Методика використання ідеальних моделей, опорних схем

 Технічні засоби навчання  поповнилися новим проекційним  апаратом - кодоскопом («класна оптична  дошка»). За допомогою його можна  при денному світлі демонструвати схеми, малюнки, креслення, які виконані на прозорій плівці або склі. Отже, є можливість поєднувати світлову інформацію на екрані з іншими наочними посібниками.

 На уроках природознавства  дедалі ширше використовують  навчальні телевізійні передачі. Телефільм, як і кінофільм,  дає змогу знайомити дітей  з процесами або явищами, які  важко або зовсім неможливо  спостерігати .

 Ефективність від навчальної  телепередачі залежить від уміння  вчителя зробити її такою, щоб  вона була складовою частиною  уроку, відповідала його темі, доповнювала зміст ,уроку. На початку уроку (телепередачі) вчитель називає тему і мету його, проводить коротку бесіду, мета якої - активізувати сприймання в учнів. Після телепередачі (тривалість 15-20 хв.) учитель також проводить бесіду, під час якої з'ясовує, що і як учні засвоїли. При потребі використовують й інші види унаочнення.

 Велику кількість інформації  учні дістають під час самостійного перегляду телевізійних передач «У світі тварин» і «Клуб мандрівників», які вчитель також може використати в своїй роботі.

 Використовують екранні  наочні посібники як при повторенні й закріпленні, так і при вивченні нового матеріалу. Методика роботи з ними, як і з іншими наочними посібниками, передбачає актуалізацію знань застосуванням цілеспрямованої короткої бесіди і постановкою проблемних запитань, які активізують сприймання змісту.

 У процесі демонстрування  кінофільму, коли диктор пояснює  те або інше явище, учитель  (без пояснень) показує його на  екрані указкою і тільки інколи  робить короткі зауваження або  пропозиції. Щоб дати можливість  учням повністю зосередити, свою  увагу на змісті фільму, не варто відволікати їх у цей час запитаннями або поясненнями. Роботу з фільмом під час уроку обов'язково поєднують з використанням інших наочних посібників (натуральних, картин, таблиць, роздавальних карток та ін.). [20, 99].Таке поєднання дає змогу загострити увагу учнів на певному об'єкті, проявити характерні ознаки його, встановити його місце серед інших предметів і явищ природи, з'ясувати пристосування його до умов існування або причину виникнення. Наприкінці уроку проводять бесіду, щоб виявити ступінь засвоєння знань учнів, наприклад: що таке Арктика? чому Арктика впливає на погоду всієї нашої країни? чому крига не розтає протягом усього року? яка зима в Арктиці? яке літо? чому літо холодне і коротке? чому там влітку протягом тривалого полярного дня крига не розтає? які тварини живуть в Арктиці? як моржі пристосовані до життя в крижаній воді?

 Отже, для активізації  розумової діяльності учнів учитель  повинен підібрати відповідні екранні засоби, визначити час демонстрування їх, підібрати інші засоби унаочнення, продумати різноманітні методи використання їх. Використання екранних засобів на уроках повторення дає змогу відновити в пам'яті знання, набуті протягом деякого часу, закріпити і поглибити їх, розвинути абстрактне мислення. Уміле використання на уроках екранних засобів навчання в поєднанні з іншими видами унаочнення дає змогу значно підвищити якість уроку, активізувати розумову діяльність учнів, забезпечує міцні знання. Використання екранних засобів навчання потребує від учителя ретельної підготовки до уроку. Вчитель намічає мету уроку і для досягнення її добирає потрібні екранні засоби. Слід зазначити, що при вивченні нового матеріалу краще використовувати кінофільм, а при повторенні - діафільм.

 Вибравши потрібні  екранні наочні посібники, учитель повинен спочатку сам переглянути їх і ознайомитися із змістом, визначити час демонстрування на уроці, продумати запитання для учнів, на які діти повинні відповісти після, перегляду кіно-, діафільму або діапозитивів. Учитель добирає й інші, додаткові наочні посібники - натуральні об'єкти, карти, картини, таблиці, чучела, гербарії, колекції та ін. Тільки після цього складає план-конспект уроку з урахуванням унаочнення.  [10, 11]

 Отже, засоби наочності  мають велике дидактичне, виховне  та практичне значення. Їх правильне,  оптимальне використання дасть  змогу забезпечити процес навчання  необхідними методичними та емоційними  моментами.

 

РОЗДІЛ 2.

Методика використання засобів  навчання на уроках природознавства  в початкових класах.

