Джерела формування оборотних засобів

 

Розрахуємо величину податку на прибуток, що його повинно сплатити підприємство за перший, другий, третій та четвертий квартали. Податок на прибуток розраховується наступним  чином:

,                                      (8.1)

де ВД – валовий дохід (виручка) підприємства за визначений період часу, зазвичай, за квартал, грн.;

ВВ – валові витрати підприємства за той же період часу, включаючи  амортизаційні відрахування, грн.;

λ – ставка податку на прибуток, %. Приймемо рівною 20%.

Таким чином, податок на прибуток за кожний квартал згідно з        формулою (8.1):

Пп₁ = (180000–20000) 20/100=32000 грн. 

Пп₂ = (130000–24000) 20/100=21200 грн.

Пп₃ = (99000–22000) 20/100=15400 грн.

Пп₄ = (105000–21000) 20/100=16800 грн.

У випадку, якщо продукція відвантажена, а гроші за продукцію не надійшли на рахунок підприємства, то на підприємстві можуть виникнути проблеми з виробництвом, оскільки не буде грошей на придбання  матеріалів для нового циклу виробництва. І якщо на складах закінчаться  запаси сировини і матеріалів, то підприємство може зупинитися. Відвантаження продукції є подією, що спричиняю податкове зобов’язання. У випадку коли гроші за цю продукцію ще не надійшли, підприємство може не сплатити податки вчасно. Якщо до кінця кварталу гроші за відвантажену продукцію надійти не встигнуть, податок стягуватиметься у наступному місяці, тобто у даному кварталі податок з прибутку буде розраховуватись лише на ту продукцію, гроші за яку надійшли.

Важливим  в системі оподаткуванні є  акцизний збір – це непрямий податок  на високорентабельні та монопольні товари, який включається в ціну реалізації цих товарів. Акциз –  це податок у ціні. Акцизний збір сплачується незалежно від результатів  фінансової діяльності суб’єкта підприємництва. Об'єктом оподаткування акцизним збором є  обсяг реалізації підакцизних  вітчизняних товарів(в оптових  або вільних ринкових цінах), кількість  реалізованої продукції або митна  вартість імпортних товарів з  урахуванням мит митних зборів. Платниками акцизного збору є виробники  і імпортери підакцизних товарів.

В таблиці 8.2 наведені дані щодо того, яку кількість  підакцизних виробів було виготовлено  на підприємстві протягом року.

 

 

 

Таблиця 8.2

Початкові дані для розрахунку акцизного збору

Товари	Витрати підприємства в розрахунку на один виріб, грн.	Чистий прибуток у розрахунку на один виріб, грн.	Ставка акцизного збору  , у відносних одиницях	Кількість виготовлених виробів, шт.
А	1000	300	0,1	4000
Б	2000	600	0,5	6000
В	3000	700	0,15	8000

 

Розраховуємо акцизний збір для  кожного виду товару А, Б та В.

 ,                                                  (8.2)

де  - витрати підприємства в розрахунку на один виріб, грн.;

- чистий прибуток, який отримує  підприємство від реалізації  одного виробу, грн;

- ставка акцизного збору, в  відносних одиницях.

 

Розраховуємо  вільну ринкову ціну одиниці кожного  виробу:

                                           (8.3)

Розраховуємо  величину акцизного збору, що його повинен  сплатити виробник за виробництво кожного  виду підакцизних товарів:

,                                               (8.4)

де  - величина акцизного збору, що його повинен сплатити виробник за виробництво і-го виду підакцизних товарів, грн;

N – кількість товарів, шт..

 

Розраховуємо  величину акцизного збору, що його повинен  сплатити виробник за виробництво всіх підакцизних товарів разом:

,                                                       (8.5)

де n – кількість найменувань виробів.

 

Користуючись даними таблиці 8.3 розрахуємо величину податку на додану вартість, яку повинен сплатити підприємець в січні, лютому та березні.

