Казначейське обслуговування місцевих бюджетів за видатками

          Функціонування казначейської системи за видатками місцевих бюджетів полягає в забезпеченні того, щоб усі трансакції з бюджетними коштами були незалежно санкціоновані, задокументовані, зареєстровані в інформаційній системі і, головне, не перевищували обсягів встановлених бюджетних призначень та відповідали їм.

          Проблема тимчасової нестачі  грошових коштів, яка виникає  перед місцевими бюджетами, та  покладення на органи Державного  казначейства покриття касових  розривів у процесі управління  грошовими потоками місцевих  бюджетів є ключовою при ухваленні рішення  про переведення коштів місцевих бюджетів на казначейське обслуговування. При цьому такі операції мають здійснюватися шляхом використання тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів на рахунках Державного казначейства замість залучення кредитів на банківському ринку, як це прийнято в усьому світі. Саме функція процесу управління грошовими потоками повинна забезпечувати оптимізацію здійснення платежів з видатків у межах асигнувань, передбачених місцевими бюджетами. Роль казначейства полягає не у виконанні окремих видаткових повноважень, а, радше, в комплексному обслуговуванні всіх учасників бюджетного процесу.

          В   органах  Державного   казначейства  з  1 січня 2001 р.  запроваджено

облік    зобов’язань    розпорядників   коштів    державного   бюджету.   Облік

зобов’язань розпорядників коштів та контроль за їх дотриманням здійснюється органами Державного казначейства згідно з вимогами „Порядку обліку зобов’язань розпорядників  коштів бюджету в органах Державного казначейства”.

          Зобов’язання – це будь-яке  здійснене відповідно до бюджетного  асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших  аналогічних операцій протягом  бюджетного періоду, стосовно  яких необхідно виконати платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому [3, п.8]. зобов’язання розпорядників поділяються на:

          -    договори,  угоди,  контракти   тощо,  прийняті   розпорядниками   на 

               межах  бюджетних  асигнувань,  передбачених   їм   у   відповідному

               бюджеті на поточний бюджетний  рік;

          -    фінансові  зобов’язання, а  саме:  рахунки-фактури, платіжні  вимоги,

               акти    виконаних    робіт   тощо,    тобто   документи,    які    отримує 

               розпорядник на  виконання зареєстрованих  зобов’язань (договорів,

               угод, контрактів тощо).

          Головні розпорядники коштів  розподіляють бюджетні асигнування  і доводять їх своїм підвідомчим  установам, що слугує основою  для складання кошторису. Кошторис - основний плановий документ установи, який надає повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, тобто взяття зобов'язань на відповідний бюджетний період. Органи Державного казначейства здійснюють облік зобов'язань розпорядників коштів державного бюджету на рахунках позабалансового обліку Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України №119. Відповідно до вимог Порядку обліку зобов'язань розпорядників коштів бюджету в органах Державного казначейства, розпорядники коштів державного бюджету мають право брати зобов'язання щодо видатків державного бюджету в межах кошторисних призначень, виходячи з потреби у забезпеченні виконання пріоритетних заходів та з урахуванням здійснення платежів для погашення зобов'язань за минулі періоди. У разі скорочення бюджетних асигнувань розпорядники повинні вжити заходів щодо ліквідації або скорочення обсягу взятих зобов'язань, які перевищують уточнені плани асигнувань.

          З метою забезпечення контролю  за цільовим спрямуванням бюджетних  коштів органи Державного казначейства  України в процесі розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів здійснюють контроль:

          -    на  етапі   реєстрації  зобов'язань  розпорядників бюджетних   коштів,

               у тому числі фінансових;

          -    на   етапі  здійснення  оплати   рахунків   розпорядників   бюджетних

               коштів та одержувачів.

          Здійснення касових видатків  розпорядників та одержувачів  бюджетних коштів відповідно  до планів асигнувань або планів  використання бюджетних коштів  проводиться органами Державного казначейства України з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників бюджетних коштів (одержувачів) шляхом проведення платежів з цих рахунків, відкритих в органах Державного казначейства України відповідно до покладених завдань, Державне казначейство контролює цільове направлення бюджетних коштів на стадії проведення платежу на підставі підтвердних документів, наданих розпорядниками бюджетних коштів. Відповідальність за цільове використання бюджетних коштів несуть розпорядники та одержувачі бюджетних коштів (рис. 1.1.) [25, с.419].

          Документи на здійснення видатків  приймаються органами Державного  казначейства від:

1. розпорядників бюджетних коштів:

          -    за  видатками  загального  фонду  та  іншими  коштами   спеціального

               фонду    відповідно    до    зареєстрованих    в    органах   Державного 

               казначейства зобов'язань, згідно  з помісячними планами асигнувань,

               у  межах   залишку  коштів  на  рахунку  певним  кодом   економічної

               класифікації видатків;

          -    за  спеціальним  фондом (крім  інших коштів  спеціального  фонду)

               відповідно   до   кошторисних   призначень  та   в  межах   загального

               залишку коштів на спеціальному реєстраційному рахунку.

          2) одержувачів бюджетних коштів - відповідно до зареєстрованих в органах Державного казначейства зобов'язань і згідно з планом використання бюджетних коштів у межах залишків наявних на рахунку коштів.

