Клонування людини

1953 рік - Р.Бригс і Т.Кинг повідомили про успішну розробку методу "нуклеотрансфера" - переносу ядра клітки в гігантські ікринки африканської шпорцевой жаби "ксенопус".

1973 рік - професор Л.Шетлз із Колумбійського університету в Нью-Йорку заявив, що він готовий зробити на світло першого "бэби із пробірки", після чого пішли категоричні заборони Ватикану й пресвітеріанської церкви США.

1977 рік - закінчилася публікація серії  статей про роботи професора  зоології Оксфордского університету Дж.Гердона, у ході яких було клоновано більш півсотні жаб. З їхніх ікринок віддалялися ядра, після чого в, що залишився "цитоплазматичний мішок" пересаджувалося ядро соматичної клітки. Уперше в історії науки на місце гаплоидного ядра яйцеклітини з одинарним набором хромосом було внесено диплоидное ядро соматичної клітки з подвійним числом носіїв генетичної інформації.

1978 рік - народження в Англії Луїзи  Браун, першої дитину " із пробірки".

1981 рік - Шетлз одержує три клоновані ембріони (зародка) людини, але припиняє їхній розвиток.

1982 рік - Карл Илмензее з Женевського університету і його колега Пітер Хоппе з лабораторії Джексона в Бар-Харборе, штат Мэн, у якій з 1925 року розлучають мишей, одержали сірих мишенят, переносячи ядра кліток сірого зародка в цитоплазму яйцеклітини, отриманої від чорної самки, після чого ембріони були перенесені в білих самок, які й виносили потомство. Результати не були відтворені в інших лабораторіях, що привело до обвинувачення Илмензее у фальсифікації.

1985 рік - 4 січня в одній із клінік  північного Лондона народилася  дівчинка в миссис Коттон - першої у світі сурогатної матері, що не є матір'ю біологічної ( тобто "бэби Коттон", як назвали дівчинку, була зачата не з яйцеклітини миссис   Коттон). Була винесена парламентська заборона на експерименти з людськими ембріонами старше чотирнадцяти днів.

1987 рік - фахівці Університету імені Дж.Вашингтона, що використовували спеціальний фермент, зуміли розділити клітки людського зародка й клонувати їх до стадії тридцяти двох кліток (бластов, бластомеров), після чого зародки були знищені. Тодішня американська адміністрація пригрозила позбавляти лабораторії дотацій з федеральних фондів, якщо в них будуть проводитися подібні досвіди.

1996 рік - 7 березня журнал "Нейчур" поміщає першу статтю колективу авторів з інституту Рослин в Единбургові, які повідомили про народження п'яти ягнят, отриманих без участі барана: у цитоплазматичні мішки яйцеклітин були перенесені ядра культури ембріональних кліток, отриманих від іншого зародка. Адміністрація Білла Клінтона ще раз підтверджує свій намір позбавляти підтримки федеральних фондів усіх, хто наміриться експериментувати з людськими ембріонами; так, був позбавлений субсидій дослідник з Університету Вашингтона аналіз, що здійснював, підлоги зародка й аналіз дефектних генів на стадії восьми кліток.

1997 рік - 27 лютого "Нейчур" помістив на своїй обкладинці - на тлі мікрофотографії яйцеклітини - знамениту ягничку Долли, що народився в тому ж інституті Рослин в Единбургові. Наприкінці червня Клінтон направив у конгрес законопроект, що забороняє "створювати людська істота шляхом клонування і ядерного переносу соматичних кліток".

1997 рік - у самому кінці грудня журнал "Сайенс" повідомив про народження шести овець, отриманих по рослинскому методу. Три з них, у тому числі і ягничка Полли, несли людський ген "фактора IX" ("фактора 9"), або кровеостанавливающего білка, який необхідний людям, що страждають гемофілією, тобто несвертываемостью крові.

1997 рік - у США видається книга Майкла  Смита "Клони", у якій розповідається про клонування людей у підземних тунелях навколо Лос-Анджелеса (див. " Знання-Сила", 1998, N4, стор. ).

1998 рік - чиказький фізик Сиди повідомляє  про створення лабораторії по  клонуванню людей: він затверджує, що відбою від клієнтів у  нього не буде.

1998 рік, початок  лютого - у Москві відбулася прем'єра  американського фільму "Прибульці.  Воскресіння", по ходу якого  в XXII столітті військові дослідники  клонують земну жінку, щоб вилучити  з неї (її грудної клітки) неземна  істота, що розбудовується в ній маленьке.

1998 рік, початок  березня - французькі вчені оголосили  про народження клонованої телички.