 

Таблиця 8.3

Початкові дані для розрахунку податку на додану вартість

Операції	Виготовлена продукція			Отримані матеріали
	Сума у вільних цінах, грн.	Дата відвантаження	Дата отримання коштів	Сума у вільних цінах, грн.	Дата списання коштів з рахунку	Дата виписки податкової накладної
а	1200000	07.01	09.01	340000	16.01	17.01
б	1230000	07.02	19.03	400000	12.02	14.02
в	150000	12.04	16.03	24000	07.03	02.03

 

1-й крок: підприємець для організації виробництва купує матеріали. Продавець матеріалів виписує йому рахунок, у якому вказує суму платежу і величину ПДВ, що розраховується за формулою:

,                                                       (8.6)

де  – вільна ринкова ціна виробу, грн.;

β – ставка податку  на додану вартість. Приймемо рівною 0,2.

Визначимо податковий кредит:

,                                                     (8.7)

де  – вільна ціна товару, грн.;

b – ставка ПДВ, b = 0,20.

січень: –  ;

лютий: –  ;

березень: –  .

Розрахуємо  суму рахунку:

,                                                (8.8)

де – сума у вільних цінах отриманих матеріалів.

січень: ;

лютий: ;

березень: .

2-й крок: визначаємо дату виникнення податкового кредиту. Датою виникнення податкового кредиту є одна з подій, що відбулася першою. Це –дата списання грошей з розрахункового рахунку бізнесмена або дата оформлення податкової накладної, яка свідчить про одержання підприємцем товарів і оприбутковування їх на складі.

січень: 16.01;

лютий: 12.02;

березень: 02.03.

3-й крок: підприємець виробляє певні вироби і додає до раніше куплених матеріалів нову вартість. Тоді нові вироби будуть мати вільну ринкову ціну.

Знаходимо вільну ринкову ціну, податкове зобов’язання і суму рахунку по трьох операціях:

,                                               (8.9)

де  – сума у вільних цінах виготовленої продукції

 –  вільна ринкова ціна.

,                                               (8.10)

Де  – податкове забезпечення.

,                                             (8.11)

А:  ;

;

                        .

Б:  ;

;

.

В:  ;

;

.

4-й крок: визначається дата виникнення у підприємця податкових зобов'язань. Датою виникнення податкових зобов'язань вважається подія, що протягом податкового періоду сталася раніше. Це – дата надходження грошей від покупця (так званий касовий метод сплати податку на додану вартість) або дата відвантаження товару підприємцем. В цей момент у підприємця виникають податкові зобов'язання.

Дата виникнення у підприємця податкових зобов'язань буде:

січень: 07.01;

лютий: 07.02;

березень: 16.03.

5-й крок: розраховується величина ПДВ, яка реально повинна бути сплачена підприємцем. Вона визначається як різниця між податковим зобов’язанням і податковим кредитом:

                                                  (8.12)

1.При застосуванні  касового методу сплати податку  сума ПДВ складе:

січень: ПДВ=308000–68000=240000(грн);

лютий: ПДВ=326000–80000=246000(грн);

березень: ПДВ=34800–4800=30000(грн).

Тоді реальна  величина ПДВ=240000+246000+30000=516000(грн).

2. При  виникненні податкового зобов’язання  в момент відвантаження продукції  сума ПДВ, яку повинен сплатити  підприємець складе:

січень: ПДВ=0–68000=-68000(грн);

лютий: ПДВ=308000+326000–80000=554000(грн);

березень: ПДВ=34800–4800=30000(грн).

Тоді  реальна величина ПДВ=-68000+554000+30000=516000(грн).

Отже, було розраховано реальну  величину ПДВ двома методами: при  застосуванні касового методу та при  виникненні податкового зобов’язання в момент відвантаження продукції. В обох випадках реальна величина ПДВ виявилась однаковою. Саме цю величину податку на додану вартість підприємець повинен сплатити до бюджету.

 

ВисновОК

 

Створення підприємства будь-якої організаційно-правової форми власності здійснюється в  декілька обов’язкових основних етапів, без яких його створення є неможливим, що і було виконано в даній курсовій роботі.

