Доходи місцеіих бюджетів проблеми формування та виконання

     Збільшити питому вагу власних доходів місцевих бюджетів можна шляхом проведення відповідних податкових реформ, запровадженням в Україні змішаної моделі місцевого оподаткування. Головною частиною цієї моделі можуть стати податки на майно (податок на будівлі та споруди, податок на землю). Водночас частина податку з доходів фізичних осіб має не враховуватися при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів (тобто відноситися до власних доходів місцевих бюджетів) та спрямовуватися на інвестиції у регіональний розвиток [30].

     Як варіанти – 50% надходжень податку з доходів фізичних осіб, що утворилися внаслідок новостворених робочих місць за рахунок іноземних інвестицій, не враховувати при розрахунку трансфертів, спрямовуючи їх у бюджет розвитку, запровадити власні доходи районних та обласних бюджетів[11, 26].

     Ресурси, які спрямовуються на виконання делегованих та власних повноважень, повинні відповідати обсягу власних та делегованих місцевому самоврядуванню повноважень. Для цього в основу розрахунку трансфертів місцевим бюджетам слід покласти норматив и соціальної забезпеченості та привести до них нормативи бюджетної забезпеченості.

     Законодавчо встановити механізми призупинення дії певних бюджетних програм у межах делегованих повноважень у випадку їх незабезпеченості фінансовими ресурсами у обсягах, достатніх для дотримання нормативів соціальної забезпеченості, сформувати систему відповідальності держави за фінансове забезпечення делегованих повноважень через механізми відмови органів місцевого самоврядування від виконання делегованих повноважень, започаткувати систему комплексного розвитку територій шляхом співфінансування проектів різними рівнями влади за програмою «держава-регіон».

     Реформувати систему справляння плати за землю, зокрема: завершити процес інвентаризації земель; переглянути і впорядкувати звільнення від сплати податку; вирішити проблему грошової оцінки земель; вирішити проблеми ставок орендної плати за землю, ввести плату за резервування земельних ділянок [21, 22].

     Запровадити сучасні методи управління місцевими бюджетами, зокрема програмно-цільовий метод.

     Внести зміни до формули розрахунку трансфертів з метою застосування механізмів стимулювання зацікавленості органів місцевого самоврядування у нарощуванні доходного потенціалу. Індекси податкоспро- можності по доходах, що беруться до розрахунку трансфертів розрахо- вуються по кожній групі адміністративно-територіальних одиниць окремо: обласні; районні; міста понад 750 тис. населення; міста обласного значення до 750 тис. населення; міста районного значення, селища-районні центри; села, селища [1, 5].

     При цьому вже сьогодні можна було б втілити в життя реальні кроки, які б свідчили про серйозність намірів держави здійснити реформу та укріпити довіру до неї з боку самоврядування, а саме: безумовна відмова від запровадження на центральному рівні будь-яких пільг, які стосуються податків та зборів, що зараховуються до місцевих бюджетів; адміністру- вання всіх податків та зборів, які зараховуються до місцевих бюджетів органами Державної податкової адміністрації, удосконалити систему надання державою інвестиційних субвенцій [2, 16].

     Забезпечити прозорість бюджетного процесу. У випадках підготовки на центральному рівні рішень, що впливатимуть на дохідну або видаткову частину місцевих бюджетів безумовне попереднє надання органам місцевого самоврядування фінансових розрахунків та проведення громадських слухань[30].

     Самостійність місцевих бюджетів України поки що багато в чому є лише декларованою в законодавстві. Їхня дохідна частина в основному залежить не від зусиль місцевої влади в розвитку власної бази оподаткування, а від перерозподілу фінансових ресурсів через державний бюджет. За збереження такої ситуації місцеві фінанси, безумовно, залишатимуться слабкими і не зможуть забезпечувати виконання покладених на місцеві органи влади функцій [6, 27].

     Застарілий механізм регулювання центральними органами влади доходів місцевих бюджетів позбавляє місцеві органи влади фінансової самостійності, на довгі роки закріплює залежність розвитку місцевої економіки і соціальної сфери від можливостей і бажання вищестоящих органів влади вирішувати проблеми, що знаходяться на даній території районів, міст, селищ і сіл.

     Таким чином, сьогодні з особливою гостротою постає проблема вироблення дієвого механізму, який би визначав нові принципи формування місцевих бюджетів, чітке розмежування функцій і повноважень усіх рівнів влади, а звідси – видатків кожного виду бюджету, і що саме головне – доходів між різними ланками бюджетної системи.

     При цьому питання бюджетної політики, оподаткування і міжбюджетних відносин повинні розглядатись і вирішуватись комплексно, оскільки вонитісно взаємопов’язані, і ні один із цих елементів не може бути реформованим без врахування двох інших. 
 

