Екологічне виховання учнів

    Форма проведення:

1. Урок-турнір.
2. Урок-спектакль.
3. Урок-КВК.
4. Виборча нарада.

    (розробка  уроку-гри в додатку)

    Розвиток  творчих здібностей на уроках біології

    Урок  залишається основою і головною формою організації навчального  процесу . Моя мета як вчителя і  уроків біології полягає в розвиткові глибокого інтересу і поваги до біологічних наук, їх історії, до самої людини з її здібностями творчо і критично мислити та створювати . Головне на уроці – це виховання зацікавленості, можливість пізнавати невідоме, отримувати задоволення від вміння рухатись в перед.

    Я у своїй роботі використовую право на творчість дітей і вчителя, застосовуючи колективні форми навчальної роботи, коли всі учні класу по черзі виступають то в ролі вчителя, то в ролі учнів .

    Широко  використовую реферати, повідомлення, знаходячи цікаві теми, які спонукають дітей до самостійної роботи з довідкою та науково-популярною літературою; ігрові моменти на уроках, роботу в парах, творчі питання та ін.

    Творчі  завдання з біології мають велике значення у формуванні в учнів  уявлень про різноманітність  і цілісність життя, про його системну структуру, про значення природи і всіх її компонентів для життя людини і суспільства в цілому; розвивають творчу ініціативу та інтелектуальні здібності учнів; виховують відповідальне відновлення до природи; допомагають свідому вибору учнями майбутньої професії.

    На  уроках я використовую творчі завдання з різною метою: професійна спрямованість, створення проблемної ситуації на уроці, проведення бесід, робота у вигляді  пошукової гри.

    До  участі в роботі я залучаю викладачів спеціальних дисциплін, представників базового господарства і інш.

    Для роботи в класах створюється творчі групи дітей: організаційна, редакційна, ( схеми, малюнки ), пошукова, ( висновки, краєзнавча робота ). 

    Наприклад, тему “Пристосованість організмів”  пов’язую з архітектурною біонікою, використовуючи виховні та розвиваючі цілі – формування етичного відношення до живих систем, розвиток спостережливості та пізнавальної зацікавленості до об’єктів живої природи.

    Однією  з актуальних проблем біологічної  і екологічної освіти є активізація пізнавальної діяльності. Вище я вже розповідала про використання способів активізації пізнавальної діяльності учнів, які дістали назву МАН (методи активного навчання). Над цією проблемою я працювала багато років і переконана, що на рівень активізації пізнавальної діяльності впливає позиція вчителя, стиль його спілкування з учнями на уроці, успішність та настрій самих учнів (успіхи у навчанні та позитивні емоції підвищують пізнавальну активність). Тільки спів діяльність учителя та учнів забезпечує активну навчальну діяльність класу на уроці.

    Дії учителя, які спонукають учня до старанного навчання, сприяють формуванню позитивного  ставлення до навчальної діяльності та знань, слугують засобами активізації. Мені зрозуміло, що ступінь пізнавальної активності учнів залежить і від них самих від їхньої вихованості, свідомості, зацікавленості, вольових зусиль, оскільки учень є не тільки об’єктом, а й суб’єктом навчального процесу. Але якщо у школяра цих якостей поки що не має, то я прикладаю зусилля до їх формування.

    Методи  активізації пізнавальної діяльності учнів використовую на різних етапах навчання: під час первинного оволодіннями знаннями, їх закріплення та вдосконалення, формування умінь і навичок. У  своїй практичній діяльності використовую елементи розвиваючого навчання. Адже, розвиток дитини – один з необхідних результатів в будь-якого розумного педагогічного навчання.

    На  сьогоднішньому етапі педагогічної діяльності мене цікавить адаптивна  система навчання. Вивчаючи публікації щодо АСН мені стало зрозуміло, що я вже давно використовую його елементи на уроках. Зараз я продовжую вивчати теоретичну базу АСН і планую запроваджувати її в своїй роботі в повному обсязі.

