Клонування людини

Автор: Пользователь скрыл имя, 24 Января 2012 в 00:46, реферат

Описание работы

Уведення
Людині свойствен страх перед новим і незвіданим. Зараз уже забули, що наприкінці сімдесятих мир сколихнула набагато більш жарка дискусія про можливість клонування людей, що виникло після успішного клонировання жаб. У ту пору вчені відмахнулися: "Ссавці - не жаби. Знадобляться довгі десятиліття, якщо не сотні років, щоб навчитися працювати з набагато меншими яйцеклітинами людей".

Работа содержит 1 файл

КЛОНУВАННЯ ЛЮДИНИ.docx

— 68.68 Кб (Скачать)

Також був  би величезний інтерес і вигода від  клонування великих фігур спорту минулого, таких як Джим Торп, Тань Кобб, Бейб Рут і Джис Оунс. Олімпійські ігри 2032 року могли б стати сенсацією, якщо клони Джима Торпа й Джис Оунса повинні будуть змагатися один з одним.

Ту  ж технологію, що клонувала б Адольфа  Гітлера, можна використовувати, щоб клонувати  Ганну Франк!

Ще одна можливість, яку дає клонування людини, може полягати в частковому виправленні  несправедливостей минулого. Можливо, багато мільйонів жертв Нацистських  концентраційних таборів могли  б бути клоновані для відновлення  загублених генетичних галузей. Ту ж  технологію, що клонувала б Адольфа  Гітлера, можна використовувати, щоб  клонувати Ганну Франк. Клонування людини була б перша пропозиція світової єврейської громадськості як конструктивна  відповідь на Холокост. У Росії зберігається серйозна заклопотаність збіднінням генофонду, викликаним Сталінськими масовими розстрілами кращих і найяскравіших членів суспільства. В обмеженому змісті клонування могло б дати шанс на нове життя людям минулого, чиї життя були несправедливо й передчасно обірвані.

 

   Мумія Рамзеса II

А що можна  сказати про ДНК із Єгипетських  мумій? Можливо, прадавні єгиптяни були мудріше, чим ми могли подумати, зберігаючи своє тіло після смерті. Ціла мумія  Рамзеса II лежить у єгипетському музеї в Кайро в прекрасному стані. Рамзес II - фараон, згаданий у Старому Завіті. Технологія клонування людину дозволила б сучасній єгипетській жінці дати життя близнюкові великої історичної фігури. Кого б не привела в трепет можливість побачити живе втілення Рамзеса II і почути той же самий голос, що розмовляв з Мойсеєм більш трьох тисячоріч назад?

      Підсумки

Очевидно, що клонування людини має величезні  потенційні переваги й кілька можливих негативних наслідків. Як і з багатьма науковими досягненнями минулого, такими як літаки й комп'ютери, єдина погроза - це погроза нашої власної вузької  розумової самозадоволеності. Клони людини можуть зробити великий внесок в області наукового прогресу й культурного розвитку. У певних випадках, де передбачаються можливі зловживання, їх можна запобігти за допомогою узконаправленного спеціалізованого законодавства. Із краплею здорового глузду й розумним регулюванням, клонування людини - не є щось, чого потрібно боятися. Нам слід очікувати його із хвилюючим нетерпінням і підтримувати наукові дослідження, які прискорять здійснення клонування. Виняткові люди перебувають серед найбільших скарбів миру. Клонування людини дозволить нам зберегти, а згодом навіть відновити ці скарби.

      Висновок

Як ви вже  зрозуміли, існує дві думки із приводу Клонування: «побоюватися подальшого клонування» і «кинути всі  сили на продовження проекту». Я  скоріше підтримую другу частину  думок. Давай тих згадаємо ті далекі роки, коли релігійні переконання  людини забороняли йому звертатися до лікарів, а тепер людство просте не може жити без Ліків і Медицини, хоча існують і донині люди, що відмовляються  від Медичної допомоги. Пройдуть року, десятиліття й клонування буде природнім  супутником людства, так само як зараз  для нас Медицина.

Далі наведений  короткий хронологічний матеріал із приводу клонування:

 

  Хронологія  клонування

1883 рік - відкриття яйцеклітини німецьким  цитологом Оскаром Гертвигом (Хертвигом, 1849-1922).

1943 рік - журнал "Сайенс" повідомив про успішне запліднення яйцеклітини "у пробірці".

1953 рік - Р.Бригс і Т.Кинг повідомили про успішну розробку методу "нуклеотрансфера" - переносу ядра клітки в гігантські ікринки африканської шпорцевой жаби "ксенопус".

1973 рік - професор Л.Шетлз із Колумбійського університету в Нью-Йорку заявив, що він готовий зробити на світло першого "бэби із пробірки", після чого пішли категоричні заборони Ватикану й пресвітеріанської церкви США.

