Бюджетний менеджмент

1. Звітність розпорядників  коштів, які фінансуються із Державного і місцевих бюджетів.

Розпорядники коштів, які фінансуються із Державного чи місцевого бюджетів, готують і подають відповідним  органам місячну, квартальну і річну  звітність. Розпорядники коштів, які  фінансуються із Державного бюджету, подають звітність розпоряднику коштів вищого ступеня і органам казначейства. Розпорядники коштів, які фінансуються із місцевого бюджету, подають звітність розпоряднику коштів вищого ступеня і фінансовому управлінню чи відділу. 
 
А) Місячна звітність. Розпорядники коштів, які фінансуються із Державного та (або) місцевих бюджетів, щомісяця складають форму № 2 мбд “Звіт про виконання кошторису доходів і видатків установи (загальний фонд)”, в якій вказані: коди відомчої, функціональної і економічної класифікації; асигнування на звітний період; лімітовані асигнування звітного періоду; залишок бюджетних коштів на початок року; надійшло асигнувань за звітний період; касові видатки; залишок бюджетних коштів на кінець звітного періоду. 
 
Установи, що отримують асигнування із загального фонду бюджету в іноземній валюті, щомісяця складають форму № 2-валюта “Звіт про використання асигнувань із загального фонду з міжнародної діяльності України”. 
 
Установи і організації, що утримуються за рахунок Державного та (або) місцевого бюджетів, щомісяця складають звіт про надходження і використання коштів спеціального фонду за загальною формою, але окремо за кожним видом коштів спеціального фонду: 
 
Ф. № 4-1 “Звіт про надходження і використання спеціальних коштів”; 
 
Ф. № 4-2 “Звіт про надходження і використання сум за дорученнями”; 
 
Ф. № 4-3 “Звіт про депозитні суми”; 
 
Ф. № 4-4 “Звіт про рух інших власних надходжень”; 
 
Ф. № 4-5 “Звіт про використання субвенцій, одержаних з інших бюджетів”; 
 
Ф. № 4-6 “Звіт про надходження і використання інших доходів (спеціальний фонд)”. 
 
У зазначених формах вказуються: затверджено кошторисом; залишок коштів на початок року; надійшло коштів за звітний період; касові видатки; залишок коштів на кінець звітного періоду. 
 
Установи та організації, що утримуються за рахунок Державного та (або) місцевого бюджету, щомісяця складають звіт по формі № 7м “Звіт про кредиторську заборгованість бюджетних установ”. Кредиторську заборгованість показують у розрізі кодів економічної класифікації видатків на початок року і кінець звітного періоду, у т. ч. прострочену заборгованість. Простроченою вважається заборгованість, яка залишилась на обліку після строку, встановленого для оплати. У випадках, коли строк оплати не встановлено, заборгованість вважається простроченою після 30 днів з дня виписки рахунка.  
 
Місячні звіти підписуються керівником і головним бухгалтером міністерства, відомства, підприємства, організації, установи тощо. Головні розпорядники коштів подають місячні звіти ДКУ, фінансовим управлінням і відділам до 8 числа місяця, наступного за звітним. Термін подання звітності розпорядниками коштів 2 і 3 ступенів встановлюється таким чином, щоб головні розпорядники коштів надали відповідну інформацію своєчасно. 
 
Б) Квартальна звітність розпорядників коштів, які фінансуються із Державного та (або) місцевих бюджетів. До форм квартальної звітності розпорядників коштів відносять: 
 
Ф. № 1 “Баланс”; 
 
Ф. № 2 “Звіт про виконання кошторису доходів і видатків установи (загальний фонд)”; 
 
Ф. № 2-валюта “Звіт про використання асигнувань із загального фонду з міжнародної діяльності України”; 
 
Ф. № 3 “Звіт про виконання плану по штатах та контрагентах”; 
 
Ф. № 4-1 “Звіт про надходження і використання спеціальних коштів”; 
 
Ф. № 4-2 “Звіт про надходження і використання сум за дорученнями”; 
 
Ф. № 4-3 “Звіт про депозитні суми”; 
 
Ф. № 4-4 “Звіт про рух інших власних надходжень”; 
 
Ф. № 4-5 “Звіт про використання субвенцій, одержаних з інших бюджетів”; 
 
Ф. № 4-6 “Звіт про надходження і використання інших доходів (спеціальний фонд)”; 
 
Ф. № 4-1 – зведена “Звіт про надходження і використання спеціальних коштів”; 
 
Ф. № 4-4 – зведена “Звіт про рух інших власних надходжень”; 
 
Ф. № 7 “Звіт про заборгованість бюджетних установ”. 
 
