Міністерство  освіти, науки, молоді та спорту України     Луганський національний університет         імені Т.Шевченка 
 

     Кафедра товарознавства, торгівельного підприємства    та експертизи товарів 
 

Курсова робота

З дисципліни:

’’Матеріалознавство та основи технологій

виробництва товарів народного господарства’’ 

на тему: ’’Основні причини зниження прибутковості підприємства

та методи її підвищення’’ 
 

студентки  2 курсу

Метасьової  О.І. 

Науковий  керівник

Завідуючий  кафедрою, К.Т.Н.,

доцент, Бідаш В.І. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Луганськ 2011

 

ЗМІСТ

 
 
 
 
 

 

ВСТУП

 
 

     В умовах ринкової економіки отримання  прибутку є безпосередньою метою  виробництва. Прибуток створює певні  гарантії для подальшого існування  та розвитку підприємства. Кожне підприємство, перш ніж почати виробництво продукції, визначає, кожну прибуток, який дохід воно зможе отримати. Але економічна нестабільність, монопольне становище товаровиробників спотворюють формування прибутку як чистого доходу, приводять до прагнення одержання доходів головним чином у результаті підвищення цін. Усуненню інфляційного наповнення прибутку сприяють фінансове оздоровлення економіки, розвиток ринкових механізмів ціноутворення, оптимальна система податків. Ці завдання має виконувати держава в ході здійснення економічних реформ.

     Прибуток  як економічна категорія відбиває чистий дохід, створений у сфері матеріального виробництва в процесі підприємницької діяльності. Результатом з’єднання факторів виробництва (праці, капіталу, природоохоронних ресурсів) і корисної виробничої діяльності господарюючих суб’єктів є готова продукція, яка стає товаром за умови її реалізації споживачеві.

     Прибуток  – це та частина виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу й комерційну діяльність підприємства. Характеризуючи перевищення надходжень над витратами, прибуток виражає мету підприємницької діяльності і береться за головний показник її результативності (ефективності).

     Прибутковість підприємства вимірюється двома показниками – прибутком і рентабельністю. Прибуток виражає абсолютний ефект без урахування використаних ресурсів. Тому для аналізу його доповнюють показником рентабельності.

     Метою даної роботи є спроба з’ясувати сутність прибутку, визначити його функції в економіці, виявити джерела його формування.

     Основні завдання:

1. показати формування та використання прибутку на підприємстві;
2. дати оцінку фінансово-економічного стану підприємства;
3. загальна характеристика та вимірювання ефективності виробництва;
4. назвати чинники, які впливають на підвищення прибутковості виробництва.

     Об’єктом дослідження є прибуток підприємства та шляхи збільшення його розміру.

 

     

РОЗДІЛ 1. ПРИБУТОК – ЯК ГОЛОВНИЙ ПІДСУМОК ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1.1. Головні риси прибутку, його види та значення

 
 

     Найважливішим критерієм успішної роботи підприємств  є їх прибутковість. Підприємства зобов’язані одержувати такі доходи, які не тільки покривають видатки, але й у достатній мірі їх перевищують. Факт перевищення прибутків над витратами, пов’язаними з діяльністю підприємства, означає, що підприємство отримує прибуток – позитивний фінансовий результат.

     Прибуток – найважливіша економічна категорія, основна стратегічна й найближча ціль підприємства, основна умова функціонування підприємств у ринковій економіці [9, с. 13].

     Прибуток  характеризує остаточний результат  діяльності підприємства, його отримання – обов’язкова умова розширеного відтворення підприємства, забезпечення самофінансування та зміцнення його конкурентоспроможності на ринку.

     Прибуток  виконує ряд функцій [9, с. 13]:

     1. Оцінна функція. Прибуток використовується  для оцінки ефекту господарської діяльності.

     2. Розподільна функція. Прибуток  використовується як інструмент  розподілу чистого доходу суспільства  (відрахування в бюджет і частка  для підприємства).

     3. Стимулююча функція. Прибуток  є джерело формування різних  фондів стимулювання трудового колективу підприємства. Створюється зацікавленість в удосконалюванні й розвитку господарської діяльності для зростання прибутку.

     Прибуток  як економічний показник поєднує  інтереси держави, підприємства, господарюючого суб’єкта, працівника і власника.

     Прибуток, як якісний показник, відображає зміни  обсягів господарської діяльності, рівня використання ресурсів, поєднує  в собі всі сторони діяльності підприємства.

     Прибуток  – найбільш простий і водночас найбільш складна категорія ринкової економіки. Її простота визначається тим, що вона є головною рушійною силою економіки ринкового типу, основним спонукальним мотивом діяльності підприємців в цій економіці. В те же тягар її складність визначається різноманітністю сторін, що вона відбиває, а також різноманітністю варіантів, в яких вона виступає [15, с. 27].

     Розглядаючи сутність прибутку, слід в першу  чергу відзначити такі її характеристики:

     Прибуток  є формою доходу підприємця, що вклав  свій капітал з метою досягнення певного комерційного успіху. Категорія прибутку нерозривно зв’язана з категорією капіталу – особливим чинником виробництва – і в усередненому вигляді характеризує ціну функціонуючого капіталу.

