Опис екосистеми річки Плоска

 

 

Зміст                                                                                                                                                                              c.
Вступ...................................................................................................................				4
1.	Характеристика природних умов, в  яких знаходиться екосистема........			6
	1.1	Місце знаходження в рамках адміністративного, фізико– географічного районування, площа ..................................................		6
	1.2	Рельєф...................................................................................................		7
	1.3	Грунти, ґрунтовотворні і підстилаючи  породи................................		8
	1.4	Кліматичні умови.................................................................................		9
	1.5	Гідрологічна мережа............................................................................		10
2.	Видовий склад екосистеми.........................................................................			13
	2.1		Флора....................................................................................................	13
	2.2		Фауна....................................................................................................	17
3.	Схема зв’язків в біогеоценозі.....................................................................			29
4.	Вплив антропогенних чинників на екосистему........................................			32
5.	Заходи охорони екосистеми........................................................................			37
Висновки.............................................................................................................				39
Перелік посилань...............................................................................................				41

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

 

Вода – найцінніший природний ресурс. Вона відіграє виняткову роль у процесах обміну речовин, що становлять основу життя. Величезне значення вода має в промисловому і сільськогосподарському виробництві. Загальновідома необхідність її для побутових потреб людини, всіх рослин і тварин. Для багатьох живих істот вона служить середовищем існування.

Таким середовищем існування є  річки і озера. Зокрема річка  Плоска. Водні джерела використовуються в усіх можливих напрямках: водний транспорт, рибне господарство, лісосплав, побутове, промислове і сільськогосподарське водопостачання, гідро- і теплоенергетика, водна меліорація і, нарешті, масова рекреація.

Малі річки тісно пов'язані  з економікою прилеглих територій  і відіграють значну роль у розвитку соціального середовища. Водночас всебічне використання біоресурсів річок, їх зарегулювання, відбір вод на полив  та господарсько-побутові потреби, а  також перетворення річок на колектори  стічних вод порушили їх природний  стан. Річки стали забрудненими, спрямленими, мілководними, з поганою  якістю води, збідненими рослинами  й тваринами. Надміру інтенсивне використання в народному господарстві як самих річок, так і водозборів порушує їх природний гідрохімічний  та гідробіологічний режим, зменшує  водність і глибину, річки замулюються  і заростають, збільшується їх евтрофікація.

Метою курсової роботи є вивчення особливостей екосистеми річки Плоскої, як частини водного фонду України.

Об’єкт дослідження – річка Плоска.

Предмет дослідження – екосистема річки.

Завданнями дослідження є:

– вивчення біологічних і екологічних особливостей екосистеми річки,  природних умов її місцезнаходження;

– дослідити видовий склад екосистеми;

– дослідити вплив людини на екосистему(антропогенний вплив);

– запропонувати можливі заходи охорони екосистеми;

Протягом останніх років вчення про біогеоценози зайняло провідне місце серед інших розділів загальної біології.

Вивчення біорізноманіття екосистем нині є одним з домінуючих напрямів наукових досліджень. Тому тема курсової роботи є актуальною.

Вперше описано вплив інвазійних видів на місцеву іхтіофауну річки Плоскої.

Для проведення опису екосистеми річки Плоскої застосовувалися польовий та камеральний методи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНИХ УМОВ, В ЯКИХ ЗНАХОДИТЬСЯ ЕКОСИСТЕМА

1. Місце знаходження в рамках адміністративного, фізико-географічного  районування, площа

 

 

Басейн р. Плоскої розташований у межах Хмельницького адміністративного району. Починається за 2 км на захід від села Хоминці, Хмельницького району, Хмельницької області. Тече у східному напрямку і впадає в річку Південний Буг у місті Хмельницькому, в районі рогу вулиць Паркової і Примакова, і Центрального парку культури та відпочинку ім. 500-річчя міста Хмельницького. На річці розташовані села: Хоминці, Чабани, Данюки, Водички, Климківці, Волиця, Малашівці, Мацьківці, Шаровечка та місто Хмельницький (рисунок 1.1).

 

Рисунок 1.1– Річка Плоска в районі с. Мацьківці

Витік річки знаходиться на висоті 360 м над рівнем моря. Площа басейну – 128 км² .