Квартальні звіти підписують керівник і головний бухгалтер міністерства, відомства, підприємства, організації, установи тощо. 
 
Головні розпорядники коштів подають квартальні звіти ДКУ, фінансовим управлінням і відділам з 20 до 30 числа першого місяця за звітним кварталом. Терміни подання звітності розпорядниками коштів 2 і 3 ступенів встановлюються таким чином, щоб головні розпорядники коштів надали відповідну інформацію своєчасно. 
 
В) Річна звітність розпорядників коштів, які фінансуються із Державного і місцевих бюджетів. До форм річної звітності розпорядників коштів відносять форми №№ 1, 2, 3, 4, квартальної звітності і до них додаються: 
 
Ф. № 5 “Звіт про рух основних засобів”; 
 
Ф. № 6 “Звіт про рух матеріальних цінностей”; 
 
Ф. № 7 “Звіт про заборгованість бюджетних установ”; 
 
Ф. № 15 “Звіт про недостачі та крадіжки грошових коштів та матеріальних цінностей у бюджетних установах”. 
 
Річний звіт підписують керівник і головний бухгалтер міністерства, відомства, підприємства, організації, установи тощо. 
 
Головні розпорядники коштів, які фінансуються із Державного бюджету, подають річні звіти ДКУ з 20 лютого до 1 березня року, наступного за звітним. Головні розпорядники коштів, які фінансуються із місцевих бюджетів подають річні звіти фінансовим управлінням і відділам до 10 лютого року, наступного за звітним. Термін подання звітності розпорядниками коштів 1 і 3 ступенів встановлюються таким чином, щоб головні розпорядники коштів надали відповідну інформацію своєчасно. 

2. Звітність органів  Державного казначейства про  виконання Державного бюджету.

Звітність про виконання Державного бюджету готують органи Державного казначейства. 
 
А) Місячна звітність. Місячний звіт складається з двох частин: 
 
1. Доходи. 
 
2. Видатки. 
 
Звіт по доходах складається в розрізі наступних груп, або складових: податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, офіційні трансферти, державні цільові фонди. Звіт складається відповідно до кодів бюджетної класифікації на підставі аналітичного обліку доходів (ф. № 5ф). Проставляється сума “Виконано з початку року”. 
 
Звіт по видатках Державного бюджету органи Державного казначейства складають на підставі: 
 
- аналітичного обліку фінансування Головного розпорядника коштів, який ведеться в книзі 3-ф; 
 
- звітів Головного розпорядника коштів; 
 
- даних установ банку про залишки коштів Державного бюджету на рахунках розпорядника коштів та органів Державного казначейства. 
 
У формі вказані коди бюджетної класифікації (3 знаки – відомча; 4 – економічна; 6 – функціональна); найменування видатків; залишок бюджетних коштів на початок року; надійшло коштів за звітний період; касові видатки; залишок бюджетних коштів на кінець звітного періоду. 
 
Зведені місячні звіти про виконання Державного бюджету управління Державного казначейства в АРК., областях, містах подають центральному апарату Державного казначейства засобами телекомунікаційного зв’язку в термін до 12 числа місяця, наступного за звітним. Звіти складаються в тис. грн. за наростаючим підсумком з початку року. 
 
Місячні звіти підписують керівник і головний бухгалтер відповідного органу казначейства. 
 