 

 

Останнім часом зростає  роль природничих наук. Сьогодні перед  початковою школою стоїть завдання не лише домогтися, щоб діти засвоїли природничі знання, а й могли вільно оперувати  ними, застосовувати ці знання для  вирішення навчальних та життєвих проблем, для розширення та поглиблення свого  пізнавального досвіду. Тому формування нових підходів до викладання природознавства має величезне значення. [10, 33]

Педагогічна наука і шкільна  практика сьогодні, перебуваючи у  пошуках оптимальних шляхів демократизації, гуманізації, індивідуалізації якісної  освіти, закономірно звертається  до вивчення і використання спадщини вітчизняних педагогів, діячів освіти й культури минулого.

Як свідчить аналіз наукових джерел, в історичному аспекті  питанням організації екскурсій  та практичних занять приділяли велику увагу такі вчені, як В.Половцев, К.Ягодовський, Б.Райков, В.Герд, Л.Никонов, І.Полянський та ін.; організація та проведенням  фенологічних спостережень - Д.Кайгородов, Б.Райков, І.Полянський, М.Смирнов, Б.Всехсвятський, М.Щербиновський та ін.

 

 

 

 

2.1 Методика використання  ідеальних моделей, опорних схем.

 

 

Традиційно наочність  розглядається у взаємозв'язку з  чутливістю, з можливостями спостерігати за предметами і явищами або їх зображеннями, тобто з тим, що сприймається органами чуття дитини. Розуміння  наочності тільки як безпосереднього  чуттєвого пізнання об'єктів до цього часу поширене серед методистів та учителів. Такий підхід звужує можливості використання наочності у процесі навчання природознавства.

 Насамперед слід чітко  розрізняти чуттєвість ознак  і властивостей та їх наочність.  Розглянемо, у чому їх суть. Чим  вони відрізняються? Як проявляються у процесі навчання і впливають на його організацію?

 Чуттєвість ознак і  властивостей об'єкта - це можливість  пізнання їх суб'єктом безпосереднього сприймання органами чуття. [2, 42].

 Потрібно наголосити, що не всі ознаки і властивості можуть бути пізнані простим спостереженням. Вони для свого виявлення вимагають певних дій з об'єктами. Тому одні такі ознаки і властивості виявляються під час практичних робіт, а інші - під час проведення дослідів. Отже, у процесі навчання безпосереднє чуттєве пізнання дітей здійснюється як шляхом спостережень, так і в процесі дослідів, практичних робіт, як передумови цілеспрямованого сприймання.

 Безпосереднє чуттєве  сприймання об'єктів навколишнього  світу обмежене різними причинами. Зокрема, можливостями органів чуття людини, які мають певний діапазон відчуття. Також віддаленістю предметів, явищ, подій у просторі і часі. У зв'язку з цим виникає необхідність в опосередкованому чуттєвому пізнанні. Воно може здійснюватися за допомогою:

 а) відповідних приладів, які розширюють можливості відчуття людини (у природознавстві - це термометр, компас, гномон та ін.);

 б) кінофільмів, звукозаписів, телепередач, фотографій, картин, які  дозволяють сприймати об'єкти, що  віддалені у часі й просторі;

 в) моделей, що відображають зв'язки й відносини у природі, які чуттєво не сприймаються

 На відміну від чуттєвості, яка є якістю реального об'єкта, наочність - це особливість образу, створеного у свідомості суб'єкта. Наочність є показником того психічного образу, який створений суб'єктом у результаті процесів відчуття і сприймання. Тому образ реально існуючого об'єкта може бути не наочним і, навпаки, цілком наочним буває образ предмета або явища, який реально не існує.

Реалізовувати принцип наочності  у процесі навчання природознавства - означає створювати нові, доповнювати, збагачувати й розширювати існуючі  у свідомості дітей чуттєві образи й уявлення об'єктів навколишнього  світу шляхом цілеспрямованого безпосереднього  і опосередкованого чуттєвого пізнання.

 Реалізація цього принципу пов'язана із засобами наочності. Вони об'єктивно визначаються чуттєвістю ознак і властивостей об'єктів природи, часовим і просторовим розміщенням їх у навколишньому світі, часовою зміною стану предметів і явищ (зміна пір року і т. ін.) та змістом процесу навчання природознавства у початкових класах. [25, 41]

 Головна турбота вчителя повинна бути про те, щоб на уроці почалася змістовна, цікава й активна робота, що дає відчутні результати праці хлопців, що стала б паростком того потрібного, що допоможе розвити постійний інтерес до природи, потреба в знаннях про неї.

У роботі повинні правильно  сполучатися різні методи: словесне повідомлення вчителя учнів з демонстрацією натуральних або образотворчих наочних приладів, із суспільно корисними справами дітей, спрямованими на формування практичних умінь і навичок, спостереження й досвіди й ін.

Одне з найважливіших  завдань, яке стоїть перед школою й учителем, - навчити дітей працювати  із книгою взагалі й з підручником  зокрема. Кожен підручник забезпечує дітям певний мінімум знань і служить для закріплення отриманих на уроці відомостей, учить застосовувати отримані знання на практиці. Видний методист проф. В. П. Буданов писав: "Без підручника викладання губить точність і визначеність. Підручник забезпечує певний рівень знань" .

