Методика використання ідеальних моделей, опорних схем

 

ЗМІСТ

ВСТУП                                                                                                              с. 3-7

РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ ТА ЇХ РОЛЬ У ЕФЕКТИВНОМУ ЗАСВОЄННІ ЗНАНЬ УЧНЯМИ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ. 
1.1 Значення засобів навчання у формуванні системи знань у учнів початкових класів                                                                                             с. 8-9 
1.2 Інформаційно-комунікативні засоби навчання та умови їх

використання                                                                                                 с. 10-12                                                                                                                                                                                                                                           
1.3 Значення засобів навчання у формуванні пізнавальної активності

 учнів                                                                                                              с. 13-23 
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ ПРИРОДОЗНАВСТВА В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ. 
2.1 Методика використання ідеальних моделей, опорних схем              с. 24-29

ВИСНОВКИ                                                                                                с.30 -33                                                                                                  

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ                                         с.34-36

ДОДАТКИ                                                                                                     с.37-60                                                                                                                                                  

 

ВСТУП

 

 

Актуальність дослідження. Характерною тенденцією реформування сучасної освіти в Україні є її спрямованість на підвищення якості освіти, орієнтацію всебічного розвитку особистості та підвищення рівня  її освіченості. Важливою складовою  загальної освіти кожної людини є  природнича освіта. В концепції загальної  середньої освіти на 12-річний термін навчання зазначено, що у її зміст  слід закласти систему природничих  знань, як “необхідну для адекватного  світосприйняття і уявлення про  сучасну природничо-наукову картину  світу, опанування науковим стилем мислення, усвідомлення способів діяльності і  ціннісних орієнтацій, що дають змогу  безпечно жити у високотехнологічному суспільстві та цивілізовано взаємодіяти  з природним середовищем”. При  цьому знання розглядаються як елемент  культури будь-якої освіченої людини, що є виявом важливої світової тенденції  гуманізації освіти в цілому. [24]

 На сьогоднішній день вивчення природознавства у початкових класах не обмежується формування у дітей уявлень про природу та її компоненти. Зміст цього предмета складає система взаємопов’язаних понять, засвоєння учнями кожного з яких потребує спеціальної методичної підготовки вчителя. Уроки природознавства покликані виховувати у школярів повагу до праці, людей праці, формувати в них певні трудові вміння і навички. Особлива увага приділяється вихованню в учнів відповідальності за збереження навколишнього середовища як важливого фактора існування людини.

Удосконалення учбово-матеріальної бази загальноосвітньої школи - одна з головних умов підвищення рівня навчально-виховного процесу. Навчальне устаткування стало невід'ємною частиною уроку, так робота з ним для учнів - це джерело нових знань, і засіб для засвоєння, узагальнення, повторення вивченого матеріалу. Щоб підвищити рівень засвоєння матеріалу на уроках природознавства необхідно використовувати різноманітні засоби наочності. Вони, як показала практика, істотно підвищують ефективність навчання.

Але не все так безхмарно. Багато вчителів не обтяжують себе у використанні наочних і технічних  засобів. Деякі з них просто бояться  їх використовувати або не знають, як вони працюють. Тому вчителі вирішують взагалі з ними не зв'язуватися. У цих випадках дитина погано засвоює матеріал, втрачає інтерес до предмета, і не розвиваються багато властивостей особистості або розвиваються, але на недостатньому рівні для наступного навчання в середній школі.

Але існує й інша проблема, коли вчителя занадто захоплюються у використанні наочності. При цьому у дітей загальмовується розвиток абстрактного мислення. Також переобтяження засобами навчання відволікає дітей від пізнання головного в темі, розсіює їхню увагу. Велику кількість засобів можна використати лише тоді, коли явище потрібно розкрити з різних сторін, тому тут виправдане використання безлічі засобів наочності.

 У процесі навчання  наочні й технічні засоби дуже  важливі, тому що під час використання вони забезпечують спільну діяльність різних аналізаторів[24, 33-34]. Інформація в мозок надходить по різних каналах, тому ефективність навчання істотно підвищується. Ті діти, яких навчали без застосування наочних і технічних засобів у середній школі відстають від тих, хто не був обділений у їхньому застосуванні.