Б) Квартальна звітність органів казначейства про виконання Державного бюджету складається із наступних документів: 
 
Ф. № 1 “Баланс виконання Державного бюджету”; 
 
Ф. № 2 “Звіт про виконання Державного бюджету”; 
 
Ф. № 4 “Звіт про депозитні суми”; 
 
Ф. № 7 “Звіт про заборгованість бюджетних установ”. 
 
Квартальні звіти підписують керівник і головний бухгалтер відповідного органу казначейства. 
 
Термін подання: до 30 числа місяця, наступного за звітним кварталом (для територіальних управлінь казначейства). В межах визначеного терміну територіальні управління казначейства самостійно встановлюють строки подання квартальних звітів відділенням Державного казначейства таким чином, щоб забезпечити своєчасне їх подання до Державного казначейства України. 
 
В) Річна звітність органів казначейства про виконання Державного бюджету. До форм річної звітності розпорядників коштів відносять форми №№ 1, 2, і 7 квартальної звітності і до них додається ф. № 3 “Звіт про рух грошових коштів”. Дані про залишки коштів на початок та кінець року повинні відповідати аналогічним даним форми № 1. 
 
Річний звіт підписують керівник і головний бухгалтер відповідного органу казначейства. 
 
Термін подання: до 1 березня року, наступного за звітним (для територіальних управлінь казначейства). 

3. Звітність фінансових органів про виконання місцевих бюджетів.

А) Місячна звітність. Міністерство фінансів АРК., обласні і міські (міст Києва та Севастополя) фінансові  управління подають “Місячні звіти  про виконання місцевого бюджету” центральному апарату Державного казначейства до 12 числа місяця, наступного за звітним. У звіті міститься інформація про доходи, які надійшли з початку року, і видатки, які проведені з початку року. Інформація подається наростаючим підсумком в розрізі кодів бюджетної класифікації. 
 
Місячні звіти підписують керівник, начальник бюджетного відділу і головний бухгалтер Мінфіну АРК., обласних і міських (міст Києва та Севастополя) фінансових управлінь. Терміни подання звітності про виконання місцевих бюджетів міськими і районними фінансовими відділами встановлюються таким чином, щоб фінансові управління надали відповідну інформацію своєчасно. 
 
Б) Квартальна звітність фінансових органів про виконання місцевих бюджетів. До форм квартальної звітності відносять: 
 
Ф. № 1 “Баланс виконання бюджету”; 
 
Ф. № 2 “Звіт про виконання бюджету” (по доходах і видатках); 
 
Ф. № 3 “Звіт про виконання плану по мережі, штатах і контингентах установ, що знаходяться на місцевих бюджетах”; 
 
Ф. № 4 “Довідка про використання коштів позабюджетного фонду місцевих Рад народних депутатів”; 
 
Ф. № 7 “Звіт про заборгованість бюджетних установ”. 
 
Дані про виконання місцевих бюджетів зазначаються у квартальній звітності в розрізі кодів бюджетної класифікації в грн.  
 
Форми звітності містять наступну основну інформацію: 
 
Ф. № 1 – залишки на кінець звітного періоду; 
 
Ф. № 2 – план з урахуванням внесених змін на звітний період і виконання (по доходах і видатках); 
 
Ф. № 3 – показують фактичну наявність (кількість) на кінець звітного періоду; 
 
Ф. № 4 – показують залишки коштів фонду на кінець звітного періоду. 
 
Квартальні звіти підписують керівник, начальник бюджетного відділу і головний бухгалтер відповідного фінансового органу. 
 
Фінансові управління областей, міст Києва і Севастополя, Мінфін АРК. Подають квартальні звіти ДКУ до кінця місяця, наступного за звітним кварталом. Фінансові відділи в районах і містах подають звіти вищестоящим фінансовим органам до 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом. 
 
В) Річна звітність фінансових органів про виконання місцевих бюджетів. До форм річної звітності відносять форми №№ 1, 2, 3, 4, 7 квартальної звітності і до них додаються: 
 
Ф. № 6 – “Дані про наявність та рух основних засобів установ, що перебувають на місцевих бюджетах”; 
 
Ф. № 15 – “Звіт про нестачі та крадіжки грошових коштів і матеріальних цінностей в бюджетних установах”. 
 