Першим  етапом на дорозі створення підприємства була розробка та оцінювання комерційної ідеї підприємства. Ми розробили та оцінили комерційну ідею підприємства що займається створенням зимового одягу. Після розробки та оцінки нашої комерційної ідеї ми зробити остаточний висновок про суть та доцільність її запровадження: «Створення індивідуального одягу для різних вікових категорій за останіми критеріями моди, пошив одягу для підприємств та доставка і гарантійне обслуговування» - є привабливою комерційною ідеєю, яку доцільно негайно реалізувати і яка знайде свого споживача на ринку.

Наступним етапом стала розробка, оформлення та реєстрація знаків для товарів і послуг. На даному етапі було створено торговий знак фірми та її назву, також було подано заяву на реєстрацію товарного знаку. Результатом роботи було створено торговий знак що дасть змогу відрізняти нашу торгову марку від інших.

Третім  етапом нашої роботи була розробка установчих документів для створення субє’кта підприємницької діяльності – юридичної особи. Ми розробили установчі документи, які необхідні для створення об’єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) – а саме статут підприємства.

Робота яку ми виконали в даному розділі є однією із головних на дорозі до створення підприємства, це розробка основних документів для  реєстрації фізичної особи – підприємця, яке обов’язково потрібне при  створенні фізичною особою власного підприємства.

Наступним важливим кроком у створенні підприємства є розрахунок вартості інтелектуальної  власності, що виступає внеском до статутного фонду господарського товариства. Осносвними етапами тут є такі: розрахунок величини річного чистого прибутку, який отримувало підприємство до впровадження винаходу, розрахунок величини річного чистого прибутку, який може отримати підприємство у випадку впровадження винаходу, розрахунок додаткового чистого прибутку, який може отримати підприємство у випадку впровадження винаходу, розрахуно можливої вартості об'єкта права інтелектуальної власності, що пропонується внеском до статутного фонду підприємства. По результатам наших розрахунків ми дійшли висновку, що запропонований об'єкт права інтелектуальної власності, що пропонується внеском до статутного фонду підприємства, може бути оцінений у гривні. Отримана сума вказує на те що впровадження цього об’єкта є ефективним рішенням, а значить його не варто оцінювати як внесок до статутного фонду підприємства.

Для здійснення підприємницької діяльності необхідно  мати певний капітал. Без наявності  останнього не може бути підприємництва. Мудре правило ділових людей, котрі поважають свою професію, гласить: "Без грошей у підприємництві нічого не досягнеш". Чим потужнішим є капітал підприємця, тим масштабнішими можуть бути результати його діяльності. Тому наступним етапом моєї роботи стало визначення потреби в капіталі, необхідному для початку підприємницької діяльності. Метою даних розрахунків було визначення потреби в капіталі, необхідному для початку підприємницької діяльності. Розрахована мною величина стартового капіталу (1927250 грн..) та капіталу покриття (727250 грн.), необхідного для початку підприємницької діяльності. Зроблені розрахунки є приблизними. Вони не враховують величину процентних ставок у комерційних банках, інфляцію тощо. Але на етапі початку підприємництва, коли є велика невизначеність як витрат, так і результатів, зроблених розрахунків в принципі достатньо для розрахунку потреби підприємця в коштах, необхідних для започаткування власної справи. Загальний термін, на який потрібно взяти кредит або позику, складе 33,3+7=40,3 місяців (7 місяців - це термін безпосереднього використання коштів, а 33,3 місяців - це термін повернення взятого кредиту).

Також було проведено розрахунок основних видів податків, які повинен сплачувати суб’єкт бізнесу – юридична особа. В результаті роботи було розраховано реальну величину ПДВ двома методами: при застосуванні касового методу та при виникненні податкового зобов’язання в момент відвантаження продукції. В обох випадках реальна величина ПДВ виявилась однаковою. Саме цю величину податку на додану вартість підприємець повинен сплатити до бюджету.