюстрацією готових знань, повідомлюваних учителем. Показники розвитку спостережливості - вдосконалення перцептивного аналізу й синтезу об'єктів, виділення й об'єднання в єдине ціле малопомітних їх ознак та властивостей, підвищення точності словесного їх опису, формування установки на спостереження.

 Вибір засобів для конкретного уроку зумовлюється не тільки його навчальною метою, а й іншими чинниками. Зокрема, специфікою мікросередовища школи та попереднім рівнем готовності дітей, їхнім емоційним станом, віком, резервом навчального часу. Особливо важливим джерелом чуттєвого досвіду майже на всіх уроках є актуалізація емоційних спостережень дітей. Це положення глибоко розвинув у своїх працях В. О. Сухомлинський. «Природа мозку дитини, - писав він, - потребує, щоб її розум виховувався біля джерела думки - серед наочних образів, і насамперед - серед природи, щоб думка переключалася з наочного образу на «обробку» інформації про цей образ. Якщо ж ізолювати дітей від природи, якщо з перших днів навчання дитина сприймає тільки слово, то клітини мозку швидко стомлюються і не справляються з роботою, яку пропонує вчитель. А цим клітинам треба розвиватися, міцніти, набиратися сил. Ось де причина того явища, з яким часто зустрічаються вчителі в початкових класах: дитина тихо сидить, дивиться тобі в очі, немовби уважно слухає, але не розуміє жодного слова, з того що педагог розповідає і розповідає, тому що треба думати над правилами, розв'язувати задачі, приклади - все це абстракції, узагальнення, немає живих образів, мозок стомлюється…» [26, 38].

 З технічних засобів навчання у початкових класах найбільш поширені діафільми і діапозитиви. Діапроектори і діаскопи прості в експлуатації, надійні, дешеві, зручні для зберігання; діти 6-7 років легко навчаються показувати діафільми. Статичний матеріал діафільму молодші учні сприймають значно легше, ніж динамічний у кінофільмі: вони встигають розглянути деталі зорового ряду, осмислити їх у цілому. Істотну роль тут відіграють яскравість барв і виразність ліній (порівняно з настінними таблицями й роздавальним матеріалом).

 Вчасно використані  засоби навчання на уроках  природознавства у початкових  класах - це змістове й емоційне  підживлення процесів сприймання, мислення, пам'яті учнів початкової ланки. Також вїх використання у навчальному процесі сприяє швидкому "входженню" учнів у предмет, який вивчається на уроці; відкриває кращі можливості для використання наочності, технічних засобів навчання і створює умови для цікавої організації позаурочної роботи з предмета і позакласної виховної роботи з учнями.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Аквилева Г.Н., Клепенина З.А. Методика преподавания естествознания в начальной школе: учебное пособие для студентов учреждений среднего профессионального образования педагогического профиля. — М.: Гуманитарный издат. центр ВЛАДОС, 2001 г.
2. Аквилева Г.Н. Натуральные средства обучения и методика работы с ними //Начальная школа. — №12, 2003 — С.42.
3. Алексюк А.М. Взаємодія форм організації і методів навчання // Рад. школа. - 1983. - № 7. - С. 8-15.
4. Байбара, Т. Дослід у процесі навчання природознавства// Початкова школа. - 2000. - № 12. - С. 19-21, // Початкова школа. - 2001. - № 1. - С. 57-59.
5. Байбара Т. М. Методика навчання природознавства в початкових класах: Навч. посібник. - К. : Веселка, 1998. - 333 с.
6. Балаєва Н.І. Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках у початкових класах // Педагогіка і психологія. - 2004. - №278. - С. 8-10.
7. Большакова М.Д. Модели для ознакомления младших школьников с комнатными растениями // Начальная школа. — №3. 1996. — С.48.
8. Вахтеров В.П. Избранные педагогические сочинения. — М.: “Педагогика”, 1987.
9. Виноградова Н.Ф. Окружающий мир в начальной школе. Беседы с будущим учителем. Учебник для студентов отделений и факультетов начальных классов средних и высших педагогических учреждений. — М.: Академия, 1998.
10. Волков Б.С. Психология младшего школьника. - М.: Просвещение, 2002. - 125 с.
11. Волкова Н.П. Педагогіка. - К.: Вид. центр “Академія”, 2001. - 576 с.
12. Горощенко В. П. Методика преподавания природоведения. — М.: Провещение, 1984;
13. Горощенко В.П., Степанов И.Л. Методика преподавания. Учебное пособие для учащихся педагогических училищ. — М.:Просвещение, 1984.
14. .Дубровина И.В., Прихожан А.М., Зацепин В.В. Возростная и педагогическая психология. Хрестоматия. М.: “Академия”, 1998.
15. Костюк Г.С. Избранные психологические труды. — М.: Педагогика, 1998. — 304 с.
16. Коджаспирова Г.М., Петров К.В. Технические средства обучения и методика их использования. Учебное пособие для студентов высших заведений. — М.: “Академия”, 2001.
17. Монгомена Л.И. Развитие познавательной активности на уроках природоведения./ Начальная школа. — М., 1999, 3. – С. 41-43;
18. Морозова Е.Е., Коваленко Л.И. Методика преподавания природоведения. Методическое пособие. — Саратов: изд-во Саратовского пед. ин-та, 1999. — 22с.;
19. Методика преподования естествознания: Учебный пособник/Под ред.. П.И.Боровицкого. - Ленинград:1955.- 667 с.
20. Матеріали І Міжнародної Інтернет-конференції „Нові виміри сучасного світу" Том 2. - Мелітополь, 2005. - 98-101 с
21. Нарочна Л. К. Методика викладання природознавства : Навч. посібник для пед. уч-щ - 2-ге вид., перероб. і доп. - К. : Вища шк., 1990. - 301 с.
22. Нарочна Л. К., Ковальчук Г. В., Гончарова К. Д. Методика викладання природознавства. – К.:. Вища школа, 1990.
23. Пакулова В.М., Кузнецова В.Н. Методика преподавания природоведения. Учебное пособие для учащихся педагогических институтов. — М.:“Просвещение”,1990.
24. Пидкасистый П.И., Портнов М.Л. Искусство преподавания. Первая книга учителя. — М.: Российское педагогическое общество,1998.
25. Подзоров В. И. Природоведение с методикой преподавания: Практикум : Учеб. пособие для пед. уч-щ. - К.: Выща шк., 1990. - 85 с.
26. Сергеева В. А. Экранно-звуковые средства обучения на уроках природоведения. - М., 1986.
27. Скаткін М.Н. Методика природознавства в початковій школі. — К.: Рад. Школа, 1948. — 135 с.
28. Сосновская Е.Б. Методика преподавания природоведения. // Учебник для ССУЗов — javascript:__doPostBack('_ctl10$lbtSeries','') М.: Приор, 2005. — 208 с.;
29. Фіцула М.М. Педагогіка. - К.: Видавничий центр «Академія», 2002. -528 с.
30. Филоненко-Алексеева А.Л. Практикум по методике преподавания природоведения. — М.: “Просвещение”, 1981.
31. Холомкина А.И. Осенняя экскурсия в парк. //Начальная школа.— 1997, №9. — C. 63-65.

