Доходи і видатки державного бюджету

4)   сільських,   селищних   та   міських   палаців культури, клубів та бібліотек.

До II групи — належать видатки на фінансу­вання бюджетних установ та заходів, які забез­печують надання основних соціальних послуг, гарантованих державою для всіх громадян Ук­раїни і здійснюються з бюджетів міст республі­канського Автономної Республіки Крим, міст об­ласного значення та районних бюджетів.

Ця група містить видатки на:

1) державне управління:

а)  фінансування органів місцевого самовряду­вання міст республіканського Автономної Респуб­ліки Крим і міст обласного значення;

б)  органів місцевого самоврядування районно­го значення;

2) освіту:

а)  дошкільну освіту (у містах республікансько­го Автономної Республіки Крим та міст обласно­го значення);

б)  загальну середню освіту: загальноосвітні на­вчальні заклади, у тому числі: школи, дитячі сад­ки (для міст республіканського Автономної Респуб­ліки Крим та міст обласного значення), спеціалізо­вані школи, ліцеї, гімназії, вечірні (змінні) школи;

в)  заклади освіти для громадян, які потребу­ють соціальної допомоги та реабілітації: загаль­ноосвітні школи-інтернати, загальноосвітні шко-ли-інтернати для дітей-сиріт і дітей, які позбав­лені піклування батьків, дитячі будинки (у разі, якщо не менше 70 відсотків кількості учнів цих установ формується на території відповідного мі­ста чи району), дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім'ї, допомога на дітей, які перебу­вають під опікою і піклуванням;

г)  інші державні освітні програми;

3) охорону здоров'я:

а)  первинну медико-санітарну,  амбулаторно-по­ліклінічну та стаціонарну допомогу (лікарні широ­кого профілю, пологові будинки, станції швидкої та невідкладної медичної допомоги, поліклініки і ам­булаторії, загальні стоматологічні поліклініки);

б)   програми  медико-санітарної  освіти  (міські та районні центри здоров'я і заходи по санітар­ній освіті);

4) соціальний захист та соціальне забезпечення:

а)  державні програми соціального забезпечен­ня: притулки для неповнолітніх (у разі, якщо не менше 70 відсотків кількості дітей, які перебува­ють у цих  закладах,  формуються на території відповідного    міста   чи    району),    територіальні центри і відділення соціальної допомоги на дому;

б)   державні   програми   соціального   захисту: пільги ветеранам війни і праці, допомога сім'ям з дітьми,  додаткові виплати населенню на по­криття  витрат  з  оплати  житлово-комунальних послуг,    компенсаційні   виплати   за   пільговий проїзд окремих категорій громадян;

в)  державні програми підтримки будівництва (реконструкції)   житла   для   окремих   категорій громадян;

г)  районні та міські програми і заходи щодо реалізації державної політики стосовно дітей, мо­лоді, жінок, сім'ї;

5)  державні  культурно-освітні  та театрально-видовищні  програми (театри,  бібліотеки,   музеї, виставки, палаци і будинки культури, школи ес­тетичного виховання дітей);

6)  державні програми розвитку фізичної куль­тури і спорту: утримання та навчально-тренувальна робота дитячо-юнацьких спортивних шкіл усіх ти­пів (крім шкіл республіканського Автономної Рес­публіки Крим і обласного значення), заходи з фі­зичної культури і спорту та фінансова підтримка організацій фізкультурно-спортивної спрямованос­ті і спортивних споруд місцевого значення.

До III групи належать видатки на фінансуван­ня бюджетних установ та заходів, які забезпечу­ють гарантовані державою соціальні послуги для окремих категорій громадян, або фінансування програм, потреба в яких існує в усіх регіонах України і здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів.