Басейн річки відноситься до Дністровсько-Дніпровської Лісостепової провінції, яка займає центральну частину лісостепової зони в межах Подільської і Придніпровської височин, що приурочені до Українського щита. Розташована в межах Київської, Житомирської, Черкаської, Вінницької, Кіровоградської, Хмельницької і Одеської областей.

Плоска розташована у межах Вовчко-Бужоцького природного району, який загалом не має рівнинних місцевостей, за винятком хіба що річкових заплав, якою є заплава Плоскої. Хоча Плоска і має малий басейн, але він розташований у двох геоботанічних районах. Верхів’я і середня течія знаходяться в межах Волочисько-Антонівського геоботанічного району, де колись у доагрикультурні часи були лучні степи, остепнені луки і болота по долинах річок, у тому числі і Плоскої. Нижня течія розташована в Уланівському геоботанічному районі, де в давнину переважали остепнені луки, лучні степи, які повністю перетворені тепер на поля.

 

1.2 Рельєф

 

Рельєф району в якій розташована р. Плоска не має рівнинних  місцевостей, за винятком заплави самої  річки. Долина цієї водної артерії має досить пологі береги, широку заплаву, звідси, ймовірно, походить сама назва річки – Плоска.

Рельєф області сформувався  під дією внутрішніх і зовнішніх  сил, що впливають на земну поверхню. Внутрішні сили спричинили тектонічні рухи, які розбили кристалічний щит і фундамент плити на окремі блоки і підняли або опустили їх. У результаті цього в межах Подільського плато виділились Горинь-Слуцька, Верхньобузька, Придністровська височини, що відповідають блокам, і Товтровий кряж вздовж тектонічного розлому, а в межах Волинської височини – Шепетівська рівнина на місці опущеного блоку.  
    Серед зовнішніх рельєфоутворюючих чинників найбільше значення має діяльність поверхневих вод. Водна ерозія (розмив і змив відкладів текучими водами-річками і опадами) утворює промоїни, яри, балки, долини з пологими, скелястими чи каньйоноподібними схилами. Змив відкладів з великих площ призводить до виположування схилів та вирівнювання поверхонь. 
 Значний вплив на формування поверхні області має господарська діяльність людини. Такі нераціональні її форми діяльності як вирубування лісів, розорювання схилів, розробка кар'єрів, спричиняють утворення промоїн, ярів, зсувів, осипищ, підсилюють площинний змив. У той же час, людина штучно закріплює схили, веде протиерозійні заходи тощо.

Середню частину Хмельниччини від Збруча до її східних меж займає Верхньобузька височина, до неї відноситься і басейн Плоскої.

Верхньобузька височина є  найвищою ділянкою області: абсолютні  висоти часто перевищують 350 м, піднімаючись у ряді місць до 396 м Західна частина її має найбільш рівну поверхню, це – так звана Авратинська височина. Тут беруть початок найбільші ріки області – Збруч, Случ і Південний Буг, які разом з притоками останнього (Бужком, Іквою, Плоскою, Вовком) розчленовують Верхньобузьку височину. Долини рік неглибокі, мають пологі схили і широкі заболочені заплави. В центральній і східній частинах височини до схилів прив’язана густа мережа глибоких балок, що надає її поверхні горбогірного вигляду. Лише в розширеній долині Південного Бугу, на схід від Меджибожа, поверхня вирівнюється, цю рівнину називають Летичівською.

 

1.3 Грунти, грунтовотворні і підстилаючі породи

 

Переважають у басейні Плоскої, опідзолені чорноземи. Однак можна виявити тут сірі та ясно-сірі опідзолені грунти.

Грунтовотворні  породи – це леси і лесовидні  суглинки, піски, супіски, вапняки, глини, алювіальні відклади. На території з рівнинним рельєфом і лісостеповою рослинністю вони стали основою для формування різних типів грунтів. На лесах і лесовидних суглинках, які утворилися чорноземні і сірі лісові грунти.

Набільшу  площу займають лісостепові опідзолені грунти, які об'єднують такі підтипи: ясно-сірі і сірі лісові, темно-сірі і черноземи опідзолені.

Ясно-сірі поширені на підвищеннях та схилах в різних районах області, але найбільше – в її південно-західній та південній частинах. Вони сформувалися на лесах і лесовидних суглинках під лісовою рослинністю.  
    Гумусовий горизонт має невелику товщину, вміст гумусу незначний (від 1,5 % до 2,2 %). Грунти безструктурні, мають кислу реакцію, малий вміст поживних речовин і тому потребують вапнування, внесення добрив.