      Список  літератури

Н. Грін, У. Стаут, Д. Тейлор, Біологія, Москва, «Мир», 1993 р.

Ф. Киберштерн, Гени й генетика, Москва, «Параграф», 1995 р.

Науково-популярний журнал « Знання-Сила», №4, 1998 р.

Російська газета, стаття Стивена Вира: «Клонироварие людину аргументи в захист».

Сім днів, 8 квітня 2000 р.

      КЛОНУВАННЯ  ЛЮДИНИ

      Уведення

Людині свойствен страх перед новим і незвіданим. Зараз уже забули, що наприкінці сімдесятих мир сколихнула набагато більш жарка дискусія про можливість клонування людей, що виникло після успішного клонировання жаб. У ту пору вчені відмахнулися: "Ссавці - не жаби. Знадобляться довгі десятиліття, якщо не сотні років, щоб навчитися працювати з набагато меншими яйцеклітинами людей".

Але тоді ж  на хвилі суспільного інтересу Айра Левин, відомий американський журналіст, що пише на теми науки, швидко опублікував книжку "Хлопчики із Бразилії", у якій розповідалося, як у далеких джунглях цієї країни клонують гитлеров із кліток шкіри фюрера... І все-таки не будемо забувати, що повна назва книги Мэри мало продовження: "Або сучасний Прометей". Згідно із грецьким міфом, Зевс зрештою вибачив "заколотника" і відпустив його з гір Кавказу.           

 Кілька  років назад людство було вражено  повідомленнями про появу Долли - шотландської ягнички, що представляє, як затверджують її творці, точну копію її генетичної матерії. Пізніше з'явився американський бичок Джефферсон і бичок, виведений французькими біологами. Привселюдно обговорюється перспектива проведення робіт із клонування людини.

Минулі місяці дали фахівцям можливість тверезо осмислити  ситуацію, оцінити методичні й  технологічні труднощі, що лежать в  області клонування вищих ссавців. Обміркувати, нарешті, і етичні проблеми: адже, при клонуванні людини кожна "невдала  копія" виявиться виродком, але  при цьому повноправною людиною  й за його каліцтво відповідальність буде нести фактично все людство. Буде нести як співтовариство людей, які не зуміли зупинити аморальні  зазіхання науки. У публикуемой далі добірці висловлюються думки " за" і " проти" клонування, дається хронологія робіт із клонування амфібій і ссавців, розповідається про американського фізика Сиде, чиї гучні заяви про намір приступитися до робіт із клонування людини викликали бурхливу реакцію в суспільній думці.

Так що, насамперед постараємося не піддаватися страхам  перед новим і незвіданим. А  згадаємо, що клонування постійне відбувається в природніх умовах, коли народжуються однояйцеві, або ідентичні близнюки. Ідентичні вони у своєму генному наборі, що легко доводиться можливістю пересаджень органів і тканин між ними. Простий розвиток декількох зародків з одного заплідненого яйця відбувається рідко й непередбачене.

При використанні клонування, ремствують супротивники жіночої рівноправності й фемінізму, не потрібні будуть мужики. Це невірно  з біологічної й соціальної точок  зору. Наші жінки змушені були після  війни обходитися без чоловіків, не пришедших назад. чи Навряд це принесло кому-небудь користь. І чи навряд жінки, подібно геродотовским амазонкам, зможуть і в плані продовження роду завжди обходитися без чоловічих полових кліток. Тут наукові заперечення набагато більш серйозні. Але про них трохи пізніше. Клонування буде порушувати "промисел божий", заявляють із амвона. Добре, відповідають учені, апендицит теж у божих "руцех", однак ніхто, навіть сам патріарх і тато, не обходиться без послуг лікарів. Учені ж говорять саме про "виправлення" тих генетичних дефектів, які й виникли-те завдяки божому "недогляду".

Таким чином, емоційні заперечення проти клонування людей не мають під собою який б то ні було раціональної бази. Проти  нового напрямку в репродуктивній технології людини протестують ті ж люди, що пікетували проти "Останньої спокуси  Христа" режисера Скорсезе.

      Завдання, що коштують перед  клонуванням

Клонування  органів і тканин - це завдання номер  один в області транспланталогии, травматології й в інших областях медицини й біології (див. " Знання-Сила", 1998, N4). При пересадженні клонованого органа не треба думати про придушення реакції відторгнення й можливих наслідках у вигляді раку, що розвився на тлі імунодефіциту. Клоновані органі стануть порятунком для людей, що потрапили в автомобільні аварії або які-небудь інші катастрофи, або для людей, яким потрібна радикальна допомога через захворювання літнього віку (зношене серце, хвора печінка і т.д.).