 
Тема. Різноманітність тварин у природі 
Мета: розширити поняття звірі, птахи, комахи; сформувати елементарні поняття риби, земноводні, плазуни; вміння розрізняти тварин цих груп; формувати вміння визначати істотні ознаки тварин, знаходити зайвий об'єкт серед їх сукупності, класифікувати, розвивати уяву; виховувати допитливість, пізнавальний інтерес, прагнення дітей до самовираження й самореалізації у пізнавальній діяльності. 
Обладнання: таблиці, ілюстрації різних тварин, картки із завданнями. 
Хід уроку 
Хвилина спостережень 
Що можна сказати про погоду сьогодні? 
Який зараз місяць? 
Що вам відомо про назву місяця? 
Які зміни сталися в неживій природі? 
А в живій? 
Розкажіть про спостереження за домашньою твариною. 
Тестові завдання 
Який птах мешкає у нас і влітку, і взимку? 
а) Іволга; 
б) синиця; 
в) сойка. 
Хто взимку змінює колір хутра? 
а) Ведмідь; 
б) заєць; 
в) бобер. 
Що являє собою зимова посуха? 
а) Промерзання водоймища до дна; 
б) довгі, безсніжні морози; 
в) час, доки немає снігового покрову. 
Актуалізація опорних знань учнів Бесіда. 
Чим тварини відрізняються між собою? 
За якими ознаками вчені поділяють тварин на групи? 
Які групи тварин ви знаєте? 
Оголошення теми і завдань уроку 
Сьогодні на уроці ми познайомимось із різноманітністю тварин у природі, навчимось розрізняти їх за групами. 
Опрацювання нового матеріалу 
1. Різноманітність тварин (робота в малих групах). 
Головуючий кожної групи підходить до столу і виймає із скриньки конверт. У конвертах — назва кожної групи. 
група — «Комахи»; 
група — «Риби»; 
група — «Земноводні»; 
група — «Плазуни»; 
група — «Птахи»; 
група — «Звірі». 
Завдання для груп. Опрацювати відповідний текст у підручнику і підготувати коротку доповідь за планом. 
План 
Назва групи тварин. 
Наведи приклад. 
Особливості зовнішньої будови. 
Істотні ознаки цієї групи. Доповідь кожної з малих груп. 
Фізкультхвилинка. 
Повз по лісу їжачок, В нього шубка з голочок. Ніс багато грушечок, Аж болів йому бочок. Раз! Два! Три! Чотири! П'ять! Зупинився спочивать. Піклувався їжачок Про маленьких діточок — Чарівних, непосидючих, Дуже милих і колючих. Десять! Дев'ять! Вісім! Сім! Грушечки ці ніс він їм. 
Хвилинка-цікавинка. Зоолог. А чи знаєте ви, що... 
Найсильніша на Землі істота — не тигр, не лев, не слон, а жук-гнойовик скарабей. Ця комаха підіймає і переносить на своїй спині вантаж, який у 850 разів важчий за масу її тіла; 
Шпак працює на добу 17 годин, ластівка — 18 годин, стриж — 20 годин; 
Кількість ікринок у риб сягає від кількох тисяч (форель) до кількох мільйонів (осетрові); 
У середині лютого ведмедиця народжує в барлозі одне—двох малят; 
ставкові та озерні жаби взимку зариваються в мул непромерзаючих водойм; 
Вужі зимують у підземних норах кротів, ховрахів, хом'яків. 
Закріплення та осмислення знань 
«Мозкова атака» (робота в парах). 
Доведіть, що черепаха — плазун, хоча її тіло вкрите не лусочками, а панциром. 
Доведіть, що їжак, вкритий голками, належить до групи звірів. 
«Вікторина» 
Завдання даються по черзі двом командам. Перемагає команда, що дасть найбільше правильних відповідей на запитання. 
Найвища тварина землі. (Жирафа — до 5м) 
Хто важчий — найбільша акула чи слон. (Найбільша акула важча за слона у 5 разів.) 
Найбільший птах у світі. (Африканський страус) 
Найменший птах у світі. (Колібрі) 
Які птахи прилітають до нас навесні? (Траки, шпаки, жайворонки) 
Найбільший із ссавців, що існують у природі. (Синій кит) 
Назвіть найменшого із ссавців. (Землерийка, її вага — лише 2г.) 
Хто плаває швидше від усіх? (Меч-риба) 
Який із ссавців пірнає глибше від усіх? (Кашалот) 
10) Які тварини можуть швидко змінювати своє забарвлення? (Хамелеони, молюски, деякі риби) 
Підсумок уроку 
Яка група тварин вам найбільше сподобалась і чому? 
Чи є у вас вдома тваринка? 
До якої групи вона належить? 
Чому ви так вирішили? 
Домашнє завдання 
Опрацювати статті «Звірі», «Птахи», «Плазуни», «Земноводні», «Риби», «Комахи». Підготувати розповідь про улюблену тварину.