Чорноземи опідзолені розташовані в центральній і південній частинах області. Вони утворилися на вирівняних плато під лісовою і степовою рослинністю, мають глибокий гумусовий шар (від 80 см до 90 см), вміст гумусу в верхньому горизонті – від 3,0 % до 4,0 %. Внаслідок інтенсивного використання поступово погіршуються властивості цих грунтів, насамперед, структура і водно-повітряний режим.

Найродючішими в області є чорноземи типові. Вони утворилися на лесах і лесовидних суглинках під степовою рослинністю  в південно-західній і центральній  частинах області. Переважають малогумусні (від 4 % гумусу до 4,5 % гумусу) і середньогумусні (біля 8 % гумусу) чорноземи. Глибина гумусового горизонту 90 см. Вони мають сприятливі фізичні властивості, добре забезпечені поживними речовинами.

 

1.4 Кліматичні умови

 

Кліматичні умови території  басейну р. Плоскої, загалом, подібні  до клімату області, яка має помірно-континентальний клімат з теплим літом, м’якою зимою і достатньою кількістю опадів. Він сформувався під впливом різноманітних чинників. Головним з них є географічна широта, з якою пов’язана висота Сонця над горизонтом і величина сонячної радіації. Висота Сонця над горизонтом на території області в червні в полудень досягає від 63° до 65°, в грудні – від 16° до 18°, а в рівнодення – від 39,5° до 41,5°. Тривалість дня змінюється від 8 до 16,5 години.

Показники висоти Сонця над горизонтом та зміни хмарності протягом року впливають на зміну сонячної радіації в межах від 130 кал/см² в грудні до 530 кал/см² в червні, досягаючи за рік 101 ккал/см².                                   

Хмельниччина розташована вглибині материка, і тому на її клімат мають  вплив континентальні повітряні  маси, які приносять суху погоду. Взимку сюди доходить повітря Сибірського  антициклону, яке приносить холодну  погоду, а влітку має вплив Азорський  максимум. Навесні і на початку  осені на територію області проникає арктичне повітря, яке приносить  різке похолодання.

В усі пори року територія області  перебуває під впливом циклонів, які формуються над Атлантичним  океаном. Влітку вони зумовлюють значну хмарність, опади, зниження температури  повітря, а взимку – потепління, відлиги, снігопади.

Середньорічна температура повітря  коливається від 6,8 °С в північній і центральній частинах області до 7,3 °С – в південній.

Влітку повітря може нагріватись до плюс 39 °С (абсолютний максимум), а взимку охолоджуватись до мінус 34 °С (абсолютний мінімум).

На території області випадає достатня кількість опадів (від 530 мм до 670 мм на рік). В літній період часто бувають зливи та грози.

 

1.5 Гідрологічна мережа

 

Плоска є правою притокою Південного Бугу, її довжина становить             30 км. Має 31 притоку, від 1 км до 4 км кожна, загальною протяжністю –

79 км, густота річкової сітки – 0,85 . Площа басейну досягає – Похил річки — 0,6 м/км. Живлення змішаного типу (снігове, дощове і підземне). Льодостав з середини грудня по першу декаду березня (рисунок 1.2).

 

Рисунок 1.2 – Льодостав на річці Плоска

Cвій початок ця водна артерія бере західніше с.Хоминці, приймає у верхів'ї шість приток – три лівих і три правих. У с. Чабани утворює невеличкий ставок, а в с. Данюки – ще менший. У Водичках річка розливається у досить великий став, а потім плине все далі на схід, прийнявши у середній течії чотири притоки - дві ліві та дві праві. Ліва притока північно-східніше Водичок утворює два ставочки, а потім впадає у Плоску, яка в свою чергу західніше Волиці наповнює невеличкий ставок, а біля Малашівець і Шаровечки розливається у водосховище.

У нижній течії річка плине дуже повільно поблизу Мацьківців та Шаровечки. У  м. Хмельницькому Плоска утворює своєрідну меандру. А біля парку ім. Михайла Чекмана річка закована в камінні «береги». Саме тут Плоска впадає у Південний Буг.

На  річці Плоска розташовані 2 водосховища. Малашевецьке і Шаровецьке.