Казначейське обслуговування місцевих бюджетів за видатками

          Розпорядники і одержувачі бюджетних  коштів відповідають за правильність заповнення розрахункового документа, у тому числі номерів рахунків і кодів банків, суми податку на додану вартість і кодів бюджетної класифікації та достовірність даних у підтвердних документах, які є підставок для здійснення платежу органами Державного казначейства.

          Після проведення всіх контрольних  операцій на відповідність платіжного  зобов'язання бюджетним призначенням на першому примірнику прийнятих платіжних доручень ставиться відмітка про дозвіл на проведення платежу з рахунків бюджету у вигляді відбитка штампа казначея «Підлягає оплаті». Після здійснення платежу на платіжних дорученнях та підтвердних документах, за якими проведено оплату, ставиться відмітка у вигляді відбитка штампа казначея «Оплачено».

          Списання коштів з рахунку  платника здійснюється на підставі  першого примірника розрахункового  документа, який залишається на  зберіганні в органі Державного казначейства, а з розрахункових документів у електронному вигляді - на підставі розрахункового документа з доданням примірника на паперових носіях.

          Розрахункові документи повинні  подаватися як у паперовій  формі, так і у електронному  вигляді. Реквізити розрахункового документа в електронному вигляді повинні повністю відповідати реквізитам документа у паперовій формі.

          При здійсненні видатків шляхом  проведення платежів з рахунків  розпорядників, одержувачів бюджетних  коштів та інших клієнтів орган Державного казначейства надає розпоряднику, одержувачу бюджетних коштів або іншому клієнту виписки за результатами попереднього, операційного дня.

          Для оформлення документів на отримання заробітної плати, стипендії, допомоги, видатків на службові відрядження та інших коштів, призначених на видатки, які не можуть бути проведені безготівковою оплатою, розпорядники бюджетних коштів, одержувачі коштів бюджету та інші клієнти подають до органів Державного казначейства заявку на видачу готівки.

          Заявки подаються органам Державного  казначейства в двох примірниках,  один з яких після видачі  готівки повертається розпоряднику  бюджетних коштів, одержувачу коштів  державного бюджету або іншим  клієнтам з відповідним відбитком  штампа казначея, зберігається як обов'язковий документ і є додатком до бухгалтерських регістрів, що підтверджують обсяг та цільове направлення бюджетних коштів.

          При отриманні заробітної плати  та прирівняних до неї платежів  разом із заявкою на видачу  готівки розпорядники бюджетних коштів та одержувачі коштів бюджету повинні подавати платіжні доручення на одночасне перерахування платежів, утримуваних із заробітної плати працівників та нарахованих на фонд оплати праці податків до бюджету і зборів до державних цільових фондів, або документально підтверджувати їх попередню сплату.

          Крім того, у інформації до  цього реквізиту зазначається, що  податки до бюджету та збори  до державних цільових фондів, утримані із заробітної плати  та нараховані на фонд оплати  праці, перераховуються повністю або (у разі недостатності коштів на рахунку платника для перерахування утриманих сум повністю), що вони перераховуються пропорційно сумі виплаченої заробітної плати. Відповідальність за дані, зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу», несе платник.

          Після отримання матеріальних  цінностей, придбаних за готівку,  до органів Державного казначейства  України подаються документи,  які підтверджують здійснені  видатки та взяття на облік  (за потреби) матеріальних цінностей (акт придбання матеріальних цінностей, прибуткова накладна, роздавальна відомість з підписами осіб, що одержали матеріальні цінності тощо). Залишок невикористаних готівкових коштів повертається уповноваженими особами розпорядників бюджетних коштів безпосередньо на цей самий рахунок за відповідними документами, при заповненні яких обов'язково вказується номер реєстраційного (спеціального реєстраційного) рахунку, на який повинні бути зараховані кошти. Органи Державного казначейства перераховують зазначені кошти на рахунки їх власників. При застосуванні системи безготівкової виплати заробітної плати кошти перераховуються (за згодою працівників установ та організацій) на вкладні рахунки (рахунки фізичних осіб, відкриті в установах банків). Обслуговування таких операцій здійснюється за окремим порядком, визначеним відповідним органом Державного казначейства України та погодженим з банком (який обслуговує ці операції). При цьому до органів Державного казначейства подаються платіжні доручення, до яких додається реєстр з переліком номерів рахунків фізичних осіб.

          При  перерахуванні  коштів  на  рахунки групи 257 «Кошти до виплати»

Плану рахунків комерційних банків України  або вкладні рахунки кошти, обов’язкові  до перерахування з утримання  із заробітної плати і прирівняних до неї платежів (прибутковий податок з громадян, збір на обов’язкове пенсійне страхування, обов’язкове соціальне страхування тощо), перераховуються органами Державного казначейства на підставі платіжних доручень, які подаються розпорядниками бюджетних коштів, одержувачами коштів державного бюджету та іншими клієнтами.

РОЗДІЛ 2.  ОРГАНІЗАЦІЯ КАЗНАЧЕЙСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ

                         МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ ЗА ВИДАТКАМИ

     2.1. Характеристика Коломийського  відділення Державного казначейства

          На сьогоднішній день систему Державного казначейства України становлять: Державне казначейство України та його територіальні органи – управління Державного казначейства України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі з відділеннями у районах, містах, районах у містах.

          Державне казначейство та його  територіальні органи у своїй  діяльності взаємодіють з міністерствами  та іншими центральними органами  державної виконавчої влади, Національним банком України, установами інших банків, Державною податковою службою, місцевими  фінансовими  органами, Державною контрольно-ревізійною службою в Україні.