Довідки: 
 
v про видатки по сплаті безплатно наданих робітникам квартир і комунальних послуг; 
 
v про видатки по фонду оплати праці працівників установ, що перебувають на місцевих бюджетах; 
 
v про суми, що направлені на видатки за рахунок цільових коштів. 
 
Річні звіти підписують керівник фінансового органу, начальник бюджетного відділу, головний бухгалтер. 
 
Міністерство фінансів АРК., обласні і міські (міст Києва і Севастополя) фінансові управління подають річні звіти ДКУ з 20 лютого по 1 березня року, наступного за звітним. Фінансові відділи в районах і містах подають річні звіти вищестоящим фінансовим органам до 10 лютого року, наступного за звітним. 

4. Порядок і термін  затвердження звіту про виконання  бюджету.

Звіт про виконання Державного бюджету складає центральний апарат Державного казначейства (Міністерство фінансів). Звіт про виконання Державного бюджету подає Президент України Верховній Раді у вигляді письмового звіту. До звіту додаються пояснення по всіх відхиленнях від затвердженого Закону про Державний бюджет України по доходах і видатках. Оформлення звіту про виконання Державного бюджету здійснюється згідно з правилами, які затверджені Законом “Про бюджетну систему”, та іншими законодавчими актами. Президент представляє звіт на засіданні Верховної Ради. На сесії з питання про виконання Державного бюджету України доповідає міністр фінансів. 
 
Протягом двох тижнів після цього постійні комісії розглядають звіт і готують висновки. Звіт про виконання Державного бюджету повинен бути розглянутий не пізніше 1 травня. На засіданні Верховної Ради заслуховуються висновки постійної комісії з питань бюджету та інших постійних комісій. 
 
Після розгляду Верховна Рада затверджує звіт про виконання Державного бюджету. Постанова Верховної Ради про звіт про виконання Державного бюджету України публікується в засобах масової інформації. 
 
Звіт про виконання республіканського бюджету АРК. і місцевих бюджетів складають відповідні фінансові органи. Постійні комісії Верховної Ради АРК. і відповідних Рад народних депутатів розглядають звіти і готують заключення та подають їх на затвердження. Звіти затверджують Верховна Рада АРК. і відповідні Ради народних депутатів. Рішення публікуються для загального ознайомлення. 
 
Звіт про виконання Зведеного бюджету України готує центральний апарат Державного казначейства на підставі звітів про виконання всіх бюджетів, які діють у державі. Зведений бюджет надсилають до Верховної Ради. Загальні показники публікуються.

Тема 9. Контроль за виконанням бюджету 
 
 
 
1. Сутність і призначення бюджетного контролю. 
 
2. Органи державного бюджетного контролю в Україні. 
 
3. Методи бюджетного контролю. Класифікація ревізій. 
 
4. Порядок проведення ревізій Державною контрольно-ревізійною службою. 
 
5. Оформлення результатів ревізії та їх реалізація. 

1. Сутність і призначення  бюджетного контролю.

Бюджетний контроль є складовою  фінансового контролю, де об'єктивною основою виступає контрольна функція  фінансів. Бюджетний контроль —  це сукупність заходів, які проводять  державні органи пов'язані з перевіркою законності, доцільності і ефективності утворення, розподілу і використання грошових фондів держави і місцевих органів самоврядування. 
 
Основні завдання бюджетного контролю: 
 
- дотримання процедури складання, розгляду і затвердження бюджету, а також його виконання; 
 
- дотримання бюджетного і податкового законодавства; 
 
- контроль за правильністю формування дохідної частини бюджету; 
 
- перевірка ефективності і цільового використання бюджетних коштів і коштів позабюджетних фондів; 
 
- контроль за правильністю ведення бухгалтерського обліку і звітності; 
 
- виявлення резервів збільшення дохідної бази бюджету держави; 
 
- контроль за реалізацією механізму міжбюджетних відносин. 
 
