Дефіцит бюджету: причини виникнення

18

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ДЕФІЦИТУ БЮДЖЕТУ

1.1. Визначення суті дефіциту бюджету

1.2. Характеристика видів дефіциту бюджету

РОЗДІЛ ІІ. ОЦІНКА ДЕФІЦИТУ БЮДЖЕТУ ЗА 2006-2011 РОКИ             

2.1. Розгляд дефіциту бюджету на державному рівні…………………………14

2.2. Розгляд дефіциту місцевих бюджетів              18

РОЗДІЛ ІІІ. ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ ДЕФІЦИТУ БЮДЖЕТУ

3.1. Державного бюджету              24

3.2. Місцевих бюджетів              28

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

В умовах поглиблення економічних реформ важливого значення набуває необхідність пошуку теоретичних і практичних шляхів, спрямованих на стабілізацію і розвиток економіки України. Одним з основних напрямків наукових досліджень в сучасних умовах є дослідження процесу формування дефіциту бюджету і його зв’язок з основними показниками розвитку економіки держави.

Сьогодні в умовах спаду виробництва, відсутності його кредитної підтримки, посилення фінансової нестабільності, кризи неплатежів, невиконання доходів бюджетів всіх рівнів процес зростання дефіциту бюджету є однією з найбільш дискусійних проблем і вимагає подальшого дослідження. Основні чинники, що впливають на реформування економіки і зростання дефіциту бюджету полягають у економічній та політичній нестабільності, недосконалості законодавчої бази, невиваженій бюджетній та податковій політиці.

Науковим дослідженням питань бюджету присвячені праці В.М. Пинзеника, О.Д. Василика, А.С. Гальчинського, В.М. Гейця, А.І. Даниленка, А.О. Єпіфанова, О.Д. Заруби, В.І. Кравченка, І.І. Лукінова, А.М. Мороза, В.П. Москаленка, Г.О. П’ятаченка, М.І. Савлука, І.В. Сало, В.М. Суторміної, Ю.В. Тимошенко та інших.

Аналіз підходів до теоретичного обґрунтування та практичного впровадження наукових досягнень у галузі бюджету дає змогу визначити, що проблема дефіциту все ще є актуальною, а тому вимагає подальших досліджень, розробки і впровадження дійових заходів щодо стабілізації і розвитку економіки держави.

Метою дослідження є комплексне теоретичне і практичне вивчення економічної природи і суті дефіциту бюджету та його впливу на стабілізацію і розвиток економіки.

Відповідно до поставленої мети у курсовій роботі були поставлені і вирішувались такі завдання дослідження:

- розкрити сутність та причини виникнення дефіциту бюджету;

- дослідити види дефіциту бюджету ;

- проаналізувати дефіцит державного та місцевого бюджету;

- запропонувати шляхи подолання дефіциту бюджету.

Об’єктом дослідження є державний та місцевий бюджет України.

Предметом дослідження є система економічних відносин, що виникають у процесі розподілу й перерозподілу вартості валового внутрішнього продукту з приводу створення і використання суспільного грошового фонду, що перебуває у розпорядженні органів держаної і місцевої влади.

Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі й нормативні акти України, дані Рахункової палати України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, монографічна література та періодичні зарубіжні й вітчизняні видання, Internet.

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ДЕФІЦИТУ БЮДЖЕТУ

1.1. Визначення суті дефіциту бюджету

Для будь-якої країни державний бюджет є головною ланкою фінансової системи. Як складова цієї системи він поєднує в собі основні фінансові категорії: доходи і видатки країни, податкову систему, державний кредит, державний борг в їх найтіснішому співіснуванні.

Використовуючи бюджет, держава має забезпечувати головні пропорції у розвитку окремих галузей народного господарства, вирішувати певні загальнодержавні завдання, які не можуть бути вирішені окремими господарствами за рахунок власних ресурсів, здійснювати перерозподіл фінансових ресурсів між різними регіонами країни, забезпечувати фінансування невиробничої сфери народного господарства, а також здійснювати соціальний захист найбільш незахищених верств населення.

На думку знаного українського фінансиста О. Д. Василика, бюджет є централізованим фондом фінансових ресурсів держави, який використовується для виконання покладених на неї функцій, передбачених Конституцією України. В організаційному аспекті він визначає бюджет як план утворення і використання фінансових ресурсів, що знаходяться в розпорядженні держави [9, с. 100].