Звідси виходить, що засоби навчання: наочні або технічні необхідні  в навчанні, тому що вони допомагають  краще підготувати дітей до подальшого навчання в школі. З цієї причини набуває неабиякої актуальності дослідження теми застосування цих засобів навчання під час викладання курсу природознавства.

Таким чином, актуальність і  недостатність вивчення проблеми використання різноманітних засобів навчання на уроках природознавства та об’єктивна необхідність підвищення якості природничих знань учнів початкових класів зумовили вибір теми курсового дослідження: «Використання засобів навчання на уроках природознавства у початковій школі»

Наукова дослідженість теми. Ця проблема широко розглядається в науковій літературі. Роль натуральних і технічних засобів у навчанні надзвичайно велика, її підкреслює педагог В.П. Вахтьоров.

У своїй книзі “ Обрані педагогічні твори ” він розкриває  багато позицій свого предметного  методу навчання, у якому підкреслює важливість предметних уроків, екскурсій  й уроків на повітрі .Він засуджує ті школи, у яких можна почути тільки голос учителя, де діти не діють самостійно. Його погляди розділяють й інші педагоги, а саме П.І. Підкасистий і М.Л. Портнов . У своїй книзі “Мистецтво викладання ” вони говорять про те, що у використанні наочності потрібно мати почуття міри й не перевантажувати ними урок, тому що це відволікає дитину від процесу навчання й не дає належного ефекту . Ці й інші питання розкривають на сторінках своєї роботи “Методика викладання природознавства ” В.П. Горощенко й І.Л. Степанов, які стверджують, що вчитель повинен володіти всіма видами, методами й формами викладання, при цьому вміти їх застосовувати . [13, 21]

Правильний вибір і сполучення різних форм наочності дозволяє урізноманітнити хід уроку й підвищити якість навчання. Але останнім часом з'являються два протиріччя: більші вимоги програми й одноманітність використовуваних засобів наочності.

Об'єкт дослідження: процес навчання школярів початкових класів на уроках природознавства.

Предмет дослідження: особливості використання різних видів наочних і технічних засобів навчання на уроках природознавства у початковій ланці. Мета дослідження: розкрити суть, основні особливості засобів навчання та виявити шляхи використання наочно-комунікативних засобів у навчанні молодших школярів природознавству.

Завдання дослідження:

• Визначити сутність поняття «засоби навчання», розтлумачити їх види, значення та класифікування.
• Розкрити психологічні особливості молодшого шкільного віку, окреслити основні педагогічні методи та прийоми ефективної роботи з даною категорією учнів;
• Проаналізувати значення засобів навчання у формуванні системи знань у учнів початкових класів..

Для досягнення поставленої  мети, вирішення завдань були використані  такі методи дослідження: теоретичні: аналіз психологічної, педагогічної та методичної літератури, що дало змогу виявити, узагальнити й систематизувати наукові матеріали з проблеми дослідження; моделювання навчальних ситуацій для створення умов ефективного використання засобів навчання на уроках природознавства у початковій школі.

Теоретико-методологічну  основу дослідження становлять висновки й положення вітчизняних та зарубіжних учених із досліджуваної проблеми; ідеї сучасних концепцій навчання і нових педагогічних технологій.

Практичне значення. Матеріали  та результати дослідження можуть використовуватись вчителями загальноосвітніх навчально-виховних закладів для вдосконалення процесу формування природничих знань, викладачами вищих навчальних закладів у підготовці майбутніх фахівців для початкової ланки освіти, на заняттях із методики викладання природознавства, а також студентами при підготовці до занять з курсу «Методика викладання природознавства», та для написання наукових, курсових, дипломних робіт з цієї проблематики. [29, 96-97. Структура курсової роботи зумовлена логікою дослідження і складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури.

 

РОЗДІЛ 1.

Особливості засобів навчання та їх роль у ефективному засвоєнні  знань учнями початкових класів. 

 

1. Значення засобів навчання у формуванні системи знань у учнів початкових класів.