     3.2. Напрямки підвищення ефективності формування і виконання дохідної частини місцевих бюджетів

     Для підвищення значущості та ролі місцевих бюджетів в Україні необхідні, на нашу думку, зміни в законодавстві. Існує нагальна потреба в реформуванні місцевих податків, щоб вони стали найвагомішим дохідним джерелом у місцевих бюджетах, яким вони є в розвинених демократичних країнах. Треба внести такі зміни до законодавства, згідно з якими до місцевих податків були б віднесені плата за землю, прибутковий податок зі встановленням надбавки в межах закону до вже чинної ставки. Також треба надати право місцевим органам влади встановлювати у визначених законом межах надбавки до загальнодержавних податків, власні податки та збори, визначати їхні ставки.

     Необхідно звернути увагу на зменшення податкових пільг, що надаються підприємствам. Для цього слід перевести підприємства пріоритетних галузей на фінансування на конкурсних засадах із одночасним скороченням, а в перспективі й скасуванням пільг із тих податків, що зараховуються до місцевих бюджетів.

     Доходи в місцеві бюджети від місцевих податків та зборів незначні в Україні, тому доцільною буде перевірка витрат на стягнення та контроль за надходженням цих податків. Якщо такі витрати досить значні, то адміністрування місцевих податків необхідно вдосконалювати [26, 27, 30].

     Визначення індексу податкового потенціалу дасть змогу встановити оптимальний рівень податкового навантаження на регіон. При плануванні видаткової частини місцевого бюджету доцільно враховувати структуру видатків території, яка зумовлена кількістю населення, кліматичними умовами, аграрним чи промисловим напрямом виробництва, пріоритетними напрямами розвитку економіки на цій території.

     Лише шляхом зміцнення фінансової бази органів місцевого самоврядування і надання їм досить широких повноважень можна досягти реальної бюджетної самостійності та фінансової децентралізації.Отже, ми виділяемо напрямки підвищення ефективності формування і виконання місцевих бюджетів, а саме:

• підтримки стійкого економічного розвитку регіонів з урахуванням збалансування загальнодержавних і регіональних інтересів;
• поступового збільшення питомої ваги місцевих бюджетів у зведеному бюджеті України шляхом удосконалення міжбюджетних відносин та підвищення самодостатності місцевих бюджетів;
• удосконалення методологічної та нормативної бази програмно- цільового методу у бюджетному процесі на місцевому рівні, застосування такого методу під час складання та виконання місцевих бюджетів у пілотних регіонах;
• впровадження програм розвитку регіонів на середньострокову перспективу;
• проведення заходів, передбачених угодами щодо регіонального розвитку областей, укладених між Кабінетом Міністрів України та відповідними радами;
• внесення змін до актів законодавства щодо забезпечення фінансово-організаційної кооперації на місцевому рівні;
• підвищення якості послуг, що надаються за рахунок місцевих бюджетів;
• підвищення частки інвестиційних видатків на місцях.
• підвищення фінансової незалежності місцевих бюджетів і рівня фінансової забезпеченості делегованих повноважень;
• підвищення видаткової автономності місцевих бюджетів та ефективності використання бюджетних коштів;
• упорядкування відносин місцевих бюджетів з центром (оптимізація розподілу видаткових повноважень, удосконалення порядку розподілу трансфертів);
• збільшення інвестиційних ресурсів місцевих бюджетів [26, 27, ]

Отже, ми пропонуемо шляхи підвищення доходів місцевих бюджетів через:

     – перерозподіл доходів між державним і місцевими бюджетами, а саме передача на місцевий рівень таких додаткових доходів:

• плата за ліцензії й сертифікати, державну реєстрацію;
• плата за використання природних ресурсів;
• плата за надані в оренду ставки, що перебувають у басейнах рік загальнодержавного значення;

     – збільшення доходів, що не враховуються при розрахунках міжбюджетних трансфертів, шляхом включення до їх списку:

• плати за землю в повному обсязі;
• адміністративних штрафів;
• плати за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності [14, 28, 30].

ВИСНОВКИ 

     На  основі проаналізованих літературних джерел та наукових праць вітчизняних  та зарубіжних вчених можна зробити такі узагальнені висновки, місцеві бюджети - це важлива фінансова категорія, основу якої становить система фінансових відносин, що складається між місцевими та державним бюджетами, а також усередині сукупності місцевих бюджетів. Місцеві бюджети є головним каналом доведення до населення кінцевих результатів суспільного виробництва, спрямованих на суспільне споживання. Саме через них суспільні фонди споживання розподіляються в територіальному розрізах, тобто між окремими адміністративно-територіальними одиницями і соціальними групами населення. Обгрунтовано, що в бюджетній системі країни зростає роль місцевих бюджетів як основи соціально-економічного розвитку регіонів, проведення регіональної інвестиційної політики, соціального захисту населення. Практика формування доходів місцевих бюджетів, дає підстави стверджувати, що розширення структури доходів місцевих бюджетів за рахунок джерел, які знаходяться на власній території, а саме податку на прибуток підприємств недержавної форми власності, слугуватиме основою стимулювання економічного і соціального розвитку регіонів.