     Прибуток  не є гарантованим прибутком підприємця, що вклав свій капітал в той  чи інший вид бізнесу. Вона є результатом тільки вмілого і успішного здійснення цього бізнесу. Але в процесі ведення бізнесу підприємець внаслідок своїх невдалих дій або об’єктивних причин зовнішнього характеру може не тільки позбавитися очікуваної прибутку, але і повністю або частково втратити вкладений капітал. Тому прибуток є в певній мірі і платою за ризик здійснення підприємницької діяльності, отже рівень прибутку і рівень підприємницького ризику знаходяться між собою в прямо пропорційній залежності.

     Прибуток  характеризує не весь прибуток, отриманий в процесі підприємницької діяльності, а тільки ту частину прибутку, що «очищений» від понесених витрат на здійснення цієї діяльності.

     Прибуток  є вартісним показником, виражений  в грошовій формі. Така форма оцінки прибутку пов’язана з практикою узагальненого вартісного врахування всіх основних показників.

     Основними господарюючими суб’єктами на ринку є як окремі підприємці (фізичні особи), так і підприємства (юридичні особи). Ці відмінності в формах господарювання породжують у певні особливості формування і розподілу прибутку [23, с. 59].

     1. Прибуток підприємства є головною  метою підприємницької діяльності. Основним спонукальним мотивом  здійснення будь-якого вигляду  бізнесу, його головною кінцевою  метою є зростання добробуту власників підприємства. Характеристикою цього зростання є розмір поточного і відкладеного прибутку на вкладений капітал, джерелом якого є отриманий прибуток.

     2. Прибуток підприємства створює  базу економічного розвитку держави  в цілому. Механізм перерозподілу прибутку підприємства через податкову систему дозволяє «наповнювати» прибуткову частину державних бюджетів всіх рівнів (загальнодержавного і місцевих), що дасть можливість державі успішно виконувати покладені на нього функції і здійснювати намічені програми розвитку економіки. Крім того, реалізація відомого принципу – «багатство держави характеризується рівнем багатства його громадян» також зв’язана з зростанням прибутку підприємства, що забезпечує зростання прибутків його володарів, менеджерів і персоналу.

     3. Прибуток підприємства є критерієм  ефективності конкретної виробничої (операційної) діяльності. Індивідуальний  рівень прибутку підприємства  в порівнянні з галузевим характеризує  ступінь уміння менеджером успішно  здійснювати господарську діяльність в умовах ринкової економіки.

     4. Прибуток є основним внутрішнім  джерелом формування фінансових  ресурсів підприємства, що забезпечують  його розвиток. В системі внутрішнім  джерел формування цих ресурсів  прибутку належить чільна роль. Чим вищим є рівень генерування прибутку підприємства в процесі його господарської діяльності, тим менша в нього потреба в залученні фінансових засобів з зовнішніх джерел і при інших рівних умовах, тим вище рівень самофінансування його розвитку, забезпечення реалізації стратегічних мети цього розвитку.

     5. Прибуток є головним джерелом  зростання ринкової вартості  підприємства, тобто він відображає  спроможність самозростання вартості  капіталу забезпечується шляхом  капіталізації частини отриманої  підприємством прибутку.

     6. Прибуток підприємства є найважливішим джерелом задоволення соціальних потреб суспільства. Соціальна роль прибутку проявляється в тому, що засоби, що перераховуються в бюджети, служать джерелом реалізації різноманітних загальнодержавних і місцевих соціальних програм, що забезпечують «виживання» окремих соціально не захищених членів суспільства.

     7. Прибуток є основним захисним  механізмом, застерігаючим підприємство  від загрози банкрутства. Хоча  така загроза може виникнути  і в умовах прибуткової господарської  діяльності підприємства.

     Характеризуючи  роль прибутку в ринковій економіці, слідує відзначити, що, на думку багатьох економістів, ця роль не завжди позитивна, бо окремі вигляди прибутку, служать  джерелом лише особистого збагачування окремих категорій громадян, не приносивши користь суспільству в цілому. Це відноситься до таких її видів, як прибуток, отриманий від спекулятивних комерційних операцій, від невиправдано високих цін в зв’язку з монопольним положенням на ринку, від «тіньової» діяльності підприємств і т. п.

     Прибуток  підприємства характеризується не тільки своєю багатоаспектною роллю, але  і різноманітністю проявів, в  яких він виступає. Під загальним  поняттям «прибуток» розуміються найрізноманітніші її вигляди, що характеризуються в нинішній час декількома десятками термінів [23, с. 75].

1.2. Шляхи формування  та використання  прибутку

 
 

     Узагальнюючим фінансовим показником діяльності підприємства є його прибуток. Прибуток є однією з основних категорій товарного  виробництва. Це передусім виробнича  категорія, що характеризує відносини, які складаються в процесі суспільного виробництва. Водночас прибуток є однією з важливих форм розподілу національного доходу. Відтак прибуток характеризує відносини, які складаються в процесі первинного розподілу доходу, його перерозподілу і кінцевого використання.

     Поява прибутку безпосередньо зв’язана з появою категорії «витрати виробництва». Прибуток – це та частина вартості продукту, яки залишається

після покриття витрат виробництва.

     На  формування прибутку, як фінансового  показника роботи підприємства, впливає встановлений державою порядок формування витрат на виробництво продукції (робіт, послуг); обчислення й калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг); визначення позареалізаційних прибутків і витрат; визначення балансового (валового) прибутку [13, с. 61].