Оздоровление посадочного материала в культуре апикальных меристем

Автор: Пользователь скрыл имя, 09 Января 2012 в 19:24, курсовая работа

Описание работы

В природі існує два способи розмноження рослин статевий (насінний) та вегетативний. Ці способи мають свої переваги та недоліки. До недоліків насінневого розмноження слід віднести в першу чергу генетичну строкатість отримуваного посадкового матеріалу і тривалість ювенільного періоду. При вегетативному розмноженні зберігається генотип материнської рослини і скорочується тривалість ювенільного періоду. Проте для більшості видів (в першу чергу для деревних порід) проблема вегетативного розмноження залишається до кінця не вирішеної.

Работа содержит 1 файл

Курсовая.docx

— 411.93 Кб (Скачать)

ВИСНОВКИ 

      Звільнення  рослин від грибної інфекції та нематод відбувається при клональному мікророзмноженні за рахунок використання експланту невеликого розміру, його поверхової стерилізації та культивування в асептичних умовах. Більш складним є процес оздоровлення рослин від мікоплазм, і особливо від вірусів, оскільки клітина перетворюється в однорідну систему з вірусом, а її органели беруть участь у біосинтезі вірусних часточок.

      Традиційно  система одержання оздоровленного посадкового матеріалу включає чотири етапи:

   1) відбір і тестування рослин-донорів  на наявність вірусної інфекції;

   2) терапія хворих рослин з використанням прийомів культури апікальних меристем, термотерапії, хемотерапії;

   3) тестування оздоровлених рослин  на наявність вірусної інфекції;

   4)розмноження безвірусних рослин та створення маточників суперсупереліти, супереліти і еліти в умовах, що виключають реінфекцію.

      Ефективність  прийомів оздоровлення рослин від вірусів залежить від комплексно пов’язаних факторів: генотипу рослини, біології патогену, взаємовідносин рослина-вірус, умов культивування, методів вірусологічного контролю. Генотип рослини впливає на процес оздоровлення через різну сприйнятливість до вірусних інфекцій, специфічну будову і розмір вільної від вірусних часточок зони апікальної меристеми, морфогенетичні потенції ізольованих меристем, термотолерантність, стійкість до дії віроцидів. Від біології вірусу залежить швидкість його репродукції та переміщення по рослині, здатність проникати в зону апікальної меристеми, заражати рослину і розмножуватися в ній при температурі 36°С, чутливість до віроцидів.

      Під час оздоровлення необхідно створити «компромісні» умови культивування, щоб зберегти життєздатність рослини  і блокувати репродукцію вірусу, що є складним через тісний зв’язок господар-паразит.

      Важливим  фактором в системі оздоровлення рослин є також чутливість методів вірусологічного контролю, оскільки під час терапії репродукція вірусів пригнічується, але вони можуть залишатися в рослині в низькій концентрації. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Информация о работе Оздоровление посадочного материала в культуре апикальных меристем