Самий наочний  ефект клонування - дати можливість бездітним людям мати своїх власних  дітей. Мільйони сімейних пар в усьому світі сьогодні страждають, будучи приреченими, залишатися без нащадків. По визнанню Андрія Акопяна, директори  Республіканського Центру репродукції  людину Мінздраву РФ, у нас у  країні ялов кожна шоста - сьома сімейна пара. Які трагедії, які сімейні драми виникають на цьому ґрунті! І от, виявляється, цю ситуацію можна змінити. Можна мати своєї власної дитину, реальне продовження самого себе в часі.

Далі. Клонування допоможе людям, що страждають важкими  генетичними хворобами. Якщо гени, що визначають яку-небудь подібну хворобу, утримуються в хромосомах батька, то в яйцеклітину матері пересаджується ядро її власної соматичної клітки, - і тоді з'явиться дитина, позбавлена небезпечних генів, точна копія  матері. Якщо ці гени втримуються в  хромосомах матері, то в її яйцеклітину  буде переміщене ядро соматичної клітки батька, - з'явиться здоровіша дитина, копія батька.

І ще. Аматори  всілякої екзотики, напевно, ніколи не переводилися серед роду людського. Є вони й зараз: і ті, хто заповідять відправити свій порох на ракеті убік Сонця, і ті, хто витрачають десятки  тисяч доларів на збереження свого  тіла в криогенних камерах до того часу, коли медицина зуміє повернути  їх у нормальний стан і позбавити  від невиліковних сьогодні хвороб. Здається, і в області клонування найдуться подібні аматори екзотики. Одні побажають побачити свою власну копію, своє тілесне "альтер эго" ще при своєму житті. Інші захочуть "відродитися" в іншу історичну епоху: через 50 - 100 років.

Більш скромна, але не менш важливе завдання клонування - регулювання підлоги сільськогосподарських  тварин і клонування в них сугубо людських генів, "терапевтичних білків", які використовуються для лікування  людей. Наприклад, гемофиликов, які страждають від мутацій у гені, що кодує кровеостанавливающий білок ("фактор IX"). Сьогодні ці білки добувають із крові донорів, а ті бувають різні, у тому числі й інфіковані вірусом Спида. От чому гемофилики вважаються "групою ризику" по Спиду. В останньому номері за 1997 рік журнал "Сайенс" повідомив про клонування американськими вченими шести овець, три з яких несли людський ген фактора IX. Героїнею стала ягничка Полли, у якої ген активно працює! Згодом, коли вона підросте й обзаведеться своїм потомством, у її молоці буде й людський білок, що відрізняється від овечого. Так ягничка Полли стане служити на благо людству.

Урахувавши  досвід шотландців, американці трохи  модифікували метод клонування, використавши ядра ембріональних, тобто зародкових, фібробластів - кліток, що дають сполучну тканину, узятих з дорослого організму. Тим самим вони різко побільшали ефективність методу, а також полегшили  завдання введення "чужого" гена, оскільки в культурі фібробластів це робити значно легше й дешевше.

Обійшли вони за допомогою зародкових кліток і  теломерный "заборона". Цілком можливо, що всі ці розумні доводи вплинули на американських законодавців, які прийняли в конгресі білль про клональных правах: клонування людини забороняється всього лише на десять років, заборона не поширюється на тварин і клонування органів і тканин... А 14 лютого, у день святого Валентина, "Радіо Росії" повідомило, що вчені Йоганнесбурзького університету звернулися у свій Національний етичний комітет із проханням дозволити їм роботи із клонування людини. Згадаємо, до речі, що перше пересадження серця людині була зроблена саме в Йоганнесбургові.

      Клонування  людини: аргументи  в захист

Клонування  людини зараз уже дуже близько  до реальності завдяки історичному  науковому прориву д-ра Яна Вильмута і його колег з Великобританії. Ця можливість потенційно дає всім нам неймовірні переваги. На жаль, на обговорення цієї теми із самого початку впливали сенсаційні, але повідомлення, що вводять в оману, ЗМІ, і загальна негативна емоційна реакція, породжена помилкової науковою фантастикою. Негативне відношення до клонування людей - більше наслідок захоплюючої дух новизни ідеї, чому яких-небудь реальних небажаних наслідків. При розумному регулюванні переваги клонування людей суттєво переважили б недоліки. Якщо введена в оману громадськість накладе повна заборона на клонування людини, це виявилося б сумним епізодом у людській історії. У цьому нарисі обговорюються як переваги, так і передбачувані негативні наслідки клонування людину.