До цієї групи належать видатки на:

а)  фінансування представницької і виконавчої влади Автономної Республіки Крим;

б) фінансування обласних рад;

2) освіту:

а)  загальну середню освіту для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації: спеціальні загальноосвітні навчальні заклади для дітей,   які   потребують   корекції   фізичного   та (або) розумового розвитку, санаторні школи-інтернати;

б)  заклади професійно-технічної освіти, що пе­ребувають   у   власності   Автономної   Республіки Крим і виконують державне замовлення;

в) вищу освіту (вищі заклади освіти І, II, III та IV рівнів акредитації, що перебувають у власнос­ті Автономної Республіки Крим та спільній влас­ності територіальних громад);

г)  післядипломну освіту (інститути підвищен­ня  кваліфікації працівників  соціально-культур­ної  сфери  та  агропромислового  комплексу,   що знаходяться у комунальній власності);

ґ) інші державні освітні програми;

3)  охорону здоров'я:

а)   первинну   медико-санітарну,   амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (лікарні рес­публіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення);

б)  спеціалізовану амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (спеціалізовані лікарні, по­ліклініки,  госпіталі  для  інвалідів  Великої  Віт­чизняної війни, будинки дитини, станції перели­вання крові та інше);

в)  санаторно-курортну допомогу (санаторії для хворих  на  туберкульоз,   санаторії  для  дітей  та підлітків, санаторії медичної реабілітації);

г)  інші державні програми медичної та санітар­ної допомоги (медико-соціальні експертні комісії, бюро судмедекспертизи, центри здоров'я і заходи санітарної освіти, інші програми і заходи);

4) соціальний захист та соціальне забезпечення:

а)  державні програми соціального захисту та соціального  забезпечення:   допомога  по  догляду за інвалідами І чи II груп внаслідок психічного розладу;  адресна соціальна допомога малозабез­печеним сім'ям;  виплати компенсації реабіліто­ваним;   дитячі   будинки-інтернати;   навчання  та трудове   влаштування   інвалідів;   будинки-інтер­нати для престарілих і інвалідів та інше;

б) республіканські Автономної Республіки Крим і обласні програми і заходи з реалізації державної політики стосовно дітей, молоді, жінок, сім'ї;

в) інші державні соціальні програми;                

5) культуру і мистецтво:

а)  державні культурно-освітні програми (рес­публіканські Автономної Республіки Крим та об­ласні бібліотеки, музеї та виставки);

6) державні театрально-видовищні програми (фі­лармонії, музичні колективи і ансамблі, театри, палаци і будинки культури республіканського Ав­тономної Республіки Крим і обласного значення, інші заклади та заходи у галузі мистецтва);

в)   інші   державні   культурно-мистецькі   про­грами;

б) фізичну культуру і спорт:

а)   державні   програми   з   розвитку   фізичної культури і спорту (навчально-тренувальна робота дитячо-юнацьких   спортивних   шкіл   усіх   типів, заходи з фізичної культури і спорту республікан­ського Автономної Республіки Крим та обласного значення);

б)  державні програми з  інвалідного  спорту і реабілітації.

З бюджетів міст Києва і Севастополя здійсню­ються видатки всіх трьох груп.

Перелічені групи видатків враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів.

До видатків місцевих бюджетів, що не врахо­вуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на:

1) місцеву пожежну охорону;

2) позашкільну освіту;

3) соціальний захист та соціальне забезпечення:

а)  програми місцевого значення стосовно дітей, молоді, жінок, сім'ї;

б)  місцеві програми соціального захисту окре­мих категорій населення;

4)   місцеві  програми  розвитку  житлово-кому­нального господарства та благоустрою населених пунктів;

5)  культурно-мистецькі програми місцевого зна­чення;

6)  програми підтримки кінематографії та засо­бів масової інформації місцевого значення;

7)  місцеві програми з розвитку фізичної куль­тури і спорту;

8)  типове проектування, реставрацію та охоро­ну пам'яток архітектури місцевого значення;

9) транспорт, дорожнє господарство:

а)  регулювання цін на послуги метрополітену за рішенням органів місцевого самоврядування;

б)  експлуатацію дорожньої системи місцевого значення;

в)  будівництво, реконструкцію, ремонт та утри­мання доріг місцевого значення;

10)  заходи з організації рятування на водах;

11)   обслуговування   боргу   органів   місцевого самоврядування;

12)   програми  природоохоронних  заходів  міс­цевого значення;

13) управління комунальним майном;

14) регулювання земельних відносин;

15)   інші   програми,   затверджені  відповідною радою згідно із законом.