У вивченні природознавства  значне місце відведене роботі з  підручником як у класі, так і вдома. Учителю необхідно пам'ятати, що підручник не заміняє спостереження дітей у природі, а тільки направляє їхню увагу на певні об'єкти, сприяє узагальненню спостережуваних явищ й їхньої систематизації. Діти за допомогою підручника (статей, завдань, питань, ілюстрацій) вчаться виділяти основне в спостережуваних явищах, узагальнювати їх і на цій основі створювати уявлення й елементарні поняття.

Підручник допомагає школярам освоїти виділені програмою увлення про живу й неживу природу, їхню взаємодію й вплив на працю людини. [25, 44]

 У початкових класах на уроках природознавства вчителі широко застосовують натуральні наочні приладдя (зразки ґрунтів, колекції корисних копалин з роздавальним матеріалом, гербарії культурних і дикоростучих рослин, живі рослини, принесені з екскурсії, колекції корисних і шкідливих комах, опудала тварин і т.п. Ці засоби, які показують предмети природи в натуральному виді, важливі й необхідні на уроках природознавства, робота з ними захоплює школярів і допомагає в набутті знаннь.

Часто учні не мають можливості спостерігати багато об'єктів й явищ безпосередньо в природі. Для  знайомства з ними на уроках природознавства  вчителі використовують друковані  наочні приладдя: картини, таблиці, фотографії, листівки, ілюстрації. Навчальні таблиці  й картини в сполученні з іншими посібниками створюють в учнів образне уявлення про багато природних об'єктів й явищ.

Методика використань  таблиць має наступні основні  моменти: розглядання таблиці, вивчення й виділення окремих об'єктів, встановлення зв'язків між ними, порівняння об'єкта з іншими й визначення його місця в природі. Шляхом питань учитель з'ясовує, що учні знають про показаний об'єкт, направляє їхню увагу на найбільш характерні ознаки. Із цією метою можна додатково використати натуральні об'єкти: гербарії, опудала, моделі.

Таблиці, картини, малюнки  в підручниках, створюючи загальне враження про природне явище або об'єкт, не завжди можуть показати їхні деталі, наочно пояснити причини даного явища. У таких випадках на допомогу приходять картинки, деталізуючі схеми, креслення й малюнки на дошці. [21, 132-133]

Наявність необхідних засобів при навчанні на уроках природознавства дає вчителю можливість реалізувати завдання, які стосуються засвоєння програмного матеріалу молодшими школярами. Використання різних засобів дозволяє розвивати розумові процеси, пам'ять, увагу дітей.

До таких засобів можна  віднести опорні схеми по природознавству. Багаторазові спостереження уроків природознавства показали, що учні молодших класів затрудняються у відновленні логічних зв'язків між предметами і явищами. З огляду на те, що в цьому віці в дітей переважає наочно-образне мислення, а в деяких учнів і наочно-діяльнісне, спостерігається низький рівень розвитку пам'яті й уваги, учитель початкових класів може з успіхом використати на уроках природознавства схеми, які дозволяють краще засвоїти матеріал. Схема також допоможе при розповіді вивченого матеріалу, тому що містить у собі логічну послідовність викладеної информації у вигляді малюнків і креслень .

Завдання вчителя, який працює зі схемами, зводиться не тільки до того, щоб допомогти учням створювати певні уявлення, але й щоб навчити  їх мислити: порівнювати, аналізувати, міркувати, робити висновки, шукати рішення, тому що схеми є однією з найбільш доступних форм абстракції для молодших школярів.

 Методика роботи зі схемами надзвичайно різноманітна. Це конструювання схем, з'єднання окремих блоків схеми сполучними стрілками з поясненням зв'язків, складання розповідей за схемою, ілюстрація схеми своїми спостереженнями й т.д. [21, 132-133]

У процесі вивчення природознавства  можуть використатися різноманітні схеми. Це можуть бути зашифровані блоки інформації, які містять ілюстрації й умовні позначки, екологічні знаки, схематичні малюнки, креслення й інший графічний матеріал.

 

ВИСНОВКИ

 

 

У початкових класах застосування різноманітних засобів навчання має на меті збагачення й розширення безпосереднього чуттєвого досвіду  учнів, розвиток спостережливості, пізнання конкретних властивостей предметів  під час практичної діяльності, створення  умов для переходу до абстрактного мислення, опори для самостійного навчання й систематизації навчального  матеріалу. Удосконалення учбово-матеріальної бази загальноосвітньої школи - одна з головних умов підвищення рівня навчально-виховного процесу. Навчальне устаткування стало невід'ємною частиною уроку, так робота з ним для учнів - це джерело нових знань, і засіб для засвоєння, узагальнення, повторення вивченого матеріалу.