 
Тема. Чим живляться тварини. Ланцюги живлення 
Мета: формувати поняття рослиноїдна тварина, хижа тварина, всеїдна тварина; розвивати вміння розрізняти тварин за способом живлення; поглибити поняття ланцюгу живлення у природі; закріпити вміння складати найпростіші ланцюги живлення; формувати вміння аналізувати об'єкти природи, встановлювати взаємозв'язки між ними; виховувати бережливе ставлення до тварин на основі осмислення взаємозв'язків між ними. 
Обладнання: малюнки із зображенням тварин, таблички із написами. 
Хід уроку 
Хвилинка спостережень  
Який стан неба сьогодні?  
Яка погода надворі 
Які зміни сталися у природі? 
Перевірка домашнього завдання 
Практична вправа «Зрозумійте співрозмовника». 
Поверніться до свого сусіда і розкажіть про свою улюблену домашню тваринку. 
Нехай ваш сусід упродовж хвилини перекаже почуте. 
Обміняйтеся ролями. 
Намалюйте тваринку вашого сусіда по парті. 
Обговоріть, що для вас було легшим: розповідати, слухати, переказувати? А що важче? 
Актуалізація опорних знань 
На які дві групи поділяються тварини? 
Гра «Продовжте ланцюжок». 
а) Ведмідь, лисиця,... ; 
б) зозуля, голуб,... ; 
в) карась, щука,... ; 
г) корова, кінь,...; 
д) індик, качка,... 
Відгадування загадок. 
Тварина рогата, а рогів багато. (Олень) 
В зеленім лісі проживає і довгий хвіст пухнастий має, Їй на місці не сидиться, а зовуть її... (лисиця). 
Влітку наїдається, взимку відсипається. (Ведмідь) 
Повідомлення теми і мети уроку 
За рахунок чого тварини живуть? 
Сьогодні ми дізнаємось з вами про те, на які групи можна поділити тварин за способом живлення. 
До нас у гості завітали, як ви й здогадались із загадок, ведмідь, лисиця, олень, які допоможуть нам розібратись, на які групи за способом живлення діляться тварини. 
Опрацювання нового матеріалу 1. Розповіді звірів. 
Олень. Поживою для мене є трав'яниста і дерев'яниста рослинність — чагарники, гриби та лишайники. Взимку я поїдаю лише пагони дерев та сухі трави. Часом виходжу на поле поласувати зеленою озиминою або ж сіном, яке спеціально заготовляють для мене у мисливських 
господарствах. Так само живляться і косуля, лань, лось. Ми належимо до рослиноїдних (на дошці — табличка з написом «Рослиноїдні»). 
Л и с и ц я. Живлюся я взимку найчастіше мишами, влітку — комахами, жуками і личинками хрущів. Я виходжу на полювання здебільшого вночі. Завдяки своєму тонкому нюху й слуху я визначаю, де є пожива. До жертви підкрадаюсь нечутно. До моєї групи належать вовк, орел, ящірка, гадюка. Ми — хижі тварини (на дошці — табличка з написом «Хижі»). 
Ведмідь. Я справжній хижак: великий, сильний. Та, як зустрінеться мені бджолине дупло чи кущ малини,— не омину, обов'язково поласую. Білка, дика свиня, їжак і я належимо до групи всеїдних (на дошці — табличка «Всеїдні»).