Більш широке і точне визначення дають С. І. Юрій та Й.М. Бескид. За їх формулюванням, державний бюджет як одна з ланок фінансової системи України є економічною категорією і відображає грошові відносини, які виникають між державою, з одного боку, і підприємствами, організаціями, установами всіх форм власності і фізичними особами — з іншого, з приводу утворення централізованого фонду грошових коштів держави і його використання на розширене відтворення, підвищення рівня життя і задоволення інших суспільних потреб [17, с. 163].

В. М. Опарін вважає бюджет складним і багатогранним явищем і розглядає його в трьох аспектах: як економічну категорію, як правову категорію і за матеріальним змістом. Як економічна категорія бюджет, за його визначенням, являє собою сукупність економічних відносин між державою, з одного боку, і юридичними та фізичними особами, з іншого боку, з приводу розподілу і перерозподілу ВВП з метою формування і використання централізованого фонду грошових коштів, призначеного для забезпечення виконання державою її функцій. Правова характеристика бюджету пов’язана, на його думку, із законодавчим регулюванням як у сфері бюджетних взаємовідносин, так і у сфері його складання і виконання як фінансового плану. Бюджет виступає документом, в якому подається розпис доходів і видатків, що затверджується у формі закону. І нарешті, за матеріальним змістом бюджет являє собою централізований грошовий фонд держави [15, с. 122].

Заслуговують на увагу особливості трактування бюджету як фінансової категорії в останніх працях вітчизняних науковців.

Поєднати всі зазначені аспекти вдалося К. В. Павлюк [16, с. 9]. Вона визначає бюджет як частину вартості валового внутрішнього продукту, відокремлену у процесі його руху у формі суспільного грошового фонду, що перебуває у розпорядженні органів державної влади і місцевого самоврядування й витрачається на ухвалені суспільством в особі представницьких органів економічні, соціальні, політичні цілі. У цьому визначенні автору вдалося акцентувати увагу на таких ознаках бюджету:

— частина вартості валового внутрішнього продукту;

— грошова форма вираження;

— обов’язкове формування й використання суспільного фонду;

— правова регламентація;

— політичний характер бюджету.

Сутність бюджету, як і будь-якої категорії, розкривається через його функції. З огляду на різне розуміння сутності бюджету різними вченими виділяються і різні його функції. За допомогою бюджету здійснюється спочатку розподіл ВВП — формування бюджету через систему податків, зборів і платежів, а потім перерозподіл ВВП — забезпечення за допомогою бюджетних коштів різноманітних потреб держави. В цьому проявляється одна з функцій бюджету як фінансової категорії — розподільча. Ця функція допомагає визначити оптимальне, з точки зору держави, співвідношення між централізованими і децентралізованими фондами фінансових ресурсів, а також обсяги участі різних платників податків (у тому числі і сільськогосподарських виробників) у формуванні дохідної частини бюджетів різних рівнів.

У процесі прийняття й виконання бюджету великого значення набуває збалансованість доходів і видатків. Надходження до бюджету безпосередньо залежать від стану виробництва. У свою чергу можливість утримувати соціальну сферу, забезпечувати соціальний захист населення залежить від стану надходжень до бюджету. Формування дохідної та видаткової частин бюджету пов'язане з основними макропоказниками економічного й соціального розвитку України на відповідний рік. Дефіцит, як економічне явище виникає, внаслідок перевищення видаткової частини державного бюджету над дохідною. Також дефіцит служить показником, за допомогою якого можна визначити в якому економічному стані перебуває країна.

Бюджетний дефіцит потребує застосування термінових заходів держави щодо його ліквідації. Насамперед, це скорочення витрат бюджету. Доцільними є зміни в податковій і кредитній політиці, які призвели б до пожвавлення економічного життя, передусім до зростання виробництва та його ефективності. В іншому випадку дефіцит бюджету стає додатковим найбільш несправедливим податком з населення. Бюджетний дефіцит - явище майже постійне в економіці кожної держави, тому важливого значення набувають його розміри та методи ліквідації [13, с. 45].

Бездефіцитний бюджет є об’єктивною вимогою економічного розвитку держави. Однак, нині в більшості країн світу дефіцит бюджету становить від 15% до 2% валового внутрішнього продукту при середньосвітовій його величині 4,5%. Існує тенденція до стабілізації бюджетного дефіциту у середньосвітовому вимірі 4-5%. Слід зазначити, що розмір бюджетного дефіциту, який перевищує 5% валового внутрішнього продукту, призводить до різкого зниження інвестиційної активності, що переростає в подальшому в різні форми кризових
явищ [12, с. 212].