 

 

 Засоби навчання —  допоміжні матеріальні засоби  школи з їх специфічними дидактичними  функціями. 

 Засоби навчання у  навчальному процесі: 

 слово вчителя —  для передачі знань, слово і  дія для формування умінь і  навичок; викладаючи новий матеріал, учитель спонукає думати учнів  над ним, погоджуватись чи не погоджуватись з думками вчителя, звертатися до нього з питаннями і одержати відповідь;

 підручник служить учню для відновлення у пам'яті, повторення і закріплення знань, одержаних на уроці, виконання домашнього завдання, повторення пройденого матеріалу;

 одні засоби навчання  заміняють учителя як джерело  знань (кінофільми, магнітофон, навчальні  пристрої та ін.);

 другі — конкретизують,  уточнюють, поглиблюють відомості,  які повідомляє вчитель (картини,  карти, таблиці та інший наочний  матеріал);

 треті — виступають  у ролі прямих об'єктів вивчення, дослідження (машини, прилади, хімічні речовини, предмети живої природи);

 четверті — в ролі "посередників" між школярем  і природою або виробництвом  у тих випадках, коли безпосереднє вивчення останніх неможливе або ускладнене (препарати, моделі, колекції, гербарії і ін.);

 п'яті — використовують переважно для озброєння учнів уміннями та навичками — навчальними і виробничими (прилади, інструменти, ін.);

шості — символічні (знакові) засоби (історичні і географічні  карти, графіки, діаграми і т.п.) 

 

1.2 Інформаційно-комунікативні  засоби навчання та умови їх  використання.

Інформаційно-комунікативні  засоби:

 

 

 дидактична техніка (кінопроектори, діапроектори, телевізори, відеомагнітофони, електрофони)

 аудіовізуальні засоби: екранні посібники статичної проекції (діафільми, діапозитиви, транспаранти, дидактичні матеріали для епіпроекції);

 окремі посібники динамічної проекції (кінофільми, кінофрагменти, кінокільцівки), фонопосібники (грамзаписи і магнітофонні записи), відеозаписи, радіо-і телевізійні передачі.

 Комплексне використання  аудіовізуальних засобів навчання на уроках повинно відповідати таким вимогам:

 врахування пізнавальних закономірностей навчальної діяльності учнів, їх підготовленість до сприймання і засвоєння навчального змісту аудіовізуальними засобами;

 забезпечення органічного  поєднання їх зі словами вчителя,  а також з іншими засобами  навчання;

 відповідність змісту  і навчально-виховним завданням  уроку; 

врахування можливості застосування різних методичних прийомів, спрямованих на розвиток пізнавальних інтересів учнів і забезпечення міцності засвоєння знань.

Важливо продумати поєднання  слова вчителя з технічними засобами навчання, можливості використання методичних прийомів, наприклад:

 пояснення, установка  на сприймання перед демонструванням  (прослідковуванням) окремих елементів комплексу чи комплексу в цілому, бесіда за їх змістом;

 пояснення (бесіда) за  змістом аудіовізуальних засобів;

 демонстрування (прослуховування)  окремих частин, фрагментів або  кадрів, що чергується з розповіддю (поясненням);

демонстрування (прослуховування), що супроводжується поясненням (синхронним коментуванням)

При підготовці і проведенні уроку з використанням технічних засобів навчання необхідно:

 детально проаналізувати  зміст і мету уроку, зміст і логіку вивчення навчального матеріалу; [29, 102].

 визначити обсяг і  особливості знань, які повинні  засвоїти учні (уявлення, факти, закони, гіпотези), необхідність демонстрування  предмета, явища або їх зображення;

 відібрати і проаналізувати  аудіовізуальні та інші дидактичні засоби, встановити їх відповідність змісту і цілі уроку, можливе дидактичне призначення як окремих посібників, так комплексу в цілому;

 встановити, на якому  попередньому пізнавальному досвіді буде проходити вивчення кожного питання теми;

визначити методи і прийоми  для забезпечення активної пізнавальної діяльності учнів, досягнення ними міцного засвоєння знань, умінь і навичок .

 Практикують такі поєднання  аудіовізуальних засобів: