Бюджетний менеджмент

4. Рахункова палата  України: завдання, функції, структура. 
 
Говорячи про органи, які забезпечують бюджетний процес, необхідно приділити увагу «вищому органу державного фінансово-економічного контролю, який утворюється Верховною Радою України» (ст. 1 Закону України «Про Рахункову палату Верховної Ради України» від 11 липня 1996 року) —Рахунковій палаті України. Вона здійснює свою діяльність самостійно, незалежно від будь-яких інших органів держави. 
 
Відповідно до зазначеного закону Рахункова палата виконує такі функції: 
 
1. Контролює виконання законів України та постанов, прийнятих Верховною Радою України. 
 
2. Здійснює контроль за виконанням Державного бюджету України по доходах і видатках, видатками по обслуговуванню внутрішнього і зовнішнього боргу України. 
 
3. Контролює витрачання коштів загальнодержавних цільових фондів та коштів позабюджетних фондів. 
 
4. Контролює діяльність Державного казначейства України з питання ефективного управління коштами Державного бюджету, проходження бюджетних коштів і коштів позабюджетних фондів в Національному банку та інших банківських установах. 
 
5. Проводить попередній аналіз звітів Антимонопольного комітету України щодо здійснення ним державного контролю за дотриманням антимонопольного законодавства, звітів Фонду держмайна України щодо ефективного управління майном. 
 
6. Перевіряє цільове використання коштів, виділених із бюджету на утримання Верховної Ради України і її апарату, служб Президента, апарату Кабінету Міністрів України, інших виконавчих органів, державними установами і організаціями, які діють за кордоном і на території України. 
 
7. Здійснює зв'язки з контрольними органами іноземних держав та відповідними міжнародними організаціями, укладає з ними угоди про співробітництво. 
 
Рахункова палата як орган контролю, який було утворено при вищому законодавчому органі України здійснює контроль за діяльністю органів, що забезпечують здійснення бюджетного процесу в частині його виконання (на четвертій стадії). А саме: діяльність органів системи Мінфіну України, Державного казначейства, Контрольно-ревізійної служби, Податкової адміністрації. Рахункова палата також здійснює аналіз порушень і відхилень в бюджетному процесії, готує і вносить пропозиції до Верховної Ради України щодо їх усунення, а також удосконалення бюджетного законодавства. Рахункова палата є виконавчим органом при вищому законодавчому органі держави. Діяльність Рахункової палати до 23 грудня 1997 року здійснювалось відповідно до Закону «Про Рахункову палату Верховної Ради України» від 11 липня 1996 року. З 23 грудня 1997 року у зв'язку з рішенням Конституційного Суду України діяльність Рахункової палати здійснюється згідно з названим Законом за винятком положень, які вилучено Конституційним судом України. 14 січня 1998 року уточнений відповідно до рішення Конституційного Суду України текст Закону України «Про Рахункову палату» був затверджений Верховною Радою України і став після цього основою для її діяльності. Найістотнішими із вилучених положень є визнання не чинним статуту Рахункової палати як органу «Верховної Ради України», що здійснює «парламентський вищий державний фінансово-економічний контроль», та скасування функцій контролю «за виконанням законів України та прийнятих Верховною Радою постанов, у тому числі з фінансових і економічних питань», за формуванням дохідної частини бюджету та контролю за надходженням до Державного бюджету коштів, отриманих від розпорядження державним майном. Фактично було перервано контроль за виконанням Державного бюджету в цілому як за цілісним, єдиним процесом. 
 
Для реалізації завдань, які стоять перед Рахунковою палатою України, постановою колегії від 2 лютого 1998 року були створені департаменти Рахункової палати за такими напрямами діяльності: 
 
- контроль видатків на державне управління та національну безпеку; 
 
- контроль видатків на економічну діяльність держави; 
 
- контроль використання коштів державних цільових та позабюджетних фондів; 
 
- контроль видатків соціального спрямування; 
 
- контроль та аналіз бюджетного процесу; 
 
- контроль та аналіз видатків бюджетів; 
 
- контроль банківських та міждержавних фінансово-економічних операцій; 
 
- департамент правового забезпечення діяльності Рахункової палати.

Тема 3: Бюджетний процес і бюджетний регламент. Організація  бюджетного планування в Україні 
 
 
 
1. Зміст і структура бюджетного процесу. 
 
2. Бюджетний регламент. 
 
3. Робота, яка передує складанню проекту бюджету держави. 
 
4. Бюджетне планування в Україні на сучасному етапі: 
 
а) порядок і терміни складання, розгляду і затвердження Державного бюджету; 
 
б) Закон України «Про Державний бюджет України» та його зміст; 
 
в) порядок і терміни складання, розгляду і затвердження місцевих бюджетів.  

1. ЗМІСТ І СТРУКТУРА  БЮДЖЕТНОГО ПРОЦЕСУ 
 
Організація бюджетного процесу в Україні здійснюється . відповідно до Закону України «Про бюджетну систему України» в редакції від 28 квітня 1995 року, рішень Верховної Ради АРК, місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих органів у межах чинного законодавства. 
 
У Законі «Про бюджетну систему України» (ст. 5) дається наступне визначення бюджетною процесу: «Бюджетний процес— це регламентований законодавством порядок складання, розгляду, затвердження бюджетів, їх виконання і контроль за їх виконанням, затвердження звітів про виконання бюджетів, що входять до бюджетної системи України». 
 
У сучасній економічній літературі існує єдина точка зору щодо визначення змісту бюджетного процесу — це процес складання, розгляду, затвердження і виконання бюджетів усіх рівнів. 
 
Визначення бюджетного процесу в українському законодавстві дається більш розширеним, оскільки процедура бюджетного процесу починається зі складання бюджету і закінчується затвердженням звітів про їх виконання. 
 
Усі стадії бюджетного процесу повторюються систематично, щорічно. В цьому втілюється принцип щорічності бюджету. Бюджет складається і затверджується на рік, який має назву бюджетного року, або бюджетного періоду. В Україні він співпадає з календарним роком: з 1 січня по 31 грудня. 
 
У Франції, Бельгії, Швейцарії бюджетний рік також співпадає з календарним. Але слід зазначити, що не у всіх країнах цей період співпадає з початком року. Так, у Великобританії, Канаді, Японії він починається з 1 квітня, в Італії— з 1 липня, в США — з 1 жовтня. 
 
Перші три стадії в структурі бюджетного процесу, а саме: складання, розгляд і затвердження складають бюджетне планування. 
 
Бюджетне планування являє собою комплекс організаційно-технічних, методичних і методологічних заходів із визначення доходів і видатків бюджетів в ході їх складання, розгляду та затвердження. 
 
Бюджетне планування базується на наступних завданнях, які стоять перед органами, на які покладена функція складання проекту бюджету: 
 
- визначення реальної величини доходів, які необхідно мобілізувати в наступному бюджетному періоді; 
 
- обґрунтованість і визначення розмірів бюджетних видатків за кожним напрямком; 
 
- збалансування бюджету. 
 
Принципи бюджетного планування здебільшого визначаються принципами побудови бюджетної системи. Перший принцип бюджетного планування в Україні визначається принципами самостійності і єдності в побудові бюджетної системи. 
 
Другий принцип бюджетного планування — принципи науковості. Це означає, що всі розрахунки доходів, нормативів видатків по поточному бюджету, напрямки інвестицій по бюджету розвитку повинні мати відповідні наукові обґрунтування. 

2. БЮДЖЕТНИЙ РЕГЛАМЕНТ 
 
Бюджетний процес повинен регламентуватись бюджетним регламентом. 
 
Бюджетний регламент — документ, в якому визначаються порядок і терміни складання, розгляду і затвердження бюджету, а також організація його виконання.  
 
Бюджетний регламент: 
 
•визначає чітке розмежування функцій між органами державної влади і державного управління; 
 
•встановлює всю документацію, яка використовується у бюджетному процесі; 
 
•визначає особливий порядок виконання бюджету у разі його несвоєчасного затвердження; 
 
•визначає відповідальність органів за порушення бюджетного регламенту: 
 
а) виконавчої влади — за неякісний проект бюджету і несвоєчасно представлений; 
 
б) законодавчої влади — за порушення встановлених термінів розгляду і затвердження бюджету; 
 
в) Міністерства фінансів — за нецільове використання бюджетних коштів. 
 
Наявність затвердженого бюджетного регламенту в державі — найбільш актуальне завдання для організації бюджетного процесу. 

3. РОБОТА, ЯКА ПЕРЕДУЄ  СКЛАДАННЮ ПРОЕКТУ БЮДЖЕТУ ДЕРЖАВИ 
 
Складанню проекту бюджету держави передує підготовча робота, яка включає в себе: 
 
- розробку основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на плановий рік; 
 
- розробку і затвердження Постанови Верховної Ради України «Про основні напрями бюджетної політики на наступний бюджетний рік»; 
 
- аналіз виконання бюджету за минулий рік і очікуване виконання бюджету в поточному році; 
 
- підготовку інструктивних листів про особливості складання розрахунків до проектів бюджетів на наступний бюджетний рік. 
 
Основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку розробляють до 1 червня року, що передує плановому, Міністерство економіки України за участю Мінфіну України, Національного банку України, Міністерства статистики України, інших міністерств і відомств. До основних прогнозних макропоказників відносять: обсяг валового внутрішнього продукту і національного доходу; показники зведеного балансу фінансових ресурсів; показники балансу доходів і витрат населення, платіжного балансу, валютного плану; індекси змін оптових і роздрібних цін порівняно з попереднім роком; обсяг прибутку в цілому та в розрізі адміністративно-територіальних утворень; показники по фонду оплати праці; обсяги геологорозвідувальних і топографо-геодезичних робіт та надходжень коштів до бюджету в порядку відшкодування витрат на геологорозвідувальні роботи; потребу у бюджетних асигнуваннях, пов'язаних зі здійсненням державного регулювання цін на товари і послуги. На підставі Основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на плановий рік уряд АРК, державні адміністрації областей і міст (міста Київ і Севастополь) розробляють прогнозні показники економічного і соціального розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, які є основою для складання проектів їх бюджетів. 
 
Не пізніше 15 червня поточного року Верховна Рада України розробляє і подає Президенту спеціальну постанову (бюджетну резолюцію), в якій визначаються основні напрями бюджетної політики на наступний бюджетний рік. Далі в бюджетній резолюції розробляються заходи по кожному із напрямів бюджетної політики, а також визначається частка валового внутрішнього продукту, яка буде перерозподілена через дохідну частину зведеного бюджету України. 
 
Кабінет Міністрів України доводить до Верховної Ради АРК, місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих органів інструктивні листи про особливості складання розрахунків до проектів бюджетів на наступний бюджетний рік. Органи виконавчої влади АРК, областей, міст Києва і Севастополя доводять до місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих органів нижчого рівня відповідні вказівки щодо розробки проектів бюджетів. У разі незбалансованості доходів і мінімально необхідних видатків бюджетів селищних, сільських Рад народних депутатів, бюджетів районів та міст виконавчі органи місцевих Рад народних депутатів подають до виконавчих органів місцевих Рад народних депутатів вищого рівня, а в разі незбалансованості доходів і мінімально необхідних видатків бюджетів АРК, областей, міст Києва і Севастополя — Кабінету Міністрів України необхідні розрахунки для обґрунтування нормативів відрахувань від регулюючих доходів; розмірів дотацій і субвенцій; дані про зміни складу об'єктів, що підлягають бюджетному фінансуванню. 
 
Аналіз виконання бюджету здійснюють органи системи Міністерства фінансів України і органи Державного казначейства України на підставі звітності, яку надають організації, установи, підприємства, виконавчі органи, щодо зарахування доходів до бюджету, а також цільового використання коштів, виділених із бюджету. 

4. БЮДЖЕТНЕ ПЛАНУВАННЯ  В УКРАЇНІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

А) Міністерство фінансів України  відповідно до схвалених Верховною  Радою України основних напрямів бюджетної політики на плановий рік, на підставі прогнозу основних макропоказників економічного і соціального розвитку України на плановий рік та фінансових можливостей держави до 1 липня поточного року (в якому здійснюється бюджетне планування) складає попередній проект бюджету України і доводить відповідні прогнозні показники до міністерств, відомств, органів державної виконавчої влади України. 
 
Міністерства, відомства, органи державної виконавчої влади у двотижневий термін (до 15 липня) після отримання показників від Мінфіну подають останньому за встановленими ним формами розрахунки та відповідні обґрунтування щодо розміру фінансування витрат, які передбачається здійснити в плановому році, окремо по господарству, що перебуває у загальнодержавній власності, та по господарству, що знаходиться у власності АРК, областей, міст Києва і Севастополя. 
 
Міністерство фінансів України за участю представників міністерств, відомств, органів державної виконавчої влади до 1 серпня розглядають доведені до них пропозиції і зауваження щодо проектованих показників зведеного та Державного бюджетів України на плановий рік. На підставі уточнених розрахунків доходів і видатків мінфін складає наступний проект Державного бюджету України і до 15 серпня подає його на розгляд Кабінету Міністрів України, а з питань, не узгоджених з міністерствами, відомствами, органами державної виконавчої влади доповідає Кабміну. Кабмін на своєму засіданні розглядає проект закону про Державний бюджет України, приймає рішення щодо проекту закону і до 1 вересня подає його Президенту України. Президент України розглядає проект закону про Державний бюджет України і в разі згоди з ним вносить його Верховній Раді України до 15 вересня. Якщо Президент України не подасть до 15 вересня проект закону про Державний бюджет України, Верховна Рада України може розглянути питання щодо причин порушення терміну подання проекту і відповідальності посадових осіб. 
 
До всіх показників доходів і видатків державного бюджету, зазначених у проекті закону про Державний бюджет України окремо додаються розрахунки і обґрунтування. Персональну відповідальність за дотримання цього правила несе міністр фінансів України. До проекту закону також додаються інформаційні матеріали. 
 
З доповіддю про проект бюджету виступає міністр фінансів або особа, що виконує його обов'язки. Депутати обговорюють поданий проект, після чого він передається на розгляд постійних комісій (комітетів). Постійні комісії та депутати протягом двох тижнів готують і передають поправки до проекту бюджету у постійну комісію з питань бюджету. 
 
Постійна комісія з питань бюджету розглядає поправки і готує доповідь і таблицю про підтримані поправки і перелік відхилених поправок. Доповідь голови бюджетної комісії заслуховується на засіданні Верховної Ради і проводиться перше читання проекту закону про державний бюджет. У разі згоди депутати приймають постанову про схвалення висновків і пропозицій постійної комісії з питань бюджету. 
 
Кабінет Міністрів України у двотижневий термін допрацьовує проект бюджету і передає його для другого читання на Верховній |Раді. 
 
Знову ж таки проект бюджету на засіданні Верховної Ради представляє міністр фінансів. Відбувається друге читання. В процесі обговорення беруть участь усі депутати. Після обговорення Верховна Рада приймає постанову про порядок введення в дію Закону про Державний бюджет України. Проект зазначеної постанови розробляє і подає Кабмін до другого читання проекту закону. 
 
Якщо Верховною Радою України не буде прийнято закон про Державний бюджет України до 2 грудня, то приймається постанова про порядок фінансування поточних витрат до прийняття закону про державний бюджет. Якщо Верховна Рада України не затвердить таку постанову до 30 грудня, автоматично продовжується дія закону про Державний бюджет поточного року, крім показників щодо видатків розвитку. 
 
Процедура бюджетного планування в Україні подана в табл. 1. 
 
Таблиця 1 ПРОЦЕДУРА БЮДЖЕТНОГО ПЛАНУВАННЯ В УКРАЇНІ