Висновки

Державний  бюджет  є  економічною  категорією і  відображає  грошові  стосунки, які  виникають  між  державою,  з  одного  боку,  і  підприємствами   організаціями , установами  всіх  форм  власності  і  фізичними  особами – з  іншого  боку , з  приводу  утворення  централізованого  фонду  грошових  коштів  держави  і  його  використання на  розширене  відтворення , підвищення  рівня  життя  і  задоволення  інших  суспільних  потреб.

Через  бюджет  у  відповідності  з  Конституцією  України  держава  повинна  мати  можливість  зосередити  фінансові  ресурси  на  важливих  ділянках  економічного  і  соціального  розвитку.

Враховуючи  теоретичні  засади  бюджету, а  також  його  практичне  призначення, бюджет  України, як  і  бюджети  розвинутих  країн  світу  слід  вважати  в  якості  економічної  категорії, централізованого  фонду  грошових  коштів  України, центральної  ланки  фінансової  системи, основного  фінансового  плану держави.

Державний  бюджет  виконує  дві  функції – розподільчу  і  контрольну.

Доходи  бюджету частина  централізованих  ресурсів  держави, які   необхідні  для  виконання  нею  відповідних  функцій. Вони  виражають  економічні  відносини, що  виникають  в  процесі  формування  фондів  грошових  коштів  і  надходять  в  розпорядження  органів  влади  та  управління. Доходи Державного бюджету України включають:

1) доходи (за винятком тих, що згідно з статтями 64, 66 та цього Кодексу закріплені за місцевими бюджетами), що отримуються відповідно до законодавства про податки, збори і обов'язкові платежі та 3акону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів», а також від плати за послуги, що надаються бюджетними установами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та інших, визначених законодавством джерел, включаючи кошти від продажу активів, що належать державі г підприємствам, установам та організаціям, a також процент дивіденди, нараховані на частку майна, що належить держав майні господарських товариств;

2) гранти і дарунки y вартісному обрахунку;

3) міжбюджетні трансферти з місцевих бюджетів.

Видатки  державного  бюджету  України – це  економічні  стосунки ,  які  виникають  у  зв’язку  з  розподілом  централізованого  фонду  грошових  коштів  держави  і  його  використання  по  цільовому  призначенню.

Видатки  всіх  бюджетів  поділяються  на  поточні  видатки  і  видатки  розвитку .

Бюджетний  дефіцит – це  перевищення   видаткової  частини  бюджету  над  дохідною. В  умовах  ідеального  стану  економіки  таке  явище  відсутнє  так  як  держава  може  оптимально  співставляти  обсяг  своїх  видатків  у  відповідності  з  фінансовими  можливостями без будь-якого  збитку  для  суспільства. 

Список використаної літератури:

1.      Закон України « Про Державний бюджет України на 2004 рік ». /Урядовий кур’єр /- від 09.01.02., №4.

2.      Антологія бюджетного механізму./ Під редакцією Юрія С.І. Монографія. - Тернопіль: Економічна думка, 2003.(Розділ І).

3.      Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001 року.- К.: Атака, 2001.

4.      Василик О. Д. Теорія фінансів: Підручник. - К.:НІОС,2001.

5.      Мельничук С.І.Державному бюджету-економічне обґрунтування // Фінанси України, 1999, №11.

6.      Мітюков І.О.Міністр фінансів України. Основні особливості бюджету  України на 2004 рік. – “ФІНАНСИ УКРАЇНИ”, 07.02.2001.

7.      Юрій С.І., Бескид Й.М. Бюджетна система України. (Розділ ІІ) – К.: НІОС. - 2002.

8.      Юрій С.І., Бескид Й.М. Бюджетна система. Навчально-методичний посібник. - Тернопіль: ТАНГ, 2003.

9.      Юрій С.І.Концептуальні засади сутності бюджету.// Фінанси України, 2001, № 10.