 
 
 
Вітер очерет гойдає І додолу нагинає. Вліво, вправо нахилив Й знову, й знову закрутив. Раптом тихо жук підліз, Потягнувся на весь зріст, Свій почистив язичок Й закрутився у вальсок. 
Фізкультхвилинка

2. Бесіда. Постановка проблемного питання. 
Я стверджую, що всі живі організми не взаємопов'язані між собою. Як ви думаєте, моє твердження хибне чи правильне? 
Переконаємось у цьому на конкретних прикладах. Стрілочками покажемо, хто чим живиться. 
Миша, гадюка, пшениця, орел. Пшениця ^ миша ^ гадюка ^ орел. 
Попільниця, калина, сонечко. Калина ^ попільниця ^ сонечко. 
Вовк, гілки верби, косуля. Гілки верби ^ косуля ^ вовк. 
Це ланцюжки живлення. Кожний ланцюг живлення складається із ланок. Які ланки у другому ланцюгу живлення? Розгляньте ще раз живлення і скажіть, що є першою ланкою живлення; другою; третьою. 
Правильним чи хибним було моє твердження? Ланцюги живлення не повинні перериватись 
VI. Закріплення вивченого матеріалу 
Гра «Відгадайте назви звірів за їх описом». 
У нього невелике тіло, носик витягнутий, лапки маленькі та короткі, замість хутра у нього голки, всеїдний. 
Він великий, бурий, тіло вкрите хутром, лапи великі, всеїдний. 
Він великий, замість лап — копита, на голові у нього роги, рослиноїдний. 
Вона невелика, хутро руде, на лапках хутряні подушечки, хижак. 
Він великий, хутро сірого кольору, хижак, проживає в лісі. 
Вона маленька, вертлява, хутро коричнево-рудого кольору. 
Рубрика «Цікаво знати». 
Найхвостатішою твариною на земній кулі є... курка. Її можна побачити лише в японському селі Кате, що розташоване на острові Сікоку. 
Їжак у стані сплячки може обходитись без їжі 236 днів. Ведмідь під час сплячки нічого не їсть протягом 6 місяців. 
Змії не мають вух. Вони сприймають звукові коливання язиком. 
Рубрика «Жива природа у задачах». 
Задача 1. Доросла зозуля за 1 годину може з'їсти 100 гусениць. Скільки вона може з'їсти за 2, 3, 4 години? 
Задача 2. Протягом дня шпак з'їдає 140 г їжі. Скільки кілограмів їжі йому потрібно на тиждень? 
Задача 3. За одну ніч пташеня козодоя з'їдає 44 нічних метелики, одного жука і 5 інших комах. Скільки всього комах з'їдає пташеня? 
Задача 4. Верблюд може випити відразу 10 відер води. В одному відрі 10 л. Скільки літрів випиває верблюд відразу? 
Задача 5. Щоб поїсти досхочу, леву потрібно 20 кг м'яса, причому він їсть 1 раз у 2 дні. Скільки кілограмів м'яса йому потрібно на 10 днів? 
Робота в зошитах (С. 33). 
Розподіліть тварин за способом живлення 1) . 
Запишіть відповіді на запитання 2). 
Творча робота. Запишіть за зразком 3). 
Продовжте речення 4). 
Встановіть ланцюги живлення 5). VII . Підсумок уроку 
Як поділяють тварин за способом живлення? 
Що таке ланцюг живлення? 
Які ланцюги живлення є в акваріумі? VIII. Домашнє завдання 
Опрацювати статті з підручника «Чим живляться тварини», «Ланцюги живлення». Переказувати матеріал, давати відповіді на запитання.