Регулювання бюджетного дефіциту полягає в тому, щоб в умовах готівково-грошового потенціалу за допомогою фінансового маневру не тільки адаптуватися до тенденції зростання граничних суспільних витрат виробництва, а й стимулювати розвиток продуктивних сил країни. Оволодіння цією політикою дозволяє товариству залежно від рівня економічного розвитку та потенціалу грошового господарства знаходити прийнятний розмір дефіциту бюджету. Слід зауважити, що розмір бюджетного дефіциту, який перевищує 3% валового національного продукту, призводить до зниження інвестиційної активності, розвитку
інфляції [10, с. 108].

Бюджетний дефіцит, як правило, виникає внаслідок незбалансованості бюджету, тобто нестачі бюджетних коштів у порівнянні з потребою в них для фінансування всього необхідного обсягу державних видатків. Тимчасова незбалансованість бюджетів, загалом пов’язана з циклічним характером виробництва, а також з надзвичайними подіями [9, с. 100].

Таким чином, бюджетний дефіцит ускладнює рішення економічних і соціальних проблем не тільки у конкретній країні, а й впливає на економічну ситуацію в інших країнах. Внаслідок цього найважливішою фінансовою проблемою сучасності є проблема раціонального фінансування бюджетних дефіцитів.

Вирішувати ці питання потрібно, в першу чергу, через збалансування бюджету за рахунок наповнення дохідної частини, ефективності витрачення бюджетних коштів, скорочення мережі бюджетних установ та удосконалення структури управління. Необхідною умовою є зменшення навантаження на дохідну частину бюджету за рахунок залучення позабюджетних джерел фінансування.

1.2. Характеристика видів дефіциту бюджету

Дефіцит державного бюджету є відображенням процесів, що відбуваються у змішаній економіці. Перевищення видатків над доходами протягом певного періоду виникає внаслідок:

-                державних трансфертів, пов'язаних з існуванням так званого природного рівня безробіття (структурний дефіцит) (T; G , де T — податки та обов'язкові платежі до бюджету країни, G — державні видатки, які складаються з державних трансфертів, державних закупок товарів та послуг та зі сплат відсотків по запозиченням,  — досягнутий рівень,  —зростання (зменшення) відносно попереднього фіскального року, — значне зростання порівняно з попереднім роком [8, c.26])

-                збільшення державних закупівель внаслідок прийняття відповідних рішень щодо прискорення розвитку окремих галузей економіки, фінансування нових соціальних програм, підтримки наукових досліджень, технологічного оновлення та інших стратегічних завдань (T; G );

-                зменшення податкових та інших надходжень до державних бюджетів усіх рівнів, що обумовлене економічним спадом (циклічний дефіцит). Такий дефіцит утворюється частково за рахунок зростання виплат допомоги по безробіттю й інших соціальних програм, а також частково через падіння доходів населення (T ; G ). Розглянуті причини недоотримання запланованих бюджетних доходів в Україні;

-                зменшення доходів бюджету в результаті введення різних податкових пільг. Особливо це стосується країн, у яких лише формується податкове законодавство. Зменшення податкових надходжень відбувається також внаслідок збільшення тіньового сектору економіки (T ; G );

-                зростання видатків державного бюджету, що пов'язане з обслуговуванням та погашенням внутрішнього та зовнішнього боргів
(T ; G ) та ін.

Існують глибинні та загальні причини бюджетного дефіциту, властиві будь-якій державі, в якій видатки бюджету перевищують доходи, і конкретні, особливі причини, що мають місце в окремій країні. Глибинними причинами бюджетного дефіциту в Україні є спад виробництва, зниження ефективності функціонування галузей економіки та підприємств, невиважена соціально-економічна політика держави [11, с. 58].

Слід відзначити, що в одних випадках держава може свідомо йти на збільшення дефіциту бюджету. Зокрема, з метою стимулювання економічної активності й сукупного попиту в період спаду виробництва уряд може прийняти спеціальні рішення, спрямовані на збільшення рівня зайнятості (наприклад, фінансування програм по створенню нових робочих місць) або істотно знизити податки. У підсумку збільшуються видатки бюджету або знижуються його доходи, виникає дефіцит. Але цей дефіцит свідомо створений державою. Такий дефіцит називається структурним дефіцитом.

На відміну від структурного циклічний дефіцит у меншому ступені залежить від свідомої бюджетно-податкової політики держави. Він обумовлений загальним спадом виробництва, що відбувається на стадії кризи і є результатом циклічного розвитку економіки. В умовах спаду виробництва знижуються податки, доходи держави, а виходить, виникає дефіцит.

Виділяють також активний і пасивний дефіцити. Активний дефіцит виникає в результаті перевищення видатків над доходами, а пасивний - у результаті зниження податкових ставок і інших надходжень, що є наслідком уповільнення темпів економічного росту, недоплат і т.п.