Система бюджетного контролю складається із наступних елементів: 
 
- суб'єкт контролю; 
 
- об'єкт контролю; 
 
- предмет контролю; 
 
- методи контролю; 
 
- процес контролю; 
 
- узагальнення та реалізація результатів контролю. 
 
Перераховані елементи системи контролю складають в сукупності механізм бюджетного контролю. 
 
Безпосереднім предметом бюджетного контролю виступають всі стадії бюджетного процесу. 
 
Об’єкт бюджетного контролю — це грошові, розподільчі процеси при формуванні і використанні грошових фондів держави і місцевих органів самоврядування. Формально об'єктом бюджетного контролю є конкретні показники.  
 
Залежно від суб'єкта (хто здійснює) бюджетний контроль поділяють на: 
 
- державний бюджетний контроль, який здійснюють органи державної влади; 
 
- відомчий контроль, який проводять контрольно-ревізійні управління міністерств і відомств; 
 
- внутрішньогосподарський контроль здійснюється фінансовими службами підприємств, організацій і установ; 
 
- незалежний контроль, який проводять спеціалізовані аудиторські фірми і служби. 
 
Бюджетний контроль залежно від часу проведення розподіляється на попередній, поточний і наступний.  
 
Попередній бюджетний контроль здійснюється під час складання, розгляду і затвердження бюджетів різних рівнів, кошторисів доходів і видатків бюджетних установ, розрахунків для одержання бюджетних трансфертів, розробки і прийняття бюджетного і податкового законодавства. Він носить попереджувальний характер. 
 
Поточний бюджетний контроль проводиться в ході виконання бюджету, кошторисів доходів і видатків протягом бюджетного року. Поточний бюджетний контроль здійснюється на основі первинних документів оперативного і бюджетно-бухгалтерського обліку і звітності. 
 
Наступний контроль проводиться після закінчення бюджетного року або певного звітного періоду. При даному контролі на основі звітних бухгалтерських документів виявляють причини відхилень даних від планових, повноту і своєчасність надходження передбачених бюджетом коштів, цільове використання коштів та ін. Наступний бюджетний контроль тісно пов'язаний із попереднім. 
 
Контроль за використанням бюджетних асигнувань — одна із складових бюджетного контролю. 
 
Основне завдання такого контролю: досягти цільового, раціонального і ефективного використання бюджетних коштів. 
 
Зазначений контроль здійснюють як органи державної влади та управління, так і спеціальні служби фінансового контролю.  

2. Органи державного  бюджетного контролю.

До спеціальних служб державного контролю в Україні, які здійснюють бюджетний контроль, відносимо: Контрольно-ревізійну  службу, Рахункову палату, Державне казначейство, органи системи Мінфіну (фінансові управління і відділи, центральний апарат), Податкову адміністрацію. Контроль за витрачанням бюджетних коштів здійснюють: Контрольно-ревізійна служба, Рахункова палата, фінансові управління і відділи. 
 
Основні функції Державної контрольно-ревізійної служби:  
 
- організують роботу органів середньої і базової ланок з проведення ревізій і перевірок, узагальнюють наслідки документальних ревізій і перевірок, повідомляють про них органам законодавчої і виконавчої влади; 
 
- проводять ревізії та перевірки фінансової діяльності, стану збереження коштів і матеріальних цінностей, достовірності обліку та звітності в міністерствах, відомствах, інших органах виконавчої влади, організаціях, підприємствах, установах, які отримують кошти з бюджету та з державних валютних фондів;  
 
- проводять ревізії та перевірки правильності витрачання державних коштів на утримання місцевих органів державної виконавчої влади, установ і організацій, що діють за кордоном і фінансуються за рахунок Державного бюджету; 
 
- проводять ревізії та перевірки повноти оприбуткування, правильності витрачання і збереження валютних коштів; 
 
- здійснюють контроль за усуненням недоліків і порушень, виявлених попередніми ревізіями та перевірками; 
 
- розробляють інструктивні та інші нормативні акти про проведення ревізій та перевірок; 
 
- здійснюють методичне керівництво і контроль за діяльністю підпорядкованих контрольно-ревізійних підрозділів, узагальнюють досвід проведення ревізій та перевірок і поширюють його серед контрольно-ревізійних служб, розробляють пропозиції щодо удосконалення контролю, (зазначені функції виконує тільки вища ланка КРС України). 
 