     Проблема формування дохідної бази місцевих бюджетів перебуває в центрі уваги науковців, працівників органів виконавчої влади і місцевого самоврядування та фінансових органів, тому що саме місцевим бюджетам, як основній фінансовій базі органів місцевого самоврядування, належить особливе місце в бюджетній системі України. Формування місцевих бюджетів є водночас умовою і результатом соціально-економічного розвитку територій. Тому створення ефективного механізму їх формування є однією з актуальних проблем, від вирішення якої залежить стабільність розвитку економіки країни і регіонів. В Україні понад 90 % усіх бюджетів дотаційні й лише 8 % – це бюджети, які є донорами в умовах чинної системи бюджетного регулювання. За відсутності в достатньому обсязі власних доходів видатки місцевих бюджетів забезпечуються за рахунок надання трансфертів із державного бюджету, які відіграють важливу роль у формуванні доходів місцевих бюджетів. Отже, питома вага трансфертів у доходах місцевих бюджетів має сталу тенденцію до зростання.Практика надання місцевим бюджетам власних доходів у обсязі, не достатньому для фінансування видатків, успадкована ще з часів соціалізму, коли вважалося, що обмежений обсяг власних доходів місцевих бюджетів спонукатиме місцеві органи влади до їх збільшення та пошуку додаткових джерел фінансування. Але реалізація гарантій самостійності органів місцевого самоврядування залежить саме від законодавчого закріплення достатніх та стабільних власних джерел доходів місцевих бюджетів, оскільки тільки стосовно власних доходів органи місцевого самоврядування мають реальні повноваження щодо їх запровадження та збирання.З метою надання місцевим бюджетам достатніх податкових надходжень, що більше відповідатимуть обсягу покладених на них функцій, варто розглянути можливість передачі в розпорядження місцевих органів влади частини надходжень від загальнодержавних податків та зборів, рівень мобілізації яких залежить від податкових зусиль місцевих органів влади (ПДВ і податок на прибуток державних підприємств). Доцільність цієї пропозиції підтверджується й міжнародним досвідом.

     Основними напрямами поліпшення справ у формуванні та виконанні дохідної частини місцевих бюджетів України, мають бути:

     — враховуючи теоретичні узагальнення напрацьовані як вітчизняною, так і зарубіжною класичною економічною наукою, уточнено трактування доходів місцевих бюджетів як частини фінансових ресурсів держави, що, згідно з діючим бюджетним законодавством, є власними та закріпленими видами надходжень, які мобілізуються у фондах грошових коштів органів місцевого самоврядування за рахунок податкових, неподаткових доходів, надходжень від операцій з капіталом та до цільових фондів, коштів, виділених з інших бюджетів з метою забезпечення ефективного та повноцінного виконання власних та делегованих функцій та повноважень.

     — основою власних доходів місцевих бюджетів повинні становити місцеві податки та збори. Принципово важливе значення має закріплення за місцевими бюджетами таких податків, які гарантуватимуть органам місцевого самоврядування стабільні надходження доходів та їх рівномірний горизонтальний розподіл. Тому до місцевих податків можна було б віднести податок на майно; плату за землю; надбавку на податок із доходів фізичних осіб та податки на бізнес (плату за ліцензії і плату за патент);

     — особливої уваги заслуговують інститути місцевих позабюджетних фондів. Завдяки діяльності таких фондів не лише посилюється, але й суттєво диверсифікується сфера бюджетного інвестування на рівні територіальних громад. У системі місцевих позабюджетних фондів найбільший інтерес становлять гарантійні та страхові фонди. Перші створюються для надання гарантій повернення кредитів, виданих новоствореним фірмам. Створюються вони, як правило, при кредитних установах. Другі – створюються органами місцевого самоврядування для забезпечення повернення коштів, залучених ними від муніципальних позик;

     Отже, для зміцнення фінансової бази органів місцевого самоврядування і надання їм досить широких повноважень варто акцентувати увагу на досягнення реальної бюджетної самостійності та фінансової децентралізації. Для вирішення цих проблем доцільно зміцнити фінансову складову органів місцевого самоврядування, удосконалити систему регулювання міжбюджетних відносин, посилити інвестиційну складову місцевих бюджетів, а також підвищити ефективність управління коштами місцевих бюджетів та посилити контроль і відповідальність за дотримання бюджетного законодавства. Визначення вектору перетворення і удосконалення системи формування місцевих бюджетів буде сприяти зміцненню дохідної бази і забезпечувати виконання соціальних завдань розвитку регіонів.