1977 рік - закінчилася публікація серії  статей про роботи професора  зоології Оксфордского університету Дж.Гердона, у ході яких було клоновано більш півсотні жаб. З їхніх ікринок віддалялися ядра, після чого в, що залишився "цитоплазматичний мішок" пересаджувалося ядро соматичної клітки. Уперше в історії науки на місце гаплоидного ядра яйцеклітини з одинарним набором хромосом було внесено диплоидное ядро соматичної клітки з подвійним числом носіїв генетичної інформації.

1978 рік - народження в Англії Луїзи  Браун, першої дитину " із пробірки".

1981 рік - Шетлз одержує три клоновані ембріони (зародка) людини, але припиняє їхній розвиток.

1982 рік - Карл Илмензее з Женевського університету і його колега Пітер Хоппе з лабораторії Джексона в Бар-Харборе, штат Мэн, у якій з 1925 року розлучають мишей, одержали сірих мишенят, переносячи ядра кліток сірого зародка в цитоплазму яйцеклітини, отриманої від чорної самки, після чого ембріони були перенесені в білих самок, які й виносили потомство. Результати не були відтворені в інших лабораторіях, що привело до обвинувачення Илмензее у фальсифікації.

1985 рік - 4 січня в одній із клінік  північного Лондона народилася  дівчинка в миссис Коттон - першої у світі сурогатної матері, що не є матір'ю біологічної ( тобто "бэби Коттон", як назвали дівчинку, була зачата не з яйцеклітини миссис   Коттон). Була винесена парламентська заборона на експерименти з людськими ембріонами старше чотирнадцяти днів.

1987 рік - фахівці Університету імені Дж.Вашингтона, що використовували спеціальний фермент, зуміли розділити клітки людського зародка й клонувати їх до стадії тридцяти двох кліток (бластов, бластомеров), після чого зародки були знищені. Тодішня американська адміністрація пригрозила позбавляти лабораторії дотацій з федеральних фондів, якщо в них будуть проводитися подібні досвіди.

1996 рік - 7 березня журнал "Нейчур" поміщає першу статтю колективу авторів з інституту Рослин в Единбургові, які повідомили про народження п'яти ягнят, отриманих без участі барана: у цитоплазматичні мішки яйцеклітин були перенесені ядра культури ембріональних кліток, отриманих від іншого зародка. Адміністрація Білла Клінтона ще раз підтверджує свій намір позбавляти підтримки федеральних фондів усіх, хто наміриться експериментувати з людськими ембріонами; так, був позбавлений субсидій дослідник з Університету Вашингтона аналіз, що здійснював, підлоги зародка й аналіз дефектних генів на стадії восьми кліток.

1997 рік - 27 лютого "Нейчур" помістив на своїй обкладинці - на тлі мікрофотографії яйцеклітини - знамениту ягничку Долли, що народився в тому ж інституті Рослин в Единбургові. Наприкінці червня Клінтон направив у конгрес законопроект, що забороняє "створювати людська істота шляхом клонування і ядерного переносу соматичних кліток".

1997 рік - у самому кінці грудня журнал "Сайенс" повідомив про народження шести овець, отриманих по рослинскому методу. Три з них, у тому числі і ягничка Полли, несли людський ген "фактора IX" ("фактора 9"), або кровеостанавливающего білка, який необхідний людям, що страждають гемофілією, тобто несвертываемостью крові.

1997 рік - у США видається книга Майкла  Смита "Клони", у якій розповідається про клонування людей у підземних тунелях навколо Лос-Анджелеса (див. " Знання-Сила", 1998, N4, стор. ).

1998 рік - чиказький фізик Сиди повідомляє  про створення лабораторії по  клонуванню людей: він затверджує, що відбою від клієнтів у  нього не буде.

1998 рік, початок  лютого - у Москві відбулася прем'єра  американського фільму "Прибульці.  Воскресіння", по ходу якого  в XXII столітті військові дослідники  клонують земну жінку, щоб вилучити  з неї (її грудної клітки) неземна  істота, що розбудовується в ній маленьке.

1998 рік, початок  березня - французькі вчені оголосили  про народження клонованої телички.

      Список  літератури

Н. Грін, У. Стаут, Д. Тейлор, Біологія, Москва, «Мир», 1993 р.

Ф. Киберштерн, Гени й генетика, Москва, «Параграф», 1995 р.

Науково-популярний журнал « Знання-Сила», №4, 1998 р.

Російська газета, стаття Стивена Вира: «Клонироварие людину аргументи в захист».

Сім днів, 8 квітня 2000 р.

Информация о работе Клонування людини