 

Кошти загального фонду бюджету до розподілу

 

Зведені особові рахунки головних розпорядників коштів

 

Особові рахунки головних розпорядників коштів

 

Особові рахунки розпорядників коштів 2 ступеня

Реєстраційні рахунки  розпорядників коштів     2 ступеня

Реєстраційний рахунок

 

Реєстраційні рахунки розпорядників коштів 2 ступеня

Реєстраційні рахунки розпорядників  коштів               3 ступеня

Рахунки одержувачів коштів

Рахунки одержувачів коштів

Рахунки одержувачів коштів

 

Рахунки одержувачів коштів

 

Оплата рахунків (перерахування коштів за надані  послуги, виконані роботи безпосередньо  суб’єктами господарської діяльності

 

 

 

 

 

Рис 1.1. Схема   здійснення   видатків   при  казначейському   обслуговуванні

              місцевих  бюджетів

          Перевірка підтвердних документів на оплату рахунків розпорядників коштів бюджету здійснюється в органах Державного казначейства за наявності:

          -    зареєстрованих зобов'язань; 

          -    залишків  коштів  на  рахунках розпорядників  коштів  у розрізі кодів

               економічної       класифікації     видатків    за      загальним     фондом 

               відповідного  бюджету або залишків  коштів  за спеціальним фондом

               відповідного бюджету;

          -    відповідності     змісту    операцій,     представлених     підтвердними

     документами,  кодам  економічної  класифікації  видатків  зазначеним

               у призначенні платежу.

          При цьому перевіряється законність  підстави (наявність підтвердних  документів, нормативно-правових актів тощо) для здійснення платежів, відповідність платежів вимогам обліку і контролю за зобов'язаннями, а також правильність оформлення розрахункових документів.

          Підставою для здійснення платежу  розпорядників та одержувачів  бюджетних коштів є платіжні доручення, підготовлені власниками рахунків, та підтвердні документи, які потверджують цільове направлення коштів (рахунки, рахунки-фактури, накладні, товарно-транспортні накладні, трудові угоди, договори на виконання робіт, акти виконаних робіт, звіти про результати здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти тощо). Порядок оформлення і подання цих документів до органів Державного казначейства регламентується вимогами щодо обліку зобов'язань, згідно з якими розпорядник коштів бюджету як споживач має сплатити належну суму виконавцю робіт та послуг або постачальнику товарів за умови виконання договірних умов.

          Платіжні доручення подаються  до органів Державного казначейства  в двох примірниках або в  кількості примірників, потрібній для всіх учасників безготівкових розрахунків, за встановленою Національним банком України формою. В окремих  випадках, за  погодженням з  Державним  казначейством

України, платіжне доручення подасться у  довільній формі за умови обов'язкового забезпечення наявності та графічного розташування усіх елементів (рамки, лінії, текстові елементи) згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів платіжних доручень.

          Крім того, подані в органи  Держказначейства від розпорядників  та одержувачів бюджетних коштів платіжні доручення перевіряються казначеями на правильність заповнення реквізитів та відповідність зразкам підписів і відбитка печатки.

          При невиконанні будь-якої з  цих вимог орган Державного  казначейства України відмовляє  в оплаті та повертає документи на доопрацювання.

          В оплаті рахунків розпорядників  бюджетних коштів може бути  відмовлено:

          -   за  відсутності затверджених та взятих на облік кошторисів видатків

               та планів асигнувань;

          -   за  відсутності  або  недостатності  коштів  на  відповідних  рахунках

               бюджетних     установ     чи    організацій    та/або     бюджетних    чи 

               кошторисних призначень, крім установлених  випадків;

          -   у разі обмежень  здійснення бюджетних видатків, що визначаються

               чинними нормативно-правовими актами;

          -    при   неподанні необхідних   підтвердних   документів   для   оплати

               рахунків;

          -    при     недотриманні     або     порушенні     встановленого     порядку

               використання коштів загального  та спеціального фондів бюджету;

          -    за відсутності в бухгалтерському обліку виконання бюджетів взятих

               розпорядниками бюджетних коштів зобов'язань;

          -    якщо документи на оплату видатків оформлені неправильно та/або

               не підтверджують цільового направлення  коштів;

          -    у  разі  неподання   розпорядниками  бюджетних  коштів  фінансової

               звітності    про    виконання     кошторисів   доходів    і    видатків  та

               використання бюджетних коштів. [6, с.4.8]

          Органи Державного казначейства  України повідомляють своїх клієнтів  про відмову в оплаті у письмовій  формі. Платіжне доручення, не прийняте до виконання у зв'язку з неправильним заповненням реквізитів (якщо не заповнено хоча б один із реквізитів, відсутні підтвердні документи, щодо яких передбачено подання разом із платіжним дорученням), органи Державного казначейства повертають розпоряднику коштів без виконання в день його отримання. На зворотному боці платіжного доручення робиться запис про причину повернення без виконання та зазначається дата його повернення за підписами головного бухгалтера або його заступника та виконавця з проставленням штампу органу Державного казначейства. Платіжні доручення та всі підтвердні документи, подані разом із ним і не прийняті до виконання, не пізніше наступного робочого дня повертаються розпорядникам бюджетних коштів (одержувачам, іншим клієнтам), від яких вони надійшли. Вимоги щодо заповнення розрахункових документів, що подаються органам Державного казначейства, аналогічні вимогам, установленим для установ банків і визначеним Правилами заповнення розрахункових документів на паперових носіях, їх реєстрів і заяви на відкриття акредитива.