    Формування  ціннісної сфери учнів. Найвищою цінністю нашого суспільства є людина. Увага до виховання людини і піклування про неї, всебічний розвиток, удосконалення особистих якостей входить у число проблем сучасної школи. На мене і всіх вчителів біології покладається особливе завдання –викликати в учнів стійкий інтерес до предмета, наука, любов до природи. Форми і методи навчання біології повинні сприяти вихованню необхідних якостей творчого працівника. Тому на уроках і позаурочній роботі я використовую можливості українознавства, як методології викладання біології. Це дає чудовий матеріал для виховання учнів, допомагає їм краще пізнати свій рідний край, природу України, сприяє бережливому ставленні до неї.

    Методи, що використовую: бесіди, розповіді, ілюстрації, демонстрації, проблемно-пошукова робота над джерелами народознавства. Знайомимося  з ученими-біологами, які зробили значний внесок у розвиток науки. Особливу увагу приділяємо нашому земляку ембріологу, бактеріологу та імунологу Іллі Іллічу Мечнікову. Такі уроки викликають у учнів повагу та гордість за вчених-земляків. Значну увагу приділяю дотримання школярами свідомої мотивації щодо здорового способу життя, що особливо через погіршення стану здоров’я населення України. І тут у природі стають знання екології людини. Духовність прищеплюю не лише через народне мистецтво й художні ремесла, пісню, музику, а й через перлини фольклору, казки, легенди. Народна ботаніка і зоологія дають прекрасний матеріал для пізнання природи України і бережного ставлення до неї.

    Однієї  з найголовніших засобів екологічного виховання є позакласна робота природоохоронного  спрямування. Маю достатній досвід у цій роботі, власні наробки (розділ “Позакласна робота природоохоронного спрямування ” . Я проводжу в позаурочний час біологічні вечори, вікторини, КВК, природничі карнавали тощо.

    В нашій школі діє екологічна агітбригада  “Зелений маяк”, яка виступає перед школярами та на районному конкурсі екологічних агітбригад. Сім років у школі діє екологічний загін за “Екологічної Варти”, створений за моєї ініціативи. Спочатку у нас в школі діяла ДОП (дружина охоронної природи), яка і переросла в екологічний загін, а з 2010 року у екологічний клуб»Лотос». Члени екологічного загону проводять заходи до Дня довкілля, води, птахів і інші. Беруть участь в акціях і операціях природоохоронного спрямування “Чисте повітря”, “Шкільне повітря”, “Наші зимуючі птахи”, “Замість ялинки букет”, “Пролісок”, “Первоцвіт”, “Джерельце”, “Зелена весна” та інших. Юні екологи беруть участь у районних заходах: зльотах, конкурсах. Комплексна позакласна робота природоохоронного спрямування дає позитивні результати. Учні розуміють суть екологічних проблем тісно пов’язаних з усіма основними сферами суспільного життя – соціальною-економічного, політичною, культурною, виробничою. В учнів є інтерес до творчих пошуків і громадського життя школи.

    Маємо певні здобутки в природоохоронній роботі. Учнівський колектив в 2005 році – призер районного етапу Всеукраїнського конкурсу «Мій рідний край – моя земля» за напрямом «Практична природоохоронна робота і екологія», посів у 2005 році І місце в районному двомісячнику «Зелена весна», учениця школи Наконечна Юлія 2 роки поспіль є учасником обласного конкурсу «Щедрість рідної землі», в 2007 році волонтерський загін школи посів І місце в підведенні підсумків волонтерських загонів (одним з напрямків роботи якого є екологічний).

2.2. Позакласна робота природоохоронного спрямування

    На  рубежі нового тисячоліття людина почала розуміти всю складність взаємозв'язку та взаємозалежності елементів довкілля і дійшла висновку про необхідність формування нового світогляду, який базується  на повазі до навколишнього середовища, частиною якого вона є.

    Підвалини нинішньої екологічної освіти закладено  на Міжнародній конференції з  раціонального використання та охорони  ресурсів біосфери ЮНЕСКО в Парижі у 1968 р. де була затверджена широка програма дій "Людина та біосфера" У цій  програмі вперше зазначився глобальний загальнолюдський характер природоохоронної освіти.

    Співпраця в розв’язуванні еколого-педагогічних проблем була продовжена на Міжнародній  нараді (штат Невада, США, 1970 р.) з проблем  включення екологічної освіти до шкільних програм, скликаній за і ініціативою ЮНЕСКО. На нараді вперше запропоновані підходи до екологічної освіти- між предметність, неперервність, поєднання локального та глобального.

    У 1972 році. на конференції ООН у  Стокгольмі було. проголошено зв’язок  між освітою і станом довкілля і підтримку екологічної освіти такими міжнародними агенціями, як ЮНЕСКО - ЮНЕП», за чиїми ініціативами була започаткована Міжнародна програма з екологічної освіти (1975 р.) Важливим етапом у розвитку екологічної освіти в світі стала перша Міжнародна конференція з освіти в галузі навколишнього середовища під егідою ЮНЕСКО-ЮНЕП у Тбілісі 1977р., яка затвердила загальну стратегію розвитку освіти у галузі навколишнього середовища на національному рівні та накреслила завдання екологічної освіти:

- сприяти  чіткому розумінню взаємозалежності екологічної, соціальної, політичної та економічної ситуацій у міських та сільських районах;

надати  кожній особистості змогу здобути  цінності, виробити позицію, активний інтерес та вміння, необхідні для  захисту та поліпшення навколишнього середовища;

- формувати  нового типу поведінку індивідуумів, груп людей та суспільства  в цілому стосовно довкілля.

    На  конференції  Ю НЕСКО з навколишнього середовища в Ріо-де Жанейро (1992 р.) 198 країн ухвалили програму дій міжнародного партнерства на ХХІ століття - Адженда - 21(Розділ 36 "Адженди" проголошує, що освіта усіх рівнів має формувати в народів екологічну свідомість, цінність та підходи, навики та поведінку. необхідні для збереження навколишнього світу.

    У сфері екологічної освіта Документ РІО становить такі завдання:

    - зробити екологічну освіту безперервною;

    - включити екологічні ідеї та  принципи до усіх навчальних  програм;

    - заохочувати учнів брати участь  у локальних та регіональних  проектах вивчення екологічного  здоров’я, включаючи питну воду, продукти

    харчування, очищення довкілля та використання джерел енергії.

    Виходячи  з цих засад використовую традиційні та нетрадиційні форми й методи екологічного навчання і виховання. Одним з  них є позакласна робота природоохоронного  спрямування. ЇЇ особливістю є те, що вона будується з врахуванням інтересів і нахилів учнів. Поряд з цим позакласна робота природоохоронного спрямування дає безмежну можливість для розвитку творчої активності школярів і розширення їх екологічного світогляду.

    При правильній організації позакласних занять пізнавальний інтерес учнів до біологічних питань, зокрема до екологічних, є рушійною силою в пошуках відповідей на них, і що соме головне, цей пошук відбувається осмислено. Розвиток інтересу - це складний процес, що включає в себе інтелектуальні, емоційні і вольові елементи в певному сполученні і взаємозв'язку. Відомо, що інтереси учнів різноманітні. Вони можуть розрізнятися не тільки за характером, але і за інтенсивністю. довготою, стійкістю і спрямованістю. Нерідко інтереси набувають характеру нахилу.

    Цьому часто сприяють позакласні заняття, особливо, якщо вони пробуджують учнів  до творчого пошуку, до практичного  застосування знань. Основні організаційні  питання позакласної роботи з біології природоохоронного спрямування.

    І. ГУРТКОВА РОБОТА

    Мета  гуртка ; пропагувати серед школярів і населення ідеї охорони і  збагачення рідної природи; навчити  школярів бачити, розуміти, створювати і зберігати красиве в природі, виховувати любов до природи шляхом глибокого вивчення рослинного і тваринного світу на екскурсіях , в походах по рідному краю, при проведенні робіт в кутку живої природи і на шкільній навчально-дослідній ділянці.

    Теми:

    1.Охорона  природи рідного краю.

а) виявлення об’єктів природи, що підлягають охороні (вікові дуби, рідкісні рослини чи тварини, пам’ятники садової архітектури)