          Основними завданнями Державного  казначейства України є :

• організація виконання державного бюджету України і здійснення контролю за цим;
• управління наявними коштами державного бюджету України, у тому числі    в іноземній валюті, та коштами державних цільових фондів у межах видатків, встановлених на відповідний період;
• фінансування видатків державного бюджету України;
• ведення обліку касового виконання державного бюджету України;
• складання   звітності  про  стан  виконання   державного  бюджету України;
• здійснення управління державним внутрішнім та зовнішнім боргом відповідно до чинного законодавства;
• розподіл між Державним бюджетом України та бюджетами Автономної   Республіки Крим, областей, містах Києва та Севастополя відрахувань від загальнодержавних  податків, зборів і   обов'язкових    платежів    за     нормативами,   затвердженим Верховною Радою України;
• здійснення контролю за надходженням, використанням коштів державних цільових фондів;
• розробка нормативно-методичних документів з питань бухгалтерського   обліку, звітності та організації виконання бюджетів усіх рівнів, які є обов'язковими  для  всіх  підприємств, установ та організацій, що використовують бюджетні кошти та кошти державних цільових фондів. [2, с.4-5]

          Основним  завданням Державного казначейства також є удосконалення системи ефективного управління коштами державного бюджету та процедур попереднього контролю за їх витрачанням, розробка нової політики бухгалтерського контролю і звітності, чітке визначення і розподіл функцій між учасниками бюджетного процесу, створення єдиного комплексу технічних і програмних засобів інформаційної системи Державного казначейства та інші.

          Державне казначейство України відповідно до покладених завдань:

• організовує та здійснює виконання державного бюджету, виходячи з принципу Єдиного казначейського рахунку;
• здійснює керівництво територіальними органами Державного казначейства;
• веде зведені реєстри розпорядників коштів державного бюджету України, державних цільових фондів та рахунків територіальних органів Державного казначейства;
• здійснює управління доходами і видатками державного бюджету, проводить операції з наявними бюджетними коштами, в тому числі в іноземній валюті, в межах розпису доходів і видатків державного бюджету;
• здійснює за дорученням Кабінету Міністрів України і Мінфіну операції  з   іншими   коштами,  що  перебувають у   розпорядженні

                Уряду України;

• організовує та здійснює прогнозування і касове планування коштів державного бюджету, визначає на основі чинного законодавства розміри їх поточного використання у межах затверджених на відповідний період видатків;
• доводить до головних розпорядників коштів і територіальних органів Державного казначейства обсяги асигнувань, що виділяються з державного бюджету;
• організовує розподіл між державним бюджетом та бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя відрахувань від загальнодержавних податків, зборів і обов'язкових платежів за нормативами, затвердженими Верховною Радою України, а також   перерахування місцевим бюджетам належних їм коштів від зазначених відрахувань;
• веде зведений бухгалтерський облік руху коштів державного бюджету на рахунках Державного казначейства.

          Відділення Державного казначейства  у районах, містах, районах у  містах:

          1) здійснюють виконання відповідних  показників Державного бюджету  та контроль за надходженням, рухом і використанням державних позабюджетних фондів у частині, що визначається Головним управлінням Державного казначейства;

          2)   забезпечують відповідно  до встановлених розмірів асигнувань  та касового плану цільове  фінансування видатків Державного бюджету;

          3)   ведуть облік розпорядників  коштів, яким виділяються асигнування  з Державного бюджету та державних  позабюджетних фондів;

          4) здійснюють прогнозування та  касове планування коштів Державного  бюджету;

          5)  розподіляють між Державним бюджетом та бюджетами Автономної   Республіки   Крим,  областей,  міст   Києва і Севастополя відрахування від загальнодержавних податків, зборів і обов'язкових платежів за нормативами, затвердженими Верховною Радою України;

          6) здійснюють за поданням державних  податкових інспекцій повернення  за рахунок державного бюджету  зайво сплачених або стягнених  податків, зборів та обов'язкових  платежів; 

          7)   ведуть бухгалтерський облік  руху коштів державного бюджету за рахунками відділень Державного казначейства;

          8) здійснюють збирання,   контроль, зведення та подання вищестоящим  органам Державного казначейства  фінансової звітності про стан  виконання показників державного  бюджету відповідним регіоном;

          9)    проводять    роботу,    пов'язану    із    здійсненням    контролю    за дотриманням    чинного    законодавства    України    з    питань    виконання державного бюджету;

          10)   передають    відповідним    Державним    податковим    інспекціям документи про стягнення у безспірному порядку до державного бюджету штрафів   за   порушення   установами   банків   та   підприємствами   зв'язку встановленого порядку проходження і виконання платіжних доручень по доходах і видатках Державного бюджету;

          11) готують і подають вищестоящим органам Державного казначейства у разі потреби пропозиції про скорочення видатків Державного бюджету;

          12)   розглядають заяви, пропозиції, скарги громадян, підприємств, установ та організацій з питань, що належать до їх компетенції.

          На казначейську систему виконання видаткової частини бюджету, принциповою ознакою якої є здійснення видатків, розпорядників бюджетних коштів шляхом оплати рахунків органами Державного казначейства переведено понад 30 тисяч розпорядників та одержувачів коштів державного бюджету, яким відкрито понад 114 тисяч рахунків. Завдяки переходу від відомчого фінансування до оплати рахунків, інформація про виконання державного бюджету сконцентрована в системі Державного казначейства в принципово більш широкому та прозорому вигляді, доступ до неї став незрівнянно простіший. Це, в свою чергу, дало можливість контролювати бюджетні видатки на всіх стадіях виконання державного бюджету. До запровадження казначейського виконання державного бюджету, фактично існував лише один вид фінансового контролю - аудит, який здійснювався шляхом   перевірок   і   ревізій   безпосередньо   на   місцях,   в   установах, організаціях органами Контрольно-ревізійної служби та внутрішнього аудиту 1 раз на два роки.