Завдання Контрольно-ревізійної служби у сфері бюджетного контролю перетинається із завданням Рахункової палати, а саме в частині контролю за використанням коштів Державного бюджету. При цьому Рахункова палата веде контроль переважно на рівні центральних органів управління державою, а Контрольно-ревізійна служба — починаючи з бюджетних установ у селах аж до міністерств і відомств. 
 
Фінансові управління і відділи здійснюють контроль за цільовим використанням коштів, виділених із місцевих бюджетів. 

3. Методи бюджетного  контролю. Класифікація ревізій.

До методів бюджетного контролю відносять: документальну і камеральну перевірки, економічний аналіз, ревізію, обстеження. Ревізія — найбільш розповсюджений метод бюджетного контролю; це система контрольних дій, які направлені на всебічну перевірку фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій, а також роботи фінансових органів щодо складання і виконання бюджету з метою встановлення законності проведених операцій, дотримання фінансової дисципліни, порядку і правил організації обліку, достовірності звітності. 
 
В економічній літературі існує кілька концепцій і ознак, за якими класифікуються ревізії. Можна виділити наступні з них:  
 
- повнота охоплення діяльності об'єкта, що ревізується;  
 
- ступінь охоплення даних фінансово-господарських операцій; 
 
- залежно від їх організації; 
 
- залежно від джерела даних, які є базою. 
 
Класифікація ревізій на основі зазначених ознак схематично представлена на рис.1. 
 
Повна ревізія передбачає перевірку всіх сторін фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю. 
 
Часткові — перевіряють тільки окремі види господарських операцій або окремі напрямки діяльності підприємства, установи, організації. 
 
Тематичні – це перевірка однотипних установ, організацій по окремих спеціальних питаннях. 
 
Комплексні ревізії дозволяють глибше вивчити широке коло питань, які характеризують усі ланки і сторони господарської діяльності підприємства, організації та установи. 
 
При суцільній ревізії перевіряють усі документи, які характеризують фінансово-господарську діяльність, починаючи від останньої ревізії. 
 
При вибірковій перевіряються лише деякі документи або всі документи, але за певний проміжок часу. Якщо у процесі вибіркової ревізії виявляються порушення фінансової дисципліни, то проводиться суцільна перевірка всіх документів, які відносяться до фінансової діяльності об'єктів, що ревізуються. 
 
Планові ревізії проводять у відповідності з планом контрольно-ревізійної роботи контролюючих органів. 
 
Позапланові — це ревізії, які проводять за спеціальними завданнями вищестоящих організацій або за вимогою органів суду і прокуратури. 
 
Додаткові ревізії проводять тоді, коли при проведенні першої ревізії не повністю встановлені факти порушень фінансово-господарської діяльності. 
 
Повторні ревізії проводять після планової, щоб перевірити, як підприємство чи установа усуває недоліки, відмічені в акті ревізії. 
 
Документальні ревізії полягають у тому, що всі господарські операції перевіряють по тих документах, які в бухобліку є основою для бухгалтерських записів. У процесі документальної ревізії перш за все перевіряються: 
 
• наявність і достовірність первинних документів; 
 
• правильність оформлення і своєчасність їх обліку; 
 
• законність видатків, відповідність їх планам, ефективність використання. 
 
Під час фактичної ревізії перевіряють фактичну наявність грошових коштів і матеріальних цінностей, вивчають фактичний пан об'єкта, який перевіряється, по їх наявності у натурі, їх відповідність даним бухобліку. Це — інвентаризація, експертна оцінка обсягів і якості виконаних робіт, обстеження і т. ін. 
 
Перевірка — це обстеження та вивчення окремих сторін фінансово-господарської діяльності підприємства, організації